Технології догляду за одягом і взуттям, засоби догляду

Ви дізнаєтесь

Догляд за одягом. Колись єдиним одягом людини була шкіра вбитої тварини. Сьогодні ж у нашому гардеробі передбачене відповідне вбрання для будь-якої події в нашому житті: дитячий одяг, жіночий та чоловічий, одяг спортивний, зимовий, робочий. Одяг, як і взуття, буде довше служити за умов правильного поводження з ним. Як взуттю, так і одягу потрібно «відпочивати». Його потрібно провітрювати, щоб запобігти появі неприємного запаху. Тому корисно частіше міняти верхній одяг.

Підказки щодо догляду за одягом містяться на бирці, пришитій до речі з вивороту (табл. 10).

Таблиця 10

Основні графічні позначення щодо способів догляду за одягом

Прання
	Вироби, які можна кип’ятити (наприклад, білі бавовняні та льняні тканини)
	Вироби з кольорових тканин зі стійкими барвниками (бавовняні, віскозні, нейлонові та зі змішаних волокон)
	Вироби з тонких кольорових тканин із нестійкими барвниками, а також вироби з акрилу, ацетату, триацетату й напіввовняних тканин
	Вовняні вироби
	Вироби, призначені для ручного прання
	Не прати
Відбілювання
	Можна використовувати рідкий відбілювач, що містить хлор
	Не можна використовувати рідкий відбілювач, що містить хлор

Хімічна чистка
			Дозволена з будь-якими реагентами
			Чистка зі звичайними реагентами, наприклад, перхлоретиленом або гідрокарбонатом
			Не підлягає хімічному чищенню
Прасування
			За високої температури (близько 200 иС), наприклад, для бавовни, льону
			За середньої температури (близько 150 иС), наприклад, для вовни (одночасно відпарювати), шовку, віскози, поліестеру
			За низької температури (близько 100 °С), наприклад для синтетичних тканин (акрил, нейлон, ацетат)
			Не прасувати
Сушіння
			Можна сушити у спеціальній сушильній камері
			Не можна сушити в сушильній камері

Але де не єдиний спосіб зберегти одяг у гарному вигляді.

Розглянемо правила догляду за одягом па основі традиційних матеріалів: шкіра, бавовна, льон, шовк, шерсть.

Бавовна. До бавовняних тканин належать ситець, бязь, сатин, поплін, тафта, байка, батист, шифон, джинсове полотно. Вироби з бавовни дуже міцні, добре витримують прання і прасування при високих температурах, дуже добре вбирають вологу. Але з іншого боку, в результаті прання помітно збігаються, довго сохнуть і в процесі носіння сильно мнуться.

Вовна. Тканини з вовни дуже добре зберігають тепло, відносно мало брудняться й мнуться. Сучасні вовняні тканини ділять на дві категорії: шерсть і напівшерсть. Перша містить 90 % вовняної нитки, а друга 20-90 % вовни з додаванням лавсану, капрону або віскози. (Якщо вміст синтетичних волокон перевищує 50 %, то тканина кошлатиться і з’являється блиск.) Додавання лавсану зменшує властивість тканини мнутися. А віскоза підвищує її зносостійкість.

Льон. Вироби з льону дуже міцні, довго не зношуються, вбирають вологу і до того ж швидко сохнуть. Але під час носіння дуже швидко мнуться. Прати їх можна нри високих температурах, аж до кип’ятіння. Слід пам’ятати, що бажаним є ручне прання без віджимання. Після прання вироби з льону можуть дати усадку. Прасують їх гарячою праскою із зволожувачем.

Шовк. Шовкові тканини легкі й міцні. Одяг з шовку в холод зігріває, а в снеку створює відчуття прохолоди. Речі з натурального шовку прийнято віддавати в хімчистку, тому що за звичайного прання вони можуть линяти. Прати можна тільки вручну у теплій воді. Шовкову тканину не віджимають і сушать у тіні. Прасують шовкові речі з виворітного боку вологими.

Шкіра та хутро. Здавна верхній одяг людини виготовляють зі шкіри. їй властиві природна еластичність й міцність. Шкіра дихає і при цьому захищає від вітру, вбирає вологу тіла і за належної обробки відштовхує воду⁷. Кожний вид (залежно від походження та вичинки) має свою будову й властивості, а кожний шкіряний предмет одягу вимагає індивідуальних рецептів догляду. Зберігають і сушать одяг з хутра так само, як і зі шкіри.

Не варто зберігати шкіряний одяг в поліетиленових мішках, адже він має «дихати». Краще розвісити його на плічках у шафі. Щоб плечові шви не деформувалися, плічки мають бути широкими. Вироби зі шкіри мають тонкий захисний шар, тому не слід піддавати їх частому чищенню. Бажано перед виходом у шкіряній обновці обробити її спеціальним засобом для захисту від вологи та бруду⁷. Не можна застосовувати для чищення виробів зі шкіри бензин, ацетон та інші розчинники, бо вони знежирюють шкіру.

