Австралія: географічне положення, дослідження та освоєння материка, тектонічна будова, рельєф, корисні копалини » Народна Освіта


Народна Освіта » Географія » Австралія: географічне положення, дослідження та освоєння материка, тектонічна будова, рельєф, корисні копалини






Австралія: географічне положення, дослідження та освоєння материка, тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

Ви дізнаєтесь:

• про особливості географічного положення, тектонічної будови Австралії

• чому Австралію називають «найспокійнішим» материком

Пригадайте:

• які особливості природи материка залежать від його географічного положення

• хто та коли відкрив Австралію

• який зв'язок існує між тектонічною будовою, поширенням форм рельєфу, родовищ корисних копалин

Часто за невеликі розміри Австралію називають материком-островом. Через те що континент розташований на південь від екватора, частина з його просторових орієнтирів є незвичними для жителів Північної півкулі. Австралійці не бачать сузір’я Великого Возу, їхнім символом є полярне сузір’я Південний Хрест. Опівдні в Австралії Сонце розташоване на півночі, а не на півдні, як у Північній півкулі. Новий рік жителі материка зустрічають у розпал літа.

^1^ Географічне положення.

Для характеристики географічного положення материка скористаємося типовим планом (с. 51) та фізичною картою Австралії

Загальні відомості про Австралію

Площа: 7,7 млн км2 (VI місце у світі)

Населення: 23,6 млн осіб (2015 р.) (V місце у світі)

Довжина берегової лінії:

19,5 тис. км

Середня висота над рівнем моря: 300 м

Найвища точка над рівнем моря: гора Косцюшко (2228 м) Найнижча точка над рівнем моря: западина озера Ейр (-12 м)

 

(рис. 1). Австралія — найменший на земній кулі материк. Він займає близько 5 % усього суходолу, що в 4 рази менше за площу Африки. Континент розташований у центрі так званої океанічної півкулі Землі та повністю лежить у Південній і Східній півкулях. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині, тому значна частина материка отримує велику кількість сонячного тепла. Крайньою північною точкою Австралії є мис Йорк, південною — мис Південно-Східний, західною — мис Стіп-Пойнт, східною — мис Байрон.

Із півночі береги Австралії омивають води Тиморського та Ара-фурського морів, Торресовою протокою вона відокремлюється від Нової Гвінеї. На сході Австралію омивають Коралове й Тасманове моря, на заході та півдні — води Індійського океану. Від острова Тасманія Австралію відокремлює неглибока Бассова протока.

Уздовж північно-східного узбережжя Австралії на понад 2000 км тягнеться найбільше у світі коралове утворення — Великий Бар’єрний риф (рис. 2).

 

Рис. 2. Великий Бар'єрний риф — це найбільша у світі система коралових рифів. Він розташований у Кораловому морі, уздовж східного узбережжя Австралії. Довжина рифу складає 2300 км, а ширина коливається від 2 км у північній частині до 152 км у південній. Загальна площа Великого Бар'єрного рифу становить понад 348 тис. км2. Це диво природи складається з мільярдів коралових поліпів та є найбільшою спорудою у світі, створеною живими організмами. Великий Бар'єрний риф — унікальна екосистема, яка налічує понад 400 видів коралів, 4000 видів молюсків та 1500 видів риб. Від берега материка риф відокремлений лагуною завширшки 50—100 км. Бар'єрний риф розташований на території Морського національного парку, який у 1979 р. було віднесено до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Берегова лінія Австралії порівняно з іншими материками має доволі прості обриси, на узбережжі мало бухт для зручної гавані морських суден.

Є лише дві великі затоки: Карпентарія на півночі та Велика Австралійська на півдні та два півострови — Кейп-Йорк та Арнем-Ленд.

Австралія займає відокремлене положення щодо інших материків і частин світу.

4^ Дослідження та освоєння Австралії.

Роком відкриття Австралії вважається 1606 р., коли голландський мореплавець Віллем янсзон обстежував ділянку західного берега півострова Кейп-Йорк на півночі континенту. Дві подорожі до Австралії у 1642 та 1644 рр. здійснив А6єль Тасман (рис. 3), який першим обігнув материк з півдня.

У 1770 р. під час своєї першої навколосвітньої подорожі відомий англійський мореплавець Джеймс Кук (рис. 4) обстежував східне узбережжя Австралії і, давши йому назву Новий Південний Уельс, оголосив володінням британської корони. Ця подія стала початком епохи англійського освоєння материка.

У 1797—1803 рр. англійський дослідник Метью Фліндерс обійшов острів Тасманія та весь материк, позначив на карті південне узбережжя

 

 

та Великий Бар’єрний риф. Саме він і запропонував перейменувати материк на Австралію.

