Вступ у добу Середньовіччя

Пригадайте, яка писемність існувала в стародавньому Єгипті, Китаї. У чому полягала своєрідність і неповторність кожної стародавньої цивілізації?

1. Спадщина Стародавнього світу. Епоха Стародавнього світу, що продовжувалася кілька тисячоліть, є найдавнішою в історії людства. Пригадайте, вивчаючи її, ви поринали в прадавні часи первісного суспільства, коли з’явилася людина в повному сенсі цього слова. Первісні люди оволодівали землеробством та скотарством, ремеслом і торгівлею, вдосконалюючи знаряддя праці та створюючи нові. Саме тоді почали складатися організовані людські колективи, виникла культура. Із часом у долинах річок постали перші держави та сформувалися давні високооргані-зовані суспільства - цивілізації Месопотамії, Єгипту, Індії та Китаю.

Східні народи першими створили могутні держави, подарували світові основні види писемності, залишили по собі величні древні храми та єгипетські піраміди, досконалі системи зрошування та численні пам’ятки культури.

Пізніше найрозвинутішими частинами тогочасного світу стали античні Греція та Рим. їхню історію часто називають «золотим віком» людства. Давні греки, що не знали деспотичної східної влади царів, подарували світові демократію, філософію та видатне мистецтво.

Назвіть імена найвідоміших давньогрецьких філософів.

Спадкоємцями еллінів стали мешканці «міста на семи пагорбах» - Рима. Віддаючи шану грецькій культурі та полісному

устрою, стародавні римляни породили власну неповторну цивілізацію. Вони оволоділи величезними територіями, створили блискучу Римську імперію, яку населили різні народи. Проте ще задовго до своєї загибелі Римська імперія вступила в смугу занепаду. З III ст. різко погіршився стан економіки: скорочувалися посівні площі, падала врожайність, завмирали торгівля й ремесла.

Серйозних змін зазнав і державний устрій Риму. Імператор вважався вже не першим серед рівних, а володарем, особою священною. «Немає влади не від Бога» - це положення християнського вчення якнайкраще відповідало тогочасному стану речей. Побачивши в новій вірі можливість обґрунтувати свою владу, римські імператори припинили гоніння на християн. Спочатку Константин Великий дозволив відкрито сповідувати християнство, а з 381 р. воно було оголошене державною релігією.

Коли виникло християнство? Чому римляни в перші століття влаштовували гоніння на християн?

Зовсім іншим стало й римське військо. Ті часи, коли воно складалося лише з повноправних римських громадян, відійшли в минуле. Звичним став набір воїнів з варварів - тих, хто розмовляв не латиною і не грецькою мовою. У майбутньому це мало згубні для Риму наслідки, перетворившись на одну з головних причин загибелі імперії.

2. Три періоди Середньовіччя. Початок доби Середньовіччя пов’язують із загибеллю наприкінці V ст. Західної Римської імперії. Зустріч двох світів - античного (греко-римського) і варварського (германського, кельтського, слов’янського) - дала поштовх глибокому перевороту, який відкрив середньовічний період всесвітньої історії. Наприкінці XV ст., з по -чатком Великих географічних відкриттів, коли Христофор Колумб дістався на своїх кораблях берегів Америки (1492), світ вступив у Новий час.

В уяві більшості людей при слові «Середньовіччя» народжуються звичні образи: величні споруди соборів, рицарські турніри, піратські скарби, нестримна радість карнавалу, старовинні книжки у шкіряних оправах. Справді, усе це, а також безліч інших важливих, складних і цікавих подій увібрала в себе історія Середніх віків - період, що тривав у Європі понад тисячу років. Проте арена, де розгорталася середньовічна історія, не обмежувалася лише європейською територією. Вона була значно ширшою й охоплювала Східну Римську імперію (Візантію), арабо-мусульманський світ, а також країни Сходу, з якими Захід мав постійний зв’язок.

