Народна Освіта » Інформатика » Розділ 5. Комп’ютерна графіка. Векторний графічний редактор

НАРОДНА ОСВІТА

Розділ 5. Комп’ютерна графіка. Векторний графічний редактор

Комп’ютерна графіка; векторні зображення; властивості векторних і растрових зображень. Формати файлів векторних зображень. Формати файлів векторної графіки та графічні редактори векторних зображень. Способи створення зображень із базових графічних примітивів; обертання, відображення і масштабування об’єктів; зафарбовування об’єктів із використанням однорідних, градієнтних, візерункових і текстурних заливок; додавання до графічних зображень тексту та його форматування; групування і вирівнювання об’єктів; використання шарів для створення зображень; інструменти, призначені для креслення ліній, стрілок, основних

геометричних фігур; лінійки, сітка.

5.1. Основні поняття комп’ютерної графіки

Растрові та векторні зображення; векторна графіка як спосіб описання й подання зображень; основні поняття векторної графіки; редактори векторної графіки; операції над об’єктами векторних зображень.

Комп’ютерна графіка з’явилась досить давно - вже у 1960-х роках існували програми, призначені для роботи із зображеннями.

Нині прийнято користуватися термінами "комп’ютерна графіка" і "комп’ютерна анімація".

Поняття "комп’ютерна графіка" об'єднує всі види робіт із нерухомими зображеннями, "комп’ютерна анімація" вказує на те, що зображення змінюються.

За структурою зображення можуть бути растровими і векторними.

Растрові зображення — комп’ютерні зображення, на яких рисунок подано як сукупність точок (пікселів — найменших елементів зображення). Під час редагування растрових об’єктів користувач змінює колір точок — пікселів, навіть у тому випадку, якщо використовує інструменти "Лінія", "Дуга", "Прямокутник", "Напис" тощо. А отже, після того як деякий об’єкт створено, редагувати його не можна інакше, як сукупність точок. Це ми бачимо, використовуючи растрові редактори Paint, Paint.NET та інші.

Векторні зображення складаються з груп пікселів, які 5'творюють окремі зображення — лінії, геометричні фігури тощо.

Кожна з фігур с об'єктом, який мас певні властивості: колір, товщину ліній і їх накреслення, орієнтацію відносно умовного аркуша паперу, колір внутрішньої частини та спосіб її зафарбовування тощо.

Ці властивості можна редагувати, змінювати й після того як об’єкт створено. Тобто об’єкти векторного рисунка залишаються об'єктами і після розміщення їх на рисунку. Таким чином, створення зображення векторним способом подібне на створення аплікації з готових елементів, які можна деформувати, розфарбовувати, робити прозорими тощо. Основними елементами зображення є відрізок прямої, прямокутник, коло (еліпс), точка.

Ці елементи векторного рисунка називаються графічними пр им іт ивам и.

Як і растрові, векторні зображення зберігаються в файлах різних типів. Із деякими ви вже працювали, використовуючи готові рисунки з бібліотеки Microsoft Office (рис.5.1).

Найчастіше в цих бібліотеках використовуються рисунки формату *.wmf. Засобами вбзщованого в усі додатки Microsoft Office графічного векторного редактора їх можна розібрати на складові, які є графічними примітивами. Ця операція називається декомпозиціею, або розгруповуванням (рис.5.2).

Для роботи з векторною графікою використовують наведені нижче формат и збереження.

Формат *.svg (англ. Scalable Vector Graphics - масштабована векторна графіка) може описувати як статичні (нерухомі), так і анімовані зображення, в тому числі й керовані користувачем. Файли цього формату насправді є текстовими. Кожний примітив, його розмір, положення описано послідовністю команд. Це зручно для систем

автоматизованого проектування, використання для створення зображень, які відтворюються Інтсрнст-браузерами.

Для створення високоякісних складних зображень, призначених для відтворення на великих і дуже великих (десятой метрів) плакатах, використовуються спеціалізовані редактори Adobe Illustrator і Adobe Photoshop. Застосовуються формати *.аі — (Adobe Illustrator), *.eps — (Encapsulated PostScript).

Популярний програмний комплекс CorelDraw мае в своему складі растровий і векторний графічні редактори, інші програмні засоби, призначені для захоплення зображень, у тому числі рухомих, з екрана комп’ютера, створення буклетів, виконання інших робіт. Для цього використовуються формати *.cdr, *.cmx та інші.

