Галина Кирпа - Мій ангел такий маленький, Коли до вас темної ночі читати онлайн

Галина Кирпа

 

(нар. 1950 р.)

«Тут Слоник мандрує до малій, живе у Пелюст-копаді абрикоса, грає на сопілці кольоровий вітер, а малі громенята гойдаються на хмаринках... Тут живе світле і щасливе дитинство!.. Навіть після того, як книжечка вже на полиці, а натомлене за день дитя спить у своєму ліжечку... так і хочеться запитати: “Ти зацвіла чи просто усміхнулась?”» -таку думку про дивовижні твори Галини Кирпи висловила молодий український літературознавець Тетяна Качак. Безперечно, не про кожного митця таке почуєш. Тож знайомтесь: Галина Миколаївна Кирпа, поет, перекладач, велика пошанову-вачка рідної мови й української книжки.

Народилася Галина Кирпа 1 січня 1950 року в селі Любарці Бориспільського району Київської області. Рідне село для Галини Миколаївни - найкраще у світі: «Якби моя воля, я жила б на тому любарецькому хуторі, де батьківське обійстя і ще живий старенький сад. Вікно моєї кімнати виходить на здоровенний кущ шипшини. І немає нічого кращого, ніж дивитись, як він цвіте».

Час дитинства й змужніння майбутньої письменниці 6}¾ повоєнний, тяжкий. Державна машина жорстоко гнобила й, здавалося, тримала під ковпаком кожного: скажеш необережне слово - халепи не оберешся. Тож сусідська бабуся Наталка часто співала Галі пісню про нещасливу долю України:

Наша славна Україна -мов та бідная вдова: ой хто свата, хто не свата, все одно добра нема.

А закінчивши, щоразу перестерігала дівчину, яка вже тоді усвідомлювала, що вчасно ніким не занотоване може пропасти навіки: «Не записуй цієї... Колись її співав сліпий Борис, то ніхто не знає, де й дівся». Йшлося ж про народного кобзаря, що, як і чимало його побратимів загинув у сумнозвісних 30-х роках.

Мати Галини мала гарний голос, замолоду грала у виставах на сільській сцені, удома на цвяшку ще довго висіла мамина гітара - рідкісна річ для села. Спогади

про неньку - найтепліші: «Мама була особлива, у неї навіть гортензії та хризантеми зимували в хаті в старих відрах і цвіли до самого Різдва».

У дитинстві Галя була вразливою, милосердною і дуже багато читала. Ровесники її називали Письменницею, бо всім дозволяла читати більше схожі на вигадки та фантазії свої дивовижні щоденники, у яких описувала природу й власне ставлення до навколишнього світу. Вчителька Варвара Іванівна надсилала перші проби пера своєї вихованки у газет)' «Зірка», а Галя мріяла стати бібліотекаркою. їй тоді здавалося, що нема кращої професії на світі, як читати книжки!

У школі навчалася дівчина успішно, виявивши здібності до рідної та іноземних мов, тому вирішила здобувати вищу освіту на філологічному факультеті Київського державного університет)¹ імені Т. Г. Шевченка, який закінчила в 1976 році.

 

 

Працювала Галина Кирпа й на видавничій та журналістській ниві. Водночас писала дивовижні вірші для дорослих і дітей. До речі, першим видавництвом, у якому Галина влаштувалася на роботу, було «Дніпро». У той час там працював Іван Дзюба, кумир¹ 1960-х років, совість його покоління, й дівчина добре запам’ятала той день, коли він раптом не прийшов на роботу: то був день Дзюбиного арешт)'. Та ще до цього страшного випадку Іван Михайлович прочитав перший рукопис поетичної збірки Галини Кирпи і сказав: «Думаю, ви писатимете прозу». Через багато років письменниця нагадала йому ті слова, мовляв, бачите, як довго я йшла до своєї першої повісті, й Іван Дзюба з теплотою в голосі відповів: «Жду вашої прозової книжки». Тож тепер Галина Кирпа з хвилюванням чекає, коли визнаний маестро² прочитає її солідний прозовий рукопис і що про новий твір скаже. Відома ця авторка також як надзвичайно талановитий перекладач зі скандинавських мов, автор відгуків і рецензій на книги зарубіжних авторів.

