Українські історичні пісні - «Бездонна душа українського народу» » Народна Освіта


Народна Освіта » Українська література » Українські історичні пісні - «Бездонна душа українського народу»






Українські історичні пісні - «Бездонна душа українського народу»

Українські історичні пісні — безмежний світ героїки і краси,

могутня хвиля почуттів, загадкова скарбниця мрій і сподівань людей,
які їх складали. Складали, щоб зберегти для нащадків славні імена
героїв, увічнити пам’ять про видатні історичні події, які визначали
життя українського народу. У цих піснях яскраво відтворений воле-
любний дух українців.

Це особливий жанр народної творчості, найдавніші зразки якого
відносять до часів козаччини, кривавих татарських набігів на Укра-
їну, коли страшним Чорним шляхом1 тяглися валки уярмлених
людей, гнані нагаями із сириці2. І справдилися сподівання таланови-
тих народних поетів — досі ті пісні, що примандрували до нас із
далекого минулого, торкають струни серця, збуджують уяву, триво-
жать душу. Бо в тих піснях не лише історія волелюбного народу, у
них - мудрість, честь, гордість, самоповага і любов!

Як ви гадаєте, чи припинився нині процес створення історичних на-
родних пісень? Чому?

У мене вмить заб'ється в грудях серце,
Коли до болю рідна й чарівна
Десь українська пісня розіллється
І жайвором над нами залуна.

Ігор Муратов

Знаєте, як довідатися про те, яке значення мала в історії країни і
народу певна історична подія? А кого із визначних людей минулих
епох вважали героєм, кого - ні? Послухайте історичні народні пісні!
Саме в них висловлювали невідомі автори від імені всього народу
своє ставлення до оспівуваних подій, до тих, хто творив історію
України.

Основна тематика історичних пісень, як і дум, які ви будете
вивчати пізніше, — боротьба з турецько-татарськими й польськими

’Чбрний шлях - один із шляхів, яким користувалися татари для
набігів на Правобережну і Західну Україну в XV1-XVH ст.

2С и р й ц я - недублена шкіра (яловича, свиняча), оброблена жировими
речовинами для міцності й еластичності.

загарбниками, із соціальним і націо-
нальним гнітом. Ці пісні стали одним з
найцінніших скарбів народу, що сто-
літтями боровся за свою незалежність,
їх співали не лише на дозвіллі - з ними
йшли в бій велетні-козаки, і стогнала
під копитами козацьких коней земля,
віщуючи неминучу загибель ворогам.

 

У яких іще фольклорних творах услав-
люються такі герої?

Видатний російський письменник
Лев Толстой так сказав колись про
українську пісню українському студен-
тові, що завітав до нього в Ясну Поля-
ну: «Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою
душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово вили-
вати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має
таку пісню, тому нічого боятись за своє майбутнє. Його час не
за горами. Вірите чи ні, що жодного народу простих пісень я не
люблю так, як вашого. Під їх музику я душею спочиваю. Скільки
в них краси і грації, скільки дужого молодого почуття і сили!».
А геній світової музики Петро Чайковський, якого багато що
пов’язувало з Україною, де він народився, немовби довершив слова
письменника: «Бувають щасливо обдаровані натури, і бувають так
само щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музи-
кант — це українці». А от арабський вчений і мандрівник Павло
Алеппський у XVH столітті записав: «Співи козаків радують душу і
зціляють від печалі, бо йдуть вони від серця і виконуються наче з
одних уст».

Які ще відгуки видатних людей про українську пісню ви знаєте? Наведіть
приклади та прокоментуйте їх.

Пісня не лише підтримувала впродовж віків волелюбний дух
українського народу, який відстоював незалежність і свободу своєї
вітчизни. Вона надихала українських письменників на створення
прекрасних літературних полотен. Свідченням цього є безсмертні
поезії Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та багатьох
інших класиків української літератури, з творчістю яких ви вже
мали можливість ознайомитися. їхні вірші ви вивчатимете й надалі,
бо в кожному віці людина обирає нову стежку, яка знову й знову
приводить її до джерел національної духовності.

