Культура Русі-Украіни

1. Виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Школи

Поява власної писемності мала надзвичайно важливе значення для розвитку східнослов’янської спільноти. Збереглися свідчення про те, що в ІХ-Х ст. слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами» та «руськими письменами».

Після запровадження християнства на Русі поширилася для письма винайдена учнями бра-тів-просвітників Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Водночас з’явилася церковнослов’янська (або старослов’янська (староболгарська)) мова, яка стає офіційною, книжною.

Численні археологічні знахідки свідчать про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі. Понад 400 написів знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній зі стін собору вирізьблено абетку з 27 літер: 23 грецьких і 4-х слов’янських — б, ж, ш, щ.

Найважливішою характеристикою становлення будь-якого народу є формування власної мови. На думку українських мовознавців, наприкінці III ст. до н. е. - на початку І ст. н. е. у слов’янському середовищі відбувалося поступове формування західнослов’янської та східнослов’янської мовних територій. У 1-У ст. на східнослов’янській мовній території з’являються ознаки, притаманні майбутнім східнослов’янським мовам.

Існує думка, що спершу східнослов’янський мовний масив розпався на дві групи: північну і південну, що відповідали землям ільменських словенів і полян. Північ була, завдяки своєму розташуванню, сприятливою для впливів із західнофінського світу та Прибалтики. На Півдні в УІ-УІІ ст. почали увиразнюватися ознаки майбутньої української мови. Зокрема, тут стали використовувати в мові «м’який» г.

У писемних пам’ятках Русі-України, створених в XI ст., дослідники прослідко-вують формування елементів, притаманних українській мові. Наприклад, досить часто переписувачі книг плутали літери і (ять) та і. У «Повісті минулих літ» літописець часто використовує українські слова «жито», «рілля», «сочевиця», «зоря», «подружжя», «наймит», «орати», «вабити», «мед», «страва».

Кирилиця — слов’янська абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітителя Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її та назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27-32 літер).

Завершальний період формування української мови, на думку вчених, розпочався в XI ст. і тривав до кінця XIII ст.

За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод удома опанував п’ять іноземних мов.

Осередками освіти на Русі були церкви і монастирі, які також сприяли розвитку літератури та мистецтва.

I Що найбільш вплинуло на поширення писемності на

Русі?

Билина — староруська епічна пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів.

2. Усна народна та музична творчість

Усна народна творчість доби Русі-У-країни надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.

У билинах оспівувалися воєнні перемоги київських князів та їхніх дружин.

До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошою Поповичем та Добринею Микитичем захищає Київську державу від ворогів.

Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни і нового року, відзначенням свят урожаю і сонця, обрядами весілля і похорону.

Загадки, прислів’я і приказки у стислій і дотепній формі відображають життєвий досвід і мудрість народу.

До доби Русі-України належить виникнення відомих усім казок про Бабу-Ягу,

Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка та багато інших. У них русичі висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду.

Народні казки можуть бути джерелом інформації про справжні історичні події. Зокрема, в сюжеті казки «Летючий корабель» є багато спільного з наведеною в «Повісті минулих літ» розповіддю про помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство свого чоловіка.

Імена героїв казок часто допомагають зрозуміти, якими були їхні вчинки в уявленні русичів. Зокрема, ім’я відомого казкового персонажа Кощія Безсмертного походить від руського слова «кощій», яке на Русі було синонімом слова «кочовик».

Існує чимало свідчень про те, що на Русі була для свого часу добре розвинена музична творчість. Згадки про неї є в літописах, на малюнках Софійського собору в Києві.

Відомо, що на Русі були поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах. На міських площах і в князівських палацах виступали скоморохи.

Скоморохи виступали з танцями, водили дресированих ведмедів та інших тварин. Писемні джерела та археологічні знахідки говорять нам, якими були тогочасні музичні інструменти. Це — гуслі, сопілки, гудки та бубни. На одній зі стін Софійського собору в Києві зображено цілий ансамбль із семи виконавців.

