Народна Освіта » Мистецтво » Реалістичні образи на сцені

НАРОДНА ОСВІТА

Реалістичні образи на сцені

Якщо романтики намагалися в піднесено-емоційній манері передати внутрішній світ людини, так би мовити, «голос її серця», то реалістів цікавить насамперед сувора правда життя. Для музики це складне завдання, адже їй не притаманна конкретика «зображення життя у формах самого життя». Реалістичне відображення здійснюється через драматизм співставлення почуттів простої людини і жорстких обставин її оточення. Отже, музика ком-позиторів-реалістів отримує загострену соціальну спрямованість.

До світових вершин оперного реалізму належить спадщина Джузеппе Верді, у якій розкриваються найкращі риси музично-драматургічного обдарування італійського композитора. Йому притаманні глибоке проникнення у внутрішній світ героїв, простота і виразність наспівних мелодій, коріння яких - в італійській народній пісні.

Жанрово-тематична палітра оперної творчості Дж. Верді багатоманітна: від історико-героїчних до лірико-психологічних і комічних творів. Композитор почав свій творчий шлях як романтик, а ввійшов в історію музики як майстер реалістичної опери. Правдиве втілення сильних характерів та їх стосунків - завдання, що окреслило спрямування його новаторських пошуків.

З-поміж 26 опер особливе місце посідають три «зіркових» твори: «Травіата», «Трубадур» і «Ріго-летто», присвячені приниженим і знедоленим людям, які страждають і гинуть унаслідок соціальної нерівності. На прикладі опери «Ріголетто» (за п’єсою В. Гюго «Король розважається») прослідкуймо неповторний стиль композитора, акцентуючи його реалістичні відкриття в музиці.

Дія відбувається в далекому минулому. У палаці герцога, молодого пустотливого красеня, змальовано головного героя опери - горбатого старого блазня Ріголетто. Каліцтво зробило його злим і жорстоким. Гостроту розуму він використовує проти аристократів: блазень злісно насміхається над горем батька - графа Монтероне, який прийшов на бал, щоб помститися за честь своєї

доньки, обманутої герцогом. З вуст графа лунає прокляття...

 

Іншим ми бачимо Ріголетто у власному будинку, де він виховує єдину доньку Джильду у вірі, цнотливості й добропорядності. Ніжний і люблячий батько ховає її від розбещеного придворного світу. Але випадкова зустріч Джильди з молодим юнаком (герцогом, який прикидається бідним студентом ) порушує її душевний спокій. Палкі слова про вічність почуттів зачаровують дівчину. Вона вірить юнаку, її щире серце сповнене кохання і мрій про щастя. Придворні вирішили помститися ненависному горбуну за всі його підступи й викрасти Джильду для герцога. Ріголетто обманом втягнутий у здійснення цього підступного задуму.

У відчаї він складає план помсти герцогу і сплачує бандиту замовлене вбивство. Але жорстока доля знову збиткується із блазня: його улюблена донька Джильда, рятуючи герцога, стає добровільною жертвою. Прокляття справдилося...

Музична драматургія опери - це напружений і динамічний наскрізний розвиток. Зіставлення образу Ріголетто з придворним оточенням здійснюється з надзвичайною силою правдивості. Конфлікт закладений у трагічному образі самого блазня. У його вокальній партії гнучко використовується наспівність і декламаційність, колючі ритми, гострі інтонації.

У характеристиці дійових осіб і ситуацій композитор виявляє надзвичайну рельєфність. Обираючи героя, Дж. Верді уявляв не лише його характер, а навіть зовнішній вигляд, міміку, рухи. Вони ставали для митця живими людьми. Тому мелодії інтонаційно конкретні й лаконічні. Образ герцога яскраво характеризує знаменита галантно-легковажна пісенька «Серце красуні...». А колорит музики юної Джильди наповнений світлом, зігрітий теплом.

Джузеппе Верді. Опера «Ріголетто». Арія Джильди. Арія-монолог Ріголетто. Пісенька герцога. Заключна сцена бурі

Як музика арії передає душевний стан героїні? Спробуйте рукою «намалювати» лінію руху мелодії (пластичне інтонування). Який інструмент «супроводжує» вокальну тему, надаючи їй помітності? Схарактеризуйте музичний образ герцога. Мелодія його пісеньки кантиленна чи грайливо-танцювальна?

