Народна Освіта » Історія України » Київська держава за правління Ярослава Мудрого

НАРОДНА ОСВІТА

Київська держава за правління Ярослава Мудрого

 

1. Прихід до влади

Як і Володимир, Ярослав доступився до влади в результаті міжусобної боротьби з братами.

Першими жертвами боротьби стали улюблені сини Володимира Борис і Гліб.

Вони були проголошені церквою першими святими на Русі, які загинули за християнську віру. Згодом загинув Святослав.

Літописець стверджує, що братів було вбито за наказом пасинка Володимира Святополка. Проти вбивці своїх зведених братів, який захопив владу в Києві, виступив Ярослав, що княжив тоді в Новгороді. Ярослава підтримували новгородці й варяги, а Святополка — печеніги.

 

Позбувшись Святополка 1019 р., Ярослав зіткнувся у боротьбі за владу з старшим братом Мстиславом. Унаслідок Лиственської битви, яка відбулася 1024 р. між Ярославом і Мстиславом біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру і правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Відтоді брати жили в злагоді. Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав правив одноосібно і став, за словами літописця, «самовладцем Руської землі».

Як і коли Ярослав став одноосібним правителем Русі?

2. Внутрішньополітична діяльність князя Ярослава

Доба правління князя Ярослава (978-1054), названого пізніше Мудрим, була періодом розквіту і найвищого піднесення Русі-України. У державотворчій діяльності він став гідним продовжувачем свого батька — князя Володимира.

«Повість минулих літ» про битву князя Ярослава з печенігами біля Києва

«А коли ж Ярослав перебував у Новгороді, то прийшла йому вість, що печеніги стоять, обложивши Київ. І Ярослав, зібравши воїв многих, варягів і словен, прийшов до Києва і ввійшов у город свій.

А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні».

1. Як князь Ярослав розташував свої війська? 2. Де відбулася битва? 3. Яким був результат битви?

 

На початку свого князювання Ярославу довелося докласти чимало зусиль для захисту Київської держави від нападів печенігів. Продовжуючи справу батька, він зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі». Проте печенізькі орди змогли подолати ці укріплення і 1036 р., як розповідає літописець, прорвалися до Києва, але були розбиті під мурами міста.

Унаслідок здобутої перемоги Ярослав назавжди відігнав печенігів від кордонів Русі. На місці битви було збудовано Софійський собор (назва походить від грец. слова «софія» — мудрість), присвячений мудрості Господній.

Лавра — назва великого і впливового православного чоловічого монастиря, у своїй діяльності підпорядкованого безпосередньо вищій церковній владі.

Митрополія — церковно-адміністративний округ, яким завідує митрополит.

За князювання Ярослава було укладено перше писемне зведення правових норм на Русі, що одержало назву «Найдавніша правда, або Правда Ярослава». Вона містила 18 статей і ввійшла до складу «Руської правди» — першого писаного зведення норм давньоруського права.

 

«Правда Ярослава» захищала людське життя, установлювала штрафи за вбивства і приниження людської гідності. При цьому смертної кари вона не передбачала, але звичай кровної помсти продовжував діяти, як і раніше.

Князь Ярослав, як і його попередники, сприяв зміцненню центральної влади. Опорою князя були бояри, а в головних містах Русі-України він посадив своїх синів.

Значних зусиль докладав Ярослав для створення нових і розбудови існуючих міст. Чимало коштів він витрачав на будівництво в Києві, намагаючись перетворити його на суперника Константинополю. Князь укріпив Київ, звівши «місто Ярослава» — систему укріплень із ровами і земляними валами заввишки 14 м із міцними дубовими стінами та вежами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних на Русі. Територія «міста Ярослава» у сім разів перевищувала площу «міста Володимира».

За зразком візантійської столиці було зведено Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва, збудовано Софійський собор, закладено Георгіївський та Ірининський монастирі. Ймовірно, близько 1051 р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував чоловічий монастир — Києво-Печерську лавру.

Розгляньте малюнки і складіть розповідь про «Руську правду».

 

Із часом цей монастир перетворився на провідний осередок культурного життя і взірець для наслідування при заснуванні інших монастирів Русі-України.

З ім’ям Ярослава пов’язаний розквіт культурного життя, насамперед книжності. Літописець пише, що сам князь читав книжки вдень та вночі, організовував переклад творів із «гречизни слов’янською мовою». За Ярослава було створено перший літописний звід 10371039 рр. Князь власноручно переклав багато книжок і зібрав велику бібліотеку, яка зберігалася при Софійському соборі. Щоправда, доля цієї бібліотеки залишається невідомою.

 

 

Князь Ярослав намагався перетворити церкву на могутню опору своєї влади. Після хрещення на Русі було засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалася константинопольському патріархові. Митрополитом ставав єпископ, якого призначали з Константинополя.

У 1051 р. за наполяганням князя Ярослава собор руських єпископів уперше обрав, без погодження з константинопольським патріархом, загальноруським митрополитом русича Іларіона. На жаль, його подальша доля невідома, а в 1054 р. Київську митрополію знову очолив грек, присланий з Візантії.

