Система кровообігу

Ви дізнаєтесь про всі великі і маленькі кровоносні судини свого тіла.

Якщо через серце постійно прокачується така велика кількість крові, то для чого йому потрібне ще окреме кровопостачання через судини? Якщо в організмі загалом 5 л крові, то в якій частині кровоносної системи її найбільше? А в якій найменше?

Загальна будова системи кровообігу людини

Транспортна функція крові — одна з найважливіших. Кровоносну систему можна порівняти з мережею автошляхів великого міста, де е швидкісні магістралі (судини великого діаметра), бокові вулички (судили маленького діаметра) та тісні провулки (капіляри). Кров, як вантажівка, має вчасно і в достатній кількості доставити кожному споживачеві (клітини тіла) потрібні речі (кисень, поживні речовини), а також забрати і вивезти сміття (вуглекислий газ, інші продукти життєдіяльності).

Рух крові спричинюється скороченнями серця, функцію якого часто порівнюють з насосом. Але насправді це не один, а навіть два насоси в одному' органі! Серце розділене на дві ізольовані суцільною перегородкою частини, ліву і праву, кожна з яких має дві

камери. Отже, серце людини чотирикамерне. У кожній половині серця між його верхньою камерою — передсердям — і нижньою камерою - шлуночком - е клапан, який пропускає кров лише в напрямку від передсердя до шлуночка. Під час скорочення серце із силою виштовхує кров в артерії — судини, якими кров відтікає від серця до всіх частин тіла (від грец. агіегіа — трубка). Під час розслаблення воно наповнюється кров’ю через вени — це кровоносні судини, якими кров повертається до серця. Таким чином, серцево-судинна система включає три складові: кров, серце і судини. Це замкнена система, у якій рух крові відбувається по колу від серця артеріями до тканин і органів, і з них венами кров повертається до серця. Вся система кровообігу поділяється на два окремих кола — вона нагадує цифру «8», а не «0» (пригадайте мал. 3.10 у темі «Дихання»).

Велике і мале кола кровообігу

Найбільша артерія тіла людини, що відходить від лівого шлуночка серця (мал. 4.11 у позначення ЛИГ), має назву аорта — це міцна еластична трубка діаметром приблизно 3 см. З аорти починається велике коло кровообігу, що забезпечує кровопостачання всіх тканин і систем органів (тому його ще називають системним). Для цього аорта спочатку розгалужується на артерії дещо меншого діаметра, які ведать до окремих органів і частин тіла. Артерії далі розгалужуються на судини все меншого діаметра, аж до найменших артеріол і вже знайомих вам крихітних капілярів. Із капілярів бідніша на кисень кров збирається у вени — спочатку це невеликого діаметра ведами, які зливаються у вени більшого діаметра і нарешті у найбільші порожнисті вени — нижню (діаметр 15-17 мм) і верхню (діаметр 24 мм). Порожнисті вени впадають у праве передсердя (позначення 1717), де і завершується велике коло кровообігу.

Під час скорочення правого шлуночка кров виштовхується в легеневі артерії — так починається мале коло кровообігу. Далі кров потрапляє до легенів, де відбуваються процеси газообміну. Тому мале коло кровообігу ще називають легеневим колом. Насичена киснем кров повертається легеневими венами до лівого передсердя (позначення ЛП), де і завершується мале коло кровообігу.

Кількість крові, що протікає за одиницю часу великим і малим колом кровообігу, однакова, адже це замкнена система. Іншими словами, з кожним ударом серця саме та кількість насиченої киснем крові, що повернулася з малого кола, викидається у велике коло кровообігу. Але при цьому існують істотні відмінності як у величинах кров’яного тиску (мал. 4.11), так і в об’ємах крові в різних частинах системи кровообігу.

Деталі будови серцево-судинної системи і процесів кровообігу

На малюнку 4.12 показані головні артерії і вени організму людини. Від аорти відходять великі артерії, які постачають кров до кінцівок і різних органів. Вони включають сонні артерії, які ведуть до мозку, плечові артерії, що постачають верхні кінцівки, а також артерії для кровопостачання окремих внутрішніх органів, таких як печінка (печінкова артерія), шлунково-кишковий тракт (брижові артерії) і нирки (ниркові артерії). У нижній частині черевна аорта розділяється на клубові артерії, які за рахунок своїх гілок постачають кров до органів тазу та нижніх кінцівок (через стегнові артерії). Великі вени повертають кров з тих самих кінцівок або органів, до яких її постачали великі артерії. Тому і назви цих великих вен відповідні (мал. 4.12). Вени від верхньої і нижньої частин тіла ведуть відповідно до верхньої і нижньої порожнистих вен.

