Додатки до підручника Хімія 7 клас Григорович
Додаток 1
Фізичні властивості деяких речовин
Додаток 2
Шкала твердості речовин Ф. Мооса
Твердість за шкалою Мооса |
Еталонний мінерал |
Оброблюваність мінералів |
Інші мінерали з аналогічною твердістю |
1 |
Тальк |
Легко дряпається нігтем |
Графіт |
2 |
Гіпс |
Ледве дряпається нігтем |
Хлорит, галіт, кухонна сіль |
3 |
Кальцит |
Дряпається мідним дротом |
Біотит, золото, срібло |
4 |
Флюорит |
Дряпається ножем |
Доломіт, сфалерит |
5 |
Апатит |
Із зусиллям дряпа-ється ножем |
Гематит, лазурит |
6 |
Ортоклаз(польовий шпат) |
Дряпається напилком, залишає слід на склі |
Опал, рутил |
7 |
Кварц (гірський кришталь) |
Піддаються обробці алмазом, дряпають скло, під час витісування напилком утворюють іскри |
Гранат, турмалін |
8 |
Топаз |
Берил, шпінель |
|
9 |
Корунд |
||
10 |
Алмаз |
Ріже скло |
Додаток 3
Традиційні (тривіальні) назви деяких речовин та їхні хімічні формули
Назва |
Формула |
Амоніачна вода (нашатирний спирт) |
|
Амонійна селітра |
|
Антимоній (сурма, стибій) |
|
Бертолетова сіль |
|
Болотяний газ (метан) |
|
Гіпс |
|
Індійська селітра |
|
Їдкий натр |
|
Кам’яна (кухонна) сіль |
|
Кварц, пісок |
|
Магнезит |
|
Мармур, вапняк, крейда, кальцит |
|
Мідний купорос |
|
Нашатир |
|
Палена магнезія |
|
Палене (негашене) вапно |
|
Поташ |
|
Сода питна (харчова) |
|
Сода (пральна) кальцинована |
|
Чадний газ |
|
Чилійська селітра |
|
Чорна магнезія |
Додаток 4
Хімічні рекорди
Найрідкісніший елемент — Астат (0,16 г у всій земній корі).
Найважча з газуватих речовин — радон (густина — 10,05 г/л при 0 °С), а найлегша — водень (густина — 0,08929 г/л).
Найдорожча проста речовина — каліфорній (вартість 0,001 міліграма — 120 доларів США).
Найбільш ковкий метал — золото (з 1 г можна витягнути дріт завдовжки 2,4 км).
Найбільш тугоплавкий метал — вольфрам (температура плавлення — 3420 °С).
Найвища температура полум’я виникає під час згоряння тетракарбон динітриду С4N2 (4988 °С).
Найтривалішим експериментом довгий час вважався 12-денний дослід Лавуазьє. Він нагрівав ртуть у запаяній реторті, у якій вона перетворювалася на меркурій(ІІ) оксид, реагуючи з киснем.
Найбільше наукових праць (2872) протягом свого життя опублікував французький хімік М. Бертло.
Найдовше ім’я серед хіміків має засновник ятрохімії Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст Парацельс фон Гугенгейм (1493-1541).
Найдовше життя серед хіміків прожив французький хімік-орга-нік Мішель Ежен Шеврель (1786-1889). Він прославився розшифруванням складу тваринних і рослинних жирів і виділенням найважливіших жирних кислот.
Це матеріал з підручника Хімія 7 клас Григорович
Автор: admin от 18-01-2017, 22:49, Переглядів: 2893