Щодо зберігання хутряного одягу, то він дуже приваблює міль. Тому не треба шкодувати уваги, часу та засобів на профілактику від нападу цієї комахи. Як це робити — описано нижче.

Пух. Використовується як утеплювач, що закладається в одяг між двома шарами тканини. Шар пу'ху в одязі утримує в собі повітря, що покращує його теплоізоляційні властивості. Завдяки цьому в одязі з пуху тепло в регіонах з дуже холодним кліматом і до того ж немає небезпеки перегрівання й потіння.

Вироби з пуху зберігають у розправленому вигляді. їх необхідно берегти від вологи, інакше пух просто зіпсується. Тому й прати одяг з пуху можна лише в разі крайньої потреби. Якщо ж ви бажаєте все зробити самостійно, то нуховий одяг можна випрати в пральній машині м’яким миючим засобом при температурі ЗО °С. Висушити в барабанній сушці за такої ж температури. Щоб пух у⁷ виробі не збивався у грудки, в барабан можна покласти 2-3 тенісних м’ячі. Після сушіння одяг повісити для провітрювання, час від часу струшучочи його. Залах мокрого пуху, що з’явився під час прання, зникне.

З розвитком хімічної промисловості з’явилися нові штучні волокна. Іноді їх додають до традиційних матеріалів, щоб покращити їх властивості.

Віскоза. З віскозного волокна створюють тканини, що нагадують шовк, бавовну і навіть шерсть і льон. Вироби з віскози добре поглинають вологу, але в мокрому стані втрачають міцність. Тому вимагають особливо дбайливого прання за температури 30-40 °С і їх не викручують. Прасувати їх потрібно, як шовк.

Трикотаж. Особливе місце в нашому гардеробі займає одяг з трикотажу. Особливість трикотажу в тому, що його полотно не тчуть, а в’яжуть. Пряжа може бути вовняною, бавовняною, віскозною тощо. Трикотаж можна прати, бажано вручну в теплій воді, не терти і не викручувати. Під час прання в гарячій воді трикотажні вироби збігаються і деформуються. А якщо їх терти, то кошлатяться. Не варто їх також замочувати. Якщо прати в нраль-ній машині, то в режимі делікатного прання. Сушити бажано в розправленому вигляді на махровому рушнику (щоб він вбирав вологу). Прасувати трикотаж можна за направленням петель, дотримуючись температури, що відповідає складу волокон. Одяг з високоякісного вовняного трикотажу найкраще здати в хімчистку.

Синтепон. Покликаний замінити натуральний пух у нашому одязі. На відміну від натурального пуху, його можна прати як вручну, так і в пральній машині в режимі делікатного прання при температурі ЗО °С. Сохне він швидко. За необхідності його можна прасувати злегка нагрітою праскою.

Під час використання одяг, взуття забруднюються і втрачають частину своїх властивостей. Для їх відновлення виробники рекомендують використовувати спеціальні засоби для прання та захисту. Нова куртка або взуття вже мають фабричне просочення (мат. 225). Це легко перевірити, якщо пирснути кілька крапель води на поверхню одягу, вони повинні скотитися.

Усе це — завдяки вологовідштовхуючим покриттям (DWR. Durable Water Repellent), які змушують воду збиратися в крапельки, а не проникати даті у волокна матеріалу. Ця водовідштовхувальна зовнішня поверхня забезпечує додатковий повітряний шар для термоізоляції. І, що найважливіше, просочення запобігає появі конденсату на внутрішній стороні одяїу.

Захист одягу та взуття від молі. Міль (лат. Тіпеіпа) — комаха раду лускокрилих, або метеликів (мал. 226). Личинка молі відноситься до кератофагів і живиться волосяним покривом. Моль здатна плодитися цілий рік.

Ми маємо звичку ганятися будинком за літаючим метеликом молі, не підозрюючи, що це абсолютно позбавлено сенсу (мал. 227). Вона тому й літає, що вже виконала свою функцію, зробила свою «чорну справу» — відклала яйця, з яких незабаром утворяться ненажерливі гусениці. Саме гусениці становлять справжню небезпеку, оскільки саме вони їдять наші речі. Гусениці здатні проникати в будь-які щілини, будова їхніх щелеп дозволяє їм прогризати будь-які текстильні матеріали.

Як же від неї боронитися? Секрет простий — легше запобігти появі молі, ніж боротися з нею! Шафи необхідно частіше провітрювати, також робити в них вологе прибирання з подальшою просу їдкою шухляд і поличок. Улітку виносити з них на сонце зимовий одяг, шуби, килими.

Боротьба з міллю складна, тому профілактика супроти цих шкідливих комах має бути регулярною. Проти молі можна використовувати тютюн, траву багна звичайного, стебла й насіння кмину, полину, пижма, ніретруму, меліси, листя евкаліпта. Використання сучасних хімічних засобів має попередити масове розмноження та нищівну дію молі. Усі рослинні засоби захисту необхідно регулярно й періодично замінювати на нові. Для знищення молі, якщо вона у вас завелася в закритих сховищах одягу, можна рекомендувати досить доступні хімічні засоби.

