Вертеп: мистецтво, народжене вірою

Здавна в Україні народ з нетерпінням чекав Різдвяних свят. Багато різноманітних традицій пов’язано з цими святами, зокрема й знамениті вертепні дійства. їх любили дорослі та діти, адже вони створювали особливу святкову атмосферу, дарували відчуття радості, казки, пробуджували віру в перемогу добра, надію на здійснення найзаповітніших бажань.

Вертепні вистави з’явилися в Україні у першій половині XV століття та швидко поширилися по всій її території. Вистави вертепу відбувалися в спеціальній скриньці, яку ще називали «шопкою».

Шопка (вертеп, вертепна скриня) — це переважно макет, що зображає віфлеємську стайню в ніч Різдва Христового.

Макет шопки може бути як мініатюрним, так і великого розміру. Обов’язковими елементами є фігури Ісуса Христа, Матері Божої та святого Йосипа. Залежно від варіацій у шопці можуть

бути також пастушки, худоба, три царі чи інші персонажі. Встановлення шопок є однією з найпопу-лярніших різдвяних традицій в Європі та Північній Америці.

Зовнішнім виглядом шопка була схожа на макет двоповерхового будиночка, на своєрідну двох’ярусну сцену. Починалося дійство на верхній сцені показом біблійних легенд, потім дійство переходило на нижню сцену, де розігрувалися комічні народно-побутові дійства з реального життя. Вертепник, пересуваючи на дротиках дерев’яні ляльки, змінюючи відповідно голос, говорив за кожну дійову особу. Вистави показували на ярмарках, міських площах, по хатах селян і міщан.

Ляльки першої частини вистави групували навколо Різдвяної дії, розгортаючи євангельський сюжет про народження Ісуса Христа, про поклоніння йому пастухів і царів-волхвів, про наказ Ірода вирізати віфлеєм-ських немовлят, за що

смерть стинала йому косою голову. Дійство мало український колорит: пастухи були в українських строях, із сопілками, по-народному віталися тощо.

Несамовитий Ірод-цар, постійно оточений воїнами, був «другом» самого чорта, який, однак, з радістю тягнув безголове тіло царя до пекла. Потім на нижньому ярусі розігрувалися комічні п’єси із сучасного глядачам життя, що мали виразне національне забарвлення. Персонажі розмовляли соковитою українською мовою. Типажами були Дяк, Дід, Баба, Москаль, Циган, Красуня, Шинкар та ін. Най-популярнішим і головним героєм серед них найчастіше виступав Запорожець: лялька, більша від інших, рухливіша. Запорожець завжди перемагав. Його роль була просякнута жартами з елементами сатири.

Таким чином, у вертепних дійствах поєдналися традиційні народні звичаї різдвяного колядування з біблійними християнськими сюжетами. Можливо, саме тому святкову виставу називали «чарівною», а вертепну скриньку — «загадковою».

Друзі! Наближаються веселі Новорічні свята. Пропоную до цих свят виготовити чарівну вертепну скриньку, задекорувати її та розмістити у ній і біля неї традиційних персонажів. Таким чином, ми можемо створити справжню різдвяну композицію. У підручнику подано технологію виготовлення скриньки-шопки зі звичайного картонного ящика за певними етапами. Показано також принципи її декорування. Традиційні персонажі вертепу можна виготовити із пластиліну, вирізати з картону і по-тімрозмалювати. Це можуть бути зроблені та прикрашені вашими руками ляльки-мотанки. На попередніх уроках образотворчого мистецтва ми ознайомилися з усіма необхідними прийомами, що знадобляться нам тепер для створення колективної творчої роботи «Різдвяний вертеп». Залишається лише визначити, хто з вас буде виготовляти скриньку, хто її оздоблюватиме, кому і яких саме персонажів вертепного дійства припаде створити.

Я впевнений: ви зможете прикрасити свій клас чудовим різдвяним вертепом! Нумо, друзі, дороботи!

Це матеріал з підручника Образотворче мистецтво 7 клас Федун, Чорний