Щоб краще розуміти ті важливі зміни, що відбувалися впродовж Середньовіччя, його тисячолітню історію поділяють на три періоди. Інколи їх порівнюють з віком людини - молодістю, зрілістю і старістю. З кінця V до кінця IX ст. тривало раннє Середньовіччя, коли на руїнах античного світу народжувалося нове суспільство. X—XIII ст. — доба зрілого, або високого, Середньовіччя, час його розквіту та найвищого піднесення. ХІУ-ХУ ст. - пізнє Середньовіччя, його «осінь». На зміну цьому завершальному етапу Середніх віків приходить Новий час.

3. Різні образи Середньовіччя. Уперше на межі ХУ-ХУІ ст. термін «Середні віки» почали використовувати італійські вчені. Для них ідеалом служила висока культура Античності, де панували розум, освіта й класична латина - мова давньоримських письменників і поетів. Відродження цієї мови освічені люди вважали своєю заслугою і початком нової епохи. Період між Новим часом і Античністю, коли справжню латину майже забули і вживали лише зіпсовану («мужицьку»), вони назвали Середнім віком. У це тисячоліття, на їхнє переконання, відбувалося лише знищення античної спадщини - храмів, театру, літератури, філософії. Тому Середньовіччя залишалося для них «темними віками» - перервою у розвитку культури й освіти, добою занепаду, темряви й дикості порівняно з Античністю. На нього дивилися як на втрачений для людства час.

Така негативна оцінка надовго закріпилася у свідомості людей. Різні точки зору щодо суті й значення Середньовіччя зберігаються й досі. Одні згадують лише кровопролитні війни та міжусобиці, спалення інакодумців, підступність та жорстокість правителів. Від них можна почути про «суцільні жахи й тортури похмурого Середньовіччя». Інші, навпаки, створюють його світлий образ. Для них Середньовіччя - це мудрі королі, благородні рицарі, вчені монахи, працелюбні селяни й ремісники; час, коли особливо цінувалися мужність і гідність.

Уважно розгляньте малюнок. Які обладунки були на середньовічних рицарях?

Попрацюйте в парах

Уважно розгляньте малюнки. Назвіть пори року з верху до низу на першому з них. Поясніть, яка фігура, із зображених на другому малюнку, належить до певної професії.

Проте величезний період у тисячу років не міг бути або лише «добрим», або лише «поганим». Усе існувало разом. Королі захищали свій народ, рицарі вклонялися прекрасним дамам, філософи писали мудрі книжки, митці створювали чудові витвори мистецтва. І водночас не вщухали війни, палали вогнища, лютували пошесті й голод. Як кожна інша епоха, Середньовіччя увібрало в себе безмежні прояви життя.

4. Досягнення Середньовіччя. Від Середніх віків нас віддаляють довгі століття. Чи існує зв’язок між тим і нашим часом? Як і в чому він виявляється?

Середньовіччя нагадує про себе значно частіше, ніж це здається на перший погляд. Саме тоді виникла більшість сучасних держав і в основному визначилися їхні кордони, було закладено основи майбутніх націй і національних мов, почали діяти перші парламенти й перші конституції.

У Європі в ідкрилися школи й університети, було започатковано книгодрукування.

У Середні віки запанували сучасні світові релігії: християнство - у Європі, буддизм та іслам - на Сході.

Середньовіччя подарувало людству великих святих і правителів, знаменитих

учених і мислителів, геніальних поетів і художників, уславлених мандрівників і героїв. Йому належать такі винаходи, як ножиці, годинник, віконне скло, вогнепальна зброя та безліч інших. З того часу люди стали користуватися фарфоровим посудом, люстерками, виделками, милом, окулярами, ґудзиками. Середньовіччя нагадує про себе забудовою старих міст з їхніми фортечними мурами та величними спорудами, один вигляд яких вражає нашу уяву.

Далеке та яскраве Середньовіччя залишило нам величезний спадок. Його осмислення допомагає краще розуміти сучасність.

Подумайте!

Чому середньовічні міста обносили могутніми мурами?