Збірок віршів у Галини Кирпи чимало: «День народження грому» (1984), «Гостини» (1986), «Цвіт королевий» (1988), «Ковток тиші» (1999), «Слон мандрує до мами» (2001), «Профіль вечора» (2013). Поетеса тонко вловлює можливості світосприймання маленьких читачів, очима малят подає читачам красу й найвищі цінності світу.

Вийшли книги ліричних новел для маленьких читачів: «Катруся з роду Чимчиків» (1992), «Будинок старий, як світ» (1999), віршів та оповідань, уміщених у книзі «Чарівний вузлик» (2000), у співавторстві - народознавча книжка для дітей «Забавлянки мами Мар’янки»

Галина Кирпа. Профіль вечора (2013) (1992). Поетична збірка Галини Кирпи «Ну й гарно все придумав Бог» (2003) отримала Грамоту Президента Форуму видавців у Львові 2015 року. Перу Галини Кирпи належать - книга вибраних поезій, прози та перекладів «Місяць у колисці» (2012) і психологічна повість для дітей «Мій тато став зіркою» (2015).

 

Письменниця стала лауреатом премій імені Івана Огієнка (1996), премії «Світлослов» (за «Чисте сяйво метафори») (2005), премії мені Максима Рильського (2007), премії «Кришталевий птах» (2011).

А ще Галина Кирпа - співавторка шкільних читанок «Ластівка», «Біла хата», «Писанка», «Зелена неділя» та «Хрестоматії світової літератури для початкової школи» у трьох томах. Друкувалася Галина Кирпа в Польщі, Білорусі, Чехії, Словаччині, Канаді, США. Твори авторки перекладено албанською, англійською, білоруською, польською, російською та французькою мовами.

Діалог із текстом

Що цікавого ви довідалися про сучасну українську письменницю Галину Кирпу?

Які погляди на світ і уподобання цієї авторки вам близькі? Чому?

Перелічіть літературні нагороди, якими відзначено Галину Кирпу.

Чому сусідська бабуся Наталка перестерігала Галю записувати окремі народні пісні?

Яку роль відіграв літературознавець Іван Дзюба в долі Галини Кирпи?

У мережі Інтернет (hltp'J/vsiknygy.net.ua/interview/979/) знайдіть відомості про перекладацьку діяльність Галини Кирпи й поділіться цією інформацією з однокласниками.

МІЙ АНГЕЛ ТАКИЙ МАЛЕНЬКИЙ

Мій ангел такий маленький, ну просто крихітка -я навіть не бач\', чи він сидить на моєму плечі.	Мій ангел такий тихенький, ну просто тихіший трави -я навіть не знаю, коли він спить, а коли прокидається на моєму плечі.
Мій ангел такий легенький, ну просто пушинка -я навіть не ч}ю, як він сидить на моєму плечі.

Діалог із текстом

Які епітети у вірші, на ваш погляд, найвлучніші? Чому ці прикметники подано в зменшувальній формі?

З чим саме порівнюються основні ознаки ангела? Чи доречні такі порівняння? Які думки у вас викликають?

Діалоги текстів

Порівняйте вірш Галини Кирпи «Мій ангел такий маленький» із поезією Івана Малковича «З янголом на плечі». Доведіть, що сучасні поети уявляють собі ангелів-охоронців такими, як їх подає фольклор і народні уявлення.

На основі тексту поезії доведіть, що ліричний герой (героїня) ставиться до власного ангела дуже прихильно й доброзичливо.

Мистецькі діалоги

 

Порівняйте репродукцію картини російського художника Володимира Рум'янцева (нар. 1957 р.)₍ на якій змальовано ангела-охоронця, зі змістом вірша Галини Кирпи.

На основі ілюстрації доведіть, що ангел піклується про дитя, яке йому довірив Бог.

Прочитайте книгу «Місяць у колисці» Галини Кирпи й уважно розгляньте ілюстрацію до вірша «Мій ангел такий маленький» сучасної художниці Олени Распопової, уміщену в цій збірці. Чи вдало засобами образотворчого мистецтва передано зміст відповідної поезії?