Які паралелі з фольклором можна знайти у вивчених вами творах україн-
ських класиків?

Ось одна з таких пісень, що вже чимало століть бентежить душі
слухачів, нагадуючи про славних лицарів України:

ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА,
БО НІЧИМ ПРОЖИТИ...

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити:
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти.

Котрі молодії -
У полон забрато;

Як заняли, то й погнали
До пана до хана.

Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку,

Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!

Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.

Ой козак до ружини,
Бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин,
3 душею розлука!

У пісні «Зажурилась Україна, бо нічим прожити...» Україна є
потужним образом-уособленням. Вона, як матір, оплакує своїх дітей,
гнаних у неволю. У цій коротенькій, проте пронизливо тужливій
пісні надзвичайно багато інформації, закодованої у виразних, влуч-
них образах, витворених багатою уявою народного генія.

 

Справді, татари не брали в полон
маленьких дітей, бо ті не витримували
важкого багатоденного походу' до Кри-
му, куди здебільшого гнали полонених.
Тому малюків жорстоко вбивали. Над
усе цінувалися на невільницьких рин-
ках Туреччини вродливі українські
дівчата, кремезні юнаки. Тому саме їх
забирали в неволю і гнали, як худобу,
до господарів, що дивилися на них
лише як на живий товар.

У піснях часто розповідається і про
те, як козаки кидалися навздогін
визволяти полонених братів і сестер,
дружин і коханих.

Пригадайте повість Андрія Чайковського «За сестрою», вивчену мину-
лого року. Які сюжетні елементи пісні й повісті подібні?

Із твору ми дізнаємося, що нечисленному загонові козаків важко
було протистояти величезній навалі ординців, а тому довелося вдати-
ся до хитрощів, застосовуючи непросту військову науку: «ти станеш
на воротях, а я в закаулку». Звучать рядки й про те, що іноді ті, хто
уникнув полону, прості селяни, бурлаки так само разом із козаками
рятували своїх рідних.

Проте поряд із тугою-плачем у пісні відчувається незламна воля
українського народу до боротьби, віра в перемогу, ненависть до хижо-
го й підступного ворога.

Пісня побудована у формі звертання, причому звертатися до коза-
ка-лицаря, від якого чекають допомоги, міг і батько забраних у нево-
лю дітей, і брат, якого розлучили із сестрою, і навіть мати чи сестра.
Не дивуйтеся, адже з історичних пісень ви можете довідатись, як
жінки брали до рук зброю і мужньо боронили свою землю від татар-
ської навали.

А як вам здалося, хто саме просить допомоги в козака і чому звучать
такі слова: «А я з кулаками»? У якому з прочитаних вами творів молода
дівчина нарівні з усіма стає на захист вітчизни від турецько-татар-
ських завойовників? Чи могла б, на вашу думку, ця пісня співатися від її
імені?

Пісня дуже динамічна, завдяки римуванню легко запам’ятовуєть-
ся. В ній використано традиційні для фольклорних творів вигуки,
специфічна лексика (дієслівні форми на -но, -то; архаїзми тощо) та
відзначається піднесеним настроєм.

ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ ТА КОЗАК СІРКО

Та, ой, як крикнув же та козак Сірко,

Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:

- Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,

Та збирайтеся до хана у гості!

Та туман поле покриває,

Гей, та Сірко з Січі та виїжджає.

Гей, та ми думали, та ми ж думали.

Що то орли та із Січі вилітали,

Аж то військо та славне запорізьке

Та на Кримський шлях із Січі виїжджало.

Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що сизий орел по степу літає, —

Аж то Сірко на конику виїжджає.

Гей, та ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що над степом та сонечко сяє, -
Аж то військо та славне запорізьке
Та на вороних конях у степу виграває.

Та ми думали, ой, та ми ж думали,

Що то місяць в степу, ой, зіходжає, —

Аж то козак Сірко та козак же Сірко
На битому шляху та татар оступае.

