Народна Освіта » Біологія » Вплив діяльності людини на стан біосфери

НАРОДНА ОСВІТА

Вплив діяльності людини на стан біосфери

У чому полягає сучасна екологічна криза?

Людина на певному етапі розвитку цивілізації та техніки почала ак­тивно перетворювати природу, а її вплив на довкілля збільшувався з кож­ним сторіччям, доки не став провідним екологічним фактором - антропо­генним. Перелік екологічних проблем, породжених діяльністю людини, досить великий - зростання народонаселення, нестача продовольства, енергії, прісної води, забруднення навколишнього середовища тощо. Вони поставили людство на межу всеосяжної біосферної кризи.

Зростання чисельності населення. За підрахунками вчених, у 7-му тисячолітті до нашої ери населення Землі налічувало не більше 10 млн, на початку нашої ери - близько 300 млн, у середині XVII ст. - близько 700 млн, за XX сторіччя зросло майже вчетверо, а у 2030 р. може пере­вищити 9 млрд. Лише за останні 50 років населення нашої планети збіль­шилося вдвічі, що змушує говорити про справжній демографічний вибух, наслідки якого можуть бути непередбачуваними.

Зростання населення Землі та розвиток промисловості супроводжу­ються інтенсивним розвитком міських поселень (урбанізація), зокрема появою велетенських міст - мегаполісів (мал. 32.1). Нині у містах про­живає понад 40 % населення, хоча вони займають не більше 0,5 % площі

нашої планети. Міста та їхні околи­ці є прикладом антропогенно зміне­ного природного середовища: прак­тично повне знищення природних екосистем, високий рівень забруд­нення промисловими та побутовими відходами, інтенсивний рух тран­спорту тощо. В містах унаслідок скупчення населення постійно іс­нує високий ступінь ризику розви­тку епідемій грипу, СНІДу, холери« черевного тифу (сальмонельоз), ту­беркульозу тощо, зараження пара­зитичними червами, кліщами, ко* махами.

Забезпечення населення Землі продуктами харчування потребує щорічно- і ІЧ) збільшення площі орних земель. Але І «плив знарядь і способів обробітку, вирубування лісів, які захищають ґрунти від дії вітрів і підземних вод, та інші фактори спричиняють їхню ерозію. Еро­зія ґрунтів - це зменшення товщі їх­нього верхнього, найродючішого, шару в результаті знесення вітром або водою (мал. 32.2). Унаслідок ерозії та інших явищ (засолювання тощо) запаси родю­чих ґрунтів щорічно зменшуються на 24 млн т, а площа пустель лише за останні ги років збільшилася ва 100 млн га. Інша причина скорочення площі орних земель - мсаленнл ґрунтів унаслідок нераціонального поливу. Надмірне зрошування спри чиняє підвищення рівня ґрунтових вод, у результаті чого ва поверхні ґрунту відкладаються солі, що підіймаються разом з ними.

Шкідники культурних рослин і свійських тварин знищують принайм­ні 50 % продукції сільського господарства. Надмірве використання пести­цидів забруднює продукти харчування, питну воду, з якими вони можу гь потрапляти до організму людини та свійських тварин.

Знищення лісів (мал. 32.3). Протягом останніх 10 тисяч років під впли вом діяльності людини площа лісів на нашій планеті скоротилася не менш ніж на третину. Нині фітоценози деревних рослин щорічно скорочуються на 17 млн гектарів насамперед за рахунок тропічних лісів, які відіграють провідну роль у підтриманні екологічної рівноваги ва нашій планеті. Як відомо, зменшення площі лісів є однією з причин накопичення в атмосфері вуглекислого газу.

Проблеми достатності енергоресурсів. Проблема енергозабезпечення тісно пов’язана з екологічним станом планети: ефективне використання енергоресурсів дає змогу знизити не тільки собівартість виробництва, а й рівень видобутку корисних копалин і тим самим зменшити рівень забруд­неності довкілля. Зокрема, збіль­шення споживання електроенергії потребує будівництва нових елек­тростанцій, серед яких і атомні (АЕС), Експлуатація АЕС, які діють У понад ЗО країнах світу, пов’язана з вирішенням проблем їхньої безава­рійної роботи, забруднення радіону­клідами довкілля, ізоляції (похо­вання) відпрацьованого палива тощо. Щорічно внаслідок роботи АЕС утворюється понад 70 тонн ра­діоактивних відходів, але надійні способи їхнього зберігання донині невідомі. Термін експлуатації кон­тейнерів, у яких зберігається від­
працьоване паливо, дуже копп^. порівняно з періодом напівро радіоактивних речовин (у ізотопів він досягає понад 2400? ків), тому через певний час значне забруднення довкілля, и* виключена і можливість аварій АЕС, унаслідок яких великі території стають непридатними для про живання та господарського вико ристання. Такі аварії були на АЕСу Три Майл Айленд (СІНА), ядерному заводі на Уралі поблизу Єкатерин. я бурга (Росія), але найбільша з них відбулася у квітні 1986 р. на Чорнобильській АЕС поблизу столиці Украї. ни - міста Києва. І нині, через багато років, важко спрогнозувати її наслід. ки, адже викиди радіонуклідів були не менші, ніж ті, що утворюються внаслідок вибуху великої атомної бомби.

