Словник термінів музичного мистецтва за 7 клас

Авангард (франц.— передовий загін) — назва різноманітних течій сучасного мистецтва, які характеризуються руйнуванням класичних традицій та пошуками нових форм і засобів виразності.

Аранжування (франц. — наводити лад, упорядковувати) — перекладання музичного твору для виконання його іншими інструментами або голосами.

Бард (англ.— співець-поет) — народний поет-співак у стародавніх кельтів у Ірландії, Уельсі та Шотландії.

Бельканто (італ.— прекрасний спів) — стиль вокального виконання, який вимагає від співака досконалої техніки володіння голосом, емоційної насиченості співу.

Блюз (англ.— меланхолія, журба) — світська лірична пісня афроамериканців, зазвичай сумного елегійного звучання.

Бурлеска (італ. — кумедна, смішна) — п’єса жартівливого, комічного характеру.

Джаз — стильовий напрям музичного мистецтва, що сформувався в США на початку ХХ ст. внаслідок взаємопроникнення африканської та європейської музичних традицій.

Диско — стиль популярної танцювальної музики, що характеризується рівномірним підкресленим ритмом, провідною роллю вокалу, клавішних, струнних та електронних інструментів.

Електронна музика — це музика, створена з використанням електромузичних інструментів і технологій, частіше за допомогою електронних засобів, таких як синтезатори, комп’ютери, та спеціальних комп’ютерних програм.

Естрадна музика — вид розважального музичного мистецтва, звернений до широкої аудиторії слухачів.

Імпровізація (лат. — неочікуваний, раптовий) — створення музики на момент її виконання.

Колаж (франц. — наклеювання) — особлива форма використання композитором фрагментів із власних творів або творів інших авторів.

Лірична пісня — різновид музично-поетичної творчості, що виражає почуття людини.

Мюзикл — музично-сценічний жанр, який поєднує в собі ознаки оперети і драматичної вистави, використовуючи виражальні прийоми та засоби сучасної музики і хореографії. Як жанр мюзикл формувався протягом ХХ ст.

Неофольклоризм — оновлення засобів композиції в європейській музиці першої третини XX ст. шляхом звернення до фольклорних джерел. Напрям, у якому елементи класичної музики поєднуються з фольклором.

Новаторство — пошук нових форм і засобів виразності для втілення в мистецтві образів сучасного життя.

Обробка — видозміна музичного твору шляхом використання різноманітних засобів музичної виразності.

Оперета (італ. — маленька опера) — музично-драматичний твір здебільшого комедійного, розважального характеру, в якому спів і танок поєднуються з розмовними діалогами. Часто її називають музичною комедією.

Полістилістика — поєднання в одному творі несумісних або надзвичайно відмінних один від одного, різнорідних стилістичних елементів.

Поліфонія — багатоголосий склад музики, у якому окремі голоси мають самостійне значення.

Поп-музика — окремий вид сучасного музичного мистецтва, що являє собою сукупність різноманітних стилів і жанрів переважно розважального естрадного характеру.

Регтайм (англ. — рваний ритм) — напрям фортепіанної музики, що характеризується складними «перехресними» ритмами акомпанементу і мелодії.

Рок-музика — (англ. — гойдати, гойдатися) — узагальнена назва низки напрямів популярної музики другої половини XX століття, що походять від рок-н-ролу та ритм-енд-блюзу.

Рок-н-рол (англ. — гойдатися та крутитися) — новий музичний стиль (і водночас танець), що виник на основі ритм-енд-блюзу на початку 50-х років XX століття в США. Його основами є мелодія з блюзовими інтонаціями в супроводі одноманітного акцентованого ритму. Термін рок-н-рол запровадив американський диск-жокей Алан Фрід.

Симфоджаз — напрям симфонічної музики, що органічно поєднує характерні риси симфонічної музики з елементами джазового виконання.

Спірічуелс (англ. — духовний) — духовні піснеспіви темношкірих американців. Спі-річуелс притаманні емоційність і колективна імпровізація.

Токата (італ. — торкатися) — твір для клавішних інструментів (клавесина, органа), витриманий у швидкому, чітко римованому русі з характерною ударною «мо-лоточкоподібною» технікою виконання.

Традиції (лат. — передавання) — передавання накопиченого досвіду від покоління до покоління.

Транскрипція (лат. — переписування) — вільна обробка музичного твору для інших інструментів.

Фольклор (англ. — народна мудрість, народне знання) — народна творчість.

Фолк-рок — поєднання фолк- і рок-музики.

Фуга (лат. — біг) — твір поліфонічного складу, заснований на послідовному повторенні однієї теми в усіх голосах.

Хабанера (ісп. — від назви Гавана) — народний танець-пісня, який виник на Кубі, пізніше здобув широку популярність в Іспанії.

Шансон (франц. — пісня) — народна чи естрадна пісня ліричного змісту з репертуару французьких співаків.

Це матеріал з підручника Музичне мистецтво 7 клас Хлєбникова