Поняття і види стресу. Реакція організму на стрес. Ефект самопідтримки стресу. Хронічний стрес і здоров’я

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Галинка спускалася з гори на санчатах. Раптом вони трохи звернули й понеслися прямо на дерево. Галинка бачила це дерево й могла б щось зробити, щоб у нього не врізатися, але вона навіть не поворухнулася. Удар був сильний, і вона потрапила до лікарні. Як ви вважаєте, що сталося з Галинкою, чому вона не змогла захистити себе в цій ситуації?

Поняття і види стресу

У перекладі з англійської мови stress — це напруга, тиск, натиск. Теорію стресу розробив у 1930-ті рр. канадський учений Ганс Сельє. Саме він уперше довів, що стрес — це універсальна реакція організму на небезпеку. І не має значення, про що йдеться — про фізичний (хвороба) чи про психологічний стан (страх, горе, сварка).

Розвиток стресу відбувається в три фази.

Першу фазу називають фазою тривоги. Під час цієї фази виробляється гормон адреналін, і весь організм приводиться у стан бойової готовності: частіше б'ється серце, підвищується тиск, напружуються м'язи. Організм готовий почати боротьбу, захистити себе або нападом запобігти новому удару. Помірний стрес під час цієї фази корисний, тому що він сприяє підвищенню працездатності.

Друга фаза — фаза опору. Організм витрачає свої резерви й вирішує завдання, які стоять перед ним. Але якщо ця стадія триває довго й організм не відпочиває, то сили закінчуються і починається третя фаза.

Третя фаза — фаза виснаження. З’являється слабкість, знижується працездатність. Організм потребує відпочинку. Якщо такого відпочинку немає, то ми можемо занедужати.

Є різні види стресу. Наприклад, дуже сильні переживання можуть викликати емоційний стрес. Необхідність запам'ятати перед іспитом велику кількість різної інформації може викликати інтелектуальний стрес. Перебування на спеці — температурний стрес. При ушкодженнях організму може виникнути больовий стрес.

Поїздка в інше місто, переїзд із квартири на квартиру, перехід до іншої школи — усі ці події можуть викликати стрес.

Треба також зазначити, що люди по-різному реагують на ситуацію, у якій може виникнути стрес. Для когось знайомство з новою людиною — це стрес, а хтось інший знайомиться легко, не ніяковіючи при цьому. Стійкість до стресу — це загальна властивість організму, а не тієї ситуації, яка викликає напругу. Те, що для однієї людини може бути стресом, для іншої є нормальною ситуацією.

Реакція організму на стрес. Ефект самопідтримки стресу

Під час стресу організм перерозподіляє енергетичні ресурси, щоб підготуватися до фізичної напруги, опору, активної боротьби.

Першими ознаками стресу є:

• прискорення пульсу (серце аж калатає!);

• прискорення дихання (воно стає швидким і уривчастим);

• підвищення кров’яного тиску (приливання крові до м’язів);

• різке збільшення кількості гормонів — біологічних регуляторів процесів, які протікають в організмі.

До психологічних характеристик стресу належить також збудження, відчуття нестачі часу, втрата почуття гумору, неможливість зосередитися на повсякденних справах.

Усі ці зміни відбуваються незалежно від вас, тому що це дуже-дуже старі механізми захисту, які людина одержала у спадок від своїх

предків. Під час стресу змінюється й ваш емоційний стан. З’являється страх, тривога, відчуття небезпеки. Ці емоції говорять вам, що треба вжити якихось заходів, щоб урятувати себе, вчасно розпочати якісь дії.

Загалом і сильний стрес, і абсолютний безтурботний спокій не сприяють виконанню необхідної роботи. Отож, можна сказати, що помірний стрес корисний — він допомагає вам активно справлятися з проблемами й підготовлює вас до сприйняття інших стресових ситуацій. Ви вчитеся переборювати стрес в одній ситуації, і водночас зростає ваша здатність до його подолання в іншій ситуації.

