Що таке історія середніх віків?

1. Місце Середньовіччя в історії людства

Загибель у 476 р. Західної Римської імперії стала трагічним фіналом історії стародавнього світу і водночас початком нового етапу всесвітньої історії — Середніх віків. Для сучасників тих подій зміна історичних епох відбулась майже непомітно, — в їхньому щоденному житті мало що змінювалося. Проте вже не одне десятиліття ставало гірше. Найбільша держава Стародавнього світу розпадалася довго. До частих змін правителів вже звикли. Та й Рим вже майже два століття не був столицею, і його вже кілька разів встигли захопити, пограбувати «союзні» Риму війська племен. Але за цим крилися зміна епох. Нову епоху, що саме розпочиналася, історики згодом назвали середніми віками.

Першими термін «середні віки» стали використовувати в ХУ-ХУІ ст. італійські мислителі. Цією назвою вони характеризували великий історичний відрізок між двома «просвіченими» епохами — античністю і Відродженням. Добу У-ХУ ст. вони вважали часом дикунства і варварства до того часу, поки не стали відомими втрачені й забуті досягнення античної цивілізації. Із часом термін «середні віки» набув поширення і закріпився за періодом європейської історії від середини V до кінця XV ст., хоча й набув дещо іншого значення.

Цивілізація — у даному випадку під цим терміном розуміється рівень, ступінь суспільного розвитку матеріальної та духовної культури.

Ознаки цивілізації:

редні віки починаються занепадом Римської цивілізації і появою варварських королівств.

Та не все так однозначно. Середні віки — це час шляхетних рицарів і прекрасних дам; це — час мудрих королів і вчених монахів; це — час створення героїчних епосів і зведення величних храмів. Це час, коли вся Європа була втягнута в цивілізаційний розвиток.

2. Періодизація історії середніх віків

Середньовіччя — велика історична епоха, однак її хронологічні межі важко чітко окреслити.

Середньовіччя як доба в історії Європи охоплює приблизно тисячу років і, як правило, поділяється на три періоди:

•раннє Середньовіччя (кінець У-Х ст.) — зародження і становлення західноєвропейської християнської середньовічної цивілізації;

•розвинене Середньовіччя (XI - перша половина XIV ст.) — розквіт західноєвропейської християнської середньовічної цивілізації;

• пізнє Середньовіччя (друга половина XIV - кінець XV ст.) — за вдалим висловом нідерландського історика XX ст. Йоґанна Гейзінга, це «осінь Середньовіччя», або епоха пишного і прекрасного відцвітання середньовічної культури, що завершує історію середніх віків.

Історична періодизація — поділ історії на певні періоди, що є історичними етапами суспільного або культурного розвитку країн та народів і характеризуються визначними подіями, явищами або процесами.

Навіщо ми вивчаємо епоху Середньовіччя? Вона ж давно минула! Але якщо поглянути уважніше, сучасність тісно пов’язана із Середньовіччям. У середні віки була започаткована історія народів і держав сучасної Європи, склалася та культурно-політична і духовна спільність, яку називають «Заходом». На Сході в середні віки також відбувалися зміни. Одна з них — виникнення арабо-мусуль-манської цивілізації, яка, до речі, зберегла і передала Заходу багато надбань античних часів. Продовжували стрімко розвиватися Індія і Китай.

У середні віки склалася сучасна лічба років, виникла писемність сучасних народів Європи: на основі латинської абетки — у Західній та Центральній Європі, на основі грецької — у Південній та Східній. Та Європа, яку ми знаємо, і більшість сучасних держав з’явилися саме в середні віки. Остаточно утвердилися такі світові релігії, як християнство та іслам.

Багато традицій, законів, рис культури беруть свій початок у Середньовіччі. Середні віки зберегли для нас частину спадщини стародавніх часів і самі залишили нам багато здобутків. Ми розуміємо добро і зло, честь і безчестя, пристойність і непристойність так, як це розуміли люди тих часів. Дотепер у містах можна побачити споруди Середньовіччя, у музеях — неперевершені витвори майстрів, а книги середньовічних авторів надзвичайно популярні. Люди користуються тими речами, які були винайдені в епоху Середньовіччя, — ґудзиками, окулярами, ножицями, механічними годинниками, кінською упряжжю, папером, порохом тощо. Крім того, середньовічні майстри придумали сукні й штани. І цей перелік можна продовжувати. Вивчаючи минуле, можна краще зрозуміти сучасність, а іноді й винайти щось нове. Недарма існує вислів: «Усе нове — це добре забуте старе». Якщо історія стародавнього світу вивчає цивілізації, які розвивалися переважно в Середземноморському регіоні, то історія середніх віків вивчає народи, які заселяли Європу та Азію.

