Музика і театр епохи Класицизму

Музичне життя Європи в епоху класицизму — це поява перших публічних концертів, створення у СТОЛИЦЯХ І великих містах МЗ'ЗИЧПИХ товариств і оркестрів. Оркестри при цьому розширюються за складом, з них вилучають орган і клавесин, але збільшують групи духових інструментів, у склад яких вводять кларнет з його м’яким тембром звучання.

У придворному ритуалі значне місце займає музика для дозвілля: касації (інструментальний ансамблевий твір типу сюїти для виконання просто неба), дивертисменти, серенади звучать підчас трапез, прогуля-иок парком, катання на воді. Інтенсивно розвивається любительське камерне музикування: вельможі й аристократи, отримавши модну на цей час музичну освіту, багато грають в різних невеликих інструментальних колективах. Саме з цього середовища формується один із найважливіших жанрів класицизм}' — струнний квартет, який за глибиною і актуальністю образів, розвиненою технікою музичної канви та побудовою форми спроможний змагатися з симфонією.

(інстрз'мептальпу музику класицизму просто неможливо зрозуміти поза контекстом цього жанру). Вони пов’язані передусім з іменами К.В. Ґлюка і В.А. Моцарта. Перший створив з концертної вистави, якою була опера-вегіа, справжню музичну драму, другий зробив комедію з неоригіпальпими поворотами сюжету динамічною виставою з психологічно різноманітними живими персонажами.

Крістоф Віллібальд Ґлюк — німецький представите музичного класицизм}', автор 107 опер. Різнобічно обдарований мз'зикант: грав на багатьох інструментах, співав, добре знав особливості балетного мистецтва, б}'в видатним оперним диригентом. Опера «Орфей та Еврідіка» стала маніфестом нового театру. В ній композитор відмовився від арій da capo і підвищив роль оркестру. Характер музику тут залежить від зміст}', в той час як хор та балет інтегровані в план дій. Ж. Дюплессі «Портрет Ґлюка»

того часу, здобутки яких були названі «віденською класичною школою». Твори представників цієї школи відрізняються чіткою лаконічною формою, пропорційністю елементів музичної стрз'ктури, виразністю тем і багатством художніх прийомів. Симфонії, сонати, концерти віденських класиків с взірцями чистої музики, яка не потребус обов’язкового театралізованого або хореографічного супроводу. Це вишукана музика для слухання, сповнена гармонії та підвищеної емоційності.

V*

Творчість композиторів віденської школи — И. Гайдна, В.А. Моцарта, Л.ван Бетховена — належить до вершин світової художньої культури. Вона мала значний вплив на подальший розвиток музики.

Вольфґанґ Амадей Моцарт особливу З'ваїу приділяв опері. Його творчість — ціла епоха в розвитку цього виду музичного мистецтва. За своє коротке життя вій створив понад 600 творів, серед яких більш як 50 симфоній і 40 інструментальних концертів. Але саме опера визначає його стиль. Свою першз' оперу «Аполлон і Гіацинт» Моцарт створює ще в 11 років, а в 14 уже диригує в театрі Мілана на прем’єрі власної опери «Мітрідат, цар Понтійський». Далі народжуються комічні опери «Удавана простачка», «Бастьєн і Бастьєнна», опера-вегіа «Луцій Сулла». Постановки в Мюнхені «Удаваної садівниці» та «Ідоменея» принесли мо-

додому композитору справжній великий З'СПІХ. Всі свої оперні шедеври Моцарт пише в останнє десятиліття життя: «Викрадення із Сераля», «Весілля Фігаро», «Дои Жуан», «Так чинять усі», «Чарівна флейта» (філософська казка-притча у жанрі зінгшпіль). У всіх операх автора проявляється нестримна фантазія, виразність почуттів героїв, психологічна достовірність музичних характеристик. Тут немає однозначно позитивних чи негативних героїв, характери живі й багатогранні, не пов’язані рамками амплуа. Найвідоміша опера Моцарта — «Весілля Фігаро». її новаторство — в музичному окресленні персонажів і комічній колізії сюжету. Головний герой комедії Фігаро — енергійний і розумний, дотепний і хитрий, витончений і наполегливий. Знаменита арія «Хлопчик жвавий, кучерявий, закоханий» стала ще за життя Моцарта шлягером.

Прослухайте уривок з арії Фігаро (опера «Весілля Фігаро») В.А. Моцарта. Охарактериззйте головного героя опери за його популярною арією. Спробуйте за допомогою простого олівця створити невеликий шарж на образ Фігаро.

ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА СТИЛЮ

Франц Йозеф Гайдн — австрійський композитор, автор понад 1000 творів у всіх жанрах і формах, що існували в музиці того часу. В Німеччині й Австрії він став відомим завдяки своїм ораторіям «Створення світу» і «Пори року». Натомість у США, Англії та Франції пайпопулярпішими були його симфонічні твори. Гайдна часто називають «батьком» симфонії (104 симфонії) та засновником жанру струнного квартету (83 квартети), написаного для постійного складу виконавців (дві скрипки, альт і віолончель), що мав чотиричастинпу або п'ятичастихшу форму. Відкриттям цього автора вважається також форма рондо-соиати.

Склад найпоширенішого струпного класичного квартету: дві скрипка, віолончель, альт. Інструменти, які використовують у квартеті: струпні — скрипка, альт, віолончель, контрабас; дерев'яні духові інструменти — басовий кларнет, басетгорн, кларнет д’амур, шалюмо; клавішні — клавікорд, фортепіано, клавесин; мідні духові інструменти — офіклейд, валторна.

Автором шедеврів інструментальної музики стилю класицизм вважають Л. ван Бетховеиа.

Людвіг ван Бетховен — німецький композитор, який не лише зберіг основні риси класицизму (ясність, монументальність, стрункість композиції), а й значно розширив сферу образів. Музиці Бетховеиа притаманна неабияка енергетична напруга, збудженість почз'ттів, о драматизм. Його творчість підсумувала здобутки епохи класицизму. Він був останнім композитором XIX ст., для якого природною формою музичного вислову був жанр «сонати». И. Штилер. «Портрет Людвіга ван Бетховена»

Фортепіанна соната, разом зі струнним квартетом, 63'ла головною творчою лабораторією Бетховена. Кожен його твір — це новий крок уперед в освоєнні виразних ресурсів фортепіано. Він ніколи не звертався до клавесина, був концертним віртуозом, новатором, автором піанізму нового героїчного стилю. Гру Бетховеиа сучасники порівнювали з промовою оратора, яка вражала нечуваним динамічним натиском і технічною досконалістю. У нього фортепіано вперше зазвучало як цілий оркестр.

Послухайте уривок із першої частини «Аппассіоиати» (сонати для фортепіано № 23) Л. ван Бетховеиа.

Розкажіть про свої враження від музики композитора. Пригадай відомі вам твори композитора.

Перегляньте уривок із кінострічки «Амадей», створеної в 1984 році режисером Мілошем Форманом за мотивами драми Пітера Шеффера. В цьому уривку звучать відомі твори композитора. Спробуйте упізнати їх на слух. Проаналізуйте гру акторів, уважно розгляньте костюми. Чи відповідають вони моді даного стилю? Які твори інших видів мистецтва ви побачили у фільмі? Розкажіть про них.

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

Головні вимоги стилю класицизм у театральному мистецтві:

• єдність місця: загальний простір для всіх подій п'єси із зміною декорацій;

• сдпість часу: всі події повинні розгортатися в приблизно однаковому часовому проміжку, не виходити за рамки доби;

• сдпість дії: одна сюжетна лінія без побічних епізодів від зав’язки до розв’язки.

Для сценічного мистецтва класицизму характерні: урочистий, статичний лад спектаклів і розмірене читання величних і благозвучних віршів. З’являсться нова манера гри — психологічно-виразна, барвиста й темпераментна декламація із спеціально розробленою системою пластичної виразності. Новий стиль дуже часто називали «мистецтвом декламації».

Від епохи античності театр класицизму взяв суворий порядок і гармонію. Класицизм — мистецтво розз^іу, правил і логіки, де центральне місце посідає категорія краси, яка не залежить від людини та її внутрішнього світу, а розум — головний критерій художньої правди.

У трагедіях зображували представників знаті — королів, вельмож, героїв, а сюжети брали з античних трагедій, Старого Заповіту або героїчного епосу. Твори «високого» жанру писали величавою, урочистою мовою.

У комедіях героями були простолюдини — городяни, селяни, слуги, а сюжети автори брали цілком життєві, прославляючи ідеї монархії та громадського служіння. Твори «низького» жанру писали мовою, близькою до розмовного стилю, викривали вади суспільства і характерів.

Головний конфлікт — між пристрастю і здоровим глуздом: людина у своїх учинках та переживаннях мусить керуватися розумним началом.

Правила класицизму — кожний твір повинен бути цілісним з точки зору задуму й форми, тематики й мови, жанру й композиції.

