Народна Освіта » Мистецтво » Стильовий синтез. Творчість Тараса Шевченка і Миколи Лисенка

НАРОДНА ОСВІТА

Стильовий синтез. Творчість Тараса Шевченка і Миколи Лисенка

Поміркуйте, чи можуть поєднуватися риси різних стилів у творчості митця. Чи знаєте ви приклади співіснування різних стильових ознак в одному творі?

Художня творчість, як ви вже розумієте, завжди зумовлена історичною епохою та панівними в ній світоглядними ідеями. Проте авторський стиль залежить також від загальних особливостей національної культури й від особистості митця, його естетичних ідеалів і устремлінь.

 

Українське мистецтво XIX ст. — це період розвитку романтизму, а потім — реалізму. Ознаки цих стилів можуть співіснувати в культурі й у творчості окремих митців по-різному. У народів, що вели боротьбу за свою національну незалежність, реалізм розвинувся пізніше. Це тому, що сильнішими були романтичні мотиви, пов’язані зі ствердженням національної самобутності, зверненням до славної історії, до народної творчості. Бурхлива епоха висунула новий тип митця — громадського діяча

з принципами демократизму і народності, що зумовлювало реалістичне світосприймання. До такого типу митця-громадянина належали Великий Кобзар, поет і художник Тарас Шевченко (1814-1861) і видатний композитор, фундатор вітчизняної музики Микола Лисенко (1842-1912).

Що ж єднає ці постаті? Як відомо, Т. Шевченко народився в сім’ї кріпаків, і його лише в дорослому віці викупили з кріпацтва. М. Ли-сенко ж походив з дворянської родини. Йот мати закінчила інститут шляхетних панянок і розмовляла здебільшого французькою мовою. Діяльність поета припадає на першу половину XIX ст. — на добу романтизму, зародження української національної ідеї. Композитор писав музику в другій половині цього самого століття — у час суворих заборон української культури й проникнення реалістичних ідей у мистецтво. Чому ж їх поставлено поряд?

На поглядах обох митців позначилися ідеї романтизму, який в українській художній культурі тривав до середини XIX ст., а в музиці — до початку XX ст. Цей стиль нерідко поєднувався з властивостями реалізму, інколи — класицизму чи бароко, породжуючи своєрідний стильовий синтез.

Проте єднає Шевченка і Лисенка не належність до митців-романтиків і не безперечна підвищена емоційність творів. їх об’єднує те, що вони втілювали національні художні ідеали в творчості, правдиво відтворювали життя свого народу, хоча й різними мистецькими засобами.

Обоє були закохані в народну ііісню. Із дитинства вона стала супутником життя Тараса. Микола Лисенко все життя збирав і обробляв український фольклор, який став основою його творчості.

Єднає їх також те, що митці досконало опанували європейський досвід і досягли висот професіоналізму у творчості. Як і закликав Т. Шевченко: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Тарас Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв, яку закінчив із срібною медаллю. Становлення митця і громадянина відбувалося в епоху панування романтизму в образотворчому мистецтві, тому в юнацькі роки його твори були охоплені романтичним духом. Улюблений учень К. Брюллова, Т. Шевченко, відійшовши від академізму класичної освіти з його умовністю відтворення дійсності, прокладав нові шляхи у творчості. Віддавши данину романтизму як у поезії, так і в малярстві, зрілим майстром він приходить до реалізму.

Відомо понад 1000 зразків образотворчого мистецтва Т. Шевченка в портретному, пейзажному, побутовому жанрах, з яких не всі збереглися. Вони домінували в його творчості, хоч він також створював композиції на історичні, міфологічні, релігійні теми. Своїм фахом Т. Шевченко вважав саме малярство. Особливе визнання мали його офорти. За них українському митцю було присвоєно звання академіка з гравюри.

Ще в молодості Т. Шевченко став популярним портретистом. Особливою витонченістю, поетичністю вирізняються романтичні жіночі портрети. Проте створеним наприкінці життя портретам акторів Михайла Щепкіна та Айри Олдріджа притаманна реалістичність зображення.

