Суспільно-побутові пісні » Народна Освіта


Народна Освіта » Українська література » Суспільно-побутові пісні






Суспільно-побутові пісні

ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ

 

Під що засинає маля в колисці? Що не має кордонів, линучи від серця до серця, від домівки до домівки? Що є тим неоціненним скарбом, який кожен народ плекає в душі з покоління в покоління?

Звісно, це пісня, яка супроводжує людину від народження. Вона є джерелом духовності, любові, національної самосвідомості, особливо для українців. Тому нашим пісенним багатством захоплювався і захоплюється весь світ, тому з’являються такі чудові рядки:

 

Благословенна ти в віках,

Як сонце наше благовісне,

Як віщий білокрилий птах,

Печаль і радість, наша пісне!

Максим Рильський

 

Діамантові розсипи українських народних пісень

 

Разом із легендами, міфами і казками українські пісні є неперевершеними взірцями народної творчості. Маючи свої витоки з давнини, з початків діяльності людської, пісня супроводжує людину будь-якої пори року, під час праці й відпочинку, у народно-визвольних змаганнях, у випробуваннях, на зламі епох. Вона, весела й сумна, грайлива й запальна, - своєрідний місток між минулим і сучасним. А в нашій країні народні пісні - чи не найпопулярніший жанр фольклору, бо звучать вони в містах і селах, на півночі й півдні, на заході й сході.

 

 

Це - народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу...

Микола Гоголь

 

А що ви знаєте про народні пісні? Які групи пісень уже вивчали? Чи важливий цей вид народної творчості для українців? 

Є люди, які професійно займаються вивченням народних пісень, збирають їх, записують, укладають і видають окремими збірочками. Вони називаються фольклористами, етнографами. Серед цих людей багато письменників, що не здається дивним: адже чия ще душа зможе так щиро захоплюватися ліризмом пісенної мелодики?

Скільки в дитинстві ввібрали життєдайної сили материнських пісень Тарас Шевченко та Іван Франко, Олександр Довженко і Василь Симоненко! Скільки зібрала й записала пісенних рядків Леся Українка з уст простих селян! І в своїй творчості всі вони уславили неповторну українську народну пісню.

«Наша пісня, наша дума не вмре, не загине» - такими пророчими виявилися слова Тараса Шевченка.

Ви вже вивчали твори Тараса Шевченка. Поміркуйте, яку роль у них відіграє народна пісня. Які поезії Кобзаря стали народними піснями?

А з якою любов’ю звучить поезія М. Рильського:

 

Вони в тобі, вони в мені,

В житті - до заходу від сходу,

Народу рідного пісні,

Пісні великого народу,

Кохання й битва, труд і грім... 

Народу слава - слава їм!

 

«Українська пісня - це бездонна душа українського народу, це його слава», - писав О. Довженко.

Що саме об’єднує висловлювання Максима Рильського та Олександра Довженка? Які особливі риси народної пісні вони відзначили?

Один із найвидатніших дослідників народної творчості, зокрема української народної пісні, Іван Франко сказав про неї так: «...І серед суспільності, і в науці вони мають вироблену славу. Це одно з найцінніших наших національних надбань і один із предметів оправданої нашої гордості».

А засуджений на довічне сибірське заслання український поет Павло Грабовський підкреслював, що пісня - «се джерело, з якого на здоров’я довго ще будуть пити нащадки».

Узагальніть усі щойно наведені цитати і спробуйте зробити висновок: що ж для українства означає народна пісня?

Ви вже знаєте, що пісні бувають літературного і фольклорного походження. Зміст кожної пісні фольклорного походження дає нам підказки щодо подій, що зображуються в таких творах, їх виконавців, часу і місця дії. На цій підставі можна виділити такі жанрово-тематичні групи народнопісенної творчості:

• календарно-обрядові пісні;

• історичні пісні;

• лірично-побутові пісні;

• балади;

• коломийки

та ще багато інших.

