Вітчизняні архітектурні пам’ятки епохи Ренесансу

Ренесанс в українській культурі став наслідком складного й тривалого процесу взаємодії вітчизняної та європейської культури. Він мав своєрідний характер і як історичний етап хронологічно пе збігався з європейським. Українське мистецтво цього періоду відбило в собі всю складність тогочасного суспільного життя, у ньому виразилися високі гуманістичні ідеали та віра в людину.

Вплив містобудівної та архітектурної практики європейського Відродження позначився па українських землях вже на початку XVI ст. Оскільки архітектура як вид мистецької творчості відігравала визначальну роль у розвитку мистецької культури, саме в пій найшвидше та найяскравіше проявилися нові тенденції. Вони насамперед пов’язані з діяльністю приїжджих європейських будівничих (в основному — італійців: Італієць Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло та інші), які надавали українській архітектурі яскраво виражених рис пізньоренесансного будівництва. Кращі умови для цього були в західноукраїнських землях, де відбудовувалися старі та закладалися нові міста, основою яких часто були магнатські фортеці, такі як Броди, Жовква, Бережани, Тернопіль та інші. Регулярне планування відповідно до ренесансних вимог характерне насамперед для Львова і Кам’янця-Подільського.

Архітектурні пам’ятки України цієї доби можна поділити на такі групи: оборонні та міські споруди, споруди-замки, церковні будівлі.

Містобудівельна справа найактивніше розвивалася насамперед па території давніх історичних міст. Прикладом можуть бути фортифікації (побз'дова оборонно-захисних споруд) оборонних укріплень Кам’янця-Подільського, які активно оновлювалися в другій половині XVI ст.

Друга половина XVI — перша половина XVII ст. були періодом актив-ного будівництва укріплених замісів. Найпоширенішим напрямом тут виступав перебудова давніх фортець. До найяскравіших прикладів пале-жить Острог, де в ансамблі замку з’явилася кругла вежа — одна з класичних пам’яток ренесансного оборонного будівництва.

У Львові в цей час були проведені значні роботи над відновленням міських фортифікацій, в ході яких збудовано Порохову вежу та Міський арсенал.
У другій половшії XVI — першій половині XVII ст. значного поширення набуло світське муроване будівництво у містах. Тут на перший план виступає. Львів з його ренесансною забудовою Ринкової площі. Центром ансамблю була ратуша. Львівська ратуша

Чорна кам'яниця — житловий будинок па площі Ринок у Львові, архітектурна пам'ятка, що вбудована наприкінці XVI ст., на думку багатьох дослідників, Петром Красов-ським у стилі, характерному для архітектури епохи Ренесансу. Фасад і пілястри були вкриті тесаним білим каменем. Першим власником кам'яниці був Андрій з Києва, тому її називали Київською. Теперішню назву споруда отримала через чорний колір, що був наслідком закопченої золи білого каменю пісковики внаслідок багаторічного опалення кам'яниці. Фасад оздоблено орнаментами і сюжетною різьбою.

Розгляньте зображення Підгорецького замку, побудованого у стилі архітектурного ренесансу в селі Підгірці Львівської області. Які характерні риси, притаманні архітектурі цього часу, ви можете виділити? Обґрунтуйте свою думку.

У Львові в цей період тривали роботи над будівництвом міської Успенської церкви. їх розпочав перший відомий у місті будівничий італійського походження Петро у 1558 р. До роботи над проектом храму були також залучені Павло Римлянин, Войцех Капінос та Амвросій Прихильний.

У цей час була збудована і каплиця трьох Святителів як частина комплексу Успенської церкви.

Успенська церква наслідує, тип українського триповерхового храму, а організація фасадів, інтер'єру та їхньої декорації була вирішена у традиціях італійського ренесансного будівництва — у ній виступає ордерна система, центральний купол несуть чотири круглих колони, в паві влаштовано балкон-хори.

Церква має багато історичних пам'яток — ікони вівтаря XVII ст., срібний хрест, виконаний львівським майстром Андрієм Касяновичем, бронзові свічники роботи гданських майстрів XVII ст. тощо.

