Редьярд Кіплінг - "Балада про Схід і Захід", "Якщо...", "Синові" читати онлайн, критика, біографія письменника » Народна Освіта


Народна Освіта » Світова література » Редьярд Кіплінг - "Балада про Схід і Захід", "Якщо...", "Синові" читати онлайн, критика, біографія письменника






Редьярд Кіплінг - "Балада про Схід і Захід", "Якщо...", "Синові" читати онлайн, критика, біографія письменника

НАВЧИТИСЯ ЖИТИ ГІДНО

 

Літературний багаж. Які твори Дж.Р. Кіплінга, написані для дітей, ви знаєте? Чим вони цікаві?

 

Що таке мінливість читацької прихильності, Джозеф Редьярд Кіплінг знав не з чуток. Цьому письменнику судилося спізнати славу, стати лауреатом Нобелівської премії, а відтак пережити роки публічного осуду, коли його творчість сприймалася як облудна пропаганда культу сили та імперської ідеї. Утім, час усе розставив на свої місця: нині Кіплінга шанують як талановитого митця, що попри певні світоглядні й художні прорахунки створив оригінальний образний світ.

Батьки Кіплінга були англійцями, але в пошуках екзотики1 й романтики переїхали до Індії. Редьярд зростав серед люб’язних і послужливих тубільців, які повсякчас намагалися догодити хазяйському синові. Місцеву мову — гінді — хлопець засвоїв раніше, ніж англійську, та й у подальшому житті почувався не так англійцем, як англоіндійцем. Підтримуючи постійний зв’язок з Англією, Кіплінг вважав Індію рідною країною, шанував її традиції та звичаї, любив її народ. Водночас він дещо зверхньо ставився до корінного населення, вважаючи індійців менш цивілізованими, і щиро прагнув сприяти поширенню прогресивних знань у цьому куточку Британської імперії.

Для здобуття ґрунтовної освіти батьки відправили дванадцятирічного Редьярда до Англії, де він мусив жити в чужих людей. Після раювання в Індії хлопець сприймав нову систему виховання як духовне насильство, тож відразу після випуску повернувся додому. У 1882 р. він почав працювати кореспондентом «Цивільної і воєнної газети» в місті Лахорі.

 

Цікаві подробиці

То була цікава, але досить непроста робота. У пошуках матеріалу для статей Кіплінгу доводилося подорожувати країною, що потерпала від голоду, спеки й епідемій. Це потребувало від молодого кореспондента не лише витривалості, а й неабиякої відваги, день у день загартовувало його волю і моральну силу. Водночас журналістика стала для Кіплінга школою письменницької майстерності. Під час службових поїздок він ближче знайомився зі звичаями та побутом індійців, збирав місцеві перекази, легенди, повір’я, анекдоти. Згодом цей матеріал утворив «золотий запас», із якого письменник багато років черпав теми й сюжети для художніх творів.

Перші оповідання Кіплінга з’явилися у тій-таки лахорській газеті. Від звичних для англійців творів цього жанру вони відрізнялися граничною лаконічністю й змістовністю. Зважаючи на це, англійський письменник Г.К. Честертон порівнював їх з уколом, який діє «і швидко, і дуже болісно». Новими для читачів Великої Британії були також Кіплінгові сюжети, побудовані на матеріалі із життя англійських чиновників-коло-ністів. Зрештою дивувала публіку й незвична мова оповідань, наближена до повсякденного мовлення англоіндійців. Це надавало ще більшої виразності місцевому колориту, дбайливо відтвореному письменником у художній прозі.

 

Літературна кухня

Згадані вище особливості Кіплінгової прози простежуються і в його поезіях. Зазвичай їх написано від імені вигаданого персонажа (скажімо, чиновника, солдата чи матроса). Для того щоб надати таким «розповідям» правдивого звучання, автор використовує розмовні й професійні вислови, навмисне неграмотно вживає або перекручує слова. Нерідко вірші Кіплінга навіяно певними ритмами чи мелодіями. Наприклад, в основу вірша «На марші» покладено маршовий ритм:

 

Крок — крок — крок — крок — ми йдемо по Африці,

Все — йдем — все — йдем — по тій самій Африці —

(Скрізь — рух — рух — рух — рух чобіт угору — вниз!)

Не звільнить ніхто на війні!

Переклад М. Стріхи

 

Такі художні прийоми були новаторськими для сучасної митцеві англійської поезії.

