Рюноске Акутагава - "Павутинка" читати онлайн, критика, біографія письменника » Народна Освіта


Народна Освіта » Світова література » Рюноске Акутагава - "Павутинка" читати онлайн, критика, біографія письменника






Рюноске Акутагава - "Павутинка" читати онлайн, критика, біографія письменника

ПАВУТИНКА НАДІЇ

 

Літературний багаж. Пригадайте твори японської літератури, вивчені в попередніх класах. У чому полягає їхня своєрідність? Що ви знаєте про японську культуру?

 

Однією з характерних ознак японської культури є мінімалізм — тобто вміння малим охопити велике, у краплині роси побачити весь світ. Ця особливість притаманна і японській літературі. Неперевершеним майстром «оповідання завбільшки з долоню» є Рюноске Акутагава.

Митець з’явився на світ у Токіо в родині торговця молоком. Відбулося це 1 березня 1892 р. — за давнім національним літочисленням, у годину Дракона дня Дракона місяця Дракона. Тому назвали його Рюноске: перший ієрогліф імені — «рю» означає «дракон». Прізвище своє письменник отримав від дядька, який усиновив його після трагічної загибелі матері. Прийомні батьки Рюноске належали до старої інтелігенції, серед їхніх предків були літератори й учені. Тож хлопчик виховувався в атмосфері поваги до національних культурних надбань, любові до середньовічної поезії та старовинного живопису.

 

Ще підлітком Акутагава зацікавився творчістю європейських письменників і мислителів, після закінчення ніколи вивчав англійську літературу спочатку в коледжі, а потім — на англійському відділенні Токійського імператорського університету. У студентські роки разом з товаришами-однодумцями Рюноске почав видавати літературний журнал «Сінсітьо» («Нова течія»), у якому пізніше надрукував свої перші новели.

Молодого митця цікавила передусім поведінка людини в ситуації особистісного й морального вибору, а відповіді на «вічні питання» він намагався знайти в давніх притчах, релігійних текстах, історичних нарисах і легендах. Про свою пристрасть до минулого Акутагава говорив так: «Душа людини в давнину і сучасної людини має багато спільного. От у чому річ». У минувшині письменник шукав пояснення вчинків, думок, психології сучасників. Досить часто у його творах простежуються культурні паралелі, пов’язані з давніми японськими релігійними традиціями, зокрема — буддійськими.

 

Консультація архіваріуса

Буддизм є однією з провідних світових релігій. Особливого поширення він набув у країнах Сходу. Засновник буддизму і головний об’єкт поклоніння в ньому — принц Гаутама Сід-дхартха, який, згідно з оповідями, жив у 563—483 рр. до н.е. За легендою, у віці тридцяти п’яти років Гаутама досяг просвітління й докорінно змінив своє життя. Послідовники назвали принца Буддою, що в перекладі означає «просвітлений», «пробуджений». Мета буддистів — досягнути духовного просвітління, позбавившись страху, невігластва, егоїзму, лінощів, заздрощів, жадібності та інших вад. 1 £

Після закінчення університету, 1916 р., Акутагава отримав посаду викладача англійської мови у військово-морській школі. Своє тодішнє життя він потім опише в циклі новел про вчителя — чесну, але трохи непутящу людину, яка часто потрапляє в кумедні ситуації. Згодом письменник працював як спеціальний кореспондент газети «Осака Май-ніті сімбун», виступав з лекціями в різних містах Японії. Саме в той період народилися його найкращі твори, до яких, зокрема, належать «Павутинка», «У чагарнику», «Мандарини», «Вагонетка», «Усмішка богів», «Свято хризантем». Акутагава досягає високої майстерності як новеліст: працює з різноманітним матеріалом, віртуозно будує сюжет, кількома словами створює соковиті образи, поглиблює філософський зміст текстів.

Активною творчою працею письменник намагався врятуватися від духовних і психологічних проблем, які з року в рік погіршували стан його здоров’я. Однак із часом криза лише поглиблювалася...

Акутагаві судилося прожити лише тридцять п’ять років, але зробити він устиг чимало. І хоч сам митець аж надто скромно оцінював свої досягнення, його письменницька слава свідчить про інше. Уже кілька десятиліть книжки Акутагави активно видаються різними мовами, а їхнього автора визнано класиком японської літератури.

