Стан електронів в атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні

У міру подальших експериментальних досліджень учені з’ясовували нові факти про будову атома, яких не можна було пояснити на основі планетарної моделі атома. Чергова загадка атома? Так, і цього разу вона стосується електронів.

НЕДОСКОНАЛІСТЬ ПЛАНЕТАРНОЇ МОДЕЛІ БУДОВИ АТОМА. Ви вже знаєте, що після встановлення складної будови атома Е. Резерфорд запропонував планетарну модель атома (лшл. 21).

Планетарна модель відіграла важливу роль у розвитку природознавства, була корисна для розв’язання тогочасних нагальних питань, проте виявилася неточною. Вона не пояснювала стан електронів у атомному просторі, що дістав назву електронної оболонки атома. За цією моделлю електрони, що весь час обертаються навколо ядра, мали би втрачати енергію і врешті-решт упасти на ядро, чого в дійсності не спостерігається. Це спонукало учених до подальшої роботи над моделлю атома, виходячи з нових результатів досліджень електрона. А вони вказували на те, що електрон наділений властивостями не лише мікрочастинки, а й хвилі, тобто електрон має двоїсту природу. Відтак, закони фізики, що стосуються великих тіл, не поширюються на електрони.

СУЧАСНА МОДЕЛЬ АТОМА (її ще називають орбітальною, або квантово-механічною). Ця модель зберігає уявлення про те, що в центрі атома перебуває позитивно заряджене ядро, математично описує рух електрона в атомі, дає наочне уявлення про будову електронної оболонки атома.

Модель ґрунтується на тому, що з урахуванням двоїстої природи (як мікрочастинки і як хвилі) електрона неможливо одночасно й абсолютно точно вказати місце його перебування в електронній оболонці. Іншими словами, рух електрона в атомі не можна описати певною траєкторією, а можна лише розглядати деякий об’єм простору, в якому найчастіше перебуває електрон. Імовірність перебування електрона в ядрі дорівнює нулю. У міру віддалення від ядра вона швидко зростає й на певній відстані від ядра досягає максимуму, після чого поступово зменшується.

ПОНЯТТЯ АТОМНОЇ ОРБІТ А ЛІ. Точно обмежити ділянку атомного простору й зазначити перебування електрона в ньому неможливо, тому, характеризуючи рух електрона в атомі, зазначають ділянку з найбільшою ймовірністю його знаходження в атомі. Для зазначення цієї ділянки введено поняття атомної орбіталі.

Атомна орбіталь — це геометричний образ, який відповідає об’єму простору навколо ядра, ймовірність перебування електрона в якому є досить високою (дорівнює 90-95 %).

Ознайомлення з атомними орбіталями розпочнемо з атома Гідрогену, що має найпростішу будову. Порядковий номер елемента вказує на те, що в електронній оболонці атома міститься лише один електрон. Атомна орбіталь єдиного його електрона має форму сфери з радіусом 0,14 нм. Більш наочне уявлення про цю орбіталь можна мати на підставі такого уявного експерименту. Припустимо, що в якийсь проміжок часу вдалося сфотографувати положення електрона в атомі й одержати його зображення у вигляді крапки. Продовжуючи багаторазове фотографування без пауз між зніманням, отримані нові зображення (крапки) в різних частинах атомного простору. Після перенесення всіх одержаних зображень на одну фотографію складається картина, що нагадує кулю (мал. 22).

Як показано на малюнку, в одних місцях крапки розміщені густіше, що свідчить про більшу ймовірність перебування там електрона. В інших місцях крапок менше, отже, і ймовірність перебування електрона там менша.

Одержане наочне зображення ймовірності перебування електрона в атомному просторі назвали електронною хмарою.

Електронна хмара — це наочне зображення атомної орбіталі.

Щойно ми розглянули електронну хмару сферичної форми. Електрони з такою формою електронної хмари називають s-електронами (вимовляється в однині ес електрон).(Наявність у назві літери s — це запозичення першої літери з англійської назви сфери.)

Результати експериментальних досліджень та математичних обчислень доводять, що на s-орбіталі може перебувати два електрони. Існують атомні орбіталі з іншими формами електронних хмар, зокрема, схожі на гантель чи об’ємну вісімку (мал. 23). Електрони з такою формою електронної хмари дістали назву р-електронів (вимовляється в однині пе-електрон). Вони більшу частину часу перебувають по обидва боки від ядра (зверніть увагу, що в місці звуження «гантелі» є позначення ядра у вигляді крапки). Просторове розташування трьох р-орбіталей показано на малюнку 24.