У своїй творчості Кіплінг утверджував ті людські цінності, які вважав найважливішими, — насамперед гідність і духовну силу, загартовані в життєвих випробуваннях. На думку митця, непорушними для всіх є Закон, що визначає існування спільноти, і Справа, що вимагає самовідданого служіння.

{Перевірте себе

1. Чому Кіплінг вважав себе англоіндійцем?

2. Як досвід, набутий під час роботи в газеті, вплинув на творче становлення письменника?

3. Що вирізняло оповідання Кіплінга на тлі класичної англійської літератури XIX ст.?

4 Схарактеризуйте особливості Кіплінгової поезії.

5. Які ідеї проголошував письменник у своїй художній творчості?

6. Теми проектів. «Казки Дж.Р. Кіплінга на кіноекрані»; «Індія Дж.Р. Кіплінга»; «Чесноти героїв Дж.Р. Кіплінга».

 

Перед читанням. Пригадайте характерні ознаки жанру балади. Чим літературна балада відрізняється від фольклорної?

 

БАЛАДА ПРО СХІД І ЗАХІД

Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,

Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;

Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,

Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!

Камаль з двадцятьма бійцями втік на заколотний кордон,

І лошицю Полковника він погнав у далекий горяний схрон:

Найкращу лошицю зі стайні вкрав, коли світать почало,

Дзвінкі підкови в лахи запнув і скочив легко в сідло.

І запитав Полковничий син, що водив дозірців загін:

«Хто скаже мені, де Камаль тепер, де схованку має він?»

Мохамед Хан, Резальдарів44 син, йому відповів тоді:

«Хто знає нічного туману шлях, той Камалеві знає путі.

Як смеркне — проскаче він Абазай, Бонар на ранок промчить,

Та путь одна — через Форт Букло йому до рідних угідь;

Як поскачеш ти швидше на Форт Букло, аніж летітиме птах, —

Поможе Бог, до провалля Джехай заступиш йому ти шлях.

Коли ж його не догонит там, назад скоріше вертай,

Бо скрізь чаїться Камалів люд за страшним проваллям Джехай.

Там праворуч — скала, і ліворуч — скала, а між ними — ні деревця.

Там ти почуєш, як клацне затвор, хоч ніде не видно стрільця».

На коня скочив Полковничий син, був гарячий кінь вороний —

Серце б’є, наче дзвін, шиї гордої згин, як шибениця, міцний.

Мчить юнак на коні, ось вже форт вдалині, і там чекає обід,

Але як злодія хочеш догнать, тоді баритись не слід.

І знову вершник в погоню летить швидше пташиних зграй,

Жене він коня, і вже здоганя втікачів під проваллям Джехай,

Жене він коня, і вже здоганя лошицю й Камаля на ній,

Курок пружний звів, лишень втікачів на постріл дістав вороний.

Він вистрілив раз і вдруге ще, та кулі пішли убік.

«Мов солдат стріляєш! — гукнув Камаль. — Покажи, як їздити звик!»

У провалля Камаль повернув, і за ним син Полковника без вагань, 

Вороний, мов олень, вперед летів, та лошиця мчала, мов лань. 

Вороний вудила свої закусив — нелегкою була гора,

А лошиця вуздечкою грала — так рукавичкою леді гра.

Праворуч — скала, і ліворуч — скала, і між ними — ні деревця,

І тричі клацнув рушниці затвор, і не видно було стрільця.

Місяць прогнали з неба вони, б’є зорю вже стукіт копит,

Вороний, мов зранений бик, біжить за ланню легкою вслід.

Спіткнувсь вороний і в гірський потік упав на всьому скаку;

Тоді Камаль повернув назад і звестись поміг юнаку.

Він вибив з руки його пістолет — там буть не могло борні,

«Надто довго життям, — промовив Камаль, — завдячуєш ти мені:

На двадцять миль тут скелі нема, нема тут жодного пня,

Де б мій стрілець не цілив тебе, не ждала б де западня.

Якби я руку лишень підняв, як виїхав на бескет,

Прудконогі шакали уже б давно збіглися на бенкет;

Варто було б кивком голови подати умовний знак —

І після учти не зміг би злетіть по горло ситий коршак!»

Йому відповів Полковничий син: «Що ж, нагодуй звірину;

Та перше розваж, яку сплатить муситимеш ціну.

Як тисяча шабель прийде сюди, щоб забрати мої кістки, —

Стільки за учту шакалів платить злодію не з руки!

