Словник термінів всесвітня історія 7 клас

Абат - настоятель (голова) чоловічого католицького монастиря (абатства) Алхімія - перейнята у VIII ст. від арабів назва хімії. Мета алхімії -перетворення неблагородних металів (міді, свинцю) на благородні (золото, срібло) за допомогою «філософського каменя», а також створення «життєвого еліксиру», який дає людині безсмертя. У процесі цих пошуків було зроблено чимало хімічних відкриттів Альбігойці (катари) - учасники єретичного руху в Південній Франції ХІІ-ХІІІ ст. Заперечували положення християнської церкви про троїчність Бога, не визнавали католицьких обрядів і влади Папи. Вважали земне життя творінням диявола

Арбалет - метальна зброя, яка могла вести стрільбу на відстані до 200 м. Складався з дерев’яного приклада із закріпленим на ньому сталевим луком і пристроєм для натягування тятиви Аріанство - учення в християнстві, за яким Христос вважався творінням, нижчим за Бога-Отця

Астролябія - прилад для вимірювання кутів, за допомогою якого визначали положення небесних світил

Багрянйця - одяг візантійських імператорів

Барон - представник вищого (титулованого) дворянства

Баскак - ханський намісник на Русі

Бенефіцій (благодіяння) - земельне володіння, яке надавалося в довічне користування за умови несення військової служби Берсерк - давньоскандинавський воїн, який присвятив себе Верховному богу Одіну, вважався невразливим і тому бився з ворогом без обладунку Бонди - вільні люди у скандинавських країнах, які мали своє господарство

Булла - папський указ, який обов’язково мали виконувати всі віруючі Бюргер - повноправний городянин

Вальденси (від імені ліонського купця Петра Вальдо) - прибічники єресі, що виникла наприкінці ХІІ ст. на півдні Франції. Виступали проти власності, давали обітницю бідності, вважали католицьку церкву злом

Ваганти - середньовічні мандрівні поети, переважно із числа студентів, які у своїх написаних латиною віршах прославляли радощі земного життя

Варвари - назва, яку стародавні греки й римляни давали народам і племенам, що не належали до греко-римської цивілізації Васал (слуга) - особа, яка отримувала від сеньйора земельне володіння за несення служби Василевс - візантійський імператор

Великий князь - вищий князівський титул Давньої Русі Вергельд - у германців відшкодування за вбивство вільної людини, яке рід убивці сплачував роду вбитого

Вікінги - у Скандинавії учасники морських торгових та завойовницьких походів

Вітраж - картина з кольорового скла, розташована зазвичай у вікнах Віче - збори всіх вільних чоловіків у Великому Новгороді

Галера - військове вітрильне багатовеслове судно з гострим носом, створене венеціанцями. Гребцями були раби, військовополонені, злочинці Гвельфи і гібеліни - ворожі політичні угруповання в Італії, що виникли на межі ХІ-ХІІ ст. Гвельфи - прибічники папи, а гібеліни - імператора

Герцог - у ранньому Середньовіччі військовий вождь племені, пізніше -титул знатної людини

Гето - частина міста, яка виділялася для ізольованого проживання євреїв

Гільдія купецька - об’єднання, що створювалося для спільного захисту товарів під час перевезення їх, для забезпечення вигідних умов торгівлі та отримання привілеїв

Граф - у добу раннього Середньовіччя посадова особа, представник влади короля в окрузі; пізніше - один з вищих дворянських титулів

Дворянство - привілейований стан середньовічного суспільства Десятйна - десята частина прибутку (врожаю, грошових коштів та ін.), яка стягувалася з населення на користь церкви Дож (проводир) - обраний голова Венеціанської (довічно) і Генуезької (на певний строк) республік

Домен - спадкові земельні володіння феодала, на яких він вів своє господарство і здійснював свою владу Донжон - центральна вежа замку

Дофін - спадкоємець престолу у Франції, старший син короля Духовенство - служителі релігійного культу

Єпйскоп - християнський священик, голова єпархії - території, що складалася з декількох провінцій. Його влада поширювалась як на священиків, так і на мирян єпархії. На чолі групи єпархій стояв архієпископ

Єресь - релігійні погляди, які суперечать церковному віровченню Жонглер - мандрівний актор

Ієрархія - драбина підпорядкованих церковних і світських посад Іконоборство - релігійний рух у VIII - першій половині IX ст., спрямований проти вшанування ікон

Інквізйція (розшук) - спеціальна карна церковна установа для боротьби з єретиками

Калам - дерев’яна або тростинна паличка для письма Капела - невелика, окремо розташована будівля або приміщення в церкві для молитов однієї сім’ї

Каравела - морський однопалубний вітрильник з високими бортами і надбудовами на носі й на кормі. Була поширена в ХІІІ-ХУІІ ст. у країнах Середземномор’я

Карака - великий вітрильник, який у ХІІІ-ХУІ ст. використовували для військових і торгових цілей. У середині XV ст. була найбільшим і найдосконалішим судном

Кардинал - у католицькій церкві вища духовна особа, нижча лише за Папу. Кардинали є найближчими радниками й помічниками пап і обирають їх із свого середовища