Для збереження векторних зображень у колекції Microsoft Clip Gallery використовуються універсальні формати векторних графічних

файлів для додатків Windows *.wmf (англ. Windows Metafile) і *.emf (англ. Enhanced Metafile Format).

Векторні зображення широко застосовуються в системах автоматизованого проектування (САПР). Такі системи зараз є основним інструментом роботи сучасного інженера.

 

Уміст файла, в якому зберігаються відомості про векторне зображення, може бути текстом, який складається з команд, подібних до таких: "накреслити коло радіусом 56 пікселів лінією чорного кольору товщиною 5 пікселів, зафарбувати його внутрішню частину зеленим кольором", "накреслити відрізок прямої від точки 10,36 довжиною 100, шириною 5, червоним кольором". Подібні описи траплялися у програмуванні в системі Скретч. Ці команди, звичайно, 63'дуть певним чином закодовані. їх можуть виконати спеціальні програми, відтворюючи зображення.

Зображення водія в автомобілі на рис. 5.4 створене приблизно так, як спрощені рисунки в дитячих книжечках для розфарбовування. Чорними лініями позначено межі частин рисунка, а частини зафарбовано різними кольорами.

Спрощення зображень при їх векторному поданні с обов'язковою умовою, інакше в/прачаються його переваги над растровим поданням.

При векторному поданні зображень описують не властивості кожного пікселя, а властивості їх груп — об'єктів. Тому при масштабуванні зображення, тобто збільшенні або зменшенні його розмірів, програмно виконується обчислення параметрів усіх об’єктів, що утворюють зображення, додається (при потребі) деяка кількість пікселів, обчислюються їх властивості. Для векторного подання зображення властивості й положення кожного пікселя можуть бути обчислені точно, тому й об’єкт відтворюється з тією точністю, яку забезпечує засіб відтворення зображення.

На рис. 5.5 показано відмінності між растровим і векторним способами подання зображень па прикладі збільшення зображення. Як бачимо, для векторного зображення, побудованого з об'єктів, не важлива роздільна здатність первинного зображення. Форма об'єктів збільшеного зображення точно відтворює форму первинного зображення.

Растрове зображення, створене цифровим фотоапаратом, навіть із найвищою роздільною здатністю, мас певні межі збільшення, при досягненні яких кількість дрібних деталей, що розрізнятимуться на ньому, не збільшуватиметься, а зображення стане нечітким.

Для растрового зображення, в якому найменшим об’єктом є піксель, при певному збільшенні рисунка доводиться його властивості передавати декільком пікселам (у випадку, показаному на рис. 5.5, 16 пікселам).

Як растрові, так і векторні зображення відтворюють переважно на растрових пристроях, зокрема, па моніторах, лазерних і струменевих принтерах. Зображення при цьому формується з фізичних пікселів або точок — найменших елементів поверхні відтворення.

Векторне зображення мас обмежену кількість об'єктів, деталей вже від створення. Тому його збільшення до будь-яких розмірів не призводить до втрат чіткості, але й не додас відомостей для спостерігача.

Фігури, з яких утворюється векторне зображення, мають назву "графічні примітиви" і є об’єктами, властивості яких після вставлення у рисунок можна змінювати.

Зазвичай де: лінії, многокутники, стандартні елементи креслень і блок-схем (стрілки, виноски, позначення частин машин), об’ємні фігури тощо (рис. 5.6). Більшість редакторів векторної графіки мають і спеціальні інстрз'меити, за допомогою яких створюються графічні об’єкти, подібні до намальованих художником.

Графічні примітиви (фігури) можуть розташовуватись ніби вирізані з паперу фігури, що частково накладаються одна на одну, утворюючи шари.

Шаром називають умовну площину, в якій розташовані об’єкти.

Шар разом із примітивами можна перемішувати — ближче до спостерігача або далі від нього. Фігури першого від спостерігача шару, як і в реальному житті, закривають фігури віддалених шарів. Якщо зробити фігури першого шару прозорими, через них можна бачити фігури інших шарів.

Основні властивості графічних об’єктів подано на рис. 5.7, створеному у векторному редакторі. На ньому ж можна побачити й розташування примітивів у шарах. У найближчому до нас шарі розташовано стрілки, в наступному — виноски з написами.