Після прийняття християнства церква стала засуджувати й переслідувати скоморохів за їхні «сатанинські» забави.

Православна церква сприяла поширенню на Русі хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу стало одним з обов’язкових предметів, що вивчався в тогочасній школі.

Які жанри народної творчості були поширені за часів Русі-України? ⁶

Аналіз літописних свідчень дозволив дослідникам зробити висновок, що першою кам’яною світською спорудою в Києві був, імовірно, палац княгині Ольги. Першою кам’яною церковною спорудою Київської держави, як ви вже знаєте, ува-жається Десятинна церква, збудована на Старокиївській горі наприкінці X ст. Вона стала кращою будівлею «міста Володимира». Завдяки археологічним розкопкам ми знаємо, що то був великий храм, внутрішній простір якого перекривався зводами у формі хреста, а літопис повідомляє, що він мав багато куполів. Підлогу було прикрашено мозаїкою з кольорового мармуру надзвичайної краси, а стіни розписано фресками.

У Києві археологи також виявили залишки двох князівських палаців із повздовжніми фасадними галереями, збудованих наприкінці X - на початку XI ст.

Справжнім шедевром архітектури Ру-сі-України вважається Софійський собор у Києві. Закладаючи собор, князь Ярослав залишив йому центральне і найвище місце в «місті Ярослава». Тому хоч би крізь які ворота мандрівник не входив у Київ, йому перш за все було видно багатокупольну споруду Софійського собору. Зовні собор вирізнявся винятковою красою. Він був збудований з цегли-плінфи. Це був величний хрестово-купольний храм,

Скоморохи — мандрівні середньовічні актори і музиканти на Русі. Архітектура — мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель; будівельне мистецтво.

Фреска— картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.

Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

Іконопис — мистецтво малювання ікон.

Ікона — у православ’ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма, якому поклоняються віряни. Батьківщина ікон — Візантія. На Русі ікони писалися на дошках.

внутрішній простір якого складався з п’яти нефів — повздовжніх просторів між рядами стовпів. Із півночі, заходу й півдня його оточував подвійний ряд галерей, а зверху він був увінчаний тринадцятьма куполами.

Вражають різноманітністю образів мозаїки і фрески Софійського собору. На чільних місцях у храмі розташоване мозаїки Христа-Пантократора (Вседержителя) і Марії-Оранти (Богоматері-Заступниці). У мозаїках Софійського собору руські майстри використали смальту (кольорове скло) 177 відтінків. Близько 3000 м² у соборі займали фрески. Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають водночас мозаїки і фрески: за візантійською традицією їх не поєднували в одному храмі.

Розгляньте малюнокі складіть розповідь-екскурсію «Місто Володимира».

Довкола Софійського собору на честь святих захисників князя Ярослава Мудрого і його дружини Інгігерди було засновано монастирі з храмами Георгія та Ірини. Археологічні розкопки виявили, що вони були схожі на Софійський собор, але мали менші розміри. Крім Києва, в першій половині XI ст. за прикладом Софії Київської було зведено однойменні собори в Полоцьку та Новгороді.

УХ - на початку XI ст. у храмобудівництві Київської держави дотримувалися візантійських традицій. їх можна помітити в будівлях Десятинної церкви в Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові (1031-1036). Зведення Софійського собору стало своєрідною перехідною межею та унаочнило появу нових слов’янських традицій в архітектурі Русі-України.

До яскравих і неповторних явищ образотворчого мистецтва Київської держави, крім мозаїк і фресок, належить іконопис.

Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але невдовзі на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійського канону (твердо встановленого правила, що слугувало взірцем) іконопису, який оберігався православною церквою, але ніколи не копіювали візантійських ікон.

Найдавніша з ікон, що збереглася з часів Київської держави, — це Холмська ікона Божої Матері (XI ст.), ймовірно, привезена з Візантії в дар князю Володимиру Великому.

