Нахил і конусність на кресленні

У техніці зустрічається багато деталей і виробів, які мають нахил (рис. 37).

Нахилом називають величину, яка характеризує нахил однієї лінії (площини) відносно іншої.

Визначають величину нахилу відношенням ВС/АВ = а/Ь (рис. 38).

Позначають нахил на кресленнях за допомогою спеціального знака (рис. 39).

Величина нахилу визначається у відсотках (наприклад, 10%) або відношенням (наприклад, 1:6) (див. рис. 40).

У деталях і виробах нахили використовуються для надання їм більшої міцності.

Багато деталей у машинах і пристроях мають конічну форму. На рис. 41 зображено знайомі вам предмети, окремі частини яких мають конічну форму.

На практиці при виконанні робочих креслень деталей конічної форми вказують конусність. Вона виражається відношенням різниці діаметрів двох поперечних перерізів (Д - сі) до відстані 1 між ними С = (Д - с1)/1 (рис. 42). Величина конусності не буває випадковою. Вона визначена стандартом. Так як і нахил, конусність можна визначити у відсотках. Наприклад, деталь конічної форми, основи якої дорівнюють 25 і 15 мм, а відстань між ними 50 мм, (25 - 15)/50 = 1/5, тобто 20%.

Позначають конусність на креслені таким написом: ♦1:5*. Напис розміщують над осьовою лінією деталі, паралельно до неї, або на полиці лінії виноски, також паралельно до осі конуса(див. рис. 43а, б). Гострий кут знака конусності (С>) спрямовують у бік вершини конуса.

Конуси дуже широко використовуються для кріплення інструментів і пристосувань у металорізальних верстатах. Бувають інструментальні метричні конуси і конуси Морзе. Конструктивних відмінностей між ними немає, основна відмінність у конусності: у конусі Морзе застосовується змінна конусність від 1:19,002 до 1:20,047, а в метричних інструментальних конусах використовується постійна конусність 1:20.

На рис. 44 схематично показано різновиди інструментальних конусів.