У численних автопортретах митець наче намагався зазирнути у власну душу. Перша спроба пізнати себе виявилася в романтичному автопортреті (1840), з якого на глядача дивиться сповнена творчої наснаги молода людина. Автопортрети пізнього періоду творчості сприймаються як драматична сповідь людини про життя, сповнене тяжких випробувань долі.

Порівняйте перший і останній автопортрети митця. Чим вони відрізняються? Про який душевний стан свідчить вираз обличчя?

Під час подорожей Україною митець створив велику кількість рисунків та акварелей, у яких змалював чудову природу краю та його історичне минуле, сцени з життя селян. Романтичний дух часу, яскраво виражений у поезії Кобзаря, вніс у його мистецькі твори елементи новаторства. Про це свідчать шість ранніх офортів до альбому «Живописна Україна», які зачаровують правдивими образами, графічною технікою, зокрема світлотіньовими ефектами. У найдраматичніший період життя на засланні Т. Шевченко зображував сувору природу Казахстану, з щирим співчуттям малював казахів у їхньому важкому повсякденні, створив серією глибоко реалістичних малюнків.

На високий щабель в українському' малярстві підносить Т. Шевченко побутовий жанр, колоритно розповідаючи фарбами про історії з народного життя. У його творчості вперше в українському' мистецтві зі такою силою прозвучало глибоке емоційне співпереживання долі простих людей.

Розкрийте сюжети картин. Що ви можете сказати про зображених людей? Проаналізуйте деталі й охарактеризуйте персонажів за їхніми позами, жестами, поглядами. Як художніми засобами Т. Шевченко передав глибину простору?

Кого він зобразив на дальньому плані у композиції «Киргизеня»?

З історії шедевра

 

Т. Шевченка вважають основоположником реалізму в українському образотворчому мистецтві. Реалістичним є його найбільший за розміром твір олійного живопису «Катерина», виконаний на тему однойменної поеми (1842). Про створення картини та її зміст Т Шевченко повідомляє в одному з листів:

«...Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася зі своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче..., а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина».

Через драму української дівчини-кріпачки митець розкриває трагедію самої України.

Спадщина Шевченка-художника за глибиною почуттів, силою драматизму та суворою правдою стоять разом з його полум’яними поезіями. Живопис і графіка Кобзаря дали могутній поштовх до пробудження національної свідомості, інтересу до природи та культури України. Його образи надихали багатьох художників — сучасників і послідовників (Л. Жемчужникова, І. Соколова, К. Трутовського та ін.), у творчості яких формувалися реалістичні принципи мистецтва, українська тематика стала провідною для наступного покоління митців.

Хто автор духовного гімну України «Молитва за Україну»?

Для всіх українців Кобзар став національним символом. З-поміж митців, які продовжували справу Т. Шевченка з розбудови української культури, одне з центральних місць належить Миколі Лнсенку — композитору, фольклористу, хоровому диригенту, піаністу, педагогу. Його спадщина охоплює майже всі музичні жанри. Автор духовного гімну України М. Лисенко став музичним символом української нації.

Ніхто з композиторів не написав стільки творів на тексти Т. Шевченка, як М. Лисенко (нонад 90). Поезія Кобзаря вплинула на формування на тематично-образний зміст музики М. Лисенка.

У 1868 р. до відзначення сьомих роковин з дня смерті Т. Шевченка, майже водночас з’явилися два твори на вірші його «Заповіту». Мелодію написав полтавський учитель, комнозитор-аматор Г. Гладкий.

Молодий композитор, ще студент Лейпцизької консерваторії, Микола Лисенко написав на прохання львівської «Просвіти» свій перший, як він вважав, твір «Заповіт» для соло тенора, чоловічого хору з фортепіанним супроводом. Прочитання вірша було камерним, в елегійному ключі.

 

Другий твір належав Михайлу Вербицькому (1815-1870), автору Державного гімну України. Його інтерпретація поезії нагадує високе мистецтво академічного живопису, де прочитується велична ідея народного ноета-пророка, ніби в стилі античності. Тому композитор звертається до монументальних засобів: оркестру, соло баса і двох хорів — мішаного і чоловічого. Оркестровий вступ є своєрідним словом від автора, що готує слухача до сприймання слів поета.

Так виникли дві різні хорові версії: одна — монументальна, героїко-епічна, друга — лірична, камерна.

