Князювання Святослава

1. Князь Святослав

Святослав (бл. 931-972), син Ігоря та Ольги, посів київський престол досить пізно — у 964 р., у віці близько ЗО років.

Князь Святослав уславився як відважний воїн і талановитий полководець. Ставши самостійним правителем, він здійснив декілька походів із метою зміцнення Русі-України та змусив сусідні держави зважати на її інтереси. Нестор-літописець із великою любов’ю розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. Войовничість Святослава відповідала духові епохи, коли середньовічні правителі силою зброї формували території своїх держав. За роки правління він пройшов походами від Середнього Поволжя до Каспію та далі Північним Кавказом і Причорномор’ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000-8500 км.

На відміну від Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися категорично відкидав, пояснюючи це тим, що з цього буде сміятися вся князівська дружина.

Перебуваючи у постійних походах, він зміцнював княжу владу і продовжив адміністративні реформи, започатковані Ольгою, зі зменшення впливу родової знаті.

Чим найбільш уславився князь Святослав?

2. Похід проти Хозарського каганату

Першочерговим своїм завданням Святослав уважав усунення хозарської загрози. У 964-966 рр. він здійснив вдалий похід проти Хозарського каганату.

Святослав спершу підкорив східнослов’янський племінний союз в’ятичів, які мешкали на річці Ока і сплачували

данину хозарам. Також звільнив від хозарської залежності й примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього війська князя спустилися Волгою до її гирла, де розташовувався центр Хозарського каганату, і, завдавши поразки хозарам, оволоділи їхньою столицею містом Ітіль. Далі, рушивши на Північний Кавказ, Святослав також підкорив та обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетин), і адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (одержало нову назву — Тмутаракань) і хозарську фортецю Саркел (одержала назву Біла Вежа).

Головним результатом боротьби Святослава з хозарами в 964-966 рр. було послаблення і занепад Хозарського каганату. Це сприяло ліквідації хозарської загрози для Київської держави та водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі Сходу, насамперед печенігам.

Чому, на вашу думку, Святославу вдалося перемогти Хозарський каганат?

3. Балканські походи

Використати військову потугу і талант Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу у придушенні повстання болгар. У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у свій перший Балканський похід до Болгарії. Він розбив під Доростолом сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів, князюючи тут, у місті Пере-яславці. Налякані відмовою Святослава залишити завойовану Болгарію та його

Візантійський історик ЛевДіакон, який сам бачив Святослава, про зовнішність князя:

«На вигляд він був таким: середній на зріст, ні надто високий, ні надто малий, із густими бровами, із блакитними очима, з рівним носом, із голеною головою і густим довгим волоссям, що висіло на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, і лише на одному її боці висіло пасмо волосся, що означало знатність роду, і шия товста, плечі широкі й весь стан досить стрункий. Він виглядав похмурим і суворим. В одному вусі висіла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами з рубіном, уставленим між ними. Одяг на ньому був білим, який нічим, окрім чистоти, не відрізнявся від одягу інших».

намірами перенести до Подунав’я столицю своєї держави, візантійці підбурили до нападу на Київ печенігів.

У 968 р. печенізька орда взяла в облогу Київ. Кияни відправили до князя гінця, дорікаючи, що, чужої землі шукаючи, він полишив свою. Святослав спішно повернувся додому й відігнав печенігів від свого стольного граду.

Щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав залишив своїм намісником у Києві старшого сина Ярополка, у деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав свого позашлюбного сина від деревлянської княгині Малуші Володимира.

У 969 р. Святослав вирушив у другий та останній похід до Болгарії. Цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Князеві довелося воювати не лише з болгарами, айз візантійцями.

У 971 р. сили візантійців, які значно переважали, обложили Святослава з його військом у болгарському місті До-ростол. Але візантійці на спромоглися здобути місто. Русичі неодноразово ви-

«Повість минулих літ» про князя Святослава і його боротьбу з хозарами

«У рік 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий.

Ходячи як пардус (гепард), багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах.

Такими ж і всі інші вої його були.

І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти». І пішов він на Оку-ріку і на Волгу, і знайшов в’ятичів, і сказав їм: «Кому ви данину даєте?» Вони ж одказали: «Хозарам. По шелягу од рала даєм».