Володимир Рум'янцев. Ідилія (2003)

КОЛИ ДО ВАС ТЕМНОЇ НОЧІ

Коли до вас темної ночі прийде Лев, ви не кажіть йолі)' нічого про зоопарк. Нехай він не знає, що на світі е зоопарки. Нехай хоч один Лев цього не знає. А потім цього не знатимуть його діти.

А потім - його онуки. Потім правнуки. І колись буде ціла Лев’яча Держава, де жоден Лев не знатиме про зоопарк. Коли б тільки вижив той Лев, що прийде до вас темної ночі.

Діалог із текстом

 

Замість того, щоб сказати: «Коли вам насниться лев», - авторк. пише: «Коли до вас темної ночі / прийде Лев». Як ви думаєте чому? Що це дає читачам?

Текст твору наголошує, що лев матиме змогу спілкуватися з лю диною, якій наснився. Що саме лева дуже хвилює? Обґрунтуй™ свої висновки.

Чому настільки важливо, щоб лев навіть не знав, що на світ існують місця страшної неволі для «братів наших менших» -зоопарки?

Народжені вільними звірі мають почуття гідності, як це прита манно тільки людям. Прочитайте вголос ті рядки вірша, у яки; ідеться про вільних тварин у кількох поколіннях. Чи можна поді бну ситуацію зіставити з людьми? З якими й за яких умов?

У вірші йдеться про Лев'ячу Державу, й ми згадуємо золотого лева на гербі міста Львова. Чи можна вважати, що авторка насправді веде мову не про левів, а про українців? Чому ви так вважаєте?

Доведіть, що в цьому вірші немає ліричного героя, а є оповідач, який подає нам важливу ситуацію і виражає авторську позицію.

Як ви гадаєте, лев у щойно вами прочитаній поезії Галини Кирпи - ліричний герой чи ліричний персонаж? Свою думку належно аргументуйте.

Доведіть або спростуйте, що цей вірш Галини Кирпи є верлібром.

 

Книга геніальних віршів «Кобзар» належить перу:

а)    Володимира Сосюри;

б)    Тараса Шевченка;

г)    Володимира Підпалого;

д)    Івана Малковича.

Слово «каземат» означає:

а)    тюремний застінок, підземелля в'язниці;

б)    дипломатичний прийом при дворі царя;

в)    грошову винагороду панові за звільнення кріпака;

г)    суд у царській Росії.

Верлібри використовували у творчості такі поети:

а)    Тарас Шевченко й Леся Українка;

б)    Володимир Сосюра й Іван Малкович;

в)    Володимир Підпалий і Василь Герасим'юк;

 

г)    Ігор Павлюк і Анатолій Мойсієнко.

Картина сучасної української художниці Ольги Кваші «Іній» може бути ілюстрацією до вірша:

а)    Тараса Шевченка «Ой три шляхи широкії...»;

б)    Володимира Сосюри «Васильки»;

в)    Володимира Підпалого «Зимовий етюд»;

г)    Ігоря Павлюка «Дівчинка».

Ангели-охоронці присутні в поезіях таких авторів:

а)    Лесі Українки й Володимира Сосюри;

б)    Володимира Підпалого й Василя Голобородька;

в)    Ігоря Павлюка й Анатолія Мойсієнка;

г)    Івана Малковича і Галини Кирпи.

Образ осені майстерно виведено в поезіях:

а)    Володимира Сосюри й Анатолія Мойсієнка;

б)    Тараса Шевченка й Лесі Українки;

в)    Галини Кирпи й Василя Герасим'юка;

г)    Володимира Підпалого й Івана Малковича.

Картина Ольги Кваші «Садок» може бути ілюстрацією до віршів:

а)    Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати» й Лесі Українки «Давня весна»;

б)    Володимира Сосюри «Васильки» й Василя Герасим'юка «Чоловічий танець»;

в)    Володимира Сосюри «Осінь» й «Анатолія Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді...

 

г)    Василя Голобородька «Наша мова» й Галини Кирпи «Коли до вас темної ночі...».