Героєм цієї пісні є Іван Сірко (між 1605 і 1610 - 1680) - кошовий
отаман Запорозької Січі. Талановитий воєначальник, учасник Націо-
нально-визвольної війни українського народу 1648—1654 років під
проводом Богдана Хмельницького, уславився також походами проти
Кримського ханства, визволенням багатьох невільників.

Пісня вражає наступальним настро-
єм, мажорними інтонаціями, яскрави-
ми образами. Але водночас вона й дуже
конкретна: у центрі уваги — реальна
історична особа, український націо-
нальний герой Іван Сірко, Запорозька
Січ — колиска українського лицарства,
Кримський шлях - шлях сліз і славних
перемог. Саме в цій пісні й змальовано
той момент, коли прийнято рішення
про похід на підступну орду, на татар,
що плюндрували Україну.

 

У цій пісні використано надзвичайно цікаві образи-гіперболи:
туман поле покриває — образ, який свідчить про величезну козацьку
силу, що здатна розгромити ворога. Наявний тут і образ-символ —
орли та із Січі вилітали. В образі орла ще від фольклорних часів
народ бачив справжнього лицаря — гордого, відважного, сильного й
неодмінно красивого.

Знайдіть у цій пісні інші яскраві образи, а серед них - образи-символи.

Історія України справді знає незліченну кількість прикладів само-
відданого служіння рідному краю, своїй землі. І кожна із цих пісень
є свідченням високої обдарованості, поетичного таланту українців.

ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ

Ой Морозе, Морозенку,

Ти славний козаче.

За тобою. Морозенку,

Вся Вкраїна плаче.

Не так тая Україна,

Як теє горде військо,

Ой заплакала Морозиха,

Ідучи на місто.

Не плач, не плач, Морозихо,

Об сиру землю не бийся,

Ой ходімо з нами, з нами, козаками,

Та меду-вина напийся.

Ой щось мені, та милі браття,

Та мед-вино не п’ється,

Ой десь мій син та Морозенко
Та із турчином б’ється. -
Із-за гори, з-за крутої
Гордо військо виступає.

Ой попереду Морозенко
Сивим коником виграває.

Ой і став Морозенко
Та й у полі гуляти.

Ой і стали ж тоді та Морозенка
Ляхи і турки обступати.

Морозенко та козаченько,

Як мак, розпускався,

Ой Морозенко та козаченько
В неволю попався.

Ой повели та Морозенка
На Савур-могилу:

-    Ой подивися, Морозенку,

На свою Вкраїну! —

Вони ж його не били
І не в чверті рубали.

Ой тільки з його, з його, молодого,

Та живцем серце взяли.

Прощай, прощай ти, Морозенку,

Ти славний козаче.

Ой за тобою, Морозенку,

Вся Вкраїна плаче.

Ой вийняли серденько
Та й вкинули у воду:

-    Тепер дивись, Морозенку,

На свою ти вроду! -

Ой винесли Морозенка
На Савур-могилу:

-    Тепер дивись ти, Морозенку,

На свою Вкраїну!

 

Сповнена драматизму, ця пісня є однією з найпопулярніших в
Україні. Напевно, тому, що і козацький рід Морозів був одним із най-
шанованіших в Україні, а герой пісні -
людина смілива, горда, незламна, сильна
духом, безмежно віддана своїй вітчизні.

Які риси українського козака підкреслив
художник на цьому портреті?

Морозенка змальовано як козацького
ватажка, що виступає попереду війська, а
в одному з рядків підкреслено: він навіть
не бився з ворогом, він «гуляв» полем.
Такий вислів традиційно вживали в
народних піснях, коли хотіли показати,
що козаки могли, мов на прогулянці,
силою й завзяттям своїм подолати ворога.

Та не так сталося з Морозенком. Справ-
дилися гіркі материні передчуття - взяли
юного лицаря в полон.