У якому з творів звучать урочисті, волелюбні інтонації? Який хор нагадує думу? Який характер мелодії, що співає бас у творі М. Вербицього — пісенний чи декламаційний?

 

Унікально, що до тексту «Заповіту» зверталися понад 40 композиторів! У цьому списку поряд з українцями найвідоміші російські композитори П. Чайковський, М. Мусоргський,

С. Рахманінов, С. Прокоф’ев.

Із «Заповіту» розпочав Микола Лисенко грандіозний задум — цикл «Музика до Кобзаря», що складається з 87 творів. У цьому циклі Микола Віталійович яскраво втілює в музичних образах і зворушливі ліричні вірші, й поезію, що закликає до боротьби за щастя знедоленого народу. Це кантата «Радуйся, ниво неполитая», солоспіви («Ой, одна я, одна») та ін.

У вокальній ліриці М. Лисенка на тексти Т. Шевченка представлена тема кохання, характерна для романтизму, любов до Батьківщини («Мені однаково», «Чи ми ще зійдемося знову», дует «І широкую долину»). Ніжні почуття виявляються в пейзажних романсах «Садок вишневий коло хати», «Княжна» («Зоре моя вечірняя») та ін.

Музична ерудиція, ґрунтовна професійна освіта (навчання в Лейпцизькій консерваторії) та багаторічна фольклористична діяльність композитора, пов’язана з аранжуванням народної музики (зібрав кількасот зразків різних жанрів), дали змогу поєднати два потоки національної культури — народний і професійний.

Прагнучи розкрити музичними засобами особливості українського характеру, «українську душу», М. Лисенко значно розширив ідейно-тематичні обрії української музики. У його творчості ознаки національного стилю набули нової якості на базі домінуючого на той час романтизму. Цикл «Музика до Кобзаря», написаний українським композитором упродовж тривалого творчого життя, став неповторним музичним пам’ятником Шевченкові.

Пригадайте, які ви знаєте опери М. Лисенка? Які з них написані для дітей?

Зразком національної героїко-патріотичної опери стала монументальна народна музична драма «Тарас Бульба» (на лібрето М. Старицького за М. Гоголем). Уперше в музиці набула багатогранного втілення історична, козацька тематика. Головний персонаж опери — богатир-патріот Тарас Бульба, охарактеризований в музиці рисами епічної могутності.

Показова щодо цього його героїчна пісня «Гей, літа орел». Арію Тараса Бульби М. Лисенко написав на текст нісні кобзаря з поеми Т. Шевченка «Гайдамаки».

Які реалістичні риси притаманні музичному портрету Тараса? Який тембр голосу використовує композитор? Чи можна уявити, що арію Тараса співає тенор? Чому?

Багата і різнонланова оперна спадщина М. Лисенка охоплює різні жанри: лірико-нобутовий («Наталка-Полтавка»), комічний, («Різдвяна ніч»), лірико-фантастичний («Утоплена»), онеру-сатиру («Енеїда»). Він є засновником дитячої онери-казки.

Пригадайте особливості жанрів рапсодія, елегія, сюїта. Хто з європейських композиторів започаткував жанр рапсодії в інструментальній музиці?

Микола Лисенко написав чимало фортепіанних п’єс у популярних для романтизму жанрах: рапсодія, ноктюрн, елегія, експромт, пісня без слів. Нерідко це журливі мініатюри («Елегія», «Пливе човен води повен»). Національна самобутність притаманна Другій українській ран-содії, що складається з повільної імпровізаційної Думки та швидкої Шумки. Унікальним поєднанням мелодій українських народних пісень із бароковими формами вважають «Українську сюїту» у формі старовинних танців.

Композитор М. Лисенко — основоположник української школи фортепіанного виконавства. Його зусиллями українська фортепіанна музика зазвучала в концертах для широкої публіки, а його твори увійшли в золотий фонд вітчизняної фортепіанної музики.

У спадщині композитора чимало зразків музично-поетичної лірики на вірші сучасників (І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, Дніпрової Чайки), зарубіжних ноетів-романтиків (Г. Гейне, А. Міцкевича) — епізоди хвилюючої розповіді про нерозділене кохання, драматичні мотиви розлуки й самотності.

