Контрольно-вимірювальний інструмент. Штангенциркуль

Пригадайте

Де використовуються

контрольно-вимірювальні прилади? Якими контрольно-вимірювальними приладами ви користувалися на яких уроках? Які основні характеристики вимірювальних інструментів?

Не існує приладів, які давали б змогу досягти абсолютної точності вимірювань. Похибка вимірювання позначається на самому інструменті (чи у техпаспорті). Чим менша похибка, тим точніше вимірювання.

Яке призначення і будова штангенциркуля

Виготовлення різноманітних виробів потребує постійного контролю розмірів, адже від їх точного дотримання залежить працездатність виробів, можливість частин з’єднуватися з іншими, стійкість конструкцій тощо. Точні вимірювання є невід’ємною складовою будь-якого виробництва - від найпростішого до найскладнішого. Звісно, вимоги до точності залежать від конкретних потреб і завдань. Проте навіть у найелементарніших реальних операціях з обробки металів буде замало точності шкільної вимірювальної лінійки, здатної визначати відстані до 1 мм. До того ж добре знайома лінійка часто не зможе забезпечити навіть цієї точності внаслідок того, що далеко не завжди вимірювані області є рівними поверхнями, до яких її зручно прикладати.

Для точнішого вимірювання заготовок і виробів з металу застосовують штангенциркулі (від нім. Зіаг^еїшгкеї). Штангенциркулі використовують для визначення довжини, товщини, висоти, глибини, зовнішнього і внутрішнього діаметра деталі. У майстернях широко використовують штангенциркуль ШЦ-1, точність вимірювання якого становить 0,1 мм (/тс. 4.1).

Переконайтесь, що інструмент не забруднений, і перевірте його точність. Для цього потрібно сумістити (звести) губки штангенциркуля. При цьому повинні збігтися початкові (нульові) відмітки двох шкал: нерухомої робочої з міліметровими поділками та рухомої шкали ноніуса. Також десята відмітка шкали ноніуса повинна збігтися з дев’ятнадцятою відміткою шкали штанги.

Для чищення штангенциркуля потрібно використовувати чисту м’яку тканину. Не можна зачищати вимірювальні інструменти напилком чи абразивними матеріалами! Вимірювання потрібно виконувати тільки чистими сухими руками. Вимірювані деталі мають бути чистими, сухими, не нагрітими і не охолодженими, з неушко-дженою поверхнею. Стандартною температурою, за якої заміряють деталі (особливо металічні), вважається +20 °С.

Принцип роботи ноніуса ґрунтується на тому, що людське око набагато точніше помічає збіг рисок, ніж визначає взаємне розташування двох рисок. Ноніус отримав свою назву на честь португальського математика і астронома XVI ст. Педро Нуніша (латинське написання його прізвища -Nonius), який винайшов дещо інший прилад, що, однак, використовує той самий принцип. Сучасну ж конструкцію шкали запропонував французький математик П’єр Верньє в 1631 р., на честь якого її ще називають «верньєр».

Для вимірювання зовнішніх розмірів:

1. Ослабити кріпильний гвинт рамки і розвести вимірювальні губки на розмір, дещо більший від розміру вимірюваної деталі.

2. Помістити деталь між губками штангенциркуля і пересувати рамку до стикання з поверхнею деталі.

3. Закріпити рамку у такому положенні кріпильним гвинтом і вийняти деталь.

4. Тримаючи штангенциркуль прямо перед очима, зчитати результат вимірювання.

У металообробці лінійні розміри вказують у міліметрах без запису найменування одиниці. Якщо розмір вказується в інших одиницях, то він за-писується з найменуванням відповідно" одиниці, г

наприклад: 1 см, 1 м.

частки міліметра - зі шкали ноніуса, яка збігається з будь-якою відміткою міліметрової шкали (рис. 4.4).

Зчитуючи результати вимірювання штангенциркуля, інструмент потрібно тримати прямо перед очима. Якщо дивитися збоку, зчитані результати будуть неправильними. З метою запобігання спотворенню результатів поверхня шкали ноніуса має скіс, призначений для того, щоб наблизити її до основної шкали на штанзі штангенциркуля.

Якщо маємо не один, а кілька збігів, враховується цифра, ближча до нуля на шкалі ноніуса.

Зчитування результатів вимірювання за допомогою штангенциркуля зовнішніх та внутрішніх розмірів деталей, а також глибини здійснюється за одним і тим самим алгоритмом.

1. Визначити ціле число міліметрів на основній шкалі штангенциркуля - воно відповідатиме цілому числу міліметрів на основній шкалі до нульової позначки ноніуса. На рис. 4.4 нульова позначка ноніуса розташована між шостою і сьомою позначками міліметрової шкали. Отже, кількість цілих міліметрів становить 6.

2. Визначити кількість десятих часток міліметра. Для цього на шкалі ноніуса потрібно знайти позначку, яка чітко збігається з будь-якою позначкою основної шкали. ВАЖЛИВО: збіг повинен бути точним! Значення позначки на шкалі ноніуса, що збігається з позначкою на основній шкалі, відповідає кількості десятих часток міліметра вимірюваного розміру. На рис. 4.4 з позначкою міліметрової шкали чітко збігається дев’ята позначка ноніуса. Отже, кількість десятих часток міліметра становить 9.