НАРОДНА ОСВІТА

Симфонічні полотна

Симфонічна музика — дивовижне мистецтво, одне з найяскравіших проявів фантазії та творчої енергії митців. Її жанрове розмаїття допомагає передавати світ ідей і образів, гармонію і дисгармонію життя, найтонші відтінки почуттів. «Звуковим чудом» називають симфонічний оркестр, адже палітра його виражальних засобів є винятково різноманітною і спроможна змалювати дивовижні полотна.

Пригадайте жанри симфонічної музики, з якими ви познайомилися минулого року.

Які симфонічні твори найбільше запам'яталися і сподобалися вам?

Одним із видатних майстрів симфонічної музики є німецький композитор Ріхард Вагнер, чия обдарованість найяскравіше проявилася в оперному жанрі.

Там, де оркестр виступає самостійно,— в увертюрах, вступах, антрактах, оркестрових картинах — народжуються рідкісні за образною силою інструментальні полотна, що стали шедеврами програмної симфонічної музики.

 

Вагнер значною мірою збагатив виражальні можливості оркестру. Музика композитора в оркестровому виконанні сповнена життя, звучить соковито і міцно, спалахуючи безліччю барв. Серед найвідо-міших оркестрових оперних епізодів Вагнера — увертюри до опер «Лоенгрін», «Летючий голландець», «Тангейзер», «Трістан та Ізольда», а також «Шелест лісу» і «Політ валькірій» із «Кільця Нібелунга».

Монументальна тетралогія «Кільце Нібелунга» складається з чотирьох опер: «Золото Рейну», «Валькірія», «Зігфрід», «Загибель богів». Найпопулярнішим фрагментом цього твору

 

стала яскрава симфонічна картина «Політ валькірій» з опери «Валькірія». «Високо в горах звучить переможний клич валькірій. Войовничі діви злітаються на своїх повітряних конях, збираючи душі загиблих воїнів...»

Ріхард Вагнер. «Політ валькірій» з опери «Валькірія».

Чи не найвідомішим твором симфонічної музики ХХ століття стало славнозвісне «Болеро» французького композитора Моріса Равеля. Ця музика з’явилася на світ майже випадково, але саме вона перетворила добре відомого в себе на батьківщині композитора на світову зірку.

Цікавинка

Спочатку «Болеро» замислювалося як хореографічна картина, призначалося для відомої балерини Іди Рубінштейн, і було написане в ритмі старовинного іспанського танцю. Та після прем'єри балету композитор був приголомшений успіхом твору, який у розмові з друзями називав «оркестровою п'єсою без музики». Але ця музика підкорила глядачів, і незабаром почалося її самостійне життя на концертній естраді, вже незалежно від балету.

Моріс Равель був видатним майстром оркестровки, у тому числі й у пошуках нових тембрів. «Болеро» виконується великим складом оркестру з численною групою ударних інструментів і трьома саксофонами, які додали звучанню легкого відтінку джазовості.

Побудований твір надзвичайно просто: його основу складають три незмінні компоненти — ритм, мелодія і темп. Але завдяки динамічному і тембровому насиченню музики вона перетворюється на картину небаченого розмаху. Незмінні ритм і мелодія переходять від інструмента до інструмента, що разом

із динамічним наростанням створює незвичайний ефект. Наприкінці твору звучить весь потужний оркестр, мелодія сягає кульмінації, розкриваючись у яскравому фіналі. Останні такти «Болеро» — наче сліпучо-грандіозна хода, що все змітає на своєму шляху.

 

 

Моріс Равель. «Болеро».

 

Перегляньте хореографічні картини (варіанти) «Болеро» М. Равеля. шшш.уои№Ье.сотМа1сЬ?у=Еа0Ір1сиХТУ

Як пластичне мистецтво хореографії виражає звучання твору?

 

Запитання та завдання

* Як ви думаєте, чи є щось спільне між музикою «Політ валькірій» Р. Вагнера і «Болеро» М. Равеля?

* Якими емоціями збагатила вас музика цих видатних композиторів?

* Які асоціації викликає у вас кожен твір?

 

Це матеріал з підручника Музичне мистецтво 7 клас Хлєбникова

 

Автор: admin от 18-01-2017, 20:25, Переглядів: 2169