У пісні звучить гірка туга козака, що
помирав, дивлячись на кохану Вкраїну, і
страждання матері за втраченою дити-
ною, палюча ненависть до заклятих воро-
гів і всенародна любов до молодого героя,
замилування його відвагою, мужністю,
самовідданістю і щирий жаль за тим, що
такий юний і прекрасний лицар загинув.

 

Визначте тропи, використані в пісні, та
їхню роль у творі.

Багато історичних пісень складено про
боротьбу України з польською шляхтою.
Переважають твори про Національно-
визвольну війну українського народу
1648—1654 років. Головний герой цих
пісень — Богдан Хмельницький, уславле-
ний гетьман Запорозького війська, визнач-
ний політик і державний діяч своєї доби.

Саме про нього склав народ промовисту, яскраву, сповнену любові
до героя і зневаги до ворогів пісню.

ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ

(Пісня про Богдана Хмельницького)

Чи не той то хміль.

Що коло тичин в’ється?..

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б’ється.

Чи не той то хміль.

Що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький,

Що ляшеньків тисне.

Гей, поїхав Хмельницький
Ік Жовтому Броду, —

Гей, не один лях лежить
Головою в воду.

Не пий, Хмельницький, дуже
Той Жовтої Води, —

Іде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди.

— А я ляхів не боюся
І гадки не маю —

За собою великую
Потугу я знаю.

Іще й орду татарськую
За собою веду, —

А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду. -
Ой втікали вражі ляхи -
Погубили шуби—

Гей, не один лях лежить
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати,

Прийдеться ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали ляхів
Де якії повки,
їли ляхів собаки
І сірії вовки.

Гей там поле,

А на полі цвіти -
Не по однім ляху
Заплакали діти.

Гей, там річка.

Через річку глиця —

Не по однім ляху
Зосталась вдовиця!

Пісня веде нас сторінками славного минулого, реальних історичних
подій. Найвірогідніше, вона була складена саме після блискучої пере-
моги гетьмана Богдана Хмельницького і його війська під Жовтими
Водами. Ми також довідуємося про те, що тонкий політик і дипломат
Хмельницький вирішив піти до спілки навіть з татарами, аби звільни-
ти Україну від польського панування. Гетьманові часто ставили це на
карб, хоча він змушений був вдаватися навіть до таких тимчасових
союзників: цього вимагало тодішнє становище батьківщини.

Пригадайте, що ви знаєте з історії про гетьмана Богдана Хмельницького,
його військові перемоги, політичні рішення. Де встановлено пам’ятники
гетьманові? Де саме на території України знаходяться Жовті Води?

Цей твір багатоголосий: у пісні звучать і героїчні мотиви, і гор-
дість за перемогу, і дошкульна іронія, навіть сарказм, яким підкрес-
люється можливість перемоги над пихатим і самовпевненим ворогом.

У пісні Богдан Хмельницький порівнюється з такою надзвичай-
ною рослиною, як хміль. Адже саме хміль здатен швидко і потужно
розвиватися й обплітати все довкола своїми стеблами й листками.
Знищити цю рослину дуже складно, оскільки хміль проникає всюди
і його чіпкі стебла немовби цементують поверхню. Цей образ прямо
проектується на Національно-визвольну війну, очолювану славним
українським гетьманом, яка поступово ширилася всією Україною,
проникаючи в найвіддаленіші її куточки, захоплюючи у свою орбіту
кожного, хто готовий був віддати життя за свободу і незалежність
вітчизни.

У пісні Богдан Хмельницький упевнено визначає свою життєву
позицію: не боїться ворога, твердо знає, як треба діяти, упевнений у

перемозі й переконаний у своїй правоті. Зверніть увагу: пестливий
суфікс ужито у слові ляшеньки, проте в контексті цієї пісні він віді-
грає не традиційну роль (ліризація — надання тексту довірливого,
ніжного звучання, вияв любові до когось), а підкреслює презирливе
ставлення українського народу до ворогів.

Які ще художні засоби є в цій пісні, яку роль вони відіграють?

