Австралія: органічний світ, природні зони, зміни природи материка людиною » Народна Освіта


Народна Освіта » Географія » Австралія: органічний світ, природні зони, зміни природи материка людиною






Австралія: органічний світ, природні зони, зміни природи материка людиною

Ви дізнаєтесь:

• у чому полягає своєрідність і неповторність органічного світу Австралії

• які природні зони переважають в Австралії

• які рослини та тварини є символами Австралії

Пригадайте:

• що таке широтна зональність

• природні зони Африки та Південної Америки

Австралія відрізняється від інших материків дуже своєрідним органічним світом. Континент можна порівняти з величезним природним заповідником, де збереглося багато рослин і тварин, близьких до тих, які населяли Землю за давніх часів і зникли на інших континентах.

 

Унікальність і своєрідність органічного світу.

Неповторність і своєрідність австралійської природи пояснюється насамперед тим, що континент тривалий час був ізольований від інших частин земної кулі. Тому багато видів тварин і рослин Австралії є ендеміками та реліктами.

Ендеміки — рослини і тварини, які живуть лише в певному, відносно обмеженому районі або групі районів. Ендеміки являють собою надзвичайно цінну частину біосфери та потребують особливої уваги й охорони.

Релікти — види рослин і тварин, залишки давньої флори й фауни, що збереглися донині.

В Австралії не дуже багатий рослинний світ: на материку ростуть 22 тис. видів рослин, із них 3/4 — ендемічні. Серед ендеміків є багато видів евкаліптів і акацій, найтиповіших для Австралії рослинних родин.

Евкаліпти — вічнозелені дерева, вони не скидають щорічно листя, проте скидають кору. Без кори стовбури дерев набувають блакитного або яскраво-жовтого кольору. Поступово на них наростає нова кора. Евкаліпти швидко ростуть, мають тверду деревину, яка майже не псується, листя містить величезну кількість ефірних олій, які використовують для виготовлення ліків та косметичних засобів.

У вологих східних районах Австралії поширений евкаліпт королівський (рис. 1). У віці 350—400 років він сягає висоти 100 м.

Евкаліпти ростуть і високо в Австралійських Альпах, але там вони — невисокі деревця

 

 

з покрученим стовбуром. У пустелях Центральної Австралії поширені понад 130 різновидів евкаліптів-карликів, висота яких лише 2—3 м. Евкаліпти-чагарники утворюють густі, колючі, майже непрохідні хащі, що простягаються на десятки кілометрів. Крім чагарникового евкаліпта, у таких заростях ростуть різні види акацій, пляшкові дерева.

 

 

В Австралії зустрічаються понад 500 видів акації. Подібно до евкаліптів, акації пристосувалися до різноманітних умов. Вони ростуть як у тропічних лісах і саванах, так і в пустелях, де набувають вигляду колючих чагарників. Гілка з квітками срібної акації зображена на гербі Австралії та є її символом.

В Австралії багато рідкісних рослин, які ростуть тільки на цьому континенті. Наприклад, це деревоподібна ксанторея, або «трав’яне дерево», яку місцеві жителі називають «чорний хлопчик». Здалеку невисоке дерево з темним стовбуром та жмутком трави нагорі (там, де в дерев зазвичай буває крона) дійсно схоже на кошлатого хлопчика-аборигена (рис. 2).

Більшість рослин цього пустельного материка пристосувалася до спеки та безводдя. Дерева, що ростуть у посушливих умовах, мають потужну кореневу систему, яка на 10—20, а іноді й на 30 м заглиблюється в землю, завдяки чому всмоктує вологу. Листя дерев обернене до сонця ребром, що сприяє зменшенню випаровування води з їхньої поверхні.

Серед тварин Австралії майже всі види є ендемічними. Для континенту характерні сумчасті тварини, яких налічується близько 180 видів. Відсутність великих хижаків сприяла розвитку їхньої різноманітності.

Найбільш відомими сумчастими представниками Австралії є кенгуру (рис. 3) та коала (рис. 4). Також тут водяться сумчаста куниця, сумчастий кріт, сумчастий борсук, сумчаста біл-

ка тощо. Із сумчастих хижаків на острові Тасманія живе сумчастий диявол.