Виноски зроблено напівпрозорими, щоб вони не дуже заважали бачити автомобіль, розташований у найдальшому від спостерігача шарі.

 

Кожний графічний об'єкт мас точки, рухаючи які можна змінювати його форму. Ці точки називають вузлами.

Об’єкти, що утворюють зображення, можуть об’єднуватись, або групуватись, утворюючи групу об’єктів.

Об'єкт, утворений після групування кількох інших, матиме всі властивості об'єктів, що входять до групи, але змінювати можна лише властивості, спільні для всіх об'єктів.

Властивості групи об’єктів можна змінювати як властивості одного об’єкта.

 

Сукупність ліній об’єктів, згрупованих для утворення зображення, інколи називають "скелетом зображення" (рис. 5.8, 5.9).

Рис. 5.8. Векторне зображення і його "скелет", на якому відображено вузли

Зазвичай векторне зображення створюється як відображення реального об’єкта. Цей процес можна виконувати подумки, можна обводити олівцем па малюнку контури елементів зображення, креслити геометричні фігури, намагаючись створити з них певне зображення, а можна робити це, наносячи на растрове зображення фігури, які зберігаються у векторному редакторі як примітиви.

Ці перетворення можуть виконати й деякі векторні редактори, але результат, особливо для складних зображень, не завжди є добрим — програма може впоратися лише з досить простими зображеннями.

Процес, який називається векторизацією зображення, людина виконує приблизно так, як показано на рис. 5.9.

Рис. 5.9. Схематичне зображення глядача в кріслі (растрове зображення) зліва і його "скелет" для створення векторного зображення

 

Отже, якщо рисунок може бути побудований із простих геометричних фігур, над ним потрібно виконати такі перетворення:

1. Виокремити геометричні фігури, розподілити зображення на прості фігури та їх групи.

2. Визначити параметри кожної геометричної фігури (до якого класу фігур належить виокремлений об’єкт), її колір, прозорість.

3. Послідовно викликати необхідні примітиви й нанести їх на рисунок, зафарбувати, надати значення параметру "прозорість" і розташувати шари таким чином, щоб отримати потрібне зображення.

Векторизація може бути здійснена і програмним засобом, але для цього потрібно вказати певні передумови (рис. 5.10).

 

Перевіряємо себе

І.Чим різняться растровий і векторний способи подання зображень?

І Скільки примітивів використано для побудови скелета векторного зображення на рис. 5.9?

іЧи можна вважати групу об’єктів новим об’єктом? Якщо так, то як передаватимуться властивості кожного об’єкта групі?

4. Які властивості може мати об’єкт "лінія"?

Скільки шарів (щонайменше) мають зображення на рис. 5.5 і 5.7? Як це визначити?

іУ групу об’єднано коло, відрізок прямої і трикутник. Назвіть властивості, які може мати новий об’єкт. Перевірте, виконавши побудову.

Спостерігаючи за збільшенням цифрової світлини, помічаємо, що за певного збільшення зображення на ній стає неначе побудованим із цеглинок. Чи зможете ви отримати більше відомостей про об’єкт, зображений на світлині, ще більше збільшуючи її зображення? Обговоріть і обґрутуйтс висновок.

іЗбільшуючи зображення, отримане у векторній формі, щоразу бачимо бездоганні лінії, плавні переходи яскравостей і кольорів. Чи означає це, що й об’єкт, моделлю якого є векторний рисунок, має такі ж властивості? ^ Якщо ні, то коли втрачено відомості щодо точних значень його властивостей? Чи можна їх відновити, маючи лише векторне зображення?

Які примітиви використано для побудови векторного зображення на рис. 5.9? ^ Чи можна було використати меншу їх кількість? Запропонуйте варіанти, спробуйте побудувати зображення.

Чому в деяких випадках (у яких саме) не всі команди в меню груп стрічкового меню Засоби малювання доступні? Перевірте.

Виконуємо (використовуючи засоби MS Word)

 

1. Побудуйте контури зображення сніговика, використовуючи тільки примітиви (фігури) ' овали.

Застосуйте копіювання, вставлення і обертання. Для прискорення роботи користуйтесь командами Ctrl+c і Ctrl+v

2. Побудуйте контур ялинки, використовуючи примітиви (фігури) ‘Трикутник" і "Трапеція". Для виокремлення фігур на рисунку застосуйте команди групи

Для вирівнювання примітивів використайте послуги стрічкового меню

групи

 

Редагування стрічкового меню Основне:

 

і

 

 

Засоби малювання, стрічкового меню

Упорядкування і меню

3.

