Як і навіщо боротися з корупцією

В системі корупційних взаємовідносин чомусь активно обговорюється склад правопорушення або злочину з боку протиправного набувача послуг або матеріальних благ. І чомусь зовсім забувають про переваги, які набуває від реалізації корупційної угоди той, хто віддає певні матеріальні цінності чи кошти. Адже корупція (наприклад, її найпоширеніший різновид - хабарництво) є системою взаємовідносин. В теорії кримінального права хабарництво характеризується як злочин консенсуальний: кримінальну відповідальність несе і той, хто бере, і той, хто дає хабар. «В основі корупції лежать такі вікові традиції взаємовідносин у суспільстві, як «послуга за послугу», «ти мені - я тобі» тощо. Тому це протиправне діяння, як правило, не спричинює скарг, оскільки сторони одержують взаємну вигоду». Можна сказати, що в цьому полягає ще один умовний позитив корупції: правопорушення або злочину, зазвичай, без жертв та потерпілих.

Щодо боротьби з корупцією існує кілька підходів.

Перший полягає в тому, що лише економічні, соціальні та політичні реформи в державі (екстенсивний шлях) здатні створити такі умови, за яких потенційні корупціонери самі відмовляться від вчинення відповідних правопорушень або злочинів, оскільки ймовірні втрати через покарання за вчинене будуть набагато більшими та потягнуть за собою санкції не адекватні провині. Іншими словами, прихильники цього підходу пропонують дочекатися, поки Україна стане настільки заможною, що зможе стимулювати своїх чиновників набагато краще, ніж ті, хто спокушають їх відступитися від букви закону. «Вплинути на масштаби організованої злочинної (а відповідно й корупційної - О.П.) діяльності можуть корекція реформ, посилення їх соціальної орієнтації: підвищення життєвого рівня громадян, що знаходяться на межі виживання; скорочення значного розриву у прибутках бідних і багатих; підвищення рівня матеріального виробництва; підтримка малого підприємництва і створення рівних умов на старті бізнесової діяльності; посилення уваги до культурних, моральних, духовних та національних цінностей».

Другий підхід можна назвати інтенсивним, оскільки його послідовники закликають до розширення кола суб’єктів корупційної діяльності, а також багаторазового збільшення санкцій за корупцій-ні діяння. Підхід включає в себе застосування низки заходів адміністративного (примусового, репресивного) характеру, прибічники яких малюють райдужні картини швидкого повернення в небуття цього ганебного явища.

Додамо, що чимало теоретиків та практиків наголошують на великій кількості недоліків в організаційно-управлінських засадах державного устрою.

Перш за все слід усунути дублювання в діяльності правоохоронних і контролюючих органів по боротьбі з корупцією та економічною злочинністю.

Між іншим, Закон України «Про боротьбу з корупцією» чомусь не просто залишив поза межами боротьби з корупцією контролюючі та наглядові органи, але й обмежив можливість участі в цьому процесі політичні та громадські організації. І це при тому, що ми весь час дискутуємо на тему того, що в Україні давно належить активно займатися формуванням громадянського суспільства та передавати громадськості велику кількість повноважень по створенню системи важелів та противаг у споконвічно «державних» сферах. «Головний прорахунок, допущений новою владою щодо організації боротьби з криміналізацією суспільства, полягав в ставці тільки на правоохоронні органи, а не на утворення нової системи інституцій боротьби з «п’ятою владою», яка б комплексно охоплювала всі сфери її діяльності.

У боротьбі з цією «владою» мають брати участь практично всі інституції держави, а не тільки органи правопорядку... Сучасно організовані органи правопорядку за умов будь-якої політичної мобілізації неспроможні перемогти криміналізацію самої держави».

І наостанок. Чи можливо сьогодні досягти успіхів у справі боротьби з корупцією? Так само, як і з тіньовим життям приватного сектору економіки?

І чи не виконує сьогодні корупція компенсаторну функцію в тих сферах державного управління, в яких держава поки що не здатна відлагодити механізм організації та управління? Чи не є така - компенсаторна - функція корупції ще одним умовним позитивом зазначеного явища?

Уявімо собі гіпотетичну ситуацію (метод сценування). Починаючи із завтрашнього дня рівень правосвідомості, правової й політичної культури наших громадян зріс настільки, що явище корупції в Україні припинило своє існування. Зникли ті, хто дають хабарі, зникли ті, хто їх беруть. Зникли афери з фінансами і приховування валютної виручки, ніхто не розкрадає державне або колективне майно, використовуючи своє службове становище, добровільно припинено ухиляння від сплати податків, зловживання владою або службовим становищем, більше ніхто не намагається впливати на політичні процеси шляхом забезпечення перемоги у виборах до органів представницької демократії представників злочинних угруповань і корупціонерів, ніхто не використовує брудні засоби лобізму для протягнення вигідних рішень... Звичайно, на глобальному рівні можна буде говорити про перемогу демократії: всі двері в усі можливі міжнародні спільноти стануть для України відкритими...