 

 

Укриті густим хутром дивні австралійські тварини, які несуть яйця, — качкодзьоби (рис. 5) — тривалий час залишалися біологічною загадкою. Не перестають дивувати і плоско-ногі ящірки, які бігають на двох задніх лапах, і «колюча» єхидна (рис. 6), і різнобарвні райські птахи, папуги. Усього на континенті мешкає понад 700 видів птахів, близько 100 видів отруйних змій.

У прибережних водах морів на Великому Бар’єрному рифі живуть різноманітні медузи, акули, морські черепахи тощо. По сусідству з 400 видами коралів на рифі мешкає близько 200 видів молюсків та понад 2000 видів риб.

^2^ Природні зони.

У розміщенні природних зон Австралії чітко простежується широтна зональність. Вертикальна поясність виражена тільки в Австралійських Альпах на південному сході материка.

Центральну й західну частини Австралії займає зона тропічних пустель і напівпустель із бідною рослинністю на червоно-бурих, часто засолених ґрунтах, подекуди на сіроземах. Безкрайні простори Великої Піщаної пустелі та Великої пустелі Вікторія вкриті заростями твердолистих колючих вічнозелених чагарників. Такі непрохідні зарості — скреб — здебільшого складаються з чагарникових евкаліптів та акацій. На території зони багато пустельних місць без рослинності. Із тварин у пустелях і напівпустелях живуть великі червоні кенгуру, валабі, собака динго, єхидна, страус ему, трав’яні папуги, багато змій, ящірок.

На півострові Кейп-Йорк і східному узбережжі материка розкинулася зона вологих і перемінно-вологих тропічних лісів. Тут розташовані найдавніші у світі дощові ліси — джунглі, вік яких налічує близько 140 млн років. За

свою унікальність вони віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО (рис. 7).

В умовах теплого й вологого клімату на червоних фералітних ґрунтах ростуть різні види пальм, фікусів, лаврів, деревоподібних папоротей. У горах вище за 1000 м є гірські ліси, де зустрічаються окремі масиви давніх хвойних дерев — араукарій.

Великі простори на півночі, сході та південному заході материка займають савани й рідколісся. Для цієї зони характерні чагарникові евкаліпти, акації, казуарини з безлистими ниткоподібними гілками на червоно-бурих і червоно-коричневих ґрунтах. Тут живуть кенгуру, валабі, вомбат, сумчастий мурахоїд, страус ему. Незначну територію на південному заході субтропічного поясу займають вічнозелені твердолисті ліси й чагарники на жовтоземах і червоноземах. Ліси переважно складаються з евкаліптів із домішками акації.

Для острова Тасманія з його помірним морським кліматом характерні вічнозелені ліси з евкаліптів, вічнозеленого (антарктичного) бука, сосни, деревоподібних папоротей. Тваринний світ Тасманії за своїм складом близький до тваринного світу материка, але має і свої особливості. Крім ендемічного сумчастого диявола, на південному узбережжі острова живе представник антарктичного світу — пінгвін.

^3^ Зміна природи материка людиною.

Істотні зміни природи Австралії розпочалися за часів колонізації материка. Усього за 200 років було вирубано близько 40 % усіх лісів, втрачено понад 60 % водно-болотяних угідь прибережної зони. Це призвело до того, що багато унікальних тварин перебувають на межі вимирання, зникли деякі види кенгуру, сумчастий вовк, під загрозою зникнення опинилися тасманійський сумчастий диявол, окремі види вомбатів.

 

Рис. 7. Дощові ліси східного узбережжя Австралії є найбільшими субтропічними дощовими лісами в усьому світі. Вони включають 50 окремих заповідників, розташованих між містами Ньюкасл і Брисбен. Усі вони тягнуться на 500 км уздовж Великого Вододільного хребта та являють собою величезне скупчення давньої рослинності, що сформувалася в час, коли сучасний материк ще був частиною суперконтиненту Гондвана.