Від цих загальних правил відрізняється кровопостачання печінки, адже це наш найбільший внутрішній орган і «метаболічний реактор» організму. Тому кровопостачання печінки подвійне. Печінкова артерія постачає насичену киснем артеріальну кров, а ворітна вена — насичену поживними речовинами кров, що відтікає від кишечника (мал. 4.13). Це необхідно для «приведення до норми» крові, у яку всмоктуються речовини з кишечника. Наприклад, у печінці з крові забираються і знешкоджуються токсичні речовини (алкоголь, деякі отрути), а також надлишок глюкози відкладається у вигляді глікогену. Кров повертається у велике коло кровообігу через печінкову вену'.

Кількість крові в різних частинах кровоносної системи

Як розподілена кров в різних частинах серцево-судинної системи? Серце містить приблизно 8 % крові, велике коло кровообігу — 77 %, і мале коло кровообігу — 15 %. Можливо вас це здивує, але найбільша частина крові в кожний момент знаходиться у венах і венулах великого кола кровообігу (60 %), а найменша — у капілярах (5 %), де саме і відбувається найбільш важлива функція кровопостачання — обмін речовин між плазмою крові і тканинами (лшл. 4.14). Вени таким чином виконують роль своєрідного «резервуара» крові.

Висновки

1.    Серцево-судинна система включає три складові: кров, серце І судини.

2.    Це замкнена система, у якій рух крові відбувається по колу від серця артеріями до тканин І органів, І з них венами кров повертається до серця.

3.    Система кровообігу складається з великого кола, яке забезпечує кровопостачання всіх тканин І систем органів, І малого кола, що забезпечує газообмін в легенях.

4.    Найбільша частина крові міститься у венулах І венах, які виконують роль її резервуара.

Терміни і поняття

Передсердя, шлуночки серця, артерії, артеріоли, капіляри, венули, вени, велике І мале коло кровообігу.

Контрольні запитання

1.    Які функції серцево-судинної системи в організмі?

2.    У які судини серце виштовхує кров? А які судини несуть кров до серця?

3.    У якому колі кровообігу кров насичується киснем, а в якому віддає кисень тканинам І органам?

4.    Опишіть рух крові великим колом кровообігу.

5.    Якими судинами кров рухається до голови І рук, а якими повертається від цих органів у напрямку серця (скористайтеся мап. 4.12).

6.    У чому полягає необхідність подвійного кровопостачання печінки? Яка роль печінкової артерії, а яка — ворітної вени?

Завдання

1.    Доведіть, що кровоносна система людини замкнена. Пригадайте, у яких тварин кровоносна система теж замкнена, а в яких незамкнена?

2.    Користуючись малюнком 4.12, розмістіть групи судин великого кола кровообігу: 1) артерії І артеріоли; 2) капіляри; 3} вени І венули у напрямку збільшення об'єму крові у них.

3.    Розмістіть типи судин відповідно до напрямку руху крові ними від серця: а) великі вени; б) малі вени; в) великі артерії; г) малі артерії; д) артеріоли; е) капіляри; є) венули.

Як досліджують стан судин

Для перевірки стану судин в кровотік вводять спеціальний контрастний барвник, що дозволяє лікарю побачити судини на рентгенограмі, яка у цьому випадку називається ангіограмою. Часто таке дослідження проводять для коронарних судин, які постачають кров до серцевого м'яза {мал. 415, а), адже IX звуження — коронарна хвороба серця — може привести до інфаркту міокарда. Для дослідження судин сітківки ока використовують офтальмоскоп, який дозволяє IX побачити через зіницю ока [мал. 4.Т5, б). Такі дослідження допомагають в діагностиці підвищеного кров'яного тиску (гіпертонічна хвороба), а також ушкоджень судин у разі цукрового діабету. З цих малюнків ви змогли отримати краще уявлення про те, наскільки складно побудовані мережі судин.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Жолос