Методи самоконтролю. Ознаки психологічної рівноваги

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Молодша сестричка поскаржилася Ромі, що боїться темряви. «А чого саме ти боїшся?» — запитав Рома. «Привидів»,— відповіла сестричка. тоді Рома сказав: «Ходімо темним коридором й уявімо, що ми і є ті самі привиди! тоді нікого буде боятися!». А що б відповіли ви?

Методи самоконтролю

Ви вже знаєте, що життя кожної людини не таке просте, як здається на перший погляд.

Вашу психологічну рівновагу можуть порушити різні фактори.

Факторами, що порушують психологічну рівновагу, можна вважати хвороби, розлучення батьків, смерть близької людини. Це дуже серйозні та складні ситуації, і, щоб їх пережити, людині необхідна психологічна підтримка.

Порушують психологічну рівновагу й проблеми, які виникають під час навчання, і сварки з друзями, і суперечки з батьками, і ситуації, коли підліток не знаходить спільної мови з однолітками. Перелік можна було б продовжувати. Але наше завдання полягає в тому, щоб розібратися, як можна підтримувати свою психологічну рівновагу в усіх цих випадках. Що робити, аби залишатися здоровим, уміти керувати своїми емоціями, зберігати спокій та здоровий глузд?

Перш за все, треба знати, що порушення психологічної рівноваги може бути пов’язане з різними емоціями, наприклад зі страхом і тривогою.

Страх — це емоція, яка виникає в людини під час переживання реальної або уявної небезпеки, загрози для життя, здоров’я, благополуччя.

Це нормальна захисна реакція організму. Вона допомагає нам у небезпечній ситуації. Але надмірний страх, який не відповідає небезпеці, заважає людині впоратися з проблемою, яка в неї виникла.

Тривога, на відміну від страху, виникає не в якійсь конкретній ситуації, а зазвичай несподівано, без очевидного зв’язку із чим-небудь.

Наприклад, ви йдете до школи, здається, що все нормально, але з’являється відчуття тривоги. Спробуйте впоратися із цим відчуттям і прогнати його! Щоб забути про тривогу, займіться чим-небудь, поговоріть про це з близькою людиною, подумайте, чи варто хвилюватися без причини. Тривога — як злодій, що забирає у вас сили й час, які можна було б використати якось інакше. Боріться з нею.

Є емоція, яка з’являється тоді, коли вас ображають, несподівано обманюють, коли ви дізнаєтеся про те, що вам заважають досягти певної мети. Цю емоцію називають гнівом. У стані гніву людина діє швидко й рішуче, але, як правило, нерозсудливо. Іноді в такому стані люди можуть діяти імпульсивно. Упоратися з гнівом важко, але треба вчитися стримувати його. Наприклад, замість посуду краще побити спортивну грушу або подушку. Стан гніву швидко минає, і після цього людині нерідко буває соромно.

Сором — це емоція, яка виникає внаслідок усвідомлення власного невміння, нерозсудливості. Саме сором стримує людину від ганебних учинків. Краще не придушувати свій сором, а просто не робити те, що його викликає.

Звичайно, вам буде соромно за те, що ви не розв’язали задачу біля дошки і всі це бачили. Але сором треба подолати, зрозумівши, що головне — це зробити висновки, витратити сили і час на своє навчання, щоб наступного разу не було приводу для сорому.

Якщо з вами поводяться не так, як ви очікували, то може виникнути образа. Образа з’являється, коли ви зіштовхуєтеся з несправедливістю, зрадництвом, незаслуженими докорами. Як долати образу? Слід проаналізувати ситуацію й подумати, що ви матимете від образи? Зазвичай тільки негативні наслідки. Але якщо це вам не допомагає, то чи не краще із цим розпрощатися? Варто витратити свою енергію не на образу, а на реальне рішення проблеми.

Найгіршою емоцією є заздрість. Заздрість — це вороже ставлення до тих, хто в чомусь вас перевершив. Таке почуття характерне для людей з обмеженим розумом і важким характером. Заздрісник, як правило,— невдаха. Але ж ви не з таких! Виходить, заздрості немає місця. Заздрість не принесе вам нічого хорошого.