У рік 965. Рушив Святослав на хозар. Почувши ж про це, хозари вийшли насупроти з князем своїм... і зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів Святослав хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв, і ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва.

У рік 966. Переміг Святослав в’ятичів і данину на них наклав».

1. Які факти, названі літописцем, свідчать про невибагливість і хоробрість Святослава? 2. Знайдіть на карті наведені Нестором назви народів, країн, місттощо і прослідкуйте напрями воєнних походів Святослава в 964-966 рр.

ходили з Доростола та біля його мурів билися з ворогом. Тож візантійцям довелося погодитися на укладення мирної угоди зі Святославом. За її умовами візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю і навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.

Підписавши мир із візантійцями, Святослав вирушив на Русь. Проте навіть переможений руський князь-войов-ник залишався небезпечним. За однією із версій Візантійці підкупили печенігів, щоби ті вбили Святослава. Навесні 972 р., коли русичі поверталися до Києва, біля дніпровських порогів вони потрапили в засідку, улаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив».

Розгляньте малюнок. За фрагментом діорами складіть розповідь про останній бій князя Святослава.

висновки

У своїй державотворчій діяльності князь Святослав надавав перевагу активній зовнішній політиці, яка мала переважно завойовницьку спрямованість. Талант полководця не завжди доповнювався політичною далекоглядністю. Численні війни Святослава виснажили Русь; було втрачено дипломатичні зв’язки з провідними християнськими державами, налагоджені Ольгою.

Зі смертю Святослава в історії Київської держави завершилася доба далеких воєнних походів. Наступники князя-воїна зосередилися на освоєнні раніше завойованих земель і розбудові держави.

1. Назвіть племена й народи, що їх підкорив князь Святослав і примусив сплачувати данину.

2. Чому Балканські походи Святослава не мали успіху?

3. Український історик Михайло Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Поясніть, як ви розумієте наведені характеристики.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ ТА ЙОГО ПОХОДИ

ХІД РОБОТИ

1. Ознайомитись із запропонованими матеріалом.

2. Робота в групах.

1) Доберіть до карт відповідні цитати з історичних джерел, які ілюструють зображені події.

2) Розставте запропоновані цитати у хронологічній послідовності.

3. Зробити висновок відповідно до мети роботи.

Історичні джерела

1) «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».

2) «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»... І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він у Переяславець...»

3) «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого..., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом

на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю...»

4) «...Рушив... (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг... (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяслав-ці, беручи данину з греків...»

5) «Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв... по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася... вона була гідно вшанована».

6) «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царьград, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна немало взяли...»

7) «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».

8) «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас в місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді допоможе? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород».

9) «...Імператор [візантійський] згодився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці...»

1. Поясніть значення понять і термінів: «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «імперія», «полюддя», «данина».

2. Заповніть схему: «Внутрішня і зовнішня політика княгині Ольги». Зробіть відповідні висновки.

3. Виконайте завдання за історичною картою:

1. Знайдіть на карті території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у УІІІ-ІХ ст.

2. Покажіть територію Русі-України за князювання Олега і Святослава.

3. Покажіть на карті напрямки походів перших київських князів.

4. Підготуйте презентацію на тему: «Господарство та спосіб життя східних слов’ян».

5. Висловіть власне ставлення до різних версій походження назви «Русь».

6. Які фактори найбільше вплинули на становлення Русі-України?

7. Яка роль Києва у становленні Русі-України? Чому саме Київ став центром державотворення східних слов’ян?

8. Підготуйте на вибір історичний портрет Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги чи Святослава.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА ТЕМОЮ «ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК РУСІ-УКРАЇНИ»

1. Складіть перелік подій з історії Русі-України ІХ-Х ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «Русь», «імперія», «союзи племен», «літопис», «полюддя», «данина», «реформи», «Балканські походи», «дружиннадержава».

3. Яку роль відіграло створення власної держави Русі-України в історії східних слов’ян?