 

 

Рис. 8. Національний парк Какаду в Австралії — об'єкт Світової природної спадщини ЮНЕСКО, розташований на півночі Австралії. Це величезна територія площею 19 804 км2. У парку росте понад 200 видів ендемічних рослин, а також мешкають такі рідкісні види тварин, як коала, вомбат, казуар та кенгуру. Природа тут дуже мальовнича, особливо приваблюють водоспади Твін і Джим-Джим.

Простори Австралії виявилися сприятливими для собак динго, лисиць, пацюків, кроликів, горобців, овець та інших видів, завезених з інших материків.

Деревна рослинність саван тривалий час випалювалася місцевим населенням для отримання орних земель та пасовищ. Були знищені великі площі евкаліптових лісів, які витягували з ґрунтів вологу, тим самим швидко осушуючи місцевості.

Більшість культурних рослин — хлібні злаки, технічні та городні культури, фруктові дерева — також були завезені в Австралію з інших материків. Деякі з них завдали великої шкоди. Наприклад, один із видів опунцій так щільно розрісся, що вилучив із сільськогосподарського освоєння близько 20 млн гектарів родючих земель.

Великі площі в Австралії відведені під пасовища. Їх активне використання призводить до руйнування природного трав’яного покриву, посилення вітрової та водної ерозії ґрунтів. Значні площі колишніх пасовищ уже перетворилися на мертві пустелі.

У води річок із полів потрапляють шкідливі речовини, які змінюють хімічний склад прибережних морських вод і створюють загрозу для унікальних коралових колоній.

Перші законодавчі акти з охорони природи Австралії були прийняті ще наприкінці XIX ст., коли стало очевидним, що австралійська природа є унікальною та надзвичайно вразливою. Однак ці документи передбачали головним чином обмеження вивезення тварин із материка.

У наші часи площа природоохоронних територій в Австралії складає майже 12 %. Для збереження природних комплексів в Австралії створено понад 2,5 тис. природоохоронних територій різних категорій — резерватів, національних парків, заповідників.

В Австралії є чимало об’єктів Світової природної спадщини ЮНЕСКО: Великий Бар’єрний риф, Національний парк Какаду (рис. 8), Дика природа Тасманії, Національний парк Улуру-Ката Тьюта тощо.

Головне

• Через тривалу ізольованість та особливості природних умов в Австралії мешкає багато ендемічних і реліктових тварин і рослин.

• Значні площі в Австралії, як і в Африці, займають пустелі й напівпустелі, савани й рідколісся. Укритих лісами земель на континенті небагато — близько 5,5 %.

• Від часів колонізації природа материка зазнала істотних змін. Скоротилися видовий склад унікальних тварин, площі лісів, посилилася ерозія ґрунтів.

• На континенті прийняті норми бережливого ставлення до природних багатств, яких неухильно дотримуються.

 

Запитання та завдання для самоперевірки

 

1. У чому проявляється своєрідність тваринного й рослинного світу Австралії?

2. У чому полягають особливості розміщення природних зон на території Австралії? Які природні зони в Австралії займають найбільші площі? чому?

3. чим пустелі Австралії відрізняються від африканських пустель? 4. чому австралійський уряд у наш час суворо контролює як вивезення, так і ввезення представників рослинного та тваринного світу на територію материка? 5. Які види господарської діяльності людей найбільше вплинули на зміну природи Австралії?

 

Практична робота 7 (продовження)

 

Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Австралії. Позначте на контурній карті географічні об'єкти Австралії: пустелі: Велика Піщана пустеля, Велика пустеля Вікторія.

 

Практичні завдання

 

1. Використовуючи текст параграфа та карти атласу, складіть коротку характеристику природних зон Австралії. Результати занесіть до таблиці (зразок таблиці — див. с. 73).

2. Порівняйте послідовність і розміщення природних зон Австралії та Африки. Установіть спільні й відмінні риси. Поясніть причини, які їх зумовили.

 

Працюємо самостійно

 

1. Установіть причини формування ендемічних та реліктових видів тварин

і рослин Австралії.

2. Уявіть, що ви побували в Австралії у складі наукової експедиції, яка вивчала материк. Складіть рекомендації мандрівникам Австралією з огляду на особливості природи материка.

 

Це матеріал з підручника Географія 7 клас Довгань, Стадник

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 8-01-2017, 22:53, посмотрело: 1024