З календарно-обрядовим циклом ви вже знайомі, історичні та баладні пісні вивчатимете пізніше, а от цього року маєте можливість відкрити для себе всю різноманітність і багатство українських суспільно-побутових ліричних пісень та коломийок.

 

СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ

 

Лірично-побутова пісня - це словесно-музичний твір, призначений для співу, що відтворює настрої, почуття, мрії людини в певній ситуації, розкриває її внутрішній світ. Виділяють дві великі групи цих пісень: родинно-побутові та суспільно-побутові.

Найбільш потужна група - суспільно-побутова. До неї належать козацькі, чумацькі, заробітчанські, рекрутські, солдатські, кріпацькі, бурлацькі, наймитські пісні. У них віддзеркалено важливі соціальні явища, які хвилюють більшість людей, настрої, думки та переживання, пов’язані з працею та діяльністю.

Поміркуйте і скажіть: про що саме може йтися в названих різновидах суспільно-побутових пісень?

 

КОЗАЦЬКІ ПІСНІ

 

Найбільш цікаві, проникнуті могутнім пафосом, - пісні козацькі. У них навіки закарбувалися славні сторінки національної історії, пов’язані з подвигами козацького лицарського війська.

 

ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ

 

Гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Мати сина проганяє:

«Іди, сину, геть від мене -

Нехай тебе турки візьмуть!».

«Мене, нене, турки знають -

Мене кіньми наділяють!».

 

Гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Мати сина проганяє:

«Іди, сину, геть від мене -

Нехай тебе орда візьме!».

«Мене, нене, орда знає 

Сріблом, злотом наділяє!».

 

Старша сестра коня веде,

А підстарша зброю несе,

А меншая випитує:

«Коли, брате, з війська прийдеш?».

«Візьми, сестро, піску жменю, 

Посій його на каменю -

Ходи к ньому зіроньками,

Полий його слізоньками;

Коли, сестро, пісок зійде -

Тоді брат твій з війська прийде!».

 

Гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Мати сина прикликає:

«Вернись, синку, додомоньку,

Змию тобі головоньку!».

«Мене, нене, змиють дощі,

А розчешуть густі терни,

А висушать буйні вітри!..».

 

 

Який епізод із пісні, на вашу думку, можна проілюструвати цією картиною?

Це одна з найвідоміших козацьких пісень, у ній відбилися найхарактерніші мотиви цього фольклорного жанру: і патріотичні почуття, і готовність захищати Батьківщину, і безмежна материнська любов, і сестринська підтримка, і туга за козаком. Бо все те, що відбувається в житті людини, що складає його сутність, починає жити в пісні, а пісня передається від серця до серця. Справді, навіть не можна собі уявити, що українці не співали б, не складали б пісень!

У пісні «Гомін, гомін по діброві» переплелася ціла гама почуттів -щирі родинні почуття сестер і брата; з одного боку вимоглива, а з іншого - ніжна і незрадлива любов матері; сум від розлуки і б іль від усвідомлення невідворотності загибелі воїна-лицаря. Зменшувальні суфікси тільки підкреслюють зворушливість звертання матері до сина. Загалом пісня не переобтяжена художніми засобами, натомість ті, які використані, доволі скупі (постійні епітети), підкреслюють загальну тональність пісні, її провідний мотив.

Які саме художні засоби використані в цій пісні? Що саме вони підкреслюють? Наведіть приклади.

 

ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ

 

Ой на горі та женці жнуть,

А попід горою,

Попід зеленою,

Козаки йдуть.

Гей, долиною,

Гей, широкою,

Козаки йдуть.

А попереду Дорошенко

Веде своє військо,

Веде запорізьке

Хорошенько!

Посередині пан хорунжий.

Під ним кониченько,

Під ним вороненький

 

Сильне-дужий!

А позаду Сагайдачний,

Що проміняв жінку

На тютюн та люльку, 

Необачний!