Якими були здобутки внутрішньої політики Ярослава Мудрого?

3. Зовнішня політика князя Ярослава

Значну увагу Ярослав приділяв зовнішній політиці. Скориставшись міжусобицями в Польщі, він у 1030-1031 рр.

Єпископ — вищий духовний сан у християнській церкві. Митрополит — вище звання православних єпископів.

остаточно відвоював у поляків Червенські міста. На північному заході князь розширив кордони держави до Фінської затоки і заснував на завойованих землях місто Юр’їв (його назва походить від християнського імені князя).

 

За Ярослава провідним напрямом зовнішньої політики Русі залишався південний. Протягом майже всього періоду його правління відносини з Візантією залишалися дружніми. Руські дружини воювали разом із візантійцями за тисячі кілометрів від Батьківщини. Зокрема, у 1038-1041 рр. завдяки допомозі руського війська візантійці змогли втримати острів Сицилія, який намагалися захопити араби. Але 1043 р. спалахнула русько-візантійська війна, спричинена погіршенням відносин візантійців із руськими купцями і недружнім поводженням візантійського імператора з Ярославом.

 

Хоча морський похід русичів на Константинополь закінчився поразкою, по деякім часі візантійці змушені були шукати примирення з київським князем, оскільки потребували його допомоги в боротьбі з печенігами.

Важливе місце в зовнішній політиці Ярослава посіла «шлюбна» дипломатія.

Його навіть називали «тестем Європи».

Зокрема, він віддав за польського короля Казимира свою сестру Марію-Доброгне-ву, а свого сина Ізяслава одружив із сестрою Казимира. Цей союз закріпив за київським князем Червенські міста.

Володимир, старший син Ярослава, був одружений із Гітою, донькою англійського короля Гарольда, переможеного Вільгельмом Завойовником. Русько-візантійську угоду 1046 р. було незабаром скріплено шлюбом сина Ярослава Всеволода з Марією, дочкою візантійського імператора Константина IX Мономаха.

Шлюб його сина Святослава з онукою ні-

-!-;-;-

«Повість минулих літ» про похід Ярослава на Святопол-

ка і початок його князювання в Києві «У рік 1016. Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони насупроти обаполи Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних.

І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега і говорячи: «Чого прийшли ви із шкандибою оцім? (Ярослав був кульгавим — Авт.) А ви теслярі є! Ось ми заставимо вас хороми зводити наші!» Це почувши, новгородці сказали Ярославу: «Завтра переправимось на них. Якщо хтось не піде з нами, то ми самі його порубаєм».

А було уже в заморозь, і стояв Святополк межи двома озерами і всю ніч ту спав, упившись з дружиною. Ярослав же назавтра, приготувавши до бою дружину, перед світлом переправився, і, висівши на берег, од-пихнули вони човни од берега. І пішли війська одні проти одних, а коли зійшлися докупи, то була січа люта, і не можна було із-за озера печенігам помагати Святополкові. І притиснули Святополкових воїв до озера, і ступили вони на лід, і одломився лід із воями Святополковими, і багато втопилося у водах, і одолівати почав Ярослав. Побачивши ж це, Святополк побіг. І одолів Ярослав. А Святополк утік у Ляхи...

Ярослав же сів у Києві на столі отчім. Було ж тоді Ярославу літ тридцять і вісім».

1. Як, за повідомленням літописця, відбувалася битва Ярослава зі Святопол-ком? 2. У яку пору року, імовірно, відбулася битва? 3. Яким, на вашу думку, є ставлення літописця до описуваних подій? Чому ви так вважаєте? 4. Ярослав Мудрий помер у віці 76 років. За наведеним уривком із літопису визначте дати народження і смерті князя.

 

мецького імператора Генріха II сприяв зміцненню відносин Русі-України зі Священною Римською імперією. За європейських правителів вийшли заміж три доньки князя: Анна — за французького короля Генріха І, Анас-тасія — за угорського короля Андрія І, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда III.

Укладання вигідних союзів завдяки шлюбам із членами родин правителів різних країн сприяли зміцненню авторитету Русі-України та були свідченням далекоглядності Ярослава.

Які були здобутки зовнішньої політики Ярослава Мудрого?

 

Проаналізуйте карту і визначте, з якими державами Ярослав Мудрий налагодив династичні зв’язки.

 

висновки

Князювання Ярослава Мудрого стало періодом подальшого піднесення Київської держави. У цей час завершилося становлення її державності: стабілізувалися кордони, було вдосконалено систему управління, упорядковано правові норми, розвивалися культура, освіта і церковне життя.

Київська держава сягнула зеніту свого розквіту, ставши в один ряд із провідними країнами середньовічної Європи: Візантійською та Священною Римською імперіями.

 

Це матеріал підручника Історія України 7 за7 клас Гісем О. В.

 

Категорія: Історія України

Автор: vlad2017 от 26-01-2017, 14:38, Переглядів: 6942