 

Об’єднайте об’єкти кожного рисунка в грунт

 

використовуючи команду

 

з меню Згрупувати

 

групи


Вирівняти.

Упорядкування. Створіть кілька копій згрупованих зображень, переконайтесь у тому, що всі об’єкти згруповано. Змініть розміри копій зображень. Використовуючи стрічкове меню Засоби малювання, зверніть увагу, що не завжди всі позиції меню е доступними. Визначте, зокрема, коли й які позиції меню Згрупувати є доступними. Поясніть чому.

5.2. Векторний графічний редактор. Особливості побудови й опрацювання векторних зображень

Побудова зображення у векторному редакторі; призначення й способи використання основних засобів створення об'єктів.

Для створення векторних зображень використовують спеціальні програмні засоби — векторні графічні редактори. Ці зображення зберігаються в файлах, з іменами розширення яких вказують, з

Вивчаючи текстовий процесор, ви бачили, що в текстовий документ можна вставити растрові рисунки й прості фігури, виконати над ними деякі дії.

 

Сучасні текстові процесори (Microsoft Word, Libre Office Writer) мають досить потз'жпі редактори векторних зображень, які дають змогу створювати складні й досконалі зображення (рис. 5.11 — із конкурсу учнівських рисунків).

Кожний векторний графічний редактор надає користувачеві такі основні можливості:

— вставляти у створюваний рисунок графічний примітив із бібліотеки примітивів;

— установлювати значення властивостей об’єкта (розміри, форма; спосіб накреслення ліній, їх колір; способи заливки, прозорість; розташування в певному шарі);

— групувати й розгруповувати об’єкти.

Для того щоб створити векторне зображення, потрібно накреслити одну або декілька простих фігур, надати цим фігурам певних властивостей і об’єднати їх.

Зазвичай це робиться таким чином:

1. Із бібліотеки примітивів викликається примітив (у редакторі Microsoft Office Word — об'єкт автофігура).

2. Розміщується в потрібному місці.

3. її властивості змінюються так, щоб отримати необхідне зображення.

4. Пункти 1—3 повторюються для інших фігур доти, доки "скелет" зображення не буде створено.

5. Фігури (об’єкти) розташовуються в шарах так, щоб зображення мало потрібний вигляд.

6. Коригуються їх розміри і форма.

7. Викопується розфарбовування (заливка) об’єктів.

8. Об’єкти об’єднуються в групу.

У Microsoft Office Word цс робиться так, як показано на рис. 5.12.

Для того щоб створений рисунок можна було вставити у текстовий документ як одне ціле, не викопуючи додаткових дій (встановлення його властивості Розташування), можна ще до початку формування скелета рисунка з примітивів виконати команду Створити полотно з набору команд Фігури. Рисунок створюватиметься на "полотні" й переміщуватиметься разом із ним.

Виокремлення фігур (графічних примітивів) виконується в особливому режимі редактора — Вибрати об’єкти. Цей режим вмикається з вкладки стрічкового меню Основне, групи Редагування (зазвичай крайня праворуч у стрічковому меню), підгрупа Виділити. Курсор набуває вигляду похилої стрілки. Вихід із цього режиму здійснюється натисненням клавіші Езс.

Товщина контурних ліній фігур і їх колір спочатку встановлюються однаковими для всього рисунка. Для цього для першого ж перенесеного на рисунок примітива викликається натисненням правої кнопки миші мешо Формат рисунка, у якому викощчоться відповідні встановлення.

Розміри та, для деяких примітивів (фігур), форма встановлюються переміщенням маркерів зображень (маленькі квадратики і крзти синього й зеленого кольорів, ромби жовтого кольору), які з’являються при натисненні кнопок миші на фігурі. Так само виконується і обертання фігур.

До більшості фігур можна додати текст, викликавши відповідну опцію контекстного меню.

Властивості фігур можна змінювати, використовуючи мето Формат автофігури, яке викликається з контекстного меню або з груп стрічкового меню вкладки Засоби малювання - Формат.

