Практичне заняття. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента

1. Прочитайте тексти і дайте відповіді на запитання.

- Охарактеризуйте вплив церкви і правителів на школи і університети.

- На якому факультеті середньовічного університету ви хотіли б навчатись і чому?

Школи та університети

У Середньовічній Європі почала складатися система освіти, яка ґрунтувалася на вивченні так званих семи вільних мистецтв: граматики, риторики, логіки, арифметики, геометрії, астрономії, музики. Всі навчальні дисципліни були тісно пов’язані з релігією.

У XII ст. виникли університети. Відкривали їх імператори й королі під контролем католицької церкви. Першим університетом у Європі вважають Болонський (він був спочатку об’єднанням студентів), відкритий у 1159 р. У 1160 р. відкрито Паризький університет (який був корпорацією викладачів), а в 1167 р. - Оксфордський. Університет був «державою в державі» й мав автономію в правовому становищі, фінансах та управлінні, яка надавалась за рішеннями королів чи пап. Студенти об’єднувались у земляцтва - «нації».

У середньовічному університеті зазвичай було чотири факультети - молодший (підготовчий, «артистичний», на якому викладали «сім вільних мистецтв») і три старших - медичний, правничий, богословський. Університет очолював ректор, а факультети - декани. Як правило, університет мав свій статут. Студентом ставали у 12-15 років. Студент обирав собі наставника. Навчання на молодшому факультеті тривало 5-7 років. На старших факультетах навчалися протягом 5-15 років.

2. На основі тексту дайте відповіді на запитання.

- Що позитивного і негативного ви бачите у середньовічній схоластиці?

- У чому, на думку Августина, полягає роль церкви?

Схоластика

Основою світогляду середньовічної людини була релігія. Тому наукою над науками вважалося богослов’я (теологія). Воно стверджувало божественне походження всього, що є у світі. Віра в Бога проголошувалася вищою за будь-які знання. У XII ст. розвитку набула схоластика. Основним її завданням було не відкриття нового, а систематизація і теоретичне обгрунтування Святого Письма. У своїх пошуках підтверджень істинності Святого Письма схоласти зверталися до логіки - науки про закони мислення. Схоластика також започаткувала поділ тексту на частини та посилання на літературу.

Основи офіційного церковного світогляду середніх віків були закладені на межі ІУ-У ст. у працях Августина, згодом долученого до числа святих. Він розробив вчення про «Божественну благодать», за яким церква е посередником між Богом і людьми. Згідно з Августином, весь перебіг історії передбачений божественним промислом, тому людина не здатна його змінити.

Серед учених-схоластів особливе місце посідає домініканець Фома (Тома) Аквінський (1225/26-1274). Саме він почав стверджувати, що духовний і матеріальний світи не протистоять один одному. Тому джерелом істинних знань є не тільки Святе Письмо, а й повсякденне життя. Католицька церква з часом визнала його думки основою вчення про Бога.

Проте були за Середньовіччя мислителі, які виступали проти схоластики, утверджуючи пріоритет розуму над релігійними догмами. Серед них помітне місце належить П’єру Абеляру (1079-1142). За виступи проти церкви його засудили й ув’язнили у Клюнійському монастирі.