У поемі «Давня казка» стати придворним поетом запропоновано:

а)    читачеві цього твору;

б)    Лесі Українці;

в)    Ізідорі;

г)    безіменному співцеві.

Образ лева присутній у вірші:

а)    Тараса Шевченка;

б)    Лесі Українки;

в)    Галини Кирпи;

г)    Василя Герасим'кжа.

У поезії Володимира Сосюри «Васильки» ліричний герой порівнює очі коханої

а)    зі стиглими вишнями;

б)    із зеленими горіхами;

в)    з волошками;

г)    з незабудками.

Вірш «Любіть Україну» написав:

а)    Тарас Шевченко;

б)    Іван Франко;

в)    Іван Малкович;

г)    Володимир Сосюра.

У вірші Василя Герасим’кжа «Чоловічий танець» йдеться про:

а)    вальс;

б)    коломийку;

в)    аркан;

г)    танго.

Вірш Володимира Підпалого «Зимовий етюд» належить до:

а)    патріотичноїлірики;

б)    пейзажної лірики;

в)    філософської лірики;

г)    інтимної лірики.

Картина Ольги Кваші «Там, де я буду тебе чекати» може ілюструвати:

а)    пейзажну або інтимну лірику;

б)    філософську або медитативну лірику;

в)    інтелектуальну лірику;

г)    громадянську лірику.

Фантастичні істоти, запозичені з народних вірувань, обов'язково притаманні:

 

а)    віршам-верлібрам.

б)    поемам;

в)    баладам;

г)    громадянській ліриці.

Опади, негода змальовані у поезії:

а)    Володимира Сосюри «Васильки» та «Любіть Україну»;

б)    Володимира Підпалого «...Бачиш між трав зелених» та «Зимовий етюд»;

в)    Василя Голобородька «З дитинства: дощ», Анатолія Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді»;

г)    Галини Кирпи «Мій ангел такий маленький...»,

«Коли до вас темної ночі...».

Іван Малкович заснував видавництво дитячої книга, яке мас назву:

а)    «Малятко»;

б)    «Барвінок»;

в)    «Веселка»;

г)    «А-ба-ба-га-ла-ма-га».

У вірші Івана Малковича «Із янголом на плечі» ліричного героя оберігає:

а)    янгол-охоронець;

б)    собака;

в)    приятель;

г)    приватний тілоохоронець.

До творчості якого поета може бути ілюстрацією картина «Козацька родина» сучасного українського художника Івана Грищука:

а)    Володимира Сосюри;

б)    Тараса Шевченка;

а) Володимира Підпалого; г) Василя Голобородька.

Спростуйте або аргументовано доведіть у своєму творі-мініатюрі слушність одного з таких висновків:

а)    «Живопис - це поезія, яку бачимо, але не чуємо, а поезія - це живопис, який чуємо, але не бачимо» (Леонардо да Вінчі);

б)    Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани,

Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани!

(Леся Українка);

в)    Поезія - це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі

(Ліна Костенко).

Національно

драма

Поява професійного національного театру ще з античних часів засвідчувала розквіт культури взагалі, аргументовано підтверджувала те, що народ як суспільна морально-етична цілісність відбувся.

 

Першим українським професійним театром вважають театр корифеїв, який розпочав свою діяльність наприкінці 70-х років XIX століття (в місті Єлиса-ветграді, 1882 р.). Слово «корифей», як і багато слів, якими користуємося на позначення елементів театрального мистецтва (сцена, хор, актор, трагедія, комедія, антракт, декорація, партер), - давньогрецьке і українською мовою означав «перший». Корифеєм у грецькому театрі називали керівника хору або соліста-заспівувача - лідера, очільника, провідну особу.

 

Підвалини національного українського театру заклав Марко Кропивницький (1840-1910), у театральній трупі якого кожен актор грав не окремо, а в єдиному ансамблі з іншими. Марко Кропивницький знаходив талановитих людей для опанування ними акторського ре.месла, вчив їх проникати у внутрішній світ героїв і віртуозно перевтілюватися на сцені. Був відомим режисером, його постановки мали величезний успіх. Настанови Марка Кропивницького актори повторювали як молитву: «Живіть на сцені! Живіть!