Важливу роль в оперній драматургії виконує оркестр. Про реалістичну виразність оркестровки газети писали: «Оркестр розмовляє і плаче разом з героями». На початку опери блискуча танцювальна музика передає святковий настрій балу (духовий оркестр грає за сценою). Інші темброві барви застосовує композитор у живописному звукописі картини грози. Імітація лютування негоди досягається співом хору із закритим ротом, що передає завивання вітру, гуркотом литавр (грім гримить), оркестровими пасажами-зигзагами, що ніби блискавки прорізують нічну темряву. Так створюється гнітюче тло розв’язки трагедії.

Друг і лібретист Дж. Верді А. Бойто писав: «Ніхто краще за Верді не міг відчути життя... Якщо б йому запропонували стати Богом, він би відмовився, бо йому подобалося відчувати себе людиною, переможцем у вогнистому колі випробувань». Творчість композитора, спрямована на викривлення соціальної несправедливості, є прикладом високого гуманізму.

Яскравим реалістом і виразником народних дум був і російський композитор Модест Мусоргський. Головним героєм його опер «Борис Годунов», «Хованщина», «Сорочинський ярмарок» постає народ. Митець створює правдиві, рельєфні музичні образи. Замість оперних арій він застосовує жанр пісні, адже інтонаційно вони ближче до фольклорних зразків. Наприклад, пісня біглого ченця Варлаама з опери «Борис Годунов» сприймається як музичний портрет розгульного, відчайдушного мужика, якому ніби нікуди подіти свою могутню силу. Музична розповідь про облогу й штурм міста Казані (на народні слова) є водночас і музичною характеристикою самого героя. Завдяки варіаційній формі основна мелодія народного складу залежно від змісту звучить по-різному: то з молодецьким запалом, то стримано, а інколи навіть драматично. Кульмінаційний момент опери - сцена під Кромами, де народ -справжній творець історії - постає у стихійному пориві і в цьому протесті виявляє свою богатирську міць.

 

Модест Мусоргський. Опера «Борис Годунов». Пісня Варлаама «Як у городі було у Казані» та хор «Расходилась, разгулялась удаль молодецкая»

Який співацький голос виконує пісню Варлаама? Під час слухання зверніть увагу на музичну драматургію твору, відповідність тексту й музики. Схарактеризуйте загальний характер хору, спробуйте визначити форму. Яка роль динамічного і темпового розвитку, поліфонічних засобів у створенні образу народу?

 

В українській музиці реалістичні картини народного життя трапляються у творах різних жанрів, насамперед музично-театральних.

Зображенню історичних подій минулого часів козацтва присвячено монументальну музичну драму М. Лисенка «Тарас Бульба» за сюжетом однойменної повісті М. Гоголя. Героїко-патріотична ідея набула глибокого узагальненого втілення в народних характерах. Центральна постать опери - волелюбний бо-гатир-патріот Тарас. Його арію композитор написав на текст пісні кобзаря з поеми Т. Шевченка «Гайдамаки», у якій оспівано козацьку славу.

Микола Лисенко. Опера «Тарас Бульба». Арія «Гей, літа орел»

Які реалістичні риси притаманні музичному портрету Тараса? Який тембр голосу використовує композитор? Чи можна уявити, що арію Тараса співає тенор? Чому?

ФАКТ

За творами Миколи Гоголя написано чимало опер і балетів. Лише за сюжетом «Тараса Бульби» створили опери Сокальський (Україна), Ріхтер (Німеччина), Давид (Велика Британія), Руссо (Франція), Беретті (Аргентина). Гоголь був улюбленим письменником російських композиторів, що створили опери за українськими мотивами його творів: «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського, «Майська ніч» М. Римського-Корсакова, «Черевички» П. Чайковського. Письменник щиро любив і збирав українські народні пісні.

Довідка

У XIX ст. народився якісно новий драматичний театр. Вільна конкуренція буржуазного суспільства покликала до життя численні приватні театри, столичні і провінційні, які орієнтувалися на масового глядача. Такими були паризькі «театри бульварів», «малі» театри Великого Лондона.

Широку популярність у репертуарі цихтеатрів мали п’єси Віктора Г юґо, Олександра Дюма, Проспера Меріме у Франції, Людвига Тіка в Німеччині, Джорджа Байрона і Персі Віші Шеллі в Англії; здійснювалося переосмислення в романтичному дусі п’єс Вільяма Шекспіра, Фрідріха Шиллера та Йоганна Вольфганга Ґете.

З утвердженням романтизму в репертуарі театрів сталися докорінні зміни, у чому була велика заслуга цілого покоління чудових акторів. Вони принесли на сцену вільну мову замість панівної раніше мелодекламації, схвильований виразний жест замість статичних поз. У Франції блискуче виступали Марк Дор-валь, Фредерік Леметр і Еліза Рашель. Вражаючою життєвістю та реалізмом відзначалася гра акторки Сари Бернар.