Порівняйте характер музики частин рапсодії. Який український народний інструмент імітується в Думці? Які настрої втілює музика дуету?

В Україні важко знайти композитора, який би не звертався до поезії Кобзаря. На тексти Т. Шевченка або за мотивами його творів написано чимало музики в різних жанрах. Нараховано понад дві тисячі творів! Ніхто з поетів не має стільки музичних інтерпретацій, як Т. Шевченко. Перша опера «Катерина» за Шевченком належить композитору-аматору з Миколаївщини Миколі Аркасу. Десятки хорів на слова поета створив буковинський композитор Сидір Воробкевич, кантату «Лічу в неволі», хори й романси — галичанин Денис Січинський. Декілька музичних версій існує на вірші «Садок вишневий коло хати», «Три шляхи».

Зробимо узагальнення: живописні та графічні твори Т. Шевченка, як і музика М. Лисенка, освітлені відданою любов’ю до України. їхня спадщина вилинула на свідомість народу, спонукала українців до боротьби за краще майбутнє: поет і художник — силою поетичних і візуальних образів, композитор — силою музики. Як палкі патріоти вони сповідували принцип народності. Це виявилося у глибоко національних і соці-ально-загострених образах Кобзаря і в опорі на український фольклор у творчості засновника української композиторської школи, що сприяло остаточному формуванню українського національного музичного стилю. Отже, багатогранна діяльність цих велетнів нашої культури мала винятково важливе значення в піднесенні українського мистецтва на новий щабель історичного розвитку.

Варіант 2. Створи ескіз для оформлення диска «Шевченко і музика» [матеріали за вибором). Роздивись варіанти композцій.

Мистецька скарбничка

Офорт (від фр. еаи-іоПе — букв, азотна кислота) — вид гравюри на металі, де заглиблені елементи друкарської форми утворюють за допомогою «травлення» металу кислотою.

1. Які види й жанри образотворчого мистецтва охоплює творчість Т. Шевченка? Які з його творів вам найбільше подобаються і чому?

2. Як творчість Великого Кобзаря вплинула на українську культуру, зокрема музику?

3. Схарактеризуйте багатожанрову спадщину М. Лисенка, поясніть його роль у розвитку української музики.

4. Заспівайте пісні на вірші Т. Шевченка, створіть власну мелодію до одного з віршів поета.

5. Мистецький проект «Шевченко і Лисенко — фундатори української культури» (робота в парі).

РОЗДІЛ II. ПАНОРАМА МИСТЕЦТВ:

Порівняйте жанри симфонії та сюїти на конкретних музичних творах. Який з цих жанрів набув вершинного розквіту в епоху класицизму? Поясніть поняття «симфонічний розвиток».

Що об’єднує представлені ілюстрації? Які композитори писали музику переважно для цих інструментів? Наведіть приклади творів та поясніть, до якого стилю мистецтва вони належать.

Визначте з-поміж портретів композиторів засновника української композиторської школи й автора акапельних хорових концертів. Перерахуйте лаконічно основні творчі досягнення цих митців.

Назвіть музичні інструменти, зображені на картинах. Які з них набули особливого поширення в мистецтві бароко?

ПЕРЕВІРЯЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

Які види мистецтва представлені на ілюстраціях? До яких стилів вони належать? Які з них є зразком синтезу мистецтв? Схарактеризуйте ці стилі.

Які картини написано в романтичному стилі, а які в реалістичному? Чи можуть ці два стилі поєднуватися в творчості одного митця? Наведіть приклади.

Визначте та порівняйте особливості скульптури бароко і класицизму.

До якого стилю належать ці пам’ятки архітектури? Які з них репрезентують мистецтво українського бароко?

 

Хронологічна таблиця мистецьких стилів

Епоха

Хронологічний

період

Стилі/напрями

Давній час

Від найдавніших часів до V ст.

Античний, а також єгипетський, скіфський

Середньовіччя

V — XIV (XV) ст.

Візантійський, романський, готика

Відродження

XIV — XVI (XVII) ст.

Ренесанс

Новий час

XVII — XIX ст.

Бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

Новітній час

з XX ст.

Модернізм, постмодернізм та їх напрями і течії

 

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас Масол

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 15-11-2016, 03:15, Переглядів: 19047