Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя. Наукові та технічні досягнення Середньовіччя

Середньовіччя часто називають «темними віками». Однак попри лихоліття, гоніння церкви та занепад античної спадщини, можна говорити, що наукові пошуки не припинилися, а для техніки Середні віки стали добою прориву.

1. Початок наукових досліджень. Протягом століть середньовічна наука закликала до сліпого поклоніння авторитетам, пізнання Бога й світу, відмовляючись від дослідження природи. Деяких вчених такий підхід не влаштовував.

Одним з перших інтерес до природничих наук виявив у XIII ст. професор Оксфордського університету Роджер Бекон. Він стверджував, що справжнє знання

можна отримати, лише досліджуючи природу, і тільки так перевірити правильність знань. За-ймаючися різними науками, Бекон намагався створити мікроскоп і телескоп, пояснив походження веселки. Розповідали, начебто Бекон зробив мідну голову, яка вміла розмовляти. Учений запевняв, що можна побудувати саморухомі судна й візки, зібрати апарати, які б літали в повітрі й рухалися морським дном. Сучасникам він здавався магом і чарівником. Будучи нездатними зрозуміти Бекона, заздрісники звинуватили його у зв’язках з дияволом.

Дослідника кинули до в’язниці, де він провів довгих 14 років і лише перед смертю вийшов на волю.

XII ст. З творів Роджера Бекона

Усі науки пов’язані між собою і взаємно одна одну підтримують: успіх однієї допомагає всім іншим, як око, наприклад, керує рухом усього тіла.

Математику помилково вважають наукою складною, а іноді навіть підозрілою, тільки тому, що вона мала нещастя бути невідомою отцям церкви. Проте якою вона є важливою, якою корисною!

Можна побудувати пристрої для плавання без гребців так, щоб найбільші кораблі, морські та річкові, приводилися в рух силою однієї людини, рухаючися притому із значно більшою швидкістю, ніж якби на них було повно гребців. Саме так можна зробити вози без запряжки, які котитимуться з неймовірною швидкістю; літальні апарати, сидячи в яких, людина приводитиме в рух крила, що вдарятимуть по повітрю, подібно до пташиних.

Немає нічого гіднішого, ніж вивчення мудрості, від цього залежить добробут усього світу. Немає загрози більшої, ніж неуцтво.

1. Як Роджер Бекон уявляв розвиток техніки?

2. Чи поділяєте ви думку автора, що «немає загрози більшої, ніж неуцтво»? Відповідь обґрунтуйте.

Дух пізнання охоплював дедалі ширші кола суспільства. Важливі відкриття зробили алхіміки, які займалися пошуками «філософського каменя», щоб за його допомогою перетворювати звичайні метали на золото.

Ці зусилля виявилися марними, проте алхіміки вивчили властивості різних речовин, освоїли виробництво пороху, створили чимало дослідних приладів.

Збагатилися і географічні знання європейців. Враження Марко Поло поклали початок написанню творів про подорожі та мальовничим описам далеких земель. Поряд з достовірними повідомленнями вони містили безліч фантастичних історій, наприклад про напівлюдей-напівчудо-виськ. Не менш неймовірними «свідоцтвами» рясніли також книжки про тварин і рослини. Проте ці оповіді розширювали знання про світ і сприяли вдосконаленню географічних карт. Так закладався ґрунт для майбутніх Великих географічних відкриттів.

Одним з визначних філософів і просвітителів Середньовіччя був П’єр Абеляр, син дрібного французького рицаря. Маючи неабиякі здібності, Абеляр здобув чудову освіту й відкрив школу в Парижі. Послухати його блискучі лекції сюди збиралися учні з усієї Європи.

Французький король заборонив Абеляру викладати на своїй землі. Наступного дня монарху доповіли: філософ читає лекцію з корабля, що плаває по Сені, а учні слухають його, сидячи на березі. Тоді розгніваний король заборонив Абеляру викладати і на суші, і на воді. І знову королю повідомили: Абеляр продовжує навчати, умостившися на дереві. Розлючений монарх закликав свавільного вчителя відповісти, але Абеляр зауважив, що ніхто не забороняв йому викладати, перебуваючи в повітрі. Королю довелося відступити перед мудрістю та винахідливістю філософа й скасувати свій наказ.