Рух опору проти феодально-кріпосницького й національного гноб-
лення, що охопив у XVII — першій половині XIX століття всю Укра-
їну, змальований у народній поезії як велика і грізна сила. Народ
оспівав мужню, героїчну боротьбу проти поміщиків-кріпосникїв,
уславив її народних ватажків — Максима Залізняка, Олексу Довбу-
ша, Устима Кармалюка. Хоробрі лицарі-козаки воліли краще
накласти головами, прийняти мученицьку смерть, аніж втратити
свободу або відмовитися від боротьби за волю неньки-України! Про
славного ватажка, який очолив знамениту Коліївщину, селянське
повстання, описане Тарасом Шевченком у безсмертній поемі «Гайда-
маки» (цю поему вивчатимете в старших класах), склав народ пісню
«Максим козак Залізняк».

МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК

Максим козак Залізняк,
Козак з Запоріжжя,

Як поїхав на Вкраїну —

Як пишная рожа!

Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.
Обступили город Умань,
Покопали шанці
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці,

Накидали за годину
Панів повні шанці...

Отак Максим Залізняк
Із панами бився,

І за те він слави
Гарной залучився.

Лине гомін, лине гомін
По степу німому, —
Вертаються козаченьки
Із бою додому.

 

Максим Залізняк — постать історична. Цей колишній наймит із
чотирнадцяти років виховувався на Запорозькій Січі. Тільки-но
уявіть, які риси характеру потрібно було виявити, щоб отримати на
Січі таке прізвисько - Залізняк!

Саме цей хоробрий і самовідданий ватажок очолив Коліївщину -
найпотужніше національно-визвольне повстання в історії України.
Легендарного очільника було підступно захоплено офіцерами росій-
ської імператриці Катерини II і за її наказом тавровано й заслано на
каторгу до Сибіру.

Залізняк був улюбленцем народу, і це відчувається в пісні. Відомо
також, що це був вродливий, ставний чоловік, і в народній пісні його
порівняно з найкращою квіткою — рожею.

Як ви вважаєте, змальовувати народних ватажків красивими зовні і вну-
трішньо -традиція українського фольклору чи данина реальності?

Однак головний мотив — уславлення подвигу звитяжців-козаків та
їхнього ватажка, Максима Залізняка, що виконували святу місію,
визволяючи вітчизну від лютого ворога. Як і в пісні «Чи не той то
хміль», тут ідеться про одну з перемог повсталих під Уманню. Саме
цей епізод народної війни за свободу стане одним із найяскравіших у
поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки» — славному епосі Коліївщини.

Чимало образів мають глибокий підтекст: «повні шанці панів» -
мається на увазі перемога над ляхами, які зазнали відчутних втрат і
не скоро оговталися після уманської поразки; «лине гомін по степу
німому» — так линула слава про відважного ватажка повсталих Мак-
сима Залізняка.

Які ще подібні образи ви можете визначити в пісні? Прокоментуйте їх.

Ця пісня має виразний маршовий ритм, вона немовби відтворює
лунке цокотіння кінських копит під утомленими козаками, що «вер-
таються... із бою додому».

Не менш яскравим постає в народних піснях інший народний
герой - У стилі Кармалюк.

ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ

За Сибіром сонце сходить.
Хлопці, не зівайте,

Ви на мене, Кармалюка,

Всю надію майте!

Повернувся я з Сибіру,

Та не маю долі,

Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.

Маю жінку, маю діти,

Та я їх не бачу,

Як згадаю про їх муку —

Сам гірко заплачу.

Зібрав собі гарних хлопців, —
Що ж кому до того?

Засідаєм при дорозі

Ждать подорожнього.

Чи хто їде, чи хто йде.
Треба їх спитати,

Як не має він грошей —
Треба йому дати!

Аж тут їде сам владика:
— А здорові, хлопці!

Ой довго ми вас чекали,
Благослови, отче!