4. Визначте значення «Повісті минулих літ» Нестора-літописця як історичного джерела про життя східних слов’ян у ІХ-Х ст. Наведіть приклади того, що можна вважати літописними легендами та історичними фактами. Яка роль легенд для реконструкції історії Русі ІХ-Х ст.?

5. Виконайте завдання за історичною картою:

1) прослідкуйте, як змінювалася територія Київської держави від перших князів до завершення князювання Святослава;

2) порівняйте територію розселення східних слов’ян із кордонами Київської держави в 972 р.;

3) назвіть території та союзи східнослов’янських племен, які були приєднані й підкорені київськими князями;

4) покажіть на карті основні походи київських князів у ІХ-Х ст.

6. Чому, на вашу думку, саме Київ відіграв роль центру об’єднання східних слов’ян у єдину державу і став її столицею?

7. Установіть хронологічну послідовність правління київських князів і назвіть роки їх правління.

8. Порівняйте внутрішню і зовнішню політику князів Київської держави в ІХ-Х ст. Визначте її значення і наслідки.

9. Яким, на вашу думку, був головний внесок кожного з великих київських князів у розбудову державності Русі-України?

10. Назвіть факти, які свідчать про зростання могутності й міжнародного авторитету Русі-України в ІХ-Х ст.

11. Як розвивалися взаємини Русі з сусідами? Відносини з якою країною були пріоритетними?

12. Яка роль торговельного шляху «із варягів у греки» у становленні Русі-України?

1. Київ був центром союзу з племен ... .

А полян Б сіверян В деревлян Г дулібів

2. Щорічний похід князя з метою збирання данини з підвладних племен називався ....

А полюддям Б уроком В становищем Г вічем

3. Теорія, згідно з якою державність на Русь було принесено варягами, називається ....

А слов’янофільською.

Б норманською.

В хозарською.

Г дунайською.

4. У якому році відбулось об’єднання північних і південних руських земель князем Олегом?

А 860 р.

Б 882_Р.

В 911_Р.

Г 988_Р.

5. Що стало приводом для повстання деревлян у 945 р.?

А повторне збирання данини київським князем Ігорем Б усунення від влади Святославом княгині Ольги В насильницьке збирання війська київським князем для походу на Константинополь

Г встановлення у Києві влади династії Рюриковичів

6. До кого з такими словами звернулась княгиня Ольга: «Більше вже не хочу мститися — хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте .мені від кожного двору по три голуби і по три горобці»?

А полян Б деревлян В волинян Г сіверян

7. Зображений середньовічний малюнок можна використати як ілюстрацію до літописної розповіді про поразку походу на Константинополь київського князя ....

А Аскольда Б Олега В Ігоря Г Святослава

8. Походи київського князя Святослава в Болгарію призвели до конфлікту Русі з ... .

А Хозарським каганатом Б Візантійською імперією В кочовими племенами половців Г Священною Римською імперією

9. Що стало одним із результатів посольства великої княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець?

А прийняття княгинею християнства Б повернення Ольгою під владу Києва деревлян В розпуск княгинею варязьких дружин Г оголошення Ольгою війни Хозарському каганату

10. Прочитайте уривок джерела і виконайте завдання. «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».

Цю промову князь Святослав проголосив перед битвою з....

А болгарами Б хозарами В візантійцями Г печенігами

11. Установіть послідовність подій становлення Русі-України.

А «...Рушив... (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг... (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків...»

Б «Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв... по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася... вона була гідно вшанована».

В «...1 великий князь наш Ігор, і князі, і бояри його, і всі руські послали нас до Романа, і до Константина, і до Степана, до великих царів грецьких, утвердити дружбу з самими царями, і з усім боярством, і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть...»

Г «...ми, [мужі] від народу руського... послані від Олега, великого князя руського... до вас, Лева, і Олександра і Костянтина, великих за волею Божою самодержців, цесарів грецьких...»

12. Установіть відповідність між іменами князів таїхніми здобутками.

1 Аскольд А приборкання повстання деревлян

2 Олег Б об’єднання північних і південних руських земель

3 Ольга В створення перших писаних законів Русі-України

4 Святослав Г укладення першого відомого договору Русі з Візантією

Ґ розгром Хозарського каганату

Це матеріал підручника Історія України 7 за7 клас Гісем О. В.