Внутрішні області Австралії ще тривалий час залишалися важ-кодоступними та незвіданими. Лише в першій половині ХХ ст. вдалося ліквідувати «білі плями» на материку.

^3^ Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини.

У геологічному минулому Австралія, як і Африка та Південна Америка, була частиною материка Гондвана, від якого вона відокремилася наприкінці мезозою. Аналіз карти будови земної кори (рис. 5) свідчить, що в основі Австралії, за винятком її східної частини, лежить давня Австралійська платформа. На сході до давньої платформи приєдналася область герцинської складчастості.

В Австралії немає активних сейсмічних зон і діючих вулканів, у зв’язку з чим її називають найспокійнішим у тектонічному відношенні материком. Сотні мільйонів років невтомні трудівники — вода й вітер — «працювали» над поверхнею платформи, перетворивши її на рівний, досить одноманітний простір. Винятком є невеликі височини — залишки давніх гір, подібні до «останця» Айєрс-Рок (рис. 6). Середня висота материка ледь сягає 300 м.

 

 

Тектонічні рухи — підняття, опускання, прогини, розломи, які тривали протягом усього геологічного розвитку материка, сформували три основні форми його рельєфу: Західноавстралійське плоскогір’я, Центральну низовину і Великий Вододільний хребет.

Великим Вододільним хребтом в Австралії називають невисокі, сильно зруйновані Східноавстралійські гори, що простягаються уздовж усієї східної окраїни материка на понад 2000 км. Середня висота гір — 800—1000 м. На крайньому південному сході гори досягають найбільшої висоти і називаються Австралійськими Альпами. Тут розташована найвища точка Австралії — гора Косцюшко (2228 м).

Австралія багата на різноманітні корисні копалини, особливо на руди чорних і кольорових металів. Кристалічні породи фундаменту платформи містять поклади залізних, алюмінієвих, мідних, свинцево-цинкових, уранових руд, олово, платину, золото. З осадовими породами чохла платформи пов’язані родовища фосфоритів, кухонної солі, кам’яного та бурого вугілля, нафти, природного газу. У 1978 р. поблизу міста Кімберлі в штаті Західна Австралія були знайдені алмази. В Австралії зосереджено 85 % світового видобутку опалів — напівкоштовних каменів, які використовують для виготовлення ювелірних виробів.

Головне

Австралія — найменший материк на Землі, повністю розташований у Південній півкулі. Значна частина континенту лежить у тропічних широтах.

• Етап активного освоєння материка розпочався після першої навколосвітньої подорожі Дж. Кука (1770 р.).

• В основі материка лежить давня платформа, на схід від якої простягнулися області герцинської складчастості. За характером поверхні Австралія переважно рівнинна.

• Материк багатий на корисні копалини, особливо на руди чорних і кольорових металів.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. У чому полягають основні особливості географічного положення Австралії? 2. чому Австралію часто називають «материком навпаки»? 3. Які причини перешкоджали швидкому вивченню й освоєнню Австралії? 4. На конкретних прикладах покажіть зв'язок між розташуванням форм рельєфу на материку та його внутрішньою будовою. 5. У яку горотворчу епоху утворився Великий Вододільний хребет? чи позначилося це на особливостях його рельєфу? 6. чому в Австралії немає діючих вулканів і відсутнє сучасне зледеніння? 7. чому серед австралійських корисних копалин переважають рудні?

Практична робота 7

Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Австралії. Позначте на контурній карті основні географічні об'єкти Австралії: миси: Йорк, Південно-Східний, Стіп-Пойнт, Байрон; моря: Коралове, Тасманове; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; острів: Тасманія; півострів: Кейп-Йорк; плоскогір'я: Західноавстралійське; низовина:Центральна; гори: Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко, 2228 м); Великий Бар'єрний риф.

Практичні завдання

1. Порівняйте географічне положення Австралії та Південної Америки. Для проведення порівняння скористайтеся планом характеристики географічного положення материка (с. 51). Установіть спільні та відмінні риси. Результати занесіть до таблиці.

 

2. За фізичною картою Австралії визначте координати крайніх точок материка та його довжину з півночі на південь за меридіаном 142° сх. д. та із заходу на схід за Південним тропіком (протяжність 1° за меридіаном — 111 км, за тропіками — 102,5 км).

 

Працюємо самостійно

Здійсніть уявну подорож навколо Австралії та дослідіть виникнення назв географічних об'єктів, використовуючи додаткову літературу.

 

Це матеріал з підручника Географія 7 клас Довгань, Стадник

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 8-01-2017, 22:52, посмотрело: 578