Коні потопчуть твої поля, солдати твій хліб з’їдять,

Худобу заб’ють, хати розберуть на паливо для багать.

Коли влаштує тебе ціна і голодні твої брати, —

Шакали ж собакам кревна рідня, — то клич, песе, їх сюди!

Але як ціна зависока тобі, скінчимо усе до ладу:

Лошицю батькові поверни, дорогу я й сам знайду!»

За руку схопив Камаль юнака, і погляд його горів:

«Не слід нам згадувати собак. Вовк вовка тут перестрів!

Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле,

Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле».

Йому відповів Полковничий син: «Я мусив честь берегти.

В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!»

Та лошиця підбігла до юнака і ластитись почала;

«Нас двоє сильних, — сказав Камаль, — та вона до тебе пішла.

Тож хай в дарунок від крадія тобі принесе вона

Вуздечку коштовну, моє сідло і срібні два стремена!»

Тоді юнак пістолет подав йому рукояттю до рук:

«У ворога ти відібрав один, а другий дарує друг!»

Камаль промовив: «Дарунок твій лише за дарунок прийму.

Твій батько сина до мене послав — я сина віддам йому!»

Свиснув Камаль, і син його по схилу гори збіг вниз, —

Як олень, легкий, міцний і стрункий, як готовий до бою спис.

«Ось твій господар, — сказав Камаль, — він водить дозірців загін,

Щитом йому стань, роби без вагань все те, що накаже він.

Допоки я або смерть твоя не обірвуть цих пут назавжди,

Всюди за ним крізь вогонь і дим оборонцем вірним іди.

Хліб Королеви1 їстимеш ти, тож її борони закон,

І, як треба, зруйнуй свого батька дім, щоб у спокої жив кордон.

Кавалеристом відважним стань, тримайся твердо в сідлі,

І Резальдаром зроблять тебе, а я, може, помру в петлі!»

Очима зустрілися юнаки, і лжі не було в очах.

І братню клятву вони дали на солі і кислих хлібах:

І братню клятву вони дали, розрізавши дерну настил,

На рукоятці та лезі ножа, і на імені Господа Сил.

Камалів син осідлав коня, лошицю — Полковничий син,

І двоє вернулись у Форт Букло, звідки поїхав один.

Загін дозорців зустріли вони, і двадцять шабель в ту ж мить

Зблиснули грізно, готові кров хлопця із гір пролить.

«Не руште його! — Полковничий син гукнув своїм воякам, —

Бо той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!»

Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,

Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;

Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,

Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!

Переклад М. Стріхи

 

Літературний практикум

1. Стисло перекажіть прочитану баладу. Що надає твору екзотичного забарвлення?

2. Схарактеризуйте природу краю, у якому відбувається описана у творі подія. Які деталі увиразнюють екзотичність пейзажу? Обґрунтуйте відповідь цитатами.

3. Чи вдалося Полковничому синові наздогнати Камаля? Чому? Як юнак сприйняв свою невдачу? Як поставився до його поразки Камаль?

4. У який момент розмови між супротивниками сталася несподівана зміна, що привела до примирення? Чим ви пояснюєте такий перелом?

'Королева — тут: королева Вікторія, роки правління якої (1837—1901) були добою найбільшої могутності Британії.

5. Порівняйте характери Камаля та Полковничого сина. Як ставляться один до одного ці герої? Хто з них вам більше подобається? Чому?

Розкрийте основну думку твору.

7. Знайдіть у вірші антитези. Розкрийте їхнє значення.

8. Подискутуймо! Як ви розумієте зміст першої строфи вірша? Чому, на ваш погляд, автор повторює її наприкінці твору? Які дві, по суті протилежні, думки висловлено в цих рядках? Яку з них ви поділяєте? Обґрунтуйте свою позицію.

9. Філологічний майстер-клас. Доведіть, що прочитаний твір є баладою.

Перед читанням. Читаючи вірш Дж.Р. Кіплінга «Якщо...», знайдіть думки, суголосні своїм уявленням про справжню людину.

 

ЯКЩО...

