Богдан-Ігор Антонич. Біографія, життєвий і творчий шлях
Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту (нині Польща) в сім’ї греко католицького священика. Його батько Василь Кіт змінив прізвище незадовго до народження єдиного сина.
Дитинство майбутнього поета припало на роки Першої світової війни. У це» час родина мусила багато переїздити, деякіиі час Антіяшчї жили у Відні, потім на ІІряшівшіші в Чехословаччині.
Початкову освіту Антонич здобув удома, а впродовж 1920-1928 рр. навчався u гімназії імені Королеви Софії у Сяноку. Далі були університетські роки: пост став студентом філософського факультету Львівського університету. Одночасно з університетськими студіями, брав участь у громадському та літературному житті Львова, входив до гуртка студентів-україністів при науковій секції товариства «Прихильників освіти». Важливим етапом його особиетіспого національно-культурного становлення стало оволодіння українською літературною мовою. Антонич із великим інтересом знайомився з сучасною українською поезією, зокрема з творами П, Тичини, М. Рильського, Є. Плужника. Захопившись віршуванням ше в дитячі роки, в університетський період поет постійно вдосконалював свою майстерність, багато часу приділяв художнім пошукам. Уперше з читанням власних творів він виступив 1929 раку як член товариства студентів-україністів. Перша поетична публікація Антонича з'явилась 1931 року в журналі + Вогні», надалі він активно видавав свої твори в періодиці.
1933 року Антонич закінчив університет, здобувши ступінь магістра філософії та польської філології. Поет знав декілька слов'янських мов, англійську іі німецьку мови. Наступний період життя бур для Аіггонича надзвичайно плідним у творчому плані. Він друкував свої твори в журналах «Дзвони», «Вісника, «Назустріч», «Наша культура», «Ми», виступав зі статтями на літературні іі мистецькі теми, брав участь у редагуванні журналів «Дажбог» і «Карби». Письменник випробував свої сили у прозі та драматургії. Збереглися незакінчена новела «Три мандоліни», фрагмент повісті «На другому березі», лібрето до опери «Донбуш».
Головним творчим здобутком Антонича є пензія, Сучасники відзначали надзвичайно стрімке творче зростання митця. Г'а життя пін видав збірки «Привітання життя» (1931), «Три перстені» (193 і), «Книга Лева» (1936). Книжки «Зелена Євангелія» (1938) та «Ротації» (1938) побачили світ уже після його смерті. Критики називали Антонича «найбільшим після Франка національним поетом».
Помер Еогдан-Ігор Антонич 6 липня 1937 року на двадцять восьмому році життя.
«Лнтоничева стихія — це занурення у глибини природи, в прапервіс- ність світу, відчуття себе, свого духовного “я" ланкою в безконечному кільці метаморфоз, шо так яскраво виявилося в “Трьох перстенцях” (1934), “Книзі Лева" (1936), “Зеленій Євангелії" (1938). Його "осонценість”, “окриленість”, "оспіваність" приховують за зовнішньою оболонкою життєлюбства і оптимізму глибокий драматизм буттєвісного онтологічного плану; за сонцем тут неодмінно виглядає холодне, мертве світло місяця, перстень молодості й пісні неодмінно замикає перстень смерті як передумови і запоруки “вічної молодості"... '
Цікавим виявом сюрреалізму в українській поезії с незакінчена збірка Б.-і. Антонича "Ротації". Сам автор в інтерв’ю часописові “Назустріч" (1У35, № 15) назвав цей стиль “надреалістичним натуралізмом” міської теми. "Ротації”, за його визначенням, — це "місто в собі, місто — суть, місто — майже царина природи, місто — майже біологізоване...” Уже з цієї короткої самохарактеристики окреслюється антонич і вс: ький варіант сюрреалізму: тут немає й натяку на бретонівеький автоматизм письма, навпаки, домінує наскрізна концеитуальність задуму. Скульптурна монументальність образів, що творять фантастичні пейзажі, які нагадують чи то нагромадження ранніх геологічних епох, чи то хаос зруйнованих внаслідок апокаліптичної катастрофи гігантських міст, споріднює сюрреалістичні в із її Антонича з сюрреалізмом у живописі, зокрема з творами Д Кірко та M Андрієика, творчістю яких поет цікавився».
Мітки: біографія, конспект по біографії, біографія коротко, детально.
Поняття пов'язані з його творістю:
Міфологізм — відображення міфологічного мислення в літературі, використання письменниками з різними художніми цілями елементів давньої міфології.
Асоціативність (лат. association — зв’язок, поєднання) — властивість літератури, особливо філософської поезії, яка передбачає формування художнього змісту твору на основі різних історико-культурних смислів.
Запитання для самоперевірки
Початковий рівень
- Назвіть поетичні збірки Б.І. Антонича.
- Про якого відомого українського поета згадано у вірші «Вишні»?
Середній рівень
- Які риси своєї особистості виділяє автор у поезії «Автопортрет*?
- Поясніть назву твору «Зелена Євангелія».
Достатній рівень
- Схарактеризуйте образність поезії «Різдво».
- Визначте переживання ліричного героя поезії «Дороги».
- Як у поезіях Б.-ї. Антонича розкрито тему єдності людини з природою?
- Розкрийте філософський зміст «Пісні про незнишенність матерії».
Автор: admin от 27-04-2013, 11:53, Переглядів: 11970