Народна Освіта » Біологія » Імунна система. Імунітет. Неспецифічний імунітет

НАРОДНА ОСВІТА

Імунна система. Імунітет. Неспецифічний імунітет

Ви дізнаєтесь, що ваш організм, як фортеця, оточений захисним ровом і валом — і не одним. Цей багаторівневий захист забезпечує його імунна система в співпраці з лімфатичною системою.

Чому під час епідемії грипу одні люди хворіють, а інші — ні? Як я можу покращити свої шанси не захворіти інфекційною хворобою? Що означає імунна відповідь?

Організм людини постійно стикається з різними мікроорганізмами —бактеріями, вірусами, грибками, а також шкідливими продуктами їх життєдіяльності. Вони мають загальну назву — патогснн, адже вони можуть викликати патологічні зміни — захворювання. Потенційні патогени постійно є на шкірі, у порожнині рота, у дихальних шляхах, кишковому тракті, органах сечовивідної системи. На щастя, вони, як правило, не викликають захворювання. Проте за певних умов, коли захисні механізми людини чомусь пе спрацювали або коли в організм потрапили надзвичайно агресивні мікроорганізми, вони можуть спричинити важкі захворювання і навіть смерть людини. Прикладами таких захворювань є пневмонія, стрептококові і стафілококові інфекції, меиіи гіт, тифозна лихоманка та багато інших.

Стрептококи і стафілококи — це бактерії, які є повсюди — від ґрунту і до шкіри і слизових оболонок людини. Вони є частиною нормальної мікрофлори (це сукупність мікроорганізмів, що населяють певне середовище — ґрунт, харчові продукти, і організм людини теж). Ви можете запитати, чому одні й ті самі бактерії можуть бути нешкідливими або викликати інфекційні хвороби. Відповісти на це запитання не так просто!

Імунітет і імунна система людини

Організм людини має спеціальну імунну систему для боротьби з патогенами.. Імунітет (від лат. ітгаипІБ — звільнений,) — це здатність організму протистояти захворюванню. Імунітет забезпечують як клітини — вже знайомі вам лейкоцити, так і циркулюючі з кров'ю молекули — антитіла. Перші можуть знищувати патогепи шляхом фагоцитозу, другі — шляхом специфічного зв’язування з патогенами та їх ушкодження.

Імунітет забезпечується двома підсистемами — неспецифічного і специфічного імунітету. їх взаємодію можна порівняти з фортецею, що захищає ваш організм (лшл. 10.14). Після народження дитина вже має неспецифічний, або вроджений імунітет. Він включає внутрішній захист (паша фортеця) від патогенів, що потрапили в організм, а також зовнішній захист — різноманітні бар’єри від проникнення патогенів (заповнений водою оборонний рів). Проте організм з часом створює притаманний лише йому специфічний, або набутий імунітет. Ці системи захисту здатні протистояти не лише зовнішнім ворогам, а і внутрішнім — раковим клітинам. Хоча розпізнати внутрішнього ворога їм буває досить важко, адже він намагається маскуватися.

Неспецифічний (вроджений) імунітет

Зовнішні бар’єри від патогенів

Багато з цих захисних механізмів вам вже добре знайомі з інших розділів — це механічні бар'єри (шкіра, слизові оболонки, слиз, миготливий епітелій і хімічний захист — зокрема ферменти і особливо хлоридна кислота, що секретується у шлунку. Вона здатна знищити більшість мікроорганізмів, які потрапляють в наш організм з їжею і напоями. Ці бар'єри є ефективними лише тоді, коли вони неушкоджені.

Внутрішній захист

Якщо патогени все ж таки подолали ваш захист, то в боротьбу з ними вступає внутрішній захист (мил. 10.14). Важливу роль у захисті організму від патогенів відіграють лейкоцити (мил. 10.15) Ці клітини можуть рухатися амебоподібним чином, накопичуються у місці ушкодження і проникнення патогенів. Ці клітини — це наші мобільні захисники, які разом з іншими типами клітин беруть участь у забезпеченні клітинного імунітету. Лейкоцити утворюються не тільки у кістковому мозку, а й у лімфоїдній тканині (лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза — тимус, мигдалики, апендикс, слизові оболонки деяких органів).

Розрізняють декілька форм лейкоцитів (більшість з них показана па мал. 10.15), які виконують різноманітні функції імунного

захисту. Лімфоцити утворюються постійно і з током лімфи потрапляють у кров, розповсюджуються по всьому організму, а потім з міжклітинної рідини знову потрапляють у лімфатичну систему. Ці клітини живуть до декількох місяців і навіть років і постійно циркулюють в організмі, спостерігаючи за потенційними загрозами. Отже, лімфатична система забезпечує не тільки дренаж зайвої міжклітинної рідини (розділ «Транспорт»), а й бере найактивнішу участь в імунному захисті. Лімфатичні вузли виконують свого роду функцію природного фільтра, який затримує патогени. Збільшення, набухання лімфатичних вузлів сигналізує про наявність в організмі великої

кількості патогепів — інфекційне захворювання. Одним з видів лімфоцитів є NK-кдітннн (від апгл. Natural Killer — природні вбивці), які постійно полюють за клітинами, що не мають «своїх» поверхневих маркерів. Вони здатні знешкоджувати і ракові клітини організму.