Кольори, які використовуються в іконописі, мають певне значення. Найвище місце за своїм значенням займає золотий або жовтий, який символізує Царство Небесне. Що ближче до золотого був розташований на іконі інший колір, то вагомішим він уважався. Білий колір означає Преображення Господнє — той стан, коли земна людська природа перетворюється на вищу, духовну. Синій символізує небеса, а блакитний і зелений — усе земне. Пурпуровий колір використовують для зображення царської влади. Червоний мав два значення: божественної енергії, життєдайної сили і перемоги, а також зображення святих мучеників, які пролили свою кров за віру Христову. Єдиним кольором, що мав негативне значення, вважався чорний. Він символізував скорботу або пекло. На іконах його намагалися використовувати дуже рідко.

Яка культура мала найбільший вплив на розвиток архітектури і мистецтва часів Київської держави?

ВИСНОВКИ

Писемність у східних слов’ян виникла задовго до прийняття християнства. Після охрещення Русі князем Володимиром тогочасна система письма почала витіснятися кирилицею.

Дослідження загального ходу мовного розвитку на землях, заселених східними слов’янами, дозволили вченим визначити явища, які свідчать про формування української мови.

До вагомих здобутків культури Русі належить її усна народна та музична творчість. У них вбачають витоки сучасного українського фольклору.

Високого рівня розвитку досягли архітектура та образотворче мистецтво Русі-України. Руські будівничі та художники використовували у своїй творчості надбання візантійських майстрів, розвиваючи і вдосконалюючи їхні творчі засоби.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 УЯВНА ПОДОРОЖ КИЄВОМ ЧАСІВ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ХІД РОБОТИ

1. Ознайомитися з представленим матеріалом.

2. Фронтальна робота з класом.

1) Розглянути реконструкцію панорами Києва часів Ярослава Мудрого (комп’ютерна презентація).

2) Спираючись на атлас (карта: «Київ у Х(ХІ)-ХІІІ ст.») складіть маршрут пішої екскурсії містом. Визначте три-чотири зупинки.

3) Спираючись на подані ілюстрації (с. 86), складіть розповідь про побачене під час подорожі Києвом. Про які частини міста дають уявлення ілюстрації?

4) Які будівлі були окрасою «міста Володимира», а які «міста Ярослава»? ⁷

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА ТЕМОЮ «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) НАПРИКІНЦІ X - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI СТ.»

1. Складіть перелік подій з історії Київської держави кінця X - першої половини XI ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри», «Змієві вали», «шлюб-надипломатія», «Руськаправда», «соціальна верства», «фреска», «ікона».

3. Яку роль відіграло для Русі-України запровадження християнства?

4. За розвитком Русі-України кінця X - першої половини XI ст. розкрийте роль князівської влади в державному житті.

5. Якими, на вашу думку, є підстави для того, аби стверджувати, що культура Русі-України досягла високого рівня розвитку?

6. Виконайте завдання за історичною картою:

• Як змінилася територія Русі-України наприкінці X - у першій половині XI ст. порівняно з попереднім періодом її розвитку?

• Назвіть території, приєднані до Київської держави за князювання Володимира та Ярослава.

• Покажіть на карті основні походи Володимира та Ярослава.

7. Назвіть роки правління князів Володимира та Ярослава. Порівняйте їхню внутрішню та зовнішню політику. Визначте її значення та наслідки.

8. Складіть характеристики Володимира та Ярослава як особистостей та історичних діячів.

9. Яка мініатюра з літопису ілюструє період правління князя Володимира Великого?

10. Наведіть факти, які підтверджують думку, що за князювання Володимира та Ярослава Київська держава досягла свого розквіту.

11. Чому Володимиру Великому та Ярославу Мудрому, щоби ступити на престол, доводилося вести тривалу боротьбу?

12. З якими народами вели боротьбу Володимир Великий та Ярослав Мудрий? Які її результати?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) НАПРИКІНЦІ X - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI СТ.»