Після розміщення всіх необхідних примітивів на рисунку необхідно їх "наближати" або "віддаляти" таким чином, щоб забезпечити правильну видимість частин зображення, розмішуючи відповідним чином шари зображення. Команди переміщення шарів об’єктів (Перемістити наперед, Перемістити назад, На передній план, На задній план) містяться в меню групи Упорядкування вкладки Формат стрічкового меню або в контекстному меню, яке з’являється після виділення об’єкта або групи.

Інколи на векторному рисунку потрібно перекрити частин}' зображення таким чином, щоб створити контур фігури, якої немає серед примітивів. Наприклад, арку воріт можна нарисувати, використавши примітиви "трапеція", "овал" і "прямокутник", перекривши непрозорим, але невидимим прямокутником частину овалу (рис. 5.13).

Створеним зображенням можна надати об’ємного вигляд}' (команди стрічкового меню Засоби малювання, група Об’ємні ефекти), зафарбувати (команди стрічкового меню Засоби малювання, група Стилі фігур, команда Заливка фігури).

Перевіряємо себе

1. Які властивості має об’єкт "лінія"? Об’єкт "стрілка’?

2. Які властивості мас об’єкт "прямокутник"?

3. Чому в наборах примітивів більшості векторних редакторів відсутня фігура "коло"?

4. Яку фігуру потрібно використовувати для побудови кола?

5. Що називаємо "шаром зображення"?

6. Які дії можна виконати над будь-яким примітивом?

Серед маркерів яких об’єктів є жовті квадратики? Що вони позначають? Чому їх немає серед маркерів, наприклад, трикутника?

іЩо потрібно зробити, щоб із фігури (примітива) "куб" утворити паралелепіпед?

Для яких фігур не можна викликати опцію "додати текст"? Чому? Перевірте

іВизиачте, з яких об’єктів складається зображення

пташки.

11. У який шар слід помістити зображення хвостика пташки (рис. 5.12)?

Виконуємо

 

1. Побудуйте контур дерева, використовуючи примітиви (автофігури) "Виноска-хмарка" (крона),

"Трапеціям" (стовбур) і "Пляма 1" (трава під деревом).

Стики зображення крони і стовбура, стовбура і трави перекрийте непрозорими овалами.

Побудуйте зображення контуру арки (враховуючи відомості, подані написами па рис. 5.13), використовуючи прийоми перекривання непотрібних частин зображення непрозорими примітивами.

Спробуйте побудувати схематичні зображення різних об’єктів, використовуючи вже відомі вам прийоми, знаходячи нові примітиви й інструменти в групах вкладки Засоби малювання.

5.3. Способи зафарбовування об’єктів

Способи зафарбовування об’єктів, вибір кольору та способу зафарбовування об’єктів. Використання й змінювання готових векторних зображень.

Зафарбовування частин рисунка здійснюється з використанням відповідних меню. Процес розфарбовування називається Заливка. Заливка може бути суцільною, змігшого кольору (градієнтна), візерунком, рисунком (штрихуванням).

Найпростішим є варіант суцільної заливки (досить вказати колір і

меню

 

прозорість). Колір заливки визначають на вкладці

Формат автофігури. Заливку можна зробити повністю або частково прозорою, пересуваючи повзунок шкали "прозорість" (рис. 5.14).

Можна використовувати різні види заливки, у меню управління

 

якими переходять із вкладки

 

 

меню Формат автофігури

 

(див, рис. 5.14).

 

натисненням кнопки

Якщо потрібно заповнити однаковою заливкою декілька примітивів на рисунку, їх необхідно виокремити, клацаючи на них лівою кнопкою миші й утримуючи при цьому клавішу Оті на клавіатурі.

На рис. 5.15 показано, як здійснити перехід до вкладки Градієнтна заливка й виконати заливку лівого крильця пташки двома кольорами (помаранчеві стрілки). На рис. 5.16 показано, яким чином зафарбовано інші елементи зображення пташки.

5.4. Вставлення і редагування векторних рисунків

У комплексі програмних засобів Microsoft Office є набір готових векторних зображень. Ці зображення зберігаються в декількох форматах векторної графіки, основними з яких с *.wmf і *.emf. їх можна вставляти в документи так само, як і растрові рисунки з файлів, змінювати розміри, повертати.