Локальний рівень. Звичайне МРЕВ ДАІ, в якому раз на два роки кожен водій мусить проходити технічний огляд свого авто. Ми перебуваємо в тій же гіпотетичній ситуації. Всі чесно проходять технічний огляд. До МРЕВ вибудувалася півкілометрова черга. На технічний огляд записуються на кілька місяців наперед...

Чи зможе держава скрізь - в ЖЕК, БТІ, органах приватизації тощо - обійтися без своїх корупціонерів? Чи вкомплектованою буде наша державна служба? Чи захочуть державні службовці надавати звичні для нас (якісні) послуги за мізерні зарплати? Чи сподобається нам така держава?

Отже, ще один умовний позитив корупції: держава має визнати свою неспроможність в забезпеченні певних своїх функцій, а відтак відмовитися від монопольного надання певних послуг, передавши їх до недержавного сектору. До речі, зрушення в цьому питанні з’явилися нещодавно. Так, віднедавна техоглядом автомобілів замість Державної автоінспекції тепер будуть займатися приватні компанії. Таке рішення ухвалив Кабінет Міністрів. «Ціна питання»

- 100 мільйонів гривень на рік. Для проведення техоглядів будуть спеціально створені приватні незалежні компанії, що відповідають

вимогам Мінтрансу. Щоправда, в противників новозапровадження є аргументи на кшталт того, що вартість техогляду може істотно підвищитися, а технічний стан автомобілів буде на низькому рівні.

Водночас, виконавчий директор київської асоціації перевізників «Столиця» В.Липецький зазначає, що подібного рішення «давно чекали», тому що це є світовою практикою, а наявних у ДАІ центрів завжди не вистачало [8]. Будемо сподіватися, такий підхід до справи

- демонополізація державних послуг - допоможе позбутися коруп-ційної складової в житті автовласників.

Висновки.

В лекції було розглянуто далеко не всі умовні позитиви та безумовні негативи такого явища як корупція. Боротьба протилежностей (позитивів та негативів) всередині будь-якого явища створює умови для прогресу суспільних відносин. І парадоксалізація в цьому стосунку не є штучним (лабораторним) методом дослідження. Зокрема, це стосується і явища корупції: обрання методу парадоксалізації зумовила ситуація, котра склалася в державі, в контексті парадоксального розвитку суспільних відносин. Одночасно із зникненням або мінімізацією загального негативного тла, створюваного корупцією, зникнуть або мінімізуються її умовні позитиви.

1. Що таке умовні позитиви негативного (деструктивного) в цілому явища? Пояснити на прикладі явища «корупція».

2.    Розкрити зміст поняття «кримінократична піраміда», зробивши ілюстрації до своєї відповіді на прикладі публікацій друкованих ЗМІ та Інтернет-видань.

3.    Якими є причини корупції в органах державної влади і, зокрема, в правоохоронних органах? Наскільки журналістські розслідування є ефективним методом боротьби з таким видом корупції? Навести приклади із ЗМІ.

4.    Чи є медіа в Україні незалежними? Чи виступають вітчизняні медіа суб’єктом корупційних взаємовідносин?

5.    Запропонувати свій власний проект з ефективної боротьби з корупцією в державі із залученням інститутів громадянського суспільства та медіа-ресурсу.

Список використаної та рекомендованої для самостійного опрацювання літератури:

1.    Невмержицький Є.В. Корупція як соціально-політичне явище: особливості проявів і механізми подолання в сучасній Україні: Автореф.дис... канд.політ.наук: 23.00.02/ Інститут держави і права ім..В.М.Корецького НАН України — К., 1999.

—    19 с.

2.    Рогульський С.С. Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією в Україні: Автореф.дис... канд.ю.наук: 12.00.07/ Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка — К., 2005. — 17 с.

3.    Джужа О.М., Василевич В.В. Феномен - організована злочинність // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2001. - Вип..З. - С.15-25.

4.    Кальман О.Г. Злочинність у сфері економіки України: теоретичні та прикладні проблеми попередження: Автореф. дис... д.ю.н.: 12.00.08/ Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого — X., 2003. — 39 с.

5.    Бучко М.Б. Сучасна корислива економічна злочинність та заходи її попередження: Автореф.дис... канд.ю.наук: 12.00.08/ Київський національний університет внутрішніх справ — X., 2002. — 21 с.

6.    Новаков О.С. Кримінологічна характеристика та профілактика злочинів, які вчиняються працівниками міліції у сфері службової діяльності: Автореф.дис... канд.ю.наук: 12.00.08/ Національна академія внутрішніх справ України — К., 2003.

—    18 с.

7.    Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. та ін. Кримінологія: Навчально-методичний посібник\ За заг.ред. О.М.Джужи.

—    К.: Атіка, 2003. - 400 с.

8.    Рудьковський відібрав у ДАІ техогляд?// www.pravda.com.ua/news/2007/4/20/57751.htm. - 20.04.2007.