Квадрант - старовинний астрономічний прилад для вимірювання висоти небесних світил

Клір - духовенство. Член духовенства - клірик

Ког - велике вітрильне судно, поширене в XП-XV ст. у Північній Європі

Кондотьєр (від італ. «кондотта» - договір) - в Італії XIV-XVI ст. командири військових загонів, що наймалися на службу до міст-ко-мун або державців

Конунг (від давньосканд. - вождь племені) - вищий представник родової знаті, військовий проводир Коран (від араб. - читання) - священна книга мусульман Кортеси - станово-представницькі органи в країнах Піренейського півострова

Куртуазність - правила рицарської поведінки

Курфюрсти - вищі духовні та світські князі Священної Римської імперії, яким належало право обирати короля

Ландтаг - орган станового представництва у володіннях, що входили до складу Священної Римської імперії Лорд - в Англії великий землевласник, представник вищої титулованої аристократії

Магістрат - орган міського управління Майордом (від лат. - старший у домі) - управитель Марка - укріплена прикордонна область

Маркграф - в імперії Карла Великого посадова особа, яка стояла на чолі марки. У Німеччині - представник титулованої знаті Маркіз - представник титулованої знаті Медресе - мусульманська школа Мечеть - мусульманський храм

Мінарет - висока башта, з якої оголошувався заклик до мусульманської молитви

Мінезйнгери - німецькі ліричні поети, які переважно оспівували рицарське кохання

Монастйр - релігійна громада ченців або черниць, які живуть за єдиним правилом (монастирським уставом). Належні їй громадські землі, майно, а також будівлі становлять церковно-громадську організацію

Муедзйн - спеціальний служитель при мусульманській мечеті

Мусульманство (іслам) - одна зі світових релігій. Ґрунтується на вірі у цілковиту залежність від волі Бога (Аллаха), який наперед визначає долю кожної людини. Пророк Мухаммед - посланець Аллаха

Ордалії - випробування вогнем і водою під час судового розслідування

Парламент - в Англії орган станового представництва, вища законодавча установа; у Франції - вищий королівський суд Патриціат - привілейований прошарок найбагатших і найзнатніших городян

Повйнності - обов’язки селян на користь феодала

Пополяни - у ХІІ-ХІУ ст. торговельно-ремісниче населення міст Північної і Середньої Італії

Прочани - учасники подорожей віруючих до святих місць із метою вклонитися святиням на знак спокутування гріхів Пулени - гостроносе взуття

Раджа - індійський князь Раджпуті - індійський рицар

Ратуша - будинок, у якому розташовувався магістрат, центр суспільного життя середньовічного міста

Рейхстаг - станово-представницький орган у Священній Римській імперії

Реконкіста - зворотне відвоювання християнами земель Іспанії та Португалії в мусульман у УІІІ-ХУ ст.

Реліквія - предмети релігійного поклоніння; річ, яку особливо шанують і зберігають як пам’ять про минуле Риторика - наука красномовства

Руни - давньогерманські, а згодом - давньоскандинавські та англосаксонські знаки писемності

Сага - давньоскандинавський прозовий переказ

Санскрйт - літературно опрацьована давньоіндійська мова

Сейм - станово-представницький орган у Польщі, Литві, Чехії

Сеньйор - землевласник, який мав залежних від нього селян і васалів

Симонія - продаж церковних посад

Скальд - давньоскандинавський поет

Скрипторій - майстерня для переписування книг, переважно в монастирях

Собор - 1) великий християнський храм; 2) збори вищого духовенства

Стиль - металева паличка для письма

Схйзма - розкол у церкві

Сюзерен - верховний сеньйор щодо васала

Тинг - збори вільних дорослих чоловіків у германців та скандинавів Трубадури - ліричні поети в Південній Франції, які переважно оспівували рицарське кохання

Трувери - ліричні поети в Північній Франції, які переважно оспівували рицарське кохання

Турнір - військове змагання рицарів у Західній Європі; рицарський поєдинок

Устав - правила життя і поведінки ченців

Феод - спадкове володіння, яке сеньйор надавав васалу за несення військової служби

Феодал - землевласник, власник феоду

Фреска - живопис на вогкій штукатурці розведеними на воді фарбами

Халіф - світський і духовний голова мусульман, правитель

Хартія - грамота про надання прав і вольностей містам

Централізація - зосередження керівництва в єдиному центрі

Цех - об’єднання міських ремісників однієї або декількох споріднених професій

Чомпі - чесальники вовни та інші наймані робітники у Флоренції та інших італійських містах у XIV ст.

Шаріат - мусульманське право

Шедевр - зразковий виріб, який мав зробити підмайстер, аби скласти іспит на право стати повноправним майстром

Яничари - особливе військо в Туреччині з XIV ст.

Ярлйк - ханська грамота на право управляти князівством на Русі

Ярмарок - річний ринок, який періодично проводився в певному місці

Це матеріал з підручника Всесвітня Історія 7 клас Подаляк, Лукач, Ладиченко