Абеляр поділяв думку тогочасних викладачів, що основою мудрості є Святе Письмо. Але, на відміну від них, мислитель вважав за необхідне збільшувати знання за допомогою власного розуму. Абеляр був переконаний: щоб вірити, треба розуміти, а це вже означало виступити проти авторитету церкви. Проти Абеляра почалися гоніння, які він описав у книжці з красномовною назвою «Історія моїх поневірянь».

Абеляр - один із засновників раціоналізму (від лат. - розум) - учення про те, що розум є головним джерелом знання. Упродовж декількох століть раціоналізм відігравав визначальну роль у розвитку європейської думки.

2. Успіхи техніки. Середньовіччя - це світ з пануванням ручної праці. Розвиток техніки відбувався в ньому повільно і нерівномірно. Найменших змін зазнавало сільське господарство. Удосконалювалися лише рільничі знаряддя праці.

Важливі зрушення відбувалися насамперед у видобутку й обробці металів.

Із XIV ст. від невеличкого горна перейшли до домни - печі п’ятиметрової висоти. Одним з видів металообробки було карбування монети. Срібні гроші карбували переважно з металу, видобутого в горах Гарцу

в Центральній Німеччині. З розташованими тут шахтами пов’язують походження казки про Білосніжку та сім гномів.

Ще з античних часів дійшов до Середньовіччя водяний млин - перший механізм, який приводила в рух сила природи, а не сила людини чи тварин. З XII ст. в місцях, де не було швидких, здатних крутити водяні колеса річок, почали будувати вітряки.

Справжнім переворотом у ткацтві стало винайдення в IX ст. вертикального ткацького верстата, з появою якого пов’язане піднесення сук-нарства.

Які види робіт у ткацтві залишалися суто жіночою справою, а які виконували чоловіки? Чому так відбувалося?

Одне з найважливіших досягнень Середньовіччя - нова запряжка. Застосування хомута і підкови дало змогу використовувати коней для перевезення великих вантажів, наприклад під час зведення соборів.

Чому нова запряжка стала одним з найважливіших досягнень Середньовіччя?

Помітні зрушення відбулися в будівництві. Тут з ХІ-ХІІ ст. основними матеріалами стали цегла, цемент, вапняна штукатурка, кахель, черепиця. Церкви, а інколи й приватні будинки, оздоблювали вітражами (від лат. - скло) - картинами, зробленими з кольорового скла і розміщеними у вікні. З XIII ст. на всю Європу славилися знамениті венеціанські дзеркала, секрети виробництва яких суворо охоронялися. Венеціанці започаткували також шліфування скла для лінз, а нідерландці помістили їх в оправу - так з’явилися окуляри.

У Середні віки з’явилися й перші машини - коловороти, домкрати, підйомні крани, а також різні верстати. З XI ст. розпочалася робота зі збирання першого автомата - годинника.

Середньовічна Європа представляла собою арену невпинних кровопролитних війн. Саме вони надавали головного поштовху розвитку зброярства.

Тіло воїнів спочатку прикривали панцирі: дерев’яні в бідноти, шкіряні з металевими пластинами в заможних людей. Потім їх змінила кольчуга - сорочка з металевих кілець діаметром 1 см. На голову вдягали шолом. Іноді на обличчя опускали забрало з прорізами для очей і для доступу повітря. Перед собою воїн тримав щит.

Новий етап у розвитку військової справи відкрило винайдення вогнепальної зброї. З порохом європейців ознайомили араби, які самі запозичили його в китайців. З XIV ст. почалося широке застосування пороху та масове використання гармат і рушниць. До речі, перші гармати стріляли лише з однією метою - налякати коней. З появою вогнепальної зброї значення важкої кінноти зменшилося.

