Народна Освіта » Правознавство » Соціологічний підхід

НАРОДНА ОСВІТА

Соціологічний підхід

Вплив суспільства на життя людини ілюструють і дані, пов'язані з динамікою самогубств. На перший погляд, що може бути більш інтимним і особистим, ніж рішення покінчи­ти життя самогубством? Однак французький соціолог Еміль Дюркгейм (1858-1917) довів, що суспільство впливає і на цей, здається цілком приватний акт самознищення.

Аналізуючи офіційну статистику Франції, Е. Дюркгейм виявив, що самогубство більш характерне для деяких груп на­селення. Серед чоловіків, протестантів, заможних людей і тих, хто не перебував у шлюбі, відсоток самогубців був значно біль­ший, ніж серед жінок, католиків, іудеїв, бідноти та одружених. Е. Дюркгейм пояснив цю різницю у термінах соціальної інтег­рації: серед людей, що мають міцні соціальні зв'язки, кількість самогубств менша тоді як серед тих, хто відрізняється більшим індивідуалізмом — більша.

У тому суспільстві, що вивчав Е. Дюркгейм, домінували чо­ловіки, які користувалися більшою свободою, ніж жінки. Про­те свобода, незважаючи на свої переваги, також сприяє соціаль­ній ізоляції, а тому й впливаєна зростання числа самогубств. Подібним чином протестанти виявилися більш схильними до суїциду, ніж католики чи ортодоксальні євреї, чиї ритуали доз­воляють встановлювати більш міцні соціальні зв'язки. У замож­них людей свободи більше, ніж у бідноти, а вона, знову ж таки, дається ціною більш високого відсотка самогубств. У одруже­них менше свободи, проте більш розвинені соціальні зв'язки з родичами, тому вони менше схильні до скоєння суїцидів, ніж одинокі люди. І сьогодні, більше ніж через 100 років після по­яви цієї теорії, відсоток самогубств серед чоловіків в середнь­ому у шість разів вище, ніж у жінок, а найбільшу групу ризику складають неодружені працюючі чоловіки 25-40 років. Таким чином, як і в часи Е. Дюркгейма, ми спостерігаємо загальні принципи у приватних діях окремих індивідів.

По-друге, соціологічний підхід сьогодні все частіше базуєть­ся на глобальному підході, який передбачає вивчення усього сві­ту і місця, яке займає в ньому кожне окреме суспільство. Це пов'язане з логікою розвитку соціологічного підходу. Ми вже знаємо, що суспільство впливає на наше життя. Отже, місце, яке займає наше суспільство у світі, впливає на кожного меш­канця нашої країни. За допомогою глобального підходу можна визначити глобальні соціальні риси сучасності та місце Украї­ни в них.

Наведений нижче приклад — «сучасне всесвітнє селище» допомагає уявити соціальний образ нашого світу.

Планета Земля — це домівка для 6,2 млрд людей, що меш­кають у міській та сільській місцевості 245 країн. Для того щоб зрозуміти цілісну картину, уявіть собі, що населення пла­нети скоротилося до одного населеного пункту, в якому меш­кають тисяча людей. У цьому «глобальному селищі» більше половини мешканців (610) — азіати, включаючи 210 грома­дян Китаю. Далі, у порядку зменшення, ми можемо налічити 130 африканців, 120 європейців, 85 вихідців з Латинської Аме­рики та країн Карибського басейну, 50 — з Північної Америки, 5 — з Австралії та Південної Океанії.

Вивчення життєвого укладу, притаманного цьому поселен­ню, може здивувати. Це багате селище з майже безмежним асортиментом товарів та послуг.

Однак більшість мешканців можуть лише мріяти про них, оскільки в цьому селищі 80 % прибутків отримують лише 200 осіб. Для більшості мешкан­ців величезною проблемою є забезпечення себе достатньою кількістю продуктів харчування. Сільські робітники щорічно виробляють набагато більше продуктів, ніж треба для прогоду­вання кожного, але при цьому половина мешканців, включаючи багатьох дітей, недоїдають та лягають спати напівголодними. У 200 самих злиденних мешканців селища разом грошей мен­ше, ніж у одного самого заможного, їм не вистачає чистої пит­ної води, вони не мають даху над головою. Деякі з них слабкі та нездатні до роботи, стають жертвами небезпечних хвороб.

Мешканці селища горді з того, що в їх громаді багато нав­чальних закладів, включаючи п'ять університетів. Диплом про закінчення університету отримали 50 мешканців, але половина населення не вміють ні читати, ні писати.

Українці, скоріше за все, як і більшість мешканців Східної Європи, опинилися б серед мешканців з середніми статками, проте серед них є великий відсоток людей , яким ледве виста­чає на життя.

Таким чином, глобальний підхід допомагає зрозуміти свій стиль та образ життя і його відмінності від інших.

 

Н.М. Семке

Категорія: Правознавство

Автор: admin от 3-04-2012, 22:18, Переглядів: 2120