Народна Освіта » Географія » Географічне положення Євразії. Дослідження та освоєння

НАРОДНА ОСВІТА

Географічне положення Євразії. Дослідження та освоєння

Євразія. Цей материк-велетень охоплює понад одну третину земної поверхні й за розмірами не поступається жодному з континентів або частин світу. Тільки він простягається через усі географічні пояси Північної півкулі й омивається водами чотирьох океанів! Тут можна побачити всі форми рельєфу, відчути вплив будь-якого клімату планети, почути про найвідоміші в історії людства виверження вулканів і найкатастрофічніші за своїми наслідками землетруси й повені, перетнути всі природні зони Північної півкулі. Саме тут, на найосвоєнішому і найгустіше заселеному материку, де проживає більша частина населення Землі, розташована й наша держава - Україна.

ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ

• Про унікальність географічного положення материка. I Як досліджували та освоювали Євразію.

• Про унікальність географічного положення материка. За своїми розмірами - 54,6 мли км2 - Євразія так відрізняється від інших материків, що деякі з них здаються на її тлі лише островами.

Якщо не враховувати острівну частину, то Євразійський континент лежить на північ від екватора. Але завдяки величезній протяжності з півночі на південь різноманітність зональних природних комплексів у Євразії найбільша серед інших материків.

Найпівнічніша точка суходолу Євразії - мис Челюскін, що на півострові Таймир. Південний край континенту - мис Піай на півострові Малакка -

 

розташований приблизно на 8000 км південніше.

Євразія не має собі рівних і за протяжністю із заходу на схід. Відстань від розташованого на Піренейському півострові мису Рока, який є крайньою її західною точкою (мал. 137, 138), до мису Дежньова на Чукотському півострові - крайньої східної точки материка - становить близько 16 тис. км.

Води чотирьох океанів подекуди глибоко проникають у Євразію, утворюючи багато великих морів і заток, що обмежені півостровами. Так, на заході глибоко в суходіл вдаються моря Атлантичного океану. На сході численні окраїнні моря, які відокремлені від Тихого океану острівними дугами. На південному сході Євразії розташовані Великі Зондські і Філіппінські острови. Південне узбережжя материка виділяється насамперед трьома великими півостровами - Аравійським, Індостаном, Індокитаєм. Вони омиваються водами Червоного моря та Перської затоки, Аравійського моря, Бенгальської затоки.

На природу Євразії, як і на інші материки, значно впливають морські течії, що омивають її береги. На узбережжях Євразії споруджені найбільші порти світу. Звідси морські шляхи пролягають до багатьох країн світу п’ятьох континентів.

Чому Євразія має таку назву. Назва материка Євразія утворена від двох слів «Європа» і «Азія». Назва «Європа», за однією з версій, виникла завдяки ассирійцям, що жили на півострові Мала Азія ще до нашої ери. Вони помітили, що сонце завжди сходить з одного боку, а сідає - з іншого. Величезний суходіл, над яким сонце сідало, вони так і назвали «егеЬ, ігіЬ», тобто «захід, темрява». Видозмінена у грецькій мові, ця назва й дійшла до нас як «Європа». Назва ж «Азія» походить від «асі», або «асу», тобто «схід». Так називали давні греки землі, де регулярно з’являлося сонце.

• Як досліджували та освоювали Євразію. Євразію здавна називають Старим Світом, і в цьому немає нічого дивного, оскільки основні відомості про материк є ще в працях давньогрецьких учених Геродота й Птолемея. Вони склали перші карти, на яких зобразили відомий на той час суходіл, що поділений Середземним і Чорним морями. Північну частину материка називали Європою, а південну - Азією. Поступово знання про Євразію розширювалися. На початку X ст. нормани освоїли північні райони Атлантики, відкрили Ісландію. В ХІ-ХІІI ст. унаслідок хрестових походів, дипломатичних і торговельних зв’язків географічні знання європейців збагатилися відомостями про країни Центральної та Східної Азії.

Ознайомлення з окремими регіонами Євразії тривало в епоху Великих географічних відкриттів (ХУ-ХУІI ст.). Тоді португальці, зокрема Васко да Гама, знайшли морський шлях в Індію через Атлантичний та Індійський океани. Не залишаються поза увагою і внутрішні райони материка. Російські землепроходці впродовж 50 років досліджували величезні простори - від Уральських гір до Тихого океану, нанесли розвідані землі на карту та описали їхню природу. Походи землепроходців завершуються відкриттям Семена Дежньова протоки, що відокремлює Азію від Північної Америки. Пізніше її назвали Беринговою на честь видатного мореплавця Вітуса Беринга.

Справжні наукові дослідження Євразії почалися у XVIII ст. Особливе значення в історії досліджень північної частини материка належить

 

Камчатській і Великій Північній експедиціям під керівництвом Вітуса Беринга й Олексія Чирикова. Експедиції того часу детально вивчають природу внутрішніх районів Азії. Результативними були дослідження А. Гумбольдта, Ф. Літке, Д. Лаптева, П. Семе-нова-Тян-Шанського, М. Пржевальського, Ф. Врангеля, В. Арсеньєва, В. Обручева та ін. (мал. 138).

Історично склалося так, що материк Євразія був поділений на дві частини світу - Європу й Азію. Межа між Європою й Азією умовна і проходить, згідно з однією з найпоширеніших версій, уздовж східного схилу Уральських гір, по річках Емба, або Урал, північному узбережжю Каспійського моря, потім прямує до Азовського моря по Кумо-Маницькій западині, а далі - по Азовському і Чорному морях та протоках, що з’єднують Чорне море із Середземним (мал. 139).

За малюнком 138 визначте регіони дослідження П. Семенова-Тян-Шанського та М. Пржевальського. Які географічні об’єкти названо іменами дослідників материка Євразія?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 (початок)

Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії

Позначте на контурній карті миси: Рока, Дежньова, Че-люскін, Піай; моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська,

Аденська, Перська; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Гібралтарська, Берингова; острови: Великобританія, Ірландія, Шпіцберген, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апен-нінський, Балканський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський.

ПРОЧИТАЛИ - ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ЧИ ЗНАЮ

1. Який з континентів Землі є найбільшим за розмірами?

2. Чи існує кордон між Європою і Азією і як розмежовуються ці частини світу?

ЧИ РОЗУМІЮ

3. Які географічні чинники зумовили те, що Євразія є найрізноманітнішим за природою материком?

4. Яким чином впливають на природу Євразії моря, що омивають її береги? ЧИ ПОЯСНЮЮ

5. Чому на материку Євразія сформувалось найбільше порівняно з іншими материками природних зон?

6. Чому материк Євразія був привабливим для досліджень у різні часи?

ЧИ ВМІЮ

7. Порівняйте географічне положення Євразії і Північної Америки, знайдіть спільні риси.

8. За картою здійсніть уявну подорож навколо Євразії, називаючи відомі вам географічні об’єкти (моря, затоки, півострови тощо).

 

Це матеріал підручника Географія 7 клас Пестушко, Уварова

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 8-02-2017, 21:20, Переглядів: 11539