Ой вилічив сам владика
Сорок тисяч грошей,
Подивився кругом себе —
Всі хлопці хороші.

Ой чи їде, чи хто йде.
Треба його ждати,

Ой прийдеться Кармалюку
Марне пропадати.

Ой прийдеться Кармалюку
Марне пропадати,

Бо немає пристанища.

Ані свої хати.

Асесори1, ісправники
За мною ганяють.

Більше вони людей б’ють.
Як я гріхів маю.

Зовуть мене розбійником.
Кажуть — розбиваю.

Ще ж нікого я не вбив,

Бо й сам душу маю.

3 багатого хоч я й візьму -
Убогому даю.

Отак гроші поділивши,

Я гріхів не маю.

Судять мене вдень і вночі,
По всяку годину.

Ніде мені подітися,

Я од журби гину.

Чи хто їде, чи хто йде,

Часто дурно ждати.

Отак треба в лісі жити.

Бо не маю хати.

Пішов би я до дітей —

Красу мою знають:

Аби тільки показався,

То зараз впіймають.

А так треба стерегтися,

Треба в лісі жити.

Хоч, здається, світ великий.
Ніде ся подіти!

Прийшла туга до серденька.
Як у світі жити?

Світ великий і розкішний,

Та ніде ся діти!

У неділю дуже рано
У всі дзвони дзвонять,

А мене, Кармалюка,

Як звірюку гонять.

Нехай гонять, нехай ловлять,
Нехай заганяють,

Нехай мене, Кармалюка,

В світі споминають!

У широковідомій народній пісні оспівано легендарного ватажка
селянського визвольного руху. Про нього ходили легенди, його
порівнювали з Робіном Гудом — і небезпідставно. Цей відчайдушний
захисник усіх бідних і покривджених діяв на Поділлі в першій поло-
вині XIX століття. Кріпак поміщика Пигловського, він не витримав
знущань і ставлення до людей, як до худоби, утік і в 1813 році роз-
почав повстанську боротьбу.

Яка територія України зветься Поділлям? Які ще подібні назви україн-
ських теоитооій ви знаєте?

Уявіть собі, Устим Кармалюк зміг зібрати під своєю орудою близь-
ко 20 тисяч повсталих селян! Це була ціла армія, часто озброєна
лише дрючками чи рогатинами, проте така, що нагонила жах на
зарозуміле й сите панство.

Життя Устима Кармалюка нагадує пригодницький роман: він
чотири рази тікав із сибірської каторги й повертався в Україну, про-
довжуючи мстити панам, у його житті була драматична історія
кохання і море народної любові. Цього славного сина України було
підступно вбито царськими посіпаками в 1835 році.

Пісню, з якою ви тільки-но ознайомилися, свого часу навіть при-
писували самому Кармалюкові, бо співається вона від першої особи і

'Асесор- засідатель казенної палати, військового суду та ін. у цар-
ській Росії.

звучить у ній щирий біль людини, яка
принесла в жертву великій справі бороть-
би і спокій, і особисте щастя.

 

А як на вашу думку, чи міг би сам Кармалюк
скласти таку пісню? Об'єднайтеся у дві
групи, одна з яких шукатиме аргументи
«за», інша - «проти».

Усе життя народного героя вмістилося в
таких коротких, але промовистих рядках!

За словами постають картини поневі-
ряння Устима в Сибіру, розлука з коха-
ною дружиною і дітьми, переслідування
розлючених жандармів, грабунки багатих
на користь бідних, життя в лісі.

Проте найбільше смислове навантаження припадає на останню
строфу пісні: саме в ній Кармалюк виявляє своє життєве кредо: він
не боїться, бо розуміє, що йтиме до кінця. І саме за це «споминати-
муть» його в майбутньому.

Герой пісні протестує і проти облудних наклепів: він ніколи не
вбивав людей, а справді, як англійський розбійник Робін Гуд, від-
бирав добро в багатих і наділяв ним бідних.