 

Перевірте себе

1. Стисло розкажіть про життя Акутагави.

2. Назвіть твори японського письменника. У якому жанрі Акутагава досягнув великої майстерності? У чому вона полягає?

3. Робота в парах. Обговоріть сформульоване Акутагавою визначення художньої літератури як «мистецтва самовираження за допомогою слів». Як ви розумієте зміст цього визначення? Чи згодні ви з таким баченням літератури? А як визначили б сутність літературної творчості ви?

4. Теми проектів. «Сюжети новел Акутагави в кіношедеврі А. Куросави “Расьомон”»; «Порівняльна характеристика повісті М. Гоголя “Ніс” і однойменної новели Р. Акутагави».

 

Перед читанням. Пригадайте, що таке підтекст. Під час читання новели «Павутинка» зверніть увагу на використання підтексту для розкриття її філософського змісту.

ПАВУТИНКА

 

Одного дня самотній Будда знічев’я походжав берегом озера Лотосів. Білосніжні, як перли, квіти на воді із своїх золотистих тичинок ненастанно ширили навкруги невимовно приємні пахощі. У раю був ранок.

Будда пройшов понад озером, потім став і крізь листя лотосів, що вкривали поверхню води, подивився вниз. Під озером було пекло, а тому крізь прозору, як кришталь, товщу води, наче в стереоскопі1, ясно прозирала ріка Сандзунокава71 72 й Шпиляста гора. Погляд Будди привернув чоловік на ім’я Кандата, що разом з іншими грішниками, яких аж кишіло, мучився в пеклі. Той Кандата, великий лиходій, за життя вбивав людей, підпалював їхні оселі й учинив чимало інших злочинів. А добро зробив лише один раз. Якось, мандруючи густим лісом, він побачив, як через стежку повзе павучок. Кандата підняв був уже ногу, готуючись його роздушити, та враз передумав: «Ні, не треба. Хоч воно й мале, але теж, напевне, хоче жити. Тож шкода безпричинно вкорочувати йому віку».

Споглядаючи пекло, Будда згадав, як Кандата врятував життя павукові, й вирішив віддячити йому за добро — при нагоді помогти вибратися з пекла. На щастя, поблизу над зеленим, як малахіт, листям лотоса райський павук плів свою чарівну сріблясту нитку. Будда взяв павутинку і мимо сніжно-білих, як перлина, квітів швидко спустив її далеко-далеко вниз, до самого пекла.

Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, усюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю.

Та якось ненароком він звів очі вгору: з далекого неба над Кривавим озером у пітьмі, немов боячись людського ока, повисла блискуча сріблиста павутинка. Уздрівши над головою павутинку, Кандата на радощах аж сплеснув у долоні: учепившись за неї, напевне, можна далеко полізти, навіть з пекла вибратися. Якщо все піде на лад, то і в раю можна опинитися. А тоді вже не доведеться страждати на Шпилястій горі й потопати в Кривавому озері.

Отак розмірковуючи, Кандата мерщій учепився обома руками за павутинку і відчайдушно почав дертися вгору. Ясна річ, такому лиходієві, як Кандата, до цього не треба було звикати. Та хоч як він силкувався, а догори піднятися було не легко — рай і пекло відділяла не одна тисяча рі73. Зіп’явшись трохи, Кандата втомився і навіть не міг був рукою ворухнути. Що ж тут удієш? Вирішивши перепочити, Кандата повис на павутинці й зиркнув униз.

А все-таки його зусилля не пропали марно: Криваве озеро, що в ньому він потопав, за такий короткий час зникло в пітьмі, а страшна своїм тьмяним блиском Шпиляста гора вже опинилася під ногами. Якщо так і далі, то скоро і з пекла, напевне, видобудеться. Обхопивши руками павутинку, Кандата зраділим, як ніколи, голосом прокричав: «Наша взяла! Наша взяла!» Та нараз він схаменувся — слідом за ним, як мурашня, по павутинці вгору п’ялася сила-силенна грішників. Спосте-рігши таке видовище, Кандата, зляканий чи, може, приголомшений, на якусь хвилю розгублено роззявив рота і кліпав очима. Тонка павутинка, що ледве витримувала його одного, напевне увірветься під тягарем такої безлічі людей. Якщо вона десь посередині обірветься, то марно він дря-пався вгору — однаково полетить сторчака назад у пекло. О, це жахливо! А тим часом тисячі й тисячі грішників видиралися з темряви над Кривавим озером і один за одним піднімалися блискучою павутинкою вгору. Треба негайно щось придумати, інакше павутинка увірветься. І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники! Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!»