Забудьте, що це сцена, а думайте, що все це коїться з вами в житті!». Талановитий театральний наставник дав путівку у творче життя таким відомим акторам з роду Тобілевичів, як,

Марко Лукич Кропивницький

Панас Саксаганський (1859-1940), Микола Садовський (1856-1933), Марія Са-довська-Барілотті (1844-1891), Іван Карпенко-Карий (1845-1907) та актрисі Марії Заньковецькій (1860-1934). Сім'я Тобілевичів дала театрові аж чотирьох непересічних акторів.

Марко Кропивницький був режисером і драматургом: його п’єси мали успіх не лише на сцені, а й у читачів. П’єси М. Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук» та «Невольник» вийшли у Києві в 1882 р. окремою

 

 

книгою, наклад якої вже за кілька днів розкупили.

Розвиток українського театру корифеїв, безумовно, вимагав неабияких витрат, адже актори жили лише за рахунок постановок. А ще потрібні були

Товариство акторів, очолюване М. Я. Кропивницьким, що виставою «Наталка-Полтавка» за І. П. Котляревським поклало початок українському класичному професійному театру (1885)

кошти для декорацій, транспорту, костюмів, на сплат)' оренди за приміщення для вистав, які мандрівний театр винаймав у містах і містечках. Велику матеріальну допомогу театрові корифеїв надав поет і драматург Михайло Старицький (1840-1904), який на величну справу витратив усі свої статки. Така самопожертва виявилася недаремною: театр корифеїв став відомим у всій Європі після того, як відбулися його гастролі у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тбілісі. Проте царський уряд усіляко гальмував розвиток українського театру. Упродовж десятиріччя, з 1883 до 1893 року, театрові корифеїв не дозволяли виступати в Києві та Київській губернії, на Поділлі, Чернігівщині та Волині. З репертуару українського професійного театру нещадна царська цензура викреслювала серйозні постановки, з величезними труднощами дозволяючи тільки розважальні вистави. На кожне театральне дійство доводилося ще й випрошувати обов'язковий у такій справі дозвіл місцевого керіництва.

Водночас дуже гостро поставало питання про створення п’єс, які не тільки якнайкраще сприймалися б публікою, а й виховували молоду українську інтелігенцію, не лишаючи поза увагою основний соціальний стан - селянство. Роль драматургів, які писали для театру корифеїв, а це насамперед Марко Кропивницький, Михайло Старицький та Іван Карпенко-Карий, надзвичайно вагома в становленні театру корифеїв. Ще більшої ваги набрала театральна справа, коли митці взялися активно розробляти історичні теми, виховувати публіку на високих зразках героїзм)' досі їй не відомих народних звитяжців.

Діалог із текстом

Яке значення має національний професійний театр у житті народу?

Що цікавого ви довідалися про театр корифеїв? Що означає слово «корифей»? Кого називають корифеями в історії українського театру? Чому?

Що ви дізналися про сім'ю Тобілевичів? А про Михайла Старицького? Про що свідчила громадянська позиція цих людей?

У яких умовах розвивався перший український національний професійний театр? З якої причини, на вашу думку, царська цензура зумисно гальмувала розвиток українського професійного театру? Як ви розумієте вислів німецького драматурга Йоганна-Фрідріха Шиллера: «Якби ми дожили до національного театру, то ми стали 6 нацією»?

Хто зі свідомих українців стояв біля колиски першого професійного національного українського театру? Чим саме ці люди заслужили славу й шану від нащадків?

У своєму виступі на Першому Всеросійському з'їзді сценічних діячів Михайло Старицький підкреслив: «.. .Сцена для простого, сірого люду є зрозуміла, жива, ілюстрована книга, є вища освітня школа». Прокоментуйте таку високу оцінку митцем театру корифеїв.

У мережі Інтернет (http://bo0k.net/index.php?bid=20135&chapter=1&p=achapter; httpS/www.studfiles. ru/preview/4030675/ або бібліотеці знайдіть інформацію про котрогось із найталановитіших акторів театру корифеїв і підготуйте усний виступ про нього.

 

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Слоновська