11 березня 2011 р. великий землетрус стався на морському дні поблизу східного узбережжя японського острова Хонсю. Внаслідок землетрусу та викликаного ним цунамі були пошкоджені реактори атомної електростанції «Фукусіма - 1* (мал. 32.4); розпочалась пожежа. Реактори охолоджували морською водою, тому в океан потрапила велика кількість радіонуклідів, зокрема цезій-137. Період напіврозпаду цього радіоактивного ізотопу ста­новить близько ЗО років; у воді він перебуває у вигляді йонів. Цезій-13? спочатку потрапляє всередину водоростей та інших планктонних організ мів; проходячи ланцюгами живлення, він накопичується в небезпечних кількостях у м’язах хижаків - лососевих та інших риб, кальмарів, вось миногів, ікрі тощо. Радіоактивний цезій в організмі людини спричиню* злоякісні пухлини та променеву хворобу. Тому бажано вилучити з раціоні харчування будь-які морепродукти з басейну Тихого океану, зокрема да лекосхідних морів Росії.

Рівень небезпеки на АЕС «Фукусіма - 1» міжнародними організаціям!

визначений як максимальний («катастрофічні аварія»). Досі його надавали тільки катастрофі ні Чорнобильській АЕС.

Кліматичні зміни. Діяльність людини є однією причин змін клімату Землі. Зокрема, інтенсивни: розвиток промисловості та енергетичного комплеї су збільшує концентрацію вуглекислого газу в ач мосфері, що в свою чергу спричиняє так званий № плинний, або парниковий, ефект (мал. 32.5): с останні двісті років уміст С02 збільшився на 26 %> температура біля поверхні Землі зросла на 0,5 | Якщо цей процес триватиме, то вже до середини н ступного сторіччя температура може зрости. Це спричинить танення льодовиків і поля них шапок, підйом рівня води Світового океану і 1-2 м, затоплення понижених місцевостей, а у раї ни і суховії перетворять на пустелі значні територ

Вплив діяльності людини на стан атмосфери. Забруднення атмосфери [ спричиняють викиди шкідливих для здоров’я людини та інших організ­мів відходів промислових підприємств, вихлопних газів автомобільного транспорту. Підпри­ємства будівельної і вугільної промисловості (цементні та гіпсові заводи, відкриті вугільні кар’єри тощо) є джерелами забруднення атмосфери пи­лом. Особливу небезпеку для довкілля становлять кислотні дощі, спричи­нені забрудненням атмосфери та Ж)2. Сполучаючись із молекулами води, ці сполуки утворюють сильні неорганічні кислоти - сульфатну та нітратну. Кислотні дощі призводять до тяжких наслідків: гинуть екосистеми лісів та прісних водойм.

Іншою небезпекою для здоров’я людини може стати послаблення озо­нового екрану. Це відбувається внаслідок надходжений в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук, які використовують в охолоджувальних агрегатах, кондиціонерах, аерозольних балончиках - розпилювачах ла­ків, фарб, парфумів тощо.

Вплив діяльності людини на гідросферу. Діяльність людини негативно впливає на водні екосистеми. Це, зокрема, забруднення промисловими та побутовими відходами, пестицидами і добривами, які змиваються з полів, зведення гідротехнічних споруд, осушення, витік нафтопродуктів тощо (мал. 32.6). Погіршення санітарного стану водойм, а також виснаження водних ресурсів (насамперед прісних водойм і ґрунтових вод) загоетркк проблему питної води. Навіть очищені стічні води варто лише обмежено використовувати для потреб промисловості, енергетики, зрошування ор- них земель тощо.

Зникнення видів. Інтенсивний вплив людини на природні біогеоценозя спричинює вимирання певних видів тварин і рослин унаслідок прямого винищення, руйнування місць їхнього існування, забруднення довкілля тощо. За підрахунками вчених, за останнє тисячоліття з нашої планети зникло понад 130 видів та підвидів ссавців, близько 260 видів і підвидів птахів, а кількість зниклих видів безхребетних тварин, рослин і грабів взагалі важко підрахувати.

Сучасний стан природних ресурсів України. Унаслідок інтенсивної господарської діяльності людини, особливо з другої половини XIX ст., природні ландшафти України зазнали значних змін. Спотворені середови­ща життя диких видів тварин і рослин. Нині площа, охоплена природни­ми угрупованнями, становить лише близько 29 % території країни. Зокре­ма лісові масиви скоротилися до 14,3 % порівняно із 28 % у 1850 р. та 45 % на межі І та II тисячоліть. Практично повністю знищений цілинний ст» змінено гідрологічний режим багатьох територій через побудову гребель, водосховищ, осушення боліт Полісся та обводнення територій степової зони. Зокрема внаслідок створення каскаду штучних морів практично зникли осетрові риби через перекриття їм доступу з Чорного моря (осетер, білуга тощо). Сильне антропогенне забруднення значних те риторій природних екосистем хімічними сполуками, радіонуклідами створює загрозу генофонду багатого і різноманітного тваринного і рослин ного світу України.

За останні 30-40 років значно зменшився вміст гумусу у ґрунтах Укра­їни. Згідно з розрахунками вчених Української академії аграрних наук щорічні втрати гумусу становлять до 1 т/га. Це пояснюють недостатнім впровадженням сучасних технологій обробітку ґрунту. Нині до 20 % ґрун- тів України забруднені токсичними сполуками (радіонуклідами, важки­ми металами, пестицидами тощо).

В Україні зменшується чисельність видів ссавців - об’єктів полювання (лося, дикого кабана, козулі та ін.). Знижується промисел риби у водо­ймах.

Нові терміни та поняття: ерозія ґрунтів, кислотні дощі.

Категорія: Біологія

Автор: admin от 14-04-2013, 14:04, Переглядів: 7918