Але тої ж миті павутинка зненацька розірвалася саме над Кандатою, і він, закрутившись дзиґою, швидко зник у темряві. В імлистому просторі, виблискуючи, лише висіла тоненька райська павутинка.

Стоячи на березі озера Лотосів, Будда від початку до кінця стежив за цією сценою. А як Кандата каменем упав у Криваве озеро, обличчя Будди посмутніло і він пустився йти далі. Мабуть, жалюгідним здався йому Кандата, який намагався тільки сам вилізти з пекла, але був заслужено покараний за своє черстве серце і знову опинився в безодні.

А лотосу до всього байдуже. Його білий, як перлина, цвіт похитував вінчиками коло ніг Будди, а золотисті тичинки сповнювали повітря невимовно приємними пахощами. У раю бралося до полудня.

Переклад І. Дзюба

 

Запитання і завдання до прочитаного

1. Чому твір отримав назву «Павутинка»? На що вона спрямовує читача?

2. Яким Кандата був за життя? Як його було покарано після смерті?

3. Чому Будда вирішив допомогти грішникові?

4. Як змінювалися думки й почуття Капдати, коли він піднімався по павутинці?

5. Чому павутинка обірвалася? Як до невдачі Кандати поставився Будда? Чим ви пояснюєте таку реакцію?

6 Розкрийте основну думку прочитаної новели. Визначте метафору, на якій побудовано твір. Поясніть її зміст.

7. Подискутуймо! Чи заслужено Кандата знову опинився в пеклі? Обґрунтуйте свою відповідь.

8. Філологічний майстер-клас. Знайдіть антитези, на яких побудовано новелу «Павутинка». Як вони допомагають розкрити змісту твору?

9. Творча лабораторія. Використовуючи образи й символи новели «Павутинка», складіть однойменне хайку.

 

Режисерські прочитання літературної класики

 

Відтворити своєрідність новели як літературного жанру в кінематографі досить непросто. Для цього потрібні майстерна акторська гра, оригінальні режисерські рішення й особливий, захопливий сценарій. Яскравим прикладом такого поєднання стала стрічка «Ділові люди» (1963), знята за творами О. Генрі відомим комедійним режисером Леонідом Гойдаєм. Фільм складається з трьох не пов’язаних за сюжетом новел, заснованих на творах американського

 

письменника, — «Дороги, які ми обираємо», «Споріднені душі» та «Вождь Червоношкірих». Зворушливі, іноді смішні, а часом сумні історії блискуче втілено в стрічці талановитими акторами Георгієм Віциним, Юрієм Нікуліним, Ростиславом Пляттом, Олексієм Смир-новим та іншими. Гумористичні висловлювання із цієї екранізації вже давно стали крилатими, перетворившись на приказки для всіх життєвих випадків.

Світового успіху зажила стрічка «Расьомон»1 (1950), створена уславленим кіномитцем Акірою Куросавою за мотивами двох новел Акутагави. Цей фільм про пошук істини, яка завжди поряд, став справжнім відкриттям для глядачів. Європейцям він відкрив сам факт існування японського кіно, а в масштабі світового кінематографа — започатковував нову форму кінооповіді, що відтворює одну й ту саму подію з різних точок зору. Сюжет фільму побудовано навколо злочину, скоєного в лісі за стародавніх часів. Є чотири свідки і, відповідно, чотири погляди на події...

 

Фантастичний світ Уеллса ще з перших кроків кінематографа привернув до себе увагу багатьох режисерів. Відтоді за творами письменника було знято понад шістдесят стрічок. Одним з найпопулярніших серед кіномитців є роман «Машина часу*. Упродовж XX ст. вийшло чимало фільмів за його мотивами. А 2002 р. до цього літературного сюжету звернувся правнук письменника Саймон Уеллс. В однойменному кіно-творі режисер переосмислив соціальні й філософські ідеї роману з позиції людини XXI ст.