Поступово головною фігурою в театрі ставав не актор, а режисер, який створював художньо цілісні твори на сцені. Він повинен був не тільки відпрацьовувати мізансцени з акторами, але й співпрацювати з музикантами і художниками-оформлювачами. З таких режисерів у той час вирізнявся Людвіг Кронек зі славетного німецького Мейнінгенського театру. У своїх постановках він прагнув до ансамблевості, тобто єдності, узгодженості акторської гри, історичної правдивості декорацій, ретельної продуманості світлових і звукових ефектів. Особливо жвавими і різноманітними були в нього масові сцени.

 

Основоположником сучасного нам «режисерського» театру вважається Антуан Анре, який створив у Парижі в 1887 році «Вільний театр» - власне студійний, напівзакритий, відвідувати який могли лише особи, які купили абонементи на весь сезон. Це дозволяло режисеру обійти цензуру і відкривало більше можливостей для вибору п’єс театрального репертуару. Він боровся за правдиве змалювання на сцені сучасного життя.

Найповніше нові реалістичні принципи в театральному мистецтві втілилися у створеному в Росії Московському художньому академічному театрі, засновниками якого є видатні режисери Костянтин Станіславський, Володимир Немирович-Данченко, та українському професійному «Театрі корифеїв» (Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий). «Театр корифеїв» ставив драми і комедії І. Карпенка-Каро-го, М. Кропивницького, М. Старицького, Панаса Мирного, І. Франка, які стали фундаментом та орієнтиром на шляху розвитку реалістичного прогресивного театру.

ПІСНЯ НА ДОБРО

Музика І. Карабиця, вірші Ю. Рибчинського

 

 

Приспів:

Яблунева, солов'їна,

В моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста, Хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро!

2. Гей, на видноколі -Ранки ясночолі,

Гори, ріки і поля.

Роки там ясніють,

Там сади рясніють,

Там співа моя земля.

Я дарую людям,

Щирим добрим людям,

В радісний щасливий день Зорі України, квіти України, Буйний сад її пісень!

Приспів:

Запитання для узагальнення

1.    У чому, на вашу думку, реалізм зображення головних героїв опер Дж. Верді «Ріго-летто», М. Мусоргського «Борис Годунов», М. Лисенка «Тарас Бульба»?

2.    Схарактеризуйте один з музичних образів, який вас найбільше вразив. У чому полягає його реалістичність?

3.    Робота в групах. Об’єднайтеся у три групи. Група «Песимісти» доводить, що Ріголетто - негативний герой. Група «Оптимісти» намагається спростувати цю думку, аргументувати протилежну версію (Ріголетто - позитивний герой). Третя група «Арбітри» вирішує, чиї аргументи були переконливішими, і робить висновок.

Робота з додатковими джерелами інформації

1.    За бажання прослухайте одну з опер, з якими ознайомилися на уроці. Поділіться з однокласниками та однокласницями своїми враженнями.

2.    Дослідіть творчість «Театру корифеїв». Презентуйте результати дослідження.

 

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ

1.    Назвіть відомі вам художні стилі.

2.    У яких видах мистецтва найяскравіше виявилися стилі класицизм, романтизм7

3.    Що означає поняття «реалізм» у мистецтві?

СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ

4.    За якими ознаками ви можете визначити стиль «бароко»?

5.    Які жанри музичного мистецтва розквітли в епоху класицизму та романтизму?

6.    Наведіть приклади синтезу мистецтв в архітектурі, садово-парковому мистецтві, музичному театрі.

 

ДОСТАТНІЙ РІВЕНЬ

7. Визначте, що об’єднує твори мистецтва. Який із них «зайвий» у цьому ряду? Обґрунтуйте свою думку.

8. Порівняйте архітектурні споруди. Зробіть висновки.

9.    Дайте узагальнену характеристику одного з художніх стилів, з якими ви ознайомилися на уроках мистецтва.

ВИСОКИЙ РІВЕНЬ

10.    Оберіть один з творів музичного мистецтва романтизму. Схарактеризуйте його ідейно-образний змістта жанрові особливості.

11.    Якою музикою, на вашу думку, доцільно озвучувати відкриття виставки цієї картини7 Проведіть музичні аналогії з візуальним образом: схарактеризуйте цю музику або доберіть конкретний музичний твір.

12. Створіть ескіз афіші виставки творів одного з художніх стилів (бароко, рококо, реалізм) або оформлення концертної програми з музичних творів композиторів-класиків або композиторів-романтиків.

 

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас О. В. Гайдамака

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 14-10-2016, 23:05, Переглядів: 2789