Основу гідності середньовічного воїна становила особиста хоробрість, яка заважала дисципліні. Тому на полях битв панувало вражаюче безладдя. Як відрізнити в ньому соратника від ворога, коли обличчя в усіх закриті шоломом чи забралом? Розпізнавальними знаками слугували герби вождів на щитах, плащах та прапорах. Згодом кожен знатний рід отримав особистий герб - символ заслуг і становища його власника в суспільстві.

5. Диво книгодрукування. Як уже було сказано, у добу Середньовіччя в Європі переважала примітивна ручна праця. Разом з тим від цієї далекої епохи до нас дійшли видатні технічні винаходи, які суттєво змінили уклад життя людини - це і плуг, і доменна піч, механічні пристрої та перші машини. Компас та астролябія - пристрої для визначення місцезнаходження корабля - дали змогу європейським мореплавцям освоювати далекі, досі незнані землі. Безліч речей, що оточують нас щодня, як, наприклад, окуляри чи годинник, виникли саме в Середні віки. Одним з найбільш значущих винаходів Середньовіччя стало книгодрукування. Розвиток господарства, освіти й культури викликав постійно потребу в книжках. Звичайні переписувачі не встигали забезпечувати попит на них, тому гостро постало питання про інший, швидший спосіб їх виготовлення - друкування. У різних країнах світу майстри докладали чималих зусиль, щоб навчитися робити відбитки цілих книжкових сторінок.

Німець Йоганн Гутенберг (бл. 1399-1468) у своїх пошуках дійшов геніальної думки - друкувати книги рухомими металевими літерами. Гутенберг виготовив металеві кубики з рельєфним дзеркальним зображенням літер і з них склав (набрав) сторінку. Таку набірну сторінку покривали фарбою і за допомогою преса робили з неї потрібну кількість відбитків. Потім набір розбирали, а металеві літери знову використовували вже для іншого тексту.

Крім того, Гутенберг зробив ще чимало важливих для друкарської справи відкриттів: створив інструменти для виготовлення набірного шрифту, розробив необхідний сплав металу для літер, підібрав фарбу,

вдосконалив друкарський прес. Відтепер книжку можна було виготовити значно швидше за її рукописну попередницю і притому випускати в сотнях примірників. Першу спробу надрукувати набірним шрифтом Гутенберг здійснив у 1445 р., тому цей рік вважається датою винайдення книгодрукування. Невдовзі Гутенберг видав справжній книжковий шедевр - «сорокадворядкову» Біблію. Особливістю її було те, що вона схожа на рукописну, адже друкованим способом виготовлено лише текст. Заголовки та узори малювалися від руки червоною та золотою фарбами. Біблія Гутенберга, надрукована на пергаменті, була надто дорогою, тому після декількох унікальних пергаментних примірників він почав друкувати книгу на папері. Новий спосіб виготовлення книжок швидко поширився за межі Німеччини. Наприкінці XV ст. в Європі діяло понад 1000 друкарень у майже 300 містах. Винахід Гутенберга відкрив нову еру в історії інформації. Швидкий і дешевий друк, масові тиражі зробили книжку доступною великому колу письменних людей і сприяли поширенню знань.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Чим прославився Роджер Бекон і чому його було кинуто до в’язниці? У яких машинах у наш час знайшли втілення його наукові пророцтва?

2. У чому полягає внесок алхіміків у науку?

3. Як складався життєвий шлях П’єра Абеляра?

4. Чи можна погодитися з твердженням, що Середньовіччя - це період суцільної технічної відсталості? Відповідь обґрунтуйте.

5. У чому полягав винахід Гутенберга? Яке він мав значення?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. У творі Роджера Бекона знайдіть докази наукових пророцтв. У яких сучасних машинах вони знайшли своє втілення?

2. Опишіть новий спосіб виготовлення книжок, винайдений Г/тенбергом.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙМО

Які технічні винаходи та вдосконалення доби Середньовіччя ви вважаєте найважливішими?

Це матеріал з підручника Всесвітня Історія 7 клас Подаляк, Лукач, Ладиченко