1. Що було спільним у зовнішній політиці Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

А походи на Константинополь Б боротьба за Червенські міста В запрошення місіонерів із Рима Г відсіч агресії варягів

2. Які кочові племена вчиняли напади на південні кордони Київської держави за часів правління князя Володимира Великого?

А хозари Б печеніги

В половці Г монголи

3. Хто з київських князів запровадив систему престолонаслідування, що передбачала передання влади за старшинством?

А Святослав Хоробрий Б Володимир Великий

В Ярослав Мудрий Г Володимир Мономах

4. Територія яких племінних союзів слов’ян увійшла до складу Київської держави за часів князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

А тиверців і уличів Б волинян та білих хорватів

В сіверян і деревлян Г полян і в’ятичів

5. Що завадило Ярославу Мудрому сісти на стіл Великого князя Київського відразу після смерті батька?

А відсутність його імені в заповіті батька Б початок масових набігів печенігів на Русь

В війна з варягами за контроль над торговельним шляхом «із варягів у греки»

Г боротьба з братами за київський стіл

6. За великого князя Ярослава Мудрого було запроваджено ....

А християнство як державну релігію Русі-України Б писаний збірник давньоруських законів В систему збирання данини з підвладних племен — полюддя Г традицію скликання з’їздів (снемів) руських князів

7. Зовнішньополітичну діяльність яких князів можна характеризувати за допомогою зображеної карти?

А Олега та Ігоря Б Ольги та Святослава

В Володимира Великого та Ярослава Мудрого Г Ярославичів

8. Завдяки яким обставинам великий київський князь Ярослав Мудрий у 1036 р. «став єдиновладним володаремРуськоїземлі»?

А успадкування земель Мстислава Володимировича Б створення збірника законів «Руська правда»

В заснування Києво-Печерського монастиря Г перемоги над печенігами у битві під Києвом

9. «Батько .мій помер, а Святополк сидить у Києві, убиваючи братів своїх...»— уривок джерела виправдовує вступ у міжусобну боротьбу за київський стіл князя ....

А Володимира Великого Б Ярослава Мудрого В Володимира Мономаха Г Святослава Ігоровича

10. Доньці якого київського князя писав такого листа Папа Римський Микола II: «Чутка про ваші чесноти, -чудова діво, дійшла до наших вух, і з великою радістю чуємо ми, що ви виконуєте в цій дуже християнській державі [Франції] свої королівські обов’язки з похвальним завзяттям і чудовимрозумом»?

А Святослава Б Володимира Великого В Ярослава Мудрого Г Володимира Мономаха

11. Установіть відповідність між подіями та їхніми наслідками.

А поширення влади київського князя на плем’я в’ятичів, утворення Тмутаракан-ського князівства

Б поширення влади київського князя на племена волинян та білих хорватів В поширення влади київського князя на племена уличів і тиверців Г об’єднання Північної та Південної Русі (Славії та Куявії)

Ґ об’єднання полян, деревлян і сіверян під владою київського князя

12. Установіть послідовність подій.

А «Коли ж охрестили Володимира в Корсуні, то передали йому віру християнську, кажучи так: “Хай не спокусять тебе деякі з єретиків. А ти віруй, так говорячи: “Вірую во єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі”».

Б «І став княжити Володимиру Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, і Хорса, іДажбога, і Стрибога, і Симаргла, і Макош. І приносили їм .люди жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували їх цим бісам, і оскверняли землю требами своїми».

В «Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився Богу, говорячи: “Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од .маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, — хай буде проклят...”».

Г «Вийшов Володимир з священиками... наДніпро. І зійшлося .людей без .ліку, і влізли вониу воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до гру-дей.Діти ж не відходили від берега, а інші немовлят держали.До-рослі ж бродилиу воді, а священики, стоячи, молитви творили...»

Це матеріал підручника Історія України 7 за7 клас Гісем О. В.