5. Звідки ми черпаємо знання про Середні віки. П’ятсот років віддаляють нас від кінця Середньовіччя. Не дивно, що з тієї пори до нас дійшло значно більше історичних пам’яток і джерел, ніж із сивої давнини. Джерела розрізняють залежно від того, яку інформацію вони повідомляють.

Багато про що можуть розповісти мури й вежі старовинних замків, бані соборів і церков, рицарські обладунки та ювелірні прикраси, монети й печатки, витвори мистецтва та звичайні побутові речі.

Частину з них знайшли під час розкопок археологи, частину дбайливо зберегли покоління нащадків. Такі джерела називають речовими. Їх можна побачити майже в кожному музеї.

Від Середньовіччя до нас дійшло чимало писемних джерел. Звісно, безліч їх загинула внаслідок звичайних для Середніх віків війн, пожеж та інших стихійних лих. Ті, що вдалося зберегти,

зібрано в спеціальних сховищах - архівах, де про них дбають фахівці. Проте й сьогодні джерела іноді гинуть. Щоб не втратити їх назавжди, а також зробити доступними для всіх, кого вони цікавлять, учені намагаються якомога більше з них опублікувати.

Як називаються книжки - збірники документів?

Середньовічні автори залишили нам різні твори, які розповідають про визначні події окремих народів. Хроніки, які на Русі називали літописами, містять порічні записи всього, що відбувалося. Біографії змальовують життя і діяльність визначних людей. Поезії, романи, повісті розкривають світ почуттів і переживань середньовічної людини. А скільки цінного повідомляють тексти законів, договорів, господарських описів, заповітів, міських книг, судових протоколів, а також ремісничих, купецьких та університетських статутів!

Сліди Середньовіччя простежуються в багатьох народних святах і вбранні, у селянських весіллях, дитячих іграх, деяких предметах хатнього вжитку. Народна пам’ять донесла оповіді, легенди, пісні, загадки, прислів’я, які виникли в глибині століть. Усе це - етнографічні джерела.

Які народні пісні, загадки, прислів’я, що виникли в давні часи, ви знаєте або чули?

До вивчення середньовічних джерел треба братися обережно. Адже нерідко про одну й ту саму подію - битву, реформи або повстання -різні автори з певних причин розповідають по-різному. Щоб з’ясувати правдивість джерел, потрібно брати до уваги причини й обставини їхньої появи, позицію та особу автора, порівнювати повідомлення різних документів. Тільки так можна правильно зрозуміти й пояснити Середньовіччя.

Про цю епоху написано багато книжок. Завдяки праці вчених ми чимало про неї знаємо. Однак, як і раніше, Середньовіччя приховує безліч таємниць. Прагнучи розкрити їх, кожне покоління істориків

звертається до минулого з новими запитаннями й шукає на них нові відповіді. Не втрачають інтересу до Середньовіччя й сучасні люди. Одні занурюються в морські глибини в пошуках скарбів, інші досліджують старовинні рукописи, сподіваючись знайти рецепт від усіх хвороб, а деякі відтворюють середньовічні музичні інструменти і грають на них чарівні мелодії. Пізнання Середньовіччя триває.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Історію яких країн називають «золотим віком» людства?

2. У яких хронологічних межах тривало Середньовіччя? З якими подіями пов’язують його початок і закінчення? На які періоди його поділяють?

3. Поясніть походження терміна «Середні віки».

4. З яких джерел ми отримуємо знання про Середньовіччя і як їх слід вивчати?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Наведіть приклади речових, письмових та етнографічних джерел.

2. Виберіть серед наведених прикладів найбільш важливі досягнення Середньовіччя у сфері політики; в освіті та науці; у мистецтві; у побуті. Складіть таблицю в зошитах.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙМО

Використовуючи текст підручника і додаткові джерела, доберіть аргументи на користь негативної точки зору щодо Середньовіччя. Наведіть приклади на підтримку позитивної оцінки. Яких аргументів буде більше?

Це матеріал з підручника Всесвітня Історія 7 клас Подаляк, Лукач, Ладиченко