Як вистоїш, коли всі проти тебе —

Упали духом і тебе клянуть,

Як всупереч усім ти віриш в себе,

А з їх зневіри також візьмеш суть;

Якщо чекати зможеш ти невтомно,

Оббріханий — мовчати і пройти 

Під поглядом ненависті, притому 

Не грати цноти ані доброти;

Як зможеш мріять — в мрійництво не впасти

І думать — не творити думки культ,

Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,

Сприймеш як дим і вітер на віку;

Якщо стерпйш, як з правди твого слова

Пройдисвіт ставить пастку на простих,

Якщо впаде все, чим ти жив, і знову

Зумієш все почати — і звести;

Якщо ти зможеш в прориві одному

Поставить все на карту і програть,

А потім — все спочатку, і нікому

Про втрати навіть слова не сказать;

Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили

Служити ще, коли уже в тобі 

Усе згоріло, вигасло — лишилась 

Одна лиш воля — встоять в боротьбі;

Як зможеш гідно річ вести з юрбою

І з Королем не втратиш простоти.

Якщо усі рахуються з тобою —

На відстані, яку відміриш ти;

Якщо ущерть наповниш біг хвилини

Снагою дум, енергією дій,

Тоді весь світ тобі належить, сину,

І більше: ти — Людина, сину мій.

Переклад Є. Сверстюка

 

Запитання і завдання до прочитаного

1. Визначте тему вірша «Якщо...». Що пояснює в ньому автор?

2. Дайте цитатні відповіді на запитання про те, як, на думку поета, слід поводитися, коли: «всі проти тебе»; «уже в тобі усе згоріло»; «впаде все, чим ти жив*.

3. Як ви розумієте наведені рядки з вірша?

«Як зможеш мріять — в мрійництво не впасти І думать — не творити думки культ...»

«Тоді весь світ тобі належить, сину,

І більше: ти — Людина, сину мій».

4. Знайдіть антитези, використані перекладачем вірша. Розкрийте їхнє художнє значення.

5. Групова робота Розділившись на три групи, виконайте запропоновані завдання.

A. Спираючись на зміст вірша «Якщо...», придумайте поради «від протилежного», тобто такі, що застерігають від негідних учинків.

Б. Знайдіть перегуки між віршами «Якщо...» та «Балада про Схід і Захід».

B. Пригадайте літературні твори або кінофільми, у яких зображено героїв, близьких до ідеалу людини, поданого у вірші «Якщо...». Розкажіть про цих персонажів.

6. Подискутуймо! З якими порадами, висловленими в поезії «Якщо...», ви не згодні? Обґрунтуйте свою думку.

7. Творча лабораторія. Напишіть твір-роздум на тему «Як стати справжньою людиною? (За віршем Дж.Р. Кіплінга “Якщо...”)».

 

Слідами поезій Дж.Р. Кіплінга

 

Наприкінці XX ст. англійська радіостанція Бі-Бі-Сі попросила своїх слухачів назвати найкращих, на їхню думку, поетів Великої Британії. З’ясувалося, що найулюбленішим поетичним твором тисяч людей є вірш «Якщо...» Дж.Р. Кіплінга.

Цю поезію не раз перекладали й переспівували багатьма мовами світу, її було покладено на музику. До речі, одну з таких пісень створив український бард і актор К. Булкін на основі перекладу Є. Сверстюка.

Оригінальний переспів вірша «Якщо...» зробив Василь Стус. Його версія називається «Синові».

 

СИНОВІ

Коли ти бережеш залізний спокій

всупір загальній паніці й клятьбі,

коли наперекір хулі жорстокій

між невірів ти віриш сам собі.

Коли ти вмієш ждати без утоми,

обмовлений, не станеш брехуном,

ошуканий, не піддаєшся злому

і власним не хизуєшся добром.

Коли тебе не порабують мрії,

в кормигу дум твій дух себе не дасть,

коли ти знаєш, що за лицедії -

облуда щастя й машкара нещасть.

Коли ти годен правди пильнувати,

з якої вже зискують махлярі,

розбитий витвір знову доробляти,

хоча начиння геть уже старі.

Коли ти можеш всі свої надбання

поставити на кін, аби за мить

проциндрити без жалю й дорікання -

адже тебе поразка не страшить.

Коли змертвілі нерви, думи, тіло

ти можеш знову кидати у бій,

коли триматися немає сили

і тільки воля владно каже: стій!

Коли в юрбі шляхетності не губиш,

А бувши з королями - простоти,

коли ні враг, ні друг, котрого любиш,

нічим тобі не можуть дорікти.

Коли ти знаєш ціну щохвилини,

коли від неї геть усе береш,

тоді я певен: ти єси людина

і землю всю своєю назовеш.