Пісня, складена в тужливому ключі, притаманному романсам, і
справді має романсовий характер. У ній відбилися інтимні пере-
живання зрілої людини зі складним внутрішнім світом, у душі якої -
вічний неспокій, пов’язаний з обов’язками перед життям і людьми,
перед вітчизною.

Зверніть увагу, в пісні багато окличних інтонацій, які підкреслю-
ють в одному випадку чітку життєву позицію, в іншому - мотиви
розпачу7.

Визначте, яку роль відіграє оклична інтонація в різних випадках.

Провідна ідея самопожертви в ім’я суспільного блага пронизує
пісню, її герой стає для нас близьким, зрозумілим, бо ми відчуваємо
непідробну щирість його зізнань і любов до свого славного героя тих,
хто складав ці слова. А все, що народжується з великої любові, живе
вічно. І завжди линутиме над Україною ця тужлива пісня, і вічно
житиме в народній пам’яті славний і відважний Устим Кармалюк!

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

1.    У яку історичну епоху зароджувались історичні пісні?

2.    Якою спільною темою об’єднані пісні «Зажурилась Україна, бо
нічим прожити...», «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко», «Ой
Морозе, Морозенку»?

3.    Проти кого і проти чого боролися герої пісень - Максим Залізняк,
Іван Сірко, Морозенко, Устим Кармалюк, Богдан Хмельницький?

4.    Хто з героїв прочитаних пісень вам сподобався найбільше? Чому?

Міркуємо

1.    Доновніть розпочату фразу: «Провідними мотивами історичних
пісень є...».

2.    Назвіть провідні мотиви українських народних історичних
пісень.

3.    Визначте, про які факти біографії героїв пісень ви дізналися із
самого тексту творів.

4.    Якими ви уявляєте героїв прочитаних пісень? Створіть їхні сло-
весні иортрети-характеристики.

Аналізуємо

1.    Які ще важливі події української історії могли б бути відобра-
жені в історичних піснях? Можливо, хтось із вас уже чув такі
пісні? Розкажіть про них своїм однокласникам.

2.    Узагальніть свої враження від уславлених у піснях народних
героїв. Визначте, які риси об’єднують їх усіх.

3.    Виберіть пісню, яка вам найбільше сподобалася, проаналізуйте
її та вивчіть напам’ять.

4.    Розвиньте розпочату думку: «Народ увічнив імена народних ге-
роїв за те, що...».

Дискутуємо

1.    Як ви розумієте значення і функції пісень у житті українського
народу? Аргументуйте.

2.    Чи міг би зрадник стати героєм народної пісні. Чому? Доведіть
свою думку.

3.    За які заслуги народ увічнив і оспівав у піснях окремих діячів
своєї історії?

4.    Наскільки точно передають художні полотна, якими ілюстрова-
но цей розділ, внутрішній зміст, динаміку, пафос українських на-
родних історичних пісень?

ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ

У всі часи люди мріяли про свободу, незалежність, справедливість. Мрії про-
стих людей про щастя втілювались у фольклорі. Тому й не дивно, що улюблени-
ми персонажами фольклору різних країн є шляхетні розбійники. В Україні ми
співаємо пісень про Устима Кармалюка, Олексу Довбуша, але й для них стало
прозивним ім’я англійського розбійника Робіна Гуда, що все життя допомагав
простим людям.

Англійці уславлювали свого героя такими словами:

Він за кращих друзів мав
Знедолених усіх,

А багачів на смерть лякав
Його мисливський ріг

А так звучить в одній з балад погроза головного противника Робіна Гуда:

Поклявсь я Робіна спіймать,
Знайду лиш - так і знай:

У ріг баранячий скручу, -
Це каже Гісборн Гай!

Прочитайте уривок всесвітньо відомого переказу про героя із Шервудського
лісу:

«Нарешті Робін голосно й дзвінко просурмив тричі у свій ріжок, а потім вихо-
пив з-під конячої шкури свій незрадливий лук. І перш ніж отетерілий шериф та
його вояки встигли вхопитися за зброю, у повітрі засвистіли несхибні стріли.

