Природні зони Євразії. Арктичні пустелі, тундра, лісотундра, ліси помірного поясу

Пригадай або здогадайся

1. Які природні зони є в холодному, помірному та жаркому поясах освітлення?

2. Які причини зміни природи в межах однієї природної зони?

3. В якій із природних зон Землі живий світ найрізноманітніший, а в якій — найбідніший? Чому?

Природні зони материка

Материк з усіма природними зонами. Євразія розташована в усіх географічних поясах Північної півкулі, а тому в її межах є природні зони Землі всіх типів. Здебільшого зони витягнуті із заходу на схід. Але складна будова поверхні материка, специфічні особливості циркуляції атмосфери визначили відмінності у зволоженні різних частин Євразії. Відтак багато зон не мають суцільного поширення або їхнє простягання істотно відхиляється від широтного напрямку.

Оскільки Євразія — найбільш витягнута із заходу на схід у помірних і субарктичних широтах, то природні зони цих поясів займають особливо велику частину материка.

Природні зони холодного поясу освітлення

Простягання зон холодного поясу. Арктичні пустелі, тундра і лісотундра розташовуються північніше, ніж у Північній Америці (мал. 4.112, 4.113). На заході материка вони лежать далеко за полярним колом, що зумовлено впливом теплої Північно-Атлантичної течії. Тундра і лісотундра займають у Північній Європі вузьку смугу, яка розширюється на схід із посиленням суворості клімату.

Риси клімату. Узимку в континентальних районах температури повітря бувають дуже низькі (від -15 °С до -45 °С). Часто дмуть сильні вітри, лютують хуртовини. Літо коротке, прохолодне, із середньомісячними температурами не вище від +10 °С. Опади випадають часто, але загальна їхня кількість невелика — 200-300 мм за рік. Однак ця річна сума опадів перевищує інтенсивність випаровування, а тому для тундри та лісотундри характерне надлишкове зволоження.

Ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ. Характерною рисою земної поверхні у межах тундри є панування вічної мерзлоти. В умовах короткого літа сформувалися тундрово-глеєві, в низинних ділянках — торф’яно-болотні ґрунти. Основна рослинність тундри — мохи, лишайники, карликові дерева. У видовому складі лісотундрового рідколісся — кри-

ворослі берези, ялини, модрини (мал. 4.114). Тваринний світ представлений лемінгами, полярними зайцями, песцями, північними оленями, білими куріпками, полярними совами (мал. 4.115). Господарське значення має полювання на звірів та птахів, розведення оленів.

Отже, природні особливості цих зон в Євразії дуже подібні до аналогічних у Північній Америці. Це зумовлено, зокрема, тим, що донедавна материки в цих широтах становили єдине ціле. Убога низькоросла рослинність і тварини, що пристосувалися до суворих умов, представлено тими самими родами і навіть видами.

Ліси помірного поясу

Тайга. Південніше лісотундри в межах помірного поясу від Атлантичного до Тихого океану простягнулися хвойні ліси (тайга). Тут достатньо тепла і вологи для росту дерев (мал. 4.116). Ґрунт промивається, з нього виноситься багато речовин.

Біля поверхні формується ґрунтовий шар світло-сірого кольору, який позбавлений гумусу. Такі ґрунти називаються підзолистими. Там, де сформувалися умови затримання вологи, виникли болота.

Із заходу на схід у межах зони тайги природні умови поступово змінюються.

В Азійській частині широко поширена вічна мерзлота, що спричиняє певною мірою зміну видового складу тайги. Так, на заході материка переважають сосна і ялина, за Уралом панують ялиця та сибірський кедр (кедрова сосна), у Східному Сибіру — модрина (мал. 4.117). До хвойних порід часто домішуються дрібнолисті — береза, осика, вільха.

У тайзі багатий і різноманітний тваринний світ, чимало хутрових звірів: тепле хутро рятує їх у холодні зими. Найціннішим хутром виділяються соболі, бобри (мал. 4.118), горностай. Надмірний відстріл цих тварин призвів до різкого зменшення чисельності й навіть місцями — до їхнього цілковитого знищення. Нині вжива-

ються заходи для розширення популяції хутрових звірів. У тайзі водяться лисиці, білки, куниці — на них також полюють заради хутра. Є звичайні зайці, бурундуки, рисі, з великих тварин — лосі, бурі ведмеді. Багато різноманітних птахів, які живляться насінням, бруньками, молодими паростками рослин (глухарі, рябчики, шишкарі, кедрівки та ін.), є комахоїдні (шпаки, дятли), хижі. Деякі з птахів стали об’єктом промислу: рябчики, куріпки, тетеруки.