Наприклад, пластини (мал. 228), призначені для захисту вовни, хутра, пера і виробів з них від пошкодження різними видами молі. Знищує метеликів, личинки і яйця молі. Розроблене японськими вченими поєднання сучасного нешкідливого для людей і тварин, але смертельного для молі активної речовини і

ніжною святкового аромату апельсинового дерева забезпечує ефект класу «люкс». Завдяки спеціальній упаковці засіб діє рівномірно й безпечний для речей навіть під час безпосереднього контакту.

Існує багато сучасних хімічних засобів боротьби з міллю (мал. 229), але не всі з них ефективні, а деякі досить токсичні або небезпечні для алергіків.

Догляд за взуттям. Кожна сучасна людина носить взуття. Однак одні часто змінюють вироби, а інші виконують покупки раз на кілька років. Чому так? Причина в правильному догляді за річчю. Адже якщо нехтувати умовами експлуатації і не піклуватися про взуття, його зношення буде справою лише кількох місяців або навіть тижнів.

Щоб надовго зберегти властивості виробу, слід правильно доглядати за ним. Способи догляду залежать від матеріалу, з якого виготовлене взуття.

Шкіряне взуття є найбільш вимогливим у догляді за ним (мал. 230).

Лаковану шкіру потрібно очищувати вологою ганчіркою. А після цього обробляти сухою тканиною. Далі льняною олією освіжаються блискучі поверхні, після чого проводиться полірування фланелевою тканиною. Варт пам’ятати, що лаковане взуття чутливе до сильного світла, тому вигоряння за тривалої експлуатації в таких умовах є неминучим. А температура нижче нуля спровокує появу тріщин.

Взуття з текстильним верхом. Таке взуття можна помити мильною водою з нашатирним спиртом (чайна ложка на склянку води), а потім протерти чистою ганчіркою. Жирні плями з текстильного взуття видаляються бензином-розчииником.

Замша і велюр швидко забруднюються. Чищення має проводитись у сухому вигляді за допомогою спеціального ластику або валика (з підручних засобів можна використати суху манну крупу або скоринку трохи підсушеного чорного хліба), який повертає поверхні певну шорсткість. Занадто лиснючу залішу чистять металевою щіткою.

Фетрове взуття. Його чистять жорсткою щіткою або пемзою.

Гумове взуття. Гумове взуття довго зберігає блиск, якщо не залишати його брудним. Прийшовши з вулиці, відразу ж чоботи або боти потрібно добре вимити холодною водою і насухо протерти. Не можна ставити їх близько до вогню — вони можуть потріскатися. Устілки зі шкіри, товстої тканини, повсті, фетру необхідно вийняти і просушити.

Догляд за взуттям із штучних матеріалів є достатньо простим.

Оскільки рівень спротиву таких виробів зовнішнім чинникам високий, їх досить чистити щіткою, мити під водою і протирати сухою ганчіркою.

Догляд у кінці сезону. Повторіть усі пункти щоденного чищення. Прослідкуйте, щоб взуття остаточно висохло. Всередину покладіть спеціальні колодки, щоб виріб не деформувався (мал. 231).

Можна використовувати старий перевірений спосіб: набийте внутрішню частину взуття газетами. Зберігайте шкіряне взуття не в поліетиленових пакетах, а в картонних коробках.

ПОГЛИБ СВОЇ ЗНАННЯ

Додання блиску. У теплу воду додайте трохи дитячого мила й нашатирного спирту. Змоченою у розчині ганчіркою протріть поверхню шкіри. Інший спосіб: збийте білок, молоко й цукор (усе в рівних пропорціях), нанесіть піну, що утворилася. Відполіруйте шматочком вовняної тканини.

Для пересохлого взуття. Утріть рослинну олію. Але найкраще для цієї мети — касторова (рицинова) олія. Також касторове масло подовжить термін служби лакованої шкіри. Щоб вона не розтріскувалася — обробляйте гліцерином.

Захист від води. Льняна олія замінить водовідштовхувальні засоби. Ще один спосіб: натріть шкіру несолоним свинячим салом (для шкіри з глянцевою поверхнею).

Замшеве взуття можна почистити, використовуючи тільки щітку, не застосовуючи пасти й креми (мал. 232).

Засоби по догляду. Крем для взуття пом’якшує, підфарбовує (хоча бувають і безбарвні креми), маскує невеликі подряпини, потертості, інші механічні пошкодження.

Взуття більше, ніж одяг, зазнає впливу води, снігу, бруду, каміння. Ось який мають вигляд найбільш відомі в Україні засоби догляду за взуттям (мал. 232).

На українському ринку представлено багато виробників взуттєвої косметики.