Вежа Кориякта — пам'ятка архітектури національного значення, побудована в епоху Ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора П. Барбона за участю Павла Римлянина у 1572-1578 роках на кошти львівського купця грецького походження К. Кориякта, від імені якого і походить її назва. Вежа-дзвіниця квадратна у плані, збудована з ламаного каменю. По вертикалі фасади прикрашені пілястрами з червоними видовженими арочними нішами з невеликими віконними прорізами. Висота ярусів поступово зменшується, а точно знайдені пропорційні співвідношення додають дзвіниці стрункості та витонченості. Загальна висота вежі 65 метрів.

Нова львівська костьольна архітектура бере свій початок від 1600 р., коли розпочато будівництво комплексу монастиря бернардинів та костелу. Автором проекту вважають Павла Римлянина, а вели будівництво Амвросій Прихильний та Андрій Бемер.

Фасад храму прикрашають статуї святих бернардинського ордену, а в нішах другого ярусу — скульптурні зображення богоматері й апостолів Петра та Андрія. Частина дерев’яних вівтарів, виготовлених на початку XVII ст., збереглися допині.

Попри поширення новітніх досягнень європейського оборонного будівництва зберігалося в Україні дерев’яне будівництво.

Церква святого Юра в Дрогобичі — пам'ятка галицької дерев'яної архітектури кіпця XV — початку XVI століть, одна з найкраще збережених і відноситься до числа найкращих пам'яток дерев'яної церковної архітектури. Вона кілька ролів перебудовувалася, а остаточних архітектурних форм їй надав талановитий український будівничий Григорій Тесля з Дрогобича.

Декілька споруд ренесансної архітектури збереглися в провінціях — костел Святого Лаврептія в Жовкві (Львівщина), соборна церква в Крилосі коло Галича (Івано-Франківщшіа) тощо.

Вплив ренесансного стилю залишив свої сліди в українській різьбі XVI ст. Декоративна різьба в дереві знайшла собі широке застосування в архітектоніці українських іконостасів (у церкві св. Параскеви П’ятниці у Львові, церква Святого Дз'ха в Рогатині, у Молчанськом}' і Спасо-Преображеиському соборах у Путивлі тощо).

Шедевром архітектурно-декоративного різьблення доби Ренесансу с портал каплиці Трьох Святителів (Львів).

Пригадайте пісню та заспівайте її усім класом під фонограмний супровід.

Навіть па останнім рубежі Промінь віри в нас ще не погас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй пас.

Нам свою всемилість покажи Правдою повсюди й повсякчас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй пас.

Приспів:

Помилуй, Господи,

Помилуй, Господи, Двічі

Господи, помилуй пас.

В наших грудях кулі і ножі,

Нас розп’ято й знищено не раз, Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас.

І з колін піднятись поможи,

І благослови у добрий час.

Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас.

Приспів.

Наші душі нидіють в іржі,

Але промінь віри не погас, Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас.

Грішні діти — діти не чужі, Отче наш, почуй їх щирий глас, Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас.

Приспів.

Створіть власну замальовку українського храму епохи Ренесансу, який вам сподобався найбільше.

Викопайте свій малюнок фарбами або простим олівцем. Влаштуйте виставку ваших робіт у класі.

• Що характерне для української культури епохи Ренесанс}'?

• Як розвивалася архітектура цієї доби?

• На які види поділяються архітектурні пам’ятки України цієї епохи? Наведіть приклади.

• Назвіть імена зодчих, які працювали при зведенні споруд па українських землях в епоху Ренесансу.

• Розкажіть про архітектурні споруди епохи Ренесанс}', які вас найбільше вразили.

Продовжите роботу над колективним проектом «Архітектура мого краю».

Завдання друге — доповніть проект Ілюстраціями та інформацією про ренесансні архітектурні пам'ятки вашого краю.

Це матеріал підручника Мистецтво 8 клас Кондратова