Театральне мистецтво класицизму побудоване па основних принципах стилю. XVIII ст. часто називають «золотим століттям» театру. Класицизм прагнув все розкласти по поличках, а естетичні принципи стилю встановлювали неухильну ієрархію жанрів (серед «високих» — трагедія, епічна поема, ода, історична, міфологічна, релігійна картини, а серед «низьких» — комедія, сатира, байка, жанрова картина). На сценах театру ставили трагедії П. Корнеля, Ж. Расіна і Вольтера, комедії Мольера, сатиру Н. Буало, байки Ж. Лафонтена, прозу Ф. Ларошфуко,

о

твори И. Гете і Ф. Шиллера.

Засновником європейської класичної комедії є французький комедіограф, актор і театральний діяч, реформатор сценічного мистецтва Жан-Батист Моль єр, який, спираючись на традиції народного теа-тру і досягнення класицизму, створив жанр соціально-побутової комедії. Мольср писав життєво достовірні образи, висміював станові забо-

бони аристократів, обмеженість буржуа, святенництво дворян, викривав лицемірство.

Найбільш зрілим втіленням комедії моралі визнані «Севільський цирульник» і «Одруження Фігаро» великого французького драматурга П’єра Бомарше, що стали основою опер В.А. Моцарта і Дж. Россіні. У своїх творах автор продемонстрував майстерність побудови діалогів, розвиток інтриги та соціальної сатири.

Серйозні зміни відбулися в драматургії. Виникли нові жанри, зокрема — драма. Цей жанр зародився в Англії, а теоретичне обґрунтування отримав у Франції (теоретичні роботи Д. Дідро).

Італійська класична комедія розвивалася у XVIII ст. У Венеції, яка була столицею карнавалів, театрів і безтурботних веселощів, працювало сім театрів. Велику роль в оновленні італійської сцени відіграли драматурги К. Ґольдоні і К. Ґоцці. Карло Ґольдоні — автор 267 п’єс, творець національної італійської комедії, здійснив реформу драматургії і театру, увів в театральні постановки реалістичну драматургію з живими характерами, дотепною критикою вад суспільства. Карло Ґоцці — автор жанру казки-ф’яби для театру з мотивами фольклору та елементами комедії дель арте: «Любов до трьох апельсинів», «Т3'-рандот».

Видатний англійський драматург XVIII ст. — Річард Брінслі Ше-рідан, автор комедії «Школа лихослів’я». В ній виразно окреслено об’єкт сатири — конкретне суспільство і конкретне соціальне явище — лихослів’я.

Засновниками класичної трагедії вважають П’сра Корнеля та Жала Расіна, які втілили золоте правило класичної драми — єдність місця, чяот тя ттії

Французький театр, керзчочись смаком придворної публіки, переніс на сцену ідеали абсолютизму, створив тип героя, який підпорядковує свої по-чз'тгя інтересам держави, бореться за честь і славу. Цікаво знати, що актори епохи класицизму діяли, грали, переживали на сцені, але не перевтілювалися — залишалися собою у всіх ролях, тому

їх підбирали під окремого героя спектаклю. Героїв поділяли на позитивних — як приклад для наслідування і негативних — моральний урок читачам.

Спробуйте з друзями протягом тижня підготувати уривок з тексту комедії Мольера. Не забудьте про головні правила театру того часу. Оберіть головних героїв, які спробують передати настрої та зміст п’єси.

• Чим характерне музичне мистецтво стилю класицизм?

• Як*у школу називають «віденською» та хто входив до її складу? Які музичні жанри сформз'валися у творчості композиторів-класиків?

• Назвіть найяскравіші твори композиторів стилю класицизм. У чому заслуга коленого представника «віденської школи»?

• Розкажіть про закони і принципи театрального мистецтва стилю класицизм. Які відмінності між трагедією і комедією у мистецтві даної епохи?

• Назвіть імена видатних драматургів того часу.

• Розкажіть про свої враження від уроку.

Викопайте протягом місяця невеликий проект на тему «Шедеври стилю класицизм». Для цього об’єднайтеся у декілька груп. Перша група — «Мистецтвознавці»: проведіть аналіз великих досягнень стилю у всіх видах мистецтва. Друга група — «Худолшики»: доберіть приклади шедеврів стилю у кожному з видів мистецтва, знаходячи відповідні ілюстрації, та оформіть презентацію разом із мистецтвознавцями. Третя група — «Сценаристи»: створіть сценарій шкільного вечора за темою проекту, в якому будуть звучати шедеври музики стилю, а ведучі розказуватимуть про основні досягнеїшя епохи.

Підготуйте рекламу театральної вистави за мотивами драматургів стилю класицизм.

За балсанням створіть свій диск із музикою під назвою «Шедеври класицизму».

Це матеріал підручника Мистецтво 8 клас Кондратова