Ще одна злива стріл посипалася на них із-за міських мурів і крізь ворота. То
Вілл Пурпуровий і Вілл Стютлі, коли Робін ще розмовляв із шерифом у лісі, по-
бачили їх і поспішили на поміч своїм товаришам. Вони наспіли дуже вчасно. На-
жахане військо шерифа кинулося панічно тікати. А Робін і Маленький Джон, живі
та здорові, стояли під шибеницею, посилаючи навздогін ворогам співучі стріли й
глузливий сміх.

Невдовзі вони приєдналися до своїх товаришів, і вся ватага подалася на спо-
чинок до гостинного лісу...».

Отже, в усіх піснях і переказах світу про благородних і самовідданих борців за
справедливість уславлюються мужність, хоробрість, справжня дружба і відда-
ність, вірність своїм переконанням. І в усіх засуджуються жорстокість, підступ-
ність, зрада і підлість. Так має бути, завдяки цьому кожному близькі ідеали
прекрасних пісень і легенд, у якій би країні вони не народилися!

ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Історична пісня — народнопоетичний твір, присвячений
важливій історичній події чи відомій історичній постаті, де висловлю-
ється ставлення народу до подій та героїв. Історичні пісні можна назва-
ти ліро-епічними творами, оскільки в них поєднується стихія почуттів
(лірика) з героїко-романтичною оповіддю, притаманною епосу.

Для історичних пісень характерною є строфічна побудова, риму-
вання. Історичні пісні можуть бути досить великими за обсягом, час-
то зображуване в таких піснях романтизується, гіперболізується.

На прикладі пісні «Максим козак Залізняк» виділіть яскраві ознаки укра-
їнської історичної народної пісні.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Свого часу досить розповсюдженою була французька літературна гра бурі-
ме. Це слово означає «римовані закінчення». Суть її полягає в тому, що на за-
здалегідь задані рими потрібно написати вірші.

Тему для поезій кожен може обрати довільно, але бажано, щоб вона була
пов’язана з героїчним минулим нашого народу: з боротьбою проти загарбників,
славними подвигами українського козацтва або з будь-якою іншою історичною
подією чи особою.

Ось такі рими пропонуємо вам для гри:

слава - держава, доля - воля;

прийти - перемогти, страждання - бажання.

Наприклад:

Повинен світлий час прийти,
Скінчитись мають всі страждання.
А ворога перемогти -
Це спільне в нас усіх бажання!

Потренуйтеся! Можливо, ви відкриєте в собі поетичні здібності, а складена
вами пісня ширитиметься світом!

ЛІТЕРАТУРНА П’ЯТИХВИЛИНКА

Пропонуємо вам мудрі й дотепні українські приказки і прислів'я, що стосують-
ся народної пісні. Упродовж п’яти хвилин ви читатимете і запам’ятовуватимете ці
приказки та прислів'я, а потім, закривши підручник, спробуєте повторити ті, які ви
запам'ятали. Той, хто запам'ятає і повторить більше за всіх, буде вважатися пе-
реможцем імпровізованого конкурсу.

1.    З піснею дружити - вік не тужити.

2.    Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину.

3.    Хто співає, той журбу проганяє.

4.    Де праця, там і пісня.

5.    З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.

6.    Стара пісня на новий лад.

7.    Пісня і дух відстоїть, і рану загоїть.

8.    Пісня і праця - великі дві сили.

9.    У пісенному краю життя як у раю.

10.    Пісня крила має, весь світ облітає.

11.    Солов'їними піснями ситий не будеш.

12.    Як уміє, так і піє.

13.    Душа без пісні - птиця без крил.

14.    Пісенний край - усім людям рай.

15.    Співаючи живи, а живучи - співай.

16.    Сопілка співає - душу виймає.

17.    Найдорожча пісня, з якою мати колисала.

18.    Пісня - душа народу.

Автор: admin от 18-08-2016, 19:36, посмотрело: 4020