Людина не може прожити без стресів. Її організму необхідні й помірна напруга, і здатність до пристосування. Без стресу пристосування не сформується. Такий стрес є корисним.

Але якщо на людину тривалий час діє сильний негативний чинник, то стрес може призвести до хвороби. Спостерігається так званий дистрес — це такий стрес, який уже не допомагає, а шкодить організмові.

Після стресу може виникнути й звичайна застуда, тому що стрес погіршує роботу головного захисника організму — імунної системи. Люди часто потрапляють до лікарні після того, як дуже перенервують, тобто переживуть сильний стрес. Тому треба вміти уникати сильних стресів.

Сильний стрес не сприяє розв’язанню посталих проблем. Іноді людина, яка зазнала стресового впливу, просто нічого не робить, аби позбутися страху, й опиняється в ще більшій біді. Недарма кажуть, що страх паралізовує.

Розгляньмо таку ситуацію. Виникла проблема — потім з’являються негативні думки («я не впораюся») — далі йде бездіяльність — потім настає негативний результат і нове напруження, спричинене цим негативним результатом. Спостерігається ефект самопідтримки стресу.

Якщо ж налаштувати себе на подолання ситуації, то ланцюжок буде інакшим: проблема — думки про те, як з нею впоратися,— дії, які допомагають вирішити проблему,— позитивний результат!

Знайдіть необхідну інформацію й дайте відповідь на запитання. Максим сказав, що повернеться додому до шостої години, але затримався у друга й прийшов тільки близько дев'ятої. У бабусі, яка всі ці три години хвилювалася, розболілося серце, і їй стало зле. Що спричинило погіршення стану її здоров'я?

Хронічний стрес і здоров'я

Короткочасний стрес у цілому є позитивним явищем, оскільки активізує резервні можливості. Але якщо людина не справляється із ситуацією, а чинники, що спричиняють стрес, продовжують діяти, то можливості організму до захисту виснажуються. Виникає так званий хронічний стрес. Результатом хронічного стресу стають різні захворювання. Виникає підвищена емоційна вразливість, образливість, дратівливість, схильність до надмірної емоційної реакції на звичайні ситуації, невпевненість у собі.

Якщо вчасно усунути чинники, що викликають хронічний стрес, прояви стресу поступово зникнуть.

Профілактикою хронічного стресу є психологічне налаштовування на позитив, заборона на негативні думки, доброзичливе ставлення до оточуючих.

Наприклад, ви постійно думаєте про те, що все погано, вас не розуміють, не люблять, кривдять і так буде завжди. Хоча насправді те, що ви думаєте, не відповідає дійсності. Про вас піклуються, вас люблять і немає реальних причин для таких думок. З поганими думками треба боротися. Як? Та просто проганяти їх з голови, як ворогів, які шкодять вашому здоров’ю. Треба думати про хороше, бачити це хороше у своєму житті. І тоді хронічний стрес вам не загрожуватиме.

Опорні точки. Стрес — це універсальна реакція організму на небезпеку. Під час стресу організм перерозподіляє енергетичні ресурси, щоб підготуватися до фізичної напруги, опору, активної боротьби. Помірний стрес є корисним для людини, він допомагає активно справлятися з проблемами. Але якщо на людину тривалий час діє сильний негативний чинник, то стрес може призвести до хвороби.

Запитання для повторення й обговорення

і-іі рівні

1. Що відбувається в другу фазу стресу — фазу опору?

2. Що відбувається в третю фазу стресу — фазу виснаження?

ііі рівень

3. Як уникнути хронічного стресу?

4. Який стрес уже не допомагає, а шкодить організмові?

IV рівень

5. Доведіть, що стійкість до стресу — це загальна властивість організму, а не тієї ситуації, яка викликає напругу.

6. Доведіть, що загалом і сильний стрес, і абсолютно безтурботний спокій не сприяють виконанню необхідної роботи.

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 7 клас О. В. Тагліна