Насамперед слід вибрати рисунок, який потрібно вставити. Якщо рисунок вже є в окремому файлі, то з вкладки Вставлення переходимо в групу Зображення (рис. 5.17), вибираємо в ній Рисунок і далі переходимо до вибору файла, розташованого на зовнішньому пристрої пам’яті (вінчестер, оптичний диск, флеш-накопичз'вач).

Якщо потрібно знайти рисунок у галереї, натисненням кнопки Графіка переходимо до меню Картинки. Зазвичай потрібно знайти файли певного типу (наприклад, із розширенням .\утї), тому позначаємо тільки цей тип файлів і натискаємо кнопку Почати.

Серед зображень, які з'являться, вибираємо потрібне. Вставляємо його в документ, двічі натиснувши па ньому лівою кнопкою миші.

Інколи потрібно щось змінити у вже готовому рисунку. Наприклад, забрати зайві написи, тіні, тло тощо, скомбінувати одне зображення з елементів кількох рисунків.

Нехай потрібно змінити колір тла, па якому зображено трактор, із жовтого з коричневим на блакитний, змінити форму тла (рис. 5.18 ). Спочатку слід розгрупувати рисунок.

Для розгруповування в групі Редагування стрічкового меню Основне слід перейти в режим Вибрати об’єкти і вибрати рисунок.

Потім у контекстному меню, яке з’явиться, вибрати опцію Змінений рисунка. Після цього можна вибрати потрібну фігуру і, рухаючи вузли, змінювати її форму. При потребі можна вилучити будь-яку фігуру, виокремивши її й натиснувши клавішу Delete.

 

Використавши меню Формат автофігури, її можна зафарбувати, виконати інші дії (рис. 5.19).

 

Перевіряємо себе

1. Як і навіщо встановлюється прозорість заливки фігури?

2. Чим відрізняються заливки Текстура і Візерунок?

Як встановити колір контурів цеглин заливки "Візерунок — Цеглина горизонтальна" (рис. 5.14)? Колір цеглин? Який з них буде кольором тла?

4. Що потрібно зробити, щоб розфарбувати фігуру двома кольорами? Перевірте на простих зображеннях.

•Що означає перемикач "Обертати заливку разом з фігурою"? Перевірте, заливши фігуру заливкою "Візерунок — Цеглина горизонтальна" і спробувавши обертати фігуру.

6. Збережене в яких форматах зображення можна змінити у

текстовому процесорі? Як саме?

7. Скільки способів заливки використано для побудови зображення

пташки?

8. Чому не всі зображення, отримані з колекції рисунків, вдасться розгрупувати?

9. Чим відрізняється зображення трактора, взяте з колекції рисунків, від створеного зображення пташки?

Виконуємо

 

1. Розфарбуйте створеного раніше сиіговика: морквяний ніс — червоним, очі (з вуглинок) — чорним, рот — буряковим кольорами. Збережіть для подальшої роботи.

2. Намалюйте кз'льку з градієнтною заливкою, центр градієнта якої не збігається з центром кульки (підказка — намалюйте два овали, для одного використайте градієнтну заливку "від центра" зі світлим центром, а для другого — "діагональну", накладіть один на другий, ближчий шар зробіть напівпрозорим). Де можна використати таку заготовку?

3. Зафарбуйте ялинкз', використовз'ючи градієнтну заливку.

4. Зафарбзйтс створене дерево, використовуючи щільні заливки (підказка - овали, які прикривають стики крони і стовбз'ра, стовбзфа і трави, збільшити до повного перекриття стиків, їх лініям

надататакого ж кольору, як і заливка)

5.5. Засоби векторного графічного редактора Inkscape

Векторний графічний редактор Inkscape.

Inkscape — професійний інстрз'мент для роботи з векторною графікою для \Yindows, Мас 08 X і Ьіпих. Його широко використов>чоть

аматори й професіонали по всьому світу для створення ілюстрацій, іконок, логотипів, діаграм, карт, а також всб-графіки.

Редактор Inkscapc використовує відкритий стандарт SVG (Scalable Vector Graphics) як формат за замовчуванням, а також сам е вільїшм і відкритим програмним забезпеченням (рис. 20, 21).

Практична робота №8

Тема:

Створсішя простих векторних зображень

Мета:

Навчитися створювати прості векторні зображення

 

1. Покроково виконати поб}'дову обрисів автомобіля (у MS Word або Inkscapc).