Знайдіть необхідну інформацію й дайте відповідь на запитання. У Марини видався тяжкий день: автобус затримався, і вона запізнилася до школи, сусід по парті смикнув її зошит і ненавмисно порвав його, а в буфеті Марина розбила склянку зі щойно купленим соком. Але дівчинка подумала й вирішила, що не варто засмучуватися й переживати. Адже вона не винна, що транспорт ходить нерегулярно, що її сусід такий неакуратний, а склянка із соком мокра й слизька. Як ви гадаєте, чи правильно вирішила Марина?

Ознаки психологічної рівноваги

У чому проявляються психологічне благополуччя і психологічна рівновага?

По-перше, у тому, що людина вміє керувати своїми емоціями й відповідно виражати їх. Вона вміє зберігати свій гарний настрій. У такому стані людина й сама почувається комфортно, й іншим людям приємно перебувати поруч із нею. Спілкування з нею стає радістю.

По-друге, у тому, що людина інтелектуально розвинена і її інтелектуальні здібності відповідають віку. Інтелект робить людину цікавим співрозмовником, допомагає долати найрізноманітніші життєві проблеми, сприяє вмінню поставити перед собою мету та знайти шляхи її досягнення.

По-третє, у психологічно благополучної людини сформовані моральні принципи. Така людина відповідальна, їй можна довіряти, вона ніколи не зрадить, вона вірна в любові й у дружбі. Інакше кажучи, вона має моральний стрижень, який допомагає їй відрізняти добро від зла й не переступати межі, за якою починається психологічне руйнування особистості людини.

Особистість — це соціальна сутність людини. Це поняття включає і емоції, і характер, і волю.

Людина як особистість вільно й свідомо обирає собі ту чи іншу соціальну роль, розуміє можливі наслідки своїх дій, бере на себе відповідальність за них. Тільки не слід обтяжувати себе відповідальністю за чужі дії й учинки. У світі є багато явищ і ситуацій, які ви не зможете змінити, тому не варто засмучуватися. Ви тільки можете змінювати своє ставлення до них.

Якщо людина сформувалася як особистість і здатна до особистіс-ного зростання, то вона психологічно благополучна.

Опорні точки. існують різні фактори, які призводять до порушення психологічної рівноваги. Як наслідок, можуть виникати страх, тривога, гнів, образа та інші негативні емоції. треба вчитися керувати собою, контролювати себе. Самоконтроль — це усвідомлення й оцінка людиною своїх власних дій, емоцій, психічних станів. Самоконтроль має регулюючу функцію, яка дозволяє людині вирішувати завдання, поставлені нею самою. люди, які здатні до самоконтролю, мають ознаки психологічної рівноваги.

Запитання для повторення й обговорення

і-іі рівні

1. У яких випадках людині потрібна психологічна підтримка?

2. У чому проявляється психологічна рівновага?

ііі рівень

3. Наведіть приклади, коли ви впоралися із завданням підтримки психологічної рівноваги.

V рівень

4. Доведіть, що у стані гніву людина діє швидко й рішуче, але, як правило, нерозсудливо.

5. Доведіть, що заздрість — це почуття, характерне для людей з обмеженим розумом і складним характером.

Вправа № 12

«Відпрацювання навичок самоконтролю»

Мета: відпрацювати навички самоконтролю.

Хід роботи

1. Ознайомтеся з моделлю ситуації.

Однокласники запросили Петра із собою на прогулянку в ліс. Домовилися зустрітися о 9 ранку на зупинці. Але Петро проспав і прийшов на тридцять хвилин пізніше. Друзі його не дочекалися.

2. Ознайомтеся з варіантами розвитку подій.

А) Петро образився. Повернувся додому злий і роздратований, накричав на сестру, посварився з батьками.

Б) Петро образився, але почав аналізувати ситуацію й усвідомив, що винен сам. Адже спізнення — це прояв неповаги до друзів. Можливо, доки вони чекали хлопчика, підійшов автобус, а наступний буде тільки через годину, тому його не стали чекати. Виходить, що Петро сам міг зіпсувати всім день прогулянки, бо його б чекали занадто довго. Додому хлопчик повернувся спокійний і пояснив батькам, що сам винен, бо проспав.

3. Проаналізуйте ситуацію. Чим відрізняється перший і другий варіанти розвитку подій? Зробіть висновки.

4. Наведіть приклад ситуації, у якій ви поводилися, як у першому варіанті вирішення проблеми і як у другому. Зробіть висновки.

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 7 клас О. В. Тагліна