Як видно з малюнка, три р-електронні орбіталі розташовані у взаємно перпендикулярних площинах. (Назва р-орбіталі походить від англійського слова «перпендикуляр»). На одній р-орбіталі може бути не більше двох електронів.

Існують також d-eлектронні хмари та /-електронні хмари зі складнішою конфігурацією, ніж розглянуті.

Енергетичні рівні. Електрони, будучи зарядженими частинками, наділені певним запасом енергії. Описуючи будову електронної оболонки атома, електрони з однаковим чи приблизно однаковим запасом енергії об’єднують в один енергетичний рівень, або електронний шар. Виділяють 7 енергетичних рівнів. їх позначають арабськими цифрами від 1 до 7 або великими літерами латинського алфавіту K_f L_f M_f N_f O_f P_f Q. Зверніть увагу на те, що й періодів у періодичній системі хімічних елементів є сім. Цей збіг невипадковий:

Електронна оболонка атома кожного елемента має стільки енергетичних рівнів, який номер періоду, в якому' розміщений хімічний елемент.

Найближчий до ядра енергетичний рівень називають внутрішнім, а найбільш віддалений — зовнішнім.

Застосуйте одержані знання для отримання відповіді на запитання:

1) скільки енергетичних рівнів в електронній оболонці атомів: а) Сульфуру, б) Натрію?

2) однакова чи різна кількість енергетичних рівнів в атомах із протонними числами 7 і 15?

Розгляньте модель електронної оболонки атома Натрію (мал. 25) та з'ясуйте:

1) який енергетичний рівень містить найбільше електронів;

2) скільки електронів міститься на внутрішньому, а скільки — на зовнішньому енергетичному рівні електронної оболонки його атома.

На підставі одержаних результатів зробіть висновок, однакову чи різну кількість енергетичних рівнів мають елементи одного періоду.

Що ближче до ядра розміщений енергетичний рівень, то меншим запасом енергії наділені його електрони. Тобто електрони другого рівня характеризуються меншим запасом енергії, ніж третього. Запас енергії електрона із четвертого енергетичного рівня більший, ніж в електрона, що перебуває на третьому рівні.

Отримавши додатковий запас енергії, електрони здатні перейти на вищий рівень. Про такі електрони говорять, що вони набули збудженого стану. Рухаючись у межах свого стійкого енергетичного рівня, електрон не виділяє й не поглинає енергії.

Відтепер ви знаєте, як були одержані відповіді на питання: чому не існує траєкторії руху електрона; чому електрон не падає на ядро, а атом є стійкою найменшою хімічно неподільною частинкою речовини? Вони й покладені в основу сучасної теорії будови атома.

Електрон має двоїсту природу — мікрочастинки і хвилі. Тому його рух в атомі не підлягає характеристикам звичайних тіл.

Орбіталь — це об’єм атомного простору, в якому ймовірність перебування електрона становить 90 і більше відсотків. На одній орбіталі може перебувати не більше двох електронів.

Наочним зображенням атомних орбіталей є електронні хмари. За формою електронних хмар розрізняють s-, р-, d-, f-орбіталі.

Електрони з однаковим чи приблизно однаковим запасом енергії утворюють один енергетичний рівень, або електронний шар. їх кількість в електронній оболонці атома дорівнює номеру періоду, в якому розміщений елемент.

Мінімально можлива кількість енергетичних рівнів — один, максимально можлива — сім.

Найвіддаленіший від ядра енергетичний рівень називається зовнішнім, його електрони наділені найбільшим запасом енергії.

У чому виявилась недосконалість планетарної моделі атома порівняно із сучасною квантово-механічною?

Поясніть, якими є сучасні погляди на стан електрона в атомі.

Дайте визначення: а) атомної орбіталі; б) електронної хмари; в) енергетичного рівня.

Яку форму електронної хмари мають S- і р-електрони?

Однаковим чи різним запасом енергії наділені електрони: а) одного енергетичного рівня; б) різних енергетичних рівнів?

Що означає збуджений стан атома? Як його можна досягти?

Розташуйте елементи в порядку збільшення кількості енергетичних рівнів в електронній оболонці атома.

А Літій Б Калій В Гелій Г Магній

Установіть відповідність між хімічними елементами та кількістю енергетичних рівнів в електронних оболонках їх атомів.

Як ви розумієте вислів: «Електрон так само невичерпний, як і атом»?

Це матеріал з підручника Хімія 8 клас Ярошенко