Перед вами книга, яка розповідає про ці далекі події. Прочитайте її, пориньте у світ Середньовіччя і спробуйте скласти власне враження про ту епоху.

► Які хронологічні рамки історії середніх віків?

3. Джерела вивчення історії середніх віків

За час існування на Землі людство залишило багато «слідів» своєї діяльності. Історики старанно відшукують їх, вивчають і намагаються якнайвірогідніше відтворити життя людей у минулому. Як ви вже знаєте, учені називають ці «сліди» життєдіяльності людини історичними джерелами.

Історичні джерела — все створене в процесі людської діяльності, що відображає історичний розвиток і дає можливість вивчати минуле людського суспільства. Досліджуючи історичні джерела, учені дізнаються про те, яким було життя людей кожної історичної епохи.

Середньовіччя віддалене від наших часів меншим відрізком часу, ніж стародавня історія, тому історичних пам’яток і різноманітних історичних джерел для вивчення середньовічної епохи набагато більше. Для вивчення історії Середньовіччя використовують речові джерела.

До них належать залишки матеріальної культури минулого, зокрема різноманітні будівлі, знаряддя праці, меблі, зброя, одяг тощо.

Велике значення мають писемні джерела — документи, історичні твори-хро-ніки або інші писемні свідчення. Вони доповнюють те, про що можна дізнатися за речовими джерелами, і допомагають повніше відобразити картину життя середньовічної людини, думки й погляди людей тієї доби.

Велике значення мають етнографічні джерела. Етнографічними історичними джерелами для вивчення Середньовіччя є збережені до нашого часу давні звичаї, вигляд житла, різноманітні технології та фольклор.

Етнографія — історична наука про особливості життя, побут, господарство, перекази, вірування народів. До наших часів збереглося чимало легенд, переказів, казок, пісень тощо з часів Середньовіччя. Всі вони становлять масив усних джерел. Вони дають розуміння того, як сприймався світ середньовічною людиною. А іноді оповідає про події, які не відображають інші джерела.

Також значну цінність становлять мовні джерела. Мова не є сталою. Вона розвивається і змінюється, відбиваючи зміни у розвитку суспільства. Аналіз мов дає безцінний матеріал для розуміння зовнішніх впливів, рівня розвиненості суспільства тощо.

Лише поєднання інформації з усіх цих джерел дозволяє створити повну картину життя середньовічної людини та її світу.

Джерела вивчення історії середніх віків

4. Як працювати з підручником

Перш ніж розпочати роботу з підручником, необхідно познайомитися з його змістом та структурою. Матеріал підручника об’єднано в шість розділів, кожен з яких містить від чотирьох до шести параграфів, що, своєю чергою, поділяються на декілька пунктів. У тексті ви побачите слова і дати, виділені шрифтом жирного накреслення. Це означає, що на них необхідно звернути особливу увагу. Як ви вже знаєте з минулого року, історія, як і будь-яка інша наука, має власну термінологію, яку необхідно розуміти. Підручник містить дати основних подій, визначення понять і термінів, інформацію про видатних історичних діячів. Працюючи на заняттях і вдома, необхідно обов’язково перевіряти себе, щоб переконатися, чи правильно ви запам’ятали хронологію подій, імена осіб, нові поняття і терміни.

Важливу роль для розуміння матеріалу мають наведені в підручнику документи, ілюстрації, карти і схеми. Працюючи з відповідним параграфом, необхідно прочитати доданий до нього документ і відповісти на поставлені запитання. Розглядаючи ілюстрації, обов’язково звертайте увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного. Схема розкриє вам зв’язки між складовими певного історичного явища, пояснить його особливості тощо. Робота з історичною картою дозволить з’ясувати, де саме відбувалися події, про які йдеться в тексті, або які зміни вони спричинили.

Після кожного параграфа подані запитання і завдання.

Закінчивши вивчення теми, ви матимете можливість підсумувати вивчений матеріал за наведеними після неї узагальнюючими завданнями. Тестові завдання до теми дозволяють вам здійснити самоперевірку рівня своїх знань.

Кожна тема містить практичне заняття, які сприятимуть набуттю і вдосконалення навичок роботи з історичними джерелами.

Для того щоб вам було зручніше працювати з підручником, необхідно звертати увагу на розміщені на його сторінках умовні позначки та їхнє значення.

Закріпимо знання

1. На які періоди сучасні вчені поділяють історію людства?

2. Як виник термін «середні віки»? Які історичні межі Середньовіччя?

3. Назвіть різновиди історичних джерел, за якими вивчають історію середніх віків.

4. Чи можна погодитися з висловом «Як із джерела отримують воду, так з історичного джерела отримують знання про минуле»?

5. Як ви розумієте вислів про те, що історія є «наукою про людей у часі»?

Це матеріал підручника Всесвітня Історія 7 клас Гісем