Сучасна кінофантастика — жанр насамперед видовищний. Цій вимозі цілком відповідає робота відомого голлівудського режисера Стівена Спілберга «Війна світів» (2005). Завдяки новітнім спецефектам фантастичні картини Уеллса отримали в ній нове життя.

1. Перегляньте комедію Л. Гайдая «Ділові люди» (1963). У чому полягає іронічність назви фільму? Які епізоди стрічки викликали у вас сміх, а які — змусили замислитися?

2. Які фільми за мотивами творів Г. Уеллса ви бачили? Стисло розкажіть про них. Як ви гадаєте, чому сюжети англійського фантаста й досі привертають увагу кінематографістів?

 

Підсумкові запитання і завдання

 

Перший рівень

1. Дайте визначення новели. Назвіть автора новели «Павутинка».

2. Назвіть новели О. Генрі.

3. До якого різновиду новел належить «Чарівна крамниця» Г. Уеллса?

 

Другий рівень

1. Що змусило Джоанну з новели «Останній листок» змінити своє ставлення до хвороби?

2. Визначте кульмінацію новели «Чарівна крамниця» Г. Уеллса.

3. Які моральні цінності утверджено в новелі «Дари волхвів»?

 

Третій рівень

1. З якими японськими традиціями пов’язана новела «Павутинка»?

2. Складіть перелік моральних понять, про які йдеться у прочитаних вами новелах О. Генрі, Уеллса, Акутагави.

3. Визначте елементи фантастики в новелі Уеллса «Чарівна крамниця». 

 

Четвертий рівень

1. Поясніть, у чому полягає відмінність між образами оповідача («Чарівна крамниця» Г. Уеллса) і розповідача (новели О. Генрі). Схарактеризуйте ці образи в названих творах.

2. Виявіть культурні паралелі в прочитаних новелах.

3. Схарактеризуйте різновиди прочитаних новел.

 

Теми творів

1. «Краса світу і людської душі (За новелами О. Генрі)».

2. «Куди зникає дитинство? (За новелою Г. Уеллса “Чарівна крамниця”)».

3. «Коли Бог безсилий допомогти людині? (За новелою Р. Акутагави “Павутинка”)».

 

'Расьомбн — замкові ворота в південних кінцях основних міських проспектів у давніх японських столицях. На північних кінцях проспектів стояли ворота Судзаку — парадний в’їзд в імператорську резиденцію.

 

Клуб книголюбів

1. Групова робота. Розділіться на дві групи і виконайте одне із запропонованих завдань.

А. Порівняйте образи Бермана з новели «Останній листок» О. Генрі та Фрідріха з новели української письменниці Л. Пономаренко «Гер переможений». Дослідіть, які художні деталі допомагають авторам втілити ідею людяності в названих творах.

Б. Порівняйте новелу О. Генрі «Дари волхвів» з «Різдвяною піснею в прозі...» Ч. Діккенса. Які традиції різдвяних оповідань продовжує твір О. Генрі?

2. Прочитайте новелу О. Генрі «З любові до мистецтва». Визначте у творі мотиви, суголосні творам «Останній листок» і «Дари волхвів». Прокоментуйте вислів «Коли любиш Мистецтво, ніякі жертви не здаються надто великими».

3. Подискутуймо! Робота в парах. Обговоріть одне з поданих запитань. Готуючись до дискусії, стисло занотуйте основні міркування та докази на користь своєї позиції.

А. Кому з героїв прочитаних вами новел вдалося доторкнутися до дива?

Б. Хто з героїв новел О. Генрі, Уеллса, Акутагави зрозумів цінність вічного й незначущість минущого, а хто — ні?

4. Творча лабораторія. Напишіть новелу за одним із запропонованих початків:

1. Життя прекрасне ще й тому, що людина може...

2. Ми часто помиляємося, коли визначаємо цінності для себе...

3. Не хлібом єдиним живе людина...

 

Це матеріал з підручника Зарубіжна Література 7 клас Волощук

 

Автор: asia2016 от 18-02-2017, 22:11, посмотрело: 9717