Моноцити циркулюють з кров’ю, але потрапивши в тканину вони перетворюються на макрофаги — це великі клітини здатні до фагоцитозу, тобто поглинання і руйнації патогепів.

Нейтрофіли і еозинофіли також здатні до фагоцитозу, але па відміну від макрофагів вони здатні поглинати лише відносно невеличкі частинки або клітини.

Базофіли і подібні до них тучні клітини накопичуються в сполучних тканинах і особливо у слизових оболонках. Вони, як і еозинофіли, секретують різні хімічні речовини у місці ушкодження. Ці клітини відіграють важливу роль при запаленні і алергичних реакціях, про які ми ще поговоримо пізніше.

Співвідношення різних видів лейкоцитів змінюється при ряді захворювань. Воно відоме як лейкоцитарна формула, що у клінічній практиці має важливе діагностичне значення.

В місті проникнення патогепу клітини починають синтезувати особливі білки — цнтокінп, що сигналізують іншим клітинам про проблеми. Один з їх типів — це багатьом відомий інтерферон, який виробляється клітинами при вірусних інфекціях. Цитокіии ініціюють процес запалення, що супроводжується почервонінням, набряком, болем в інфікованому місці (мал. 10.16). Хімічні речовини в місті запалення підвищують проникність стінки капілярів, саме тому виникає набряк тканини і біль. Ллє ця реакція, не дивлячись на такі неприємні симптоми, має важливе захисне значення, адже завдяки їй з капілярів в ушкодженому місці починають швидко виходити лейкоцити, які знищують не тільки патогени, а й уражені ними клітини. 1

1.    Організм людини постійно стикається з різними мікроорганізмами — бактеріями, вірусами, грибками, а також шкідливими продуктами їх життєдіяльності — патогенами.

2.    Імунітет— це здатність організму розпізнати вторгнення небезпечних патогенів І мобілізувати спеціалізовані клітини І молекули для захисту. Імунітет — це системна функція усього організму.

3.    Неспецифічний (вроджений) Імунітет спрямований проти усіх потенційних патогенів. Він включає механізми зовнішнього І внутрішнього захисту.

4.    Зовнішній захист — це фізичні І хімічні бар'єри від проникнення в організм патогенів.

5.    Внутрішній захист базується на молекулярних І клітинних механізмах І включає фагоцитоз, М<-клітини, синтез цитокінів, запалення І систему комплементу.

Патогени, мікрофлора, Імунітет, неспецифічний (вроджений) Імунітет, бар'єри від проникнення патогенів, клітинний Імунітет, лімфоцити, МК-клІгини, моноцити, макрофаги, нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, тучні клітини, лейкоцитарна формула, цитокіни, Інтерферон, запалення.

1.    Поясніть, що таке Імунітет І в чому полягає його біологічне значення.

2.    Які клітини забезпечують неспецифічний внутрішній захист?

3.    Якщо вас вкусила бджола, то в місці укусу виникає почервоніння, набряк, біль — всі ознаки запалення. Чи є це Імунною відповіддю організму?

4.    Яким чином забезпечується бар'єрна функція шкіри?

5.    Як ви можете допомогти своїй Імунній системі боротися з патогенами?

У темі дихання ви дізналися про ряд профілактичних заходів для запобігання поширених захворювань дихальної системи. Проаналізуйте останній параграф розділу «Дихання» Із застосуванням щойно набутих знань про Імунний захист людини. Тепер складіть таблицю за таким зразком:

Наші маленькі друзі

Не всі мікроорганізми шкідливі. Близько 500 видів бактерій не тільки цілком мирно співіснують з нашим організмом, а й активно йому допомагають. В основному вони знаходяться у кишечнику, де сприяють нормальному травленню — це наша так звана мікрофлора кишечнику. ЦІ наші маленькі друзі, крім процесів травлення, допомагають людині боротися зі шкідливими бактеріями, виробляють вітаміни (вітамін К І деякі вітаміни групи В), посилюють наш Імунний захист І мають протизапальну дію. Коли для лікування Інфекційної хвороби людина приймає антибіотики, більшість з цих корисних бактерій гине, і людина страждає від проявів дисбактеріозу.

Дослідження мікрофлори людини — це мета наукового проекту «Мікробіом людини», Human Microblome Project (НМР) http;//hmpdaccorg/, який виконують Національні Інститути Здоров'я США (NIH) з 2008 р. Вчені з'ясували дивовижні факти. Виявляється, в організмі людини бактерій в 10 разів більше, ніж власних клітин! Це маленькі клітини, але навіть так від 1 до 3 % маси тіла людини складають бактерії, а це до 2 кг в людини середньої маси. Кількість генів всіх бактерій нашої мікрофлори перевищу кількість генів людини у 1000 разів.

Дослідження показали, що зміни в мікрофлорі кишечнику корелюють Із значною кількістю патологічних станів людського організму. Тому зараз вчені працюють над питанням, як ці зміни можна цілеспрямовано використати для лікування тих чи Інших захворювань.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Жолос

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 15-07-2016, 12:27, Переглядів: 2568