«Гей, вернися, Сагайдачний,

Візьми свою жінку,

Оддай мою люльку,

Необачний!».

«Мені з жінкою не возиться;

А тютюн та люлька 

Козаку в дорозі 

Знадобиться!».

Гей, хто в лісі, озовися!

Та викрешем огню,

Та потягнем люльки,

Не журися!

Гей, долиною,

Гей, широкою,

Не журися!

 

Чи збігаються ваші уявлення про запорозького козака із зображенням на цій картині?

Яка широчінь і розмаїтість емоційних переживань українців, їх високої моральної культури засвідчена в цих рядках! Зверніть увагу, в цій пісні, як і в багатьох інших, жодного разу не згадується слово «Україна», проте вона сповнена сильним патріотичним пафосом, великою повагою до козаків і ватажків Запорізького війська - гетьманів, які стали справжніми національними героями. У творі їхні образи возвеличені, опоетизовані, кожна деталь підкреслює їхню вірність лицарській присязі. Ставиться великий наголос на тій винятковій ролі, яку відіграло козацтво в історії України.

А чи знаєте ви, що навіть існує легенда про створення тієї п існі, яку ви щойно прочитали? Її оповіла у своєму романі про гетьмана Сагайдачного відома українська письменниця Зінаїда Тулуб.

 

СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ

 

Стоїть явір над водою,

В воду похилився;

На козака незгодонька,

Козак зажурився,

 

Не хилися, явороньку,

Ще ти зелененький!

Не журися, козаченьку,

Ще ти молоденький!

 

Не рад явір хилитися -

Вода корінь миє;

Не рад козак журитися -

Так серденько ниє!

 

 

Ой поїхав в Московщину

Козак молоденький -

Оріхове сіделечко 

І кінь вороненький.

 

Ой поїхав в Московщину

Та там і загинув,

Свою милу Україну

Навіки покинув.

 

Гадав собі: насипали

Високу могилу...

Казав собі: посадили

В головах калину...

 

Будуть пташки прилітати

Калиноньку їсти,

Будуть мені приносити

Од родоньку вісти!..

 

Багато в скарбниці українського фольклору пісень тужливих та сумних. Безліч знаних і безіменних героїв віддали життя за волю й незалежність України. Саме за одним з них - молодим козаком - плаче мати, сумує Вітчизна. Ліризм пісні досягається насамперед стислістю вислову, використанням зменшувально-пестливих форм, повтором ключових слів. Також тут використано традиційні для українського фольклору символи, що увиразнюють твір, роблять його близьким і зрозумілим кожному. Це і калина, що символізує Україну для її дітей, які змушені поневірятися світом; і явір -дерево, що завжди асоціювалось із молодим хлопцем, козаком, лицарем; і могила - своєрідний обеліск козацької слави.

За кожною українською народною піснею, яку можна порівняти з самоцвітом, - реальне життя народу, істинні цінності, котрі люди хотіли зберегти для нащадків.

 

ЧУМАЦЬКІ ПІСНІ

 

Не менш цікаву сторінку українського фольклору складають і пісні чумацькі. Це зараз ви можете зайти до першого-ліпшого магазину й купити

 

 

звичайну сіль. А ген-ген у далекому минулому, щоб її добути, ладналися в неблизьку дорогу до Криму чумаки - одні з найбільш шанованих в Україні людей. Адже без солі неможливо було прожити - можливість прохарчуватися довгу й холодну зиму залежала від того, чи вдалося достатньо насолити м’яса, риби, овочів. І рушала довга чумацька валка в непросту й небезпечну подорож, бо могли зустрітись на шляху й лихі татари, й озброєні загони польської шляхти, та й знайти воду в нескінченному степу, що лежить по дорозі до Криму, не завжди вдавалося.

 

ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА

 

Ой у степу криниченька,

З неї вода протікає. (2)

Гей, там чумак сиві воли пасе

Та з криниці напуває.

