§ 41. Охорона природи

Ви дізнаєтесь:

як створювалися заповідні території в Україні про категорії природно-заповідного фонду України що таке екологічна мережа

Пригадайте:

які ви знаєте міжнародні організації з охорони природи

Унаслідок тривалої та інтенсивної господарської діяльності па території України майже не залишилося незайманих або малозмі-нених ділянок природних угідь. В умовах критичного стану природного середовища вони є справленім національним багатством, золотим фондом України. Лише заповідні території можуть забезпечити екологічну рівновагу, зберегти хоча б частину дикої природи такою, якою вона с насправді.

Розвиток заповідної справи в Україні.

Одним із головних і досить ефективних заходів охорони довкілля е створення заповідних територій. Ділянки суходолу та водного простору, які мають особливу природну цінність та потребують збереження й охорони, становлять природно-заповідний фонд країни. Різні види територій природно-заповідного фонду призначені для збереження первинних природних ландшафтів, біологічного різноманіття, зникаючих видів тварин та рослин, а також підтримання екологічної рівноваги довкілля.

Основним документом, що регулює розвиток заповідної справи, є Закон України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з яким існують 11 категорій територій та об’єктів загальнодержавного та місцевого значення (рис. 1). За площею понад 85% природ-но-заповідного фонду припадає па заказники та національні природні і регіональні ландшафтні парки.

Категорії природно-заповідного фонду України.

Найбільш відомою категорією природно-заповідного фонду е природний заповідник — вища форма охорони природних територій. Заповідники, з одного боку, є «еталонами» незайманої природи, а з другого — природними лабораторіями, у яких здійснюються різноманітні комплексні наукові дослідження. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, повністю вилучаються з господарського використання. Зараз в Україні існує 19 природних заповідників: «Горгани», Поліський, Карадазький, «Єланецький степ», Канівський, «Медобори», Опуцький, «Розточчя». Український степовий тощо.

Біосферні заповідники — природоохоронні науково-дослідні установи з міжнародним статусом. У біосферних заповідниках виділяються такі зони: заповідна, буферна та зона антропогенних ландшафтів. Заповідна зона призначена для охорони та збережешія природних комплексів, а буферна — для запобігання негативного впливу па заповідну зону. У буферній зоні дозволяється екотуристичпа та еко-освітпя діяльність. У зоні антропогенних ландшафтів розташовані населені пункти та ведеться господарська діяльність, яка не повинна шкодити природі.

У світі налічується близько 350 біосферних заповідників, чотири з них розташовані в Україні: «Лсканія-Нова», Чорноморський. Карпатський та Дунайський.

Національні природні парки також призначені для збереження та відтворення природних комплексів та об’єктів, але, па відміну від заповідників, однією із цілей їх створення є екологічна освіта та відпочинок (рекреація). Тому дозволяється відвідування таких парків туристами та перебування па їх території за певних умов.

Перший національний природний парк в Україні — Карпатський — було створено в 1980 р. Зараз в Україні налічується 45 національних природних парків: Азово-Сиваський. Вижницький. <<Го-мільшанські ліси», Деснянсько-Старогутський, *Подільські Товтри». «Синевир», Карпатський. Шацький тощо. Лише за останнє десятиліття кількість національних природних парків у нашій країні збільшилася в 4 рази, а площа — удвічі.

Регіональні ландшафтні парки створюються з метою збереження в природному стані окремих природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення {Міжрічинський, «Меотида» тощо).

Найбільш доцільним для збереження невеликих природних територій є створення заказників та пам'яток природи. Заказниками оголошуються природні території (акваторії) із метою збереження та відтворення природних комплексів або їх окремих компонентів. На території заказників дозволяється обмежена господарська діяльність, але тільки така, що не завдає шкоди об’єктам, які охороняються. На території України майже в кожній області є кілька заказників, їх поділяють па типи; лісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні, геологічні, ландшафтні заказники тощо.

Пам'ятками природи с окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення. Пам’ятками природи оголошуються об’єкти з метою збереження їх у природному сталі (водоспад, печера, старе дерево, джерело, рідкісне геологічне відслонення тощо) (рис. 2).

Поряд із природоохоронною діяльністю одним з основних завдань установ природно-заповідного фонду є поширення екологічних знань. У середньому кожен об'єкт фонду за рік проводить вісім масштабних еколого-освітніх акцій, бере участь або організовує один фестиваль, дві виставки, 36 уроків, 20 лекцій, понад 150 бесід, шість круглих столів, дві екоосвітні стежки.

Національна екологічна мережа.

Протягом остаппіх десятиліть в Україні, ліс і в усьому світі, значна увага приділяється розвитку екологічної мережі (рис. 2).

Під поняттям «екологічна мережа» розуміють сукупність ділянок відносно недоторканої природи (так звані ядра), та шляхів, якими ці ділянки сполучаються між собою (екологічні, або природні, коридори). У межах таких ядер тварини і рослини практично позбавлені впливу людини. Наприклад, па місцевому рівні ядрами екомережі можуть бути два ліси, а коридором — річка, що протікає між ними. Руслом і берегами річки тварини можуть пересуватися з однієї ділянки лісу до іншої. Такі невеликі системи поєднуються в більші — регіональні та національні екомережі, де роль ядер виконують різні об'єкти природно-заповідного фонду.

Національні екологічні мережі країн світу, у свою чергу, формують глобальну екологічну мережу, що охоплює всю планету.

Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України па 2000—2015 рр. у нашій країні було виділено особливі території — екостабілізуючі регіони, екологічні коридори, відиовлювальпі й буферні території тощо.

Формування національної екологічної мережі України як складової загальноєвропейської екомережі триває й зараз. Прикладом міждержавного європейського співробітництва є польсько-словацько-укра-їнський біосферпий резерват «Східні Карпати», який був створений 1998 р. та став першим у світі тристороннім біосферпим заповідником.

Головне

Природпо-адпопідхшй фопд це паціопальпс ппдбоппл, для якого встановлюється особливий режим охорони й використання. Залежно від категорії та визначеного охороішого режиму території та об'єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися з природоохоронною, науковою, освітньою, оздоровчою, рекреаційною та іншою метою.

Національна екологічпа мережа — єдина територіальна система, що включає ділянки природних ландшафтів, об’єкти природно-

Практичне завдання За картою національної екологічної мережі (с 216) знайдіть і назвіть об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, що розташовані у вашій місцевості.

Практична робота 10 Позначення на контурній карті об'єктів природно-заповідного фонду України Позначте на контурній карті об'єкти природно-заповідного фонду України: біосферні заповідники: «Асканія-Нова», Карпатський, Дунайський, Чорноморський; природні заповідники: Карадазький, Український степовий, «Медобори», Канівський, Поліський; національні природні парки: Карпатський, Шацький, «Синевир», «Подільські Товтри»; регіональний ландшафтний парк «Меотида».

Працюємо самостійно Скористайтеся веб-ресурсом «Гугл Планета Земля» та складіть віртуальний туристичний маршрут «Подорож національними парками України». Опишіть свої враження у вигляді невеликої статті.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Довгань