Насамперед рисуємо кузов (заокруглений прямокутник) і на ньому вирізаємо дві ніші для коліс. Для того щоб ніші були однакові, вставимо

 

на місце першої овал, скопіюємо його, копію мишею перемістимо на початкове зображення, точно сумістимо. Далі переміщатимемо його праворзш, на те місце, де на кузові має бути піша заднього колеса, але вже не мишею, а клавішею "стрілка вправо" на клавіатурі (щоб не змістити його по вертикалі).

 

Після цього рисуємо

прямокутник, який прилаштовуємо так, щоб він перекрив нижні частини овалів, які будуть колісними нішами.

Робимо цей прямокутник невидимим, але й непрозорим, він закриє нижні частини овалів. Потім рисуємо коло, яке буде переднім колесом,

 

ставимо його па місце. Копіюємо його, суміщаємо копію колеса з переднім колесом (щоб точно зафіксувати його положення). Переміщуємо копію, використовуючи клавішу "стрілка вправо" па клавіатз’рі.

 

У машини вже є колеса! Треба ще нарисувати дорогз' та кабіну. Для того щоб рисунок 63В більш подібним на автомобіль, потрібно сховати (закрити) нижню частину кабіни (так само, як ми закривали непрозорим прямокз'тником колісні ніші).

І, нарешті, об’єднуємо всі примітиви в зображення автомобіля. У результаті отримаємо таке зображення (або трохи інше, якщо зробимо більш округлу кабіну). Дорисуємо вікна, бампери, інші деталі. Розфарбуємо створене зображення.

2. Перенести створене зображення у редактор растрової графіки. Запускаємо редактор Paint (Paint.NET), не закриваючи програму MS Word (Inkscape). Повертаємося в програму MS Word, копіюємо створений рисунок автомобіля, переходимо у програму Paint, вставляємо рисунок автомобіля.

3. Дайте відповіді на такі запитання. Які дії над зображенням перестали бути можливими? Чому? * Які дії над зображенням, неможливі у MS Word, можна виконати у редакторі Paint? Чому?

4. Розгляньте зображення, подані на рис. 5.12 і 5.13. Спробуйте побудувати одне з поданих на них зображень у редакторі Inkscapc.

 

Практична робота №9

Тема:

Створення складених векторних зображень

Мета:

Навчитися використовувати векторні зображення в документах із текстовими доповненнями

1. Створити зображення відомих вам геометричних фігур, додавши у виносках необхідні пояснення (назви фігур та їх елементів) за зразком.

2. Створити афішу-запрошеиня на святкування Нового року (або іншого свята) за зразком. Можна використовувати всі зображення, які вже створені, та зображення з Microsoft ClipGallery.

3. Створити у векторному графічному редакторі Inkscape одне із зображень, поданих на рис. 5.22.

 

Словничок

 

Векторне

зображення

— зображення, найменшими елементами якого с примітиви (прості фігури)

Виноска

— фігура (примітив), яка використовується для того, щоб зв’язати напис із зображенням або його частиною

Вирівнювання

— операція над кількома об’єктами, внаслідок якої вони розташовуються в певному порядку (команди меню: вирівняти по центру, ліворуч, праворзш тощо; розподілити по вертикалі, по горизонталі)

Глибина кольору

— кількість бітів, якими кодується значення властивості “колір"

Градієнтна

заливка

— зафарбовування внутрішньої частини фігури кольором (або двома), які змінюються за певним законом

Групування

— операція над кількома об’єктами, внаслідок виконання якої створюється новий об’єкт

Заливка

— надання деякій частині зображення кольору, однакового для всіх точок, або такого, що змінюється певним чином, заповнення частини зображення штрихуванням або рисунком

Примітив

— об’єкт (відрізок, геометрична фігура, інше просте зображення), який вважається найпростішим у векторному зображенні (у графічному редакторі, вбудованому в програми Microsoft Office, називається “фігура", або “автофігура")

Розгруповування

— операція над об'єктом, унаслідок виконання якої його частини (примітиви) стають окремими об'єктами

Шар зображення

— умовна площина, в якій розташовано примітив або групу примітивів (графічних об’єктів)

 

Це матеріал з підручника Інформатика 8 клас (поглиблений рівень) Гуржій

 

Категорія: Інформатика

Автор: admin от 13-12-2016, 19:50, Переглядів: 19141