 

«Останній дюйм» у кіномистецтві

 

 

Не одне покоління глядачів щиро полюбило фільм «Останній дюйм», 1958 р. знятий радянськими режисерами Микитою Курихіним і Теодором Вульфовичем за оповіданням Дж. Олд-ріджа. Ця стрічка захоплює в будь-якому віці. Потужному емоційному враженню сприяють не лише пригодницький сюжет, виразна музика, екзотична підводна зйомка, а й образи батька і сина, створені Миколою Крюковим та Славою Муратовим. Завдяки їхнім акторським здібностям зміст твору Олдріджа збагатився новими значеннями. Те, що батько навчає сина керувати літаком і долати перешкоди, відходить на другий план, за важливістю поступаючись синівському уроку любові й терпіння. Всепереможна любов Деві до батька надає екранізації особливої зворушливості.

 

1. Перегляньте кінофільм «Останній дюйм» (режисери М. Курихін, Т.Вульфович, 1958 р.). Знайдіть у ньому відмінності від сюжету однойменного оповідання Дж. Олдріджа.

2. Які епізоди кінокартини «Останній дюйм» вас найбільше вразили? Чому?

іПідсумкові запитання і завдання

 

Перший рівень

1. Чому Деві та його батько не могли порозумітися між собою (оповідання Дж. Олдріджа «Останній дюйм»)?

2. Де й коли відбуваються події «Балади про Схід і Захід» Дж.Р. Кіплінга?

3. До кого звертається Кіплінг у вірші «Якщо...»?

 

Другий рівень

1. Поясніть назву оповідання Дж. Олдріджа «Останній дюйм».

2. Визначте, який епізод «Балади про Схід і Захід» є кульмінаційним.

3. Наведіть приклади антитези у вірші «Якщо...».

 

Третій рівень

1. Порівняйте стосунки батька й сина на початку та наприкінці оповідання «Останній дюйм».

2. Які епізоди надають сюжету «Балади про Схід і Захід» драматичної напруженості?

3. Які моральні принципи утверджує автор у вірші «Якщо...»?

 

Четвертин рівень

1. Розкрийте зміст вислову «Останній дюйм, який розділяє всіх і все, нелегко подолати, якщо не бути майстром своєї справи» з оповідання Дж. Олдріджа.

2. Схарактеризуйте художні особливості вірша «Якщо...».

3. Знайдіть ознаки балади в «Баладі про Схід і Захід». Наведіть відповідні цитати.

 

Теми творів

1. «“У житті не раз настають вирішальні хвилини і залишаються вирішальні дюйми...” (За оповіданням Дж. Олдріджа “Останній дюйм”)».

2. «“Як сильні стають лицем у лице, хоч вони з різних світів!" (За “Баладою про Схід і Захід” Дж.Р. Кіплінга)».

3. «“Весь світ тобі належить...” (За віршем “Якщо...” Дж.Р. Кіплінга)». 

 

Клуб книголюбів

1. Порівняйте «Баладу про Схід і Захід» з літературними баладами, прочитаними раніше. Як Кіплінг розширив жанрові особливості балади?

2. Порівняйте настанови щодо подолання життєвих труднощів у вірші Кіплінга «Якщо...» із сюжетом оповідання Олдріджа «Останній дюйм». Як ви гадаєте, чи виросте Деві справжньою людиною? Поясніть свою думку.

3. Знайдіть твори художньої літератури чи кіномистецтва, у яких порушено проблеми сімейних цінностей, взаємин дорослих і дітей. Які шляхи вирішення цих питань пропонують різні митці?

4. Робота в парах. Рядок «Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох...» з балади Кіплінга став афоризмом. Поміркуйте, чи підтверджують цей крилатий вислів факти біографії самого автора. Чи згодні ви з думкою англійського письменника? Аргументуйте свою відповідь, спираючись на приклади з історії.

5. Подискутуймо! В оповіданні «Останній дюйм» звучить риторичне запитання47: «Невже можна роками жити із сином і не розгледіти його обличчя?». Чи згодні ви із цим запитанням-твердженням? Поясніть свою відповідь.

6. Як ви гадаєте, чи відразу після повернення з небезпечної подорожі налагодяться стосунки між головними героями оповідання «Останній дюйм»? Аби перевірити своє припущення, прочитайте продовження цього твору — оповідання «Акуляча клітка». Порівняйте стосунки батька і сина у двох названих творах Олдріджа.

 

Це матеріал з підручника Зарубіжна Література 7 клас Волощук

 

Автор: asia2016 от 18-02-2017, 20:15, посмотрело: 1400