 

 

Воли ревуть, води не п’ють,

Бо в Крим доріженьку чують. (2)

Ой Бог знає, та Бог і відає,

Де чумаченьки ночують.

 

Ой ночують чумаченьки

В чистім степу при долині, (2) 

Розпустили сірі воли пасти 

При зеленій муравині.

 

Умер, умер чумаченько

Та в неділеньку вранці, (2)

Поховали того чумаченька

У зеленому байраці.

 

Ой прилетіла сива зозуленька,

Та все «ку-ку» та «ку-ку». (2)

- Ой подай, чумаче, та подай, голубе, 

Та хоч правую руку!

 

- Ой рад би я, моя мила,

Хоч обидві подати: (2)

Насипано та сирої землі,

Що не можу підняти.

 

Пісня складена з пошаною до нелегкої чумацької долі, сумне зозулине «ку-ку» зазвичай супроводжує в Україні драматичні ситуації. Недаремно ж зозулі навіть «доручають» визначати вік людини...

Повторюються в пісні рядки, на які виразно падає логічний наголос: вода зі степової криниці - символ життя; дорога до Криму - вічна чумацька дорога. Одна з галактик навіть дістала в Україні назву Чумацький Шлях, бо тягнеться вона широкою срібною стежкою, зітканою з міріадзірок, із півночі на південь, туди, де виблискують на сонці кримські солончаки й зеленкуваті води солоного озера Сиваш...

Навіть неділю зустрічає чумак на шляху, у неділю його й смерть спіткала. І вториться над ним зозулин крик, немов плач рідних людей.

Будь-кого, навіть сильного духом, загартованого в безкінечних подорожах чумака, могла б зламати постійна небезпека, туга за домівкою та сім’єю. Але вони вистояли, зберегли традиції свого народу. Бо з ними завжди була вірна супутниця-пісня, завдяки якій линули думки туди, далеко-далеко, де було тепло, радісно й затишно...

М і р і а ди - незліченна кількість, безліч.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

 

Повторюємо

1. Назвіть дві групи, на які поділяються лірично-побутові пісні.

2. До якої групи лірично-побутових пісень належать козацькі та чумацькі пісні?

3. Які з прочитаних вами пісень належать до козацьких, а які - до чумацьких?

4. Вивчіть (за вибором) одну з пісень напам’ять.

 

Міркуємо

1. Перекажіть зміст козацьких пісень. На чому в них зосереджується увага?

2. Поясніть, чому козацькі пісні проникнуті таким потужним пафосом.

3. Хто виступає героєм козацьких пісень? Кого і чому уславлювали невідомі автори?

4. Самостійно доберіть і прокоментуйте висловлювання відомих людей про українські пісні. Висловіть свої міркування.

 

Аналізуємо

1. Згадайте, до яких жанрів народної творчості подібні козацькі пісні.

2. Аргументуйте свою думку за допомогою цитування.

3. Визначіть, які художні засоби найчастіше використовуються в народній пісні. Спробуйте пояснити, чому саме ці.

4. Узагальніть відомості про козацькі пісні і з’ясуйте, які риси характеру героїв, особливості їх життя та побуту, історичні деталі найчастіше підкреслюються.

 

Дискутуємо

1. Порівняйте козацькі та чумацькі пісні. Знайдіть у них спільні та відмінні риси. Поясніть, чим вони зумовлені.

2. Спробуйте віднайти традиції давніших за часом козацьких та чумацьких пісень у тих піснях ХІХ-ХХ століть, що ви вивчали в попередніх класах: стрілецьких і літературного походження.

3. Чому, на вашу думку, такі твори українського фольклору, як козацькі та чумацькі пісні, популярні дотепер? Що робить їх такими важливими для духовного виховання українства?

4. Яке, на вашу думку, значення має відродження і вивчення оригінальної творчості в наш час?

 

Це матеріал підручника Українська література 7 клас Міщенко

 

Автор: asia2016 от 21-02-2017, 14:48, посмотрело: 1159