Тайгові ліси багаті деревиною (мал. 4.119). На великих площах вирубують дерева, одночасно вживаючи заходів для їхнього відновлення. Однак видовий склад вторинних лісів суттєво відрізняється від вирубаних первинних. Тому дуже важливо дотримуватись розроблених науковцями заходів, які спрямовані на раціональне використання лісів.

Мішані ліси. На південь зона тайги змінюється зоною мішаних лісів (мал. 4.120). Опале листя і трав’яний покрив цих лісів сприяють нагромадженню в поверхневому шарі деякої кількості органічних речовин. Утворюється світлий і малопотужний гумусовий горизонт. Такі ґрунти називаються дерново-підзолистими. Мішані ліси поширені не суцільною смугою, а лише в Європі та Східній Азії.

Широколисті ліси. Зона широколистих лісів простяглась південніше. Вона також не утворює суцільної смуги, виклинюється поблизу Волги. У Європі, в умовах достатньої кількості тепла й опадів, переважають букові ліси (мал. 4.121), на сході вони змінюються дубовими, оскільки дуб краще витримує літню спеку і сухість. До основних деревних порід у цій зоні домішуються граб, в’яз, ільм — на заході, а липа, клен — на сході.

У широколистих лісах, особливо дубових, звичайний трав’яний покрив складається з рослин із широким листям: папоротей, конвалії, медунки та ін. Листя і трави, перегниваючи, утворюють темний і досить могутній гумусовий горизонт.

У Західній Європі під широколистими лісами формуються бурі лісові ґрунти, на Східноєвропейській рівнині — сірі лісові.

На сході материка широколисті ліси збереглися лише в гірських районах.

В умовах теплого і дуже вологого літа мусонного клімату ліси ці дуже різноманітні за видовим складом. Там не було перешкод для проникнення рослин з півдня на північ і в зворотному напрямку. Тому в помірному поясі трапляються південні елементи, наприклад бамбук, ліани. Під пологом лісу — густий чагарниковий ярус і трав’яний покрив (мал. 4.122). Є багато реліктових форм.

У широколистих лісах формуються найродючіші в усій лісовій зоні ґрунти.

Вони давно використовуються під сільськогосподарські угіддя. До того ж деревина широколистих порід здавна цінувалася і широко використовувалася людиною.

Тому ці ліси дуже погано збереглися й у Європі, й особливо в Азії. Трохи більше лісопокритої площі в мішаних лісах, але і тут вони сильно змінені. Широколисті породи замінено березою й осикою, що добре ростуть на вирубках. Корінних типів лісів залишилося небагато.

У мішаних та широколистих лісах водиться багато тварин, які характерні і для тайги (зайці, куниці, білки й ін.) (мал. 4.123). Раніше було багато козуль, кабанів, благородних оленів (мал. 4.124). У збережених масивах лісу вони живуть і тепер. На сході світ тварин у лісах, що залишилися, різноманітніший внаслідок збагачення видами південніших широт. Так, у Японії в цій зоні водяться мавпи (японська макака), у басейні Амуру — тигри (мал. 4.125).

Ліси в зоні лісостепу. У центральних частинах материка ліси на південь змінюються лісостепами і степами у зв’язку зі зменшенням кількості опадів і збільшенням випаровуваності. У лісостепу переважає трав’яниста рослинність на чорноземних ґрунтах, але є ділянки широко- чи дрібнолистих лісів, під якими формуються сірі лісові ґрунти.

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

1. Чому в Євразії є всі типи природних зон?

2. Чим відрізняється географічне положення зон арктичних пустель і тундри у Євразії та Північній Америці? Чому?

3. Які типи ґрунтів є основними для тундри та лісотундри, а також лісових зон помірного поясу Євразії?

4. Які види рослин і тварин є характерними для тайги, мішаних та широколистих лісів Євразії?

Застосуй знання, дізнайся більше

1. Порівняй розташування мішаних лісів Євразії та Північної Америки.

2. Чим різняться між собою зони хвойних, мішаних і широколистих лісів?

3. Які окремі природні зони розміщені не суцільною смугою із заходу на схід, а окремими ділянками? Чому?

Це матеріал з підручника Географія 7 клас Гілецький