Охарактеризуйте гриби та лишайники. Яке їх значення у природі та в житті людини. Порівняльна характеристика
- Визначення: гриби.
- Різноманітність грибів.
- Значення грибів у житті людини.
- Визначення: лишайники.
- Морфологічні типи лишайників.
- Значення лишайників.
- Висновок.
Гриби — це група безхлорофільних організмів, які мають ознаки рослинного і тваринного організму. Тому до цього часу не існує єдиної думки щодо класифікації грибів.
Близько 100 тис. видів грибів поширено на всій земній кулі. Гриби-гетеротрофи живляться органічними речовинами осмотично, сапротрофи дістають їх із неживого субстрату, а паразити — з живих організмів.
|
Гриби |
Лишайники |
Будова тіла |
Одно- або багатоклітинні (грибниця) |
Слань (багатоклітинна грибниця та одноклітинні водорості) |
Способи жив лення |
Гетеротрофний (паразити і сапрофіти) |
Симбіотичний: гриб — гетеротрофний сапротроф, водорость — автотрофний фототроф |
Способи розмно ження |
Статеве, нестатеве (спорами), вегетативне (частинами міцелію), брунькуванням (дріжджі) |
Вегетативне (частинами слані) |
Пред ставни ки |
Мукор, пеніцил, дріжджі, трутовик, білий гриб |
Накипні. Листуваті: пармелія, стінна золотянка. Кущисті: ягель-кладонія |
Значен ня |
Редуценти. їжа для людини, корм для тварин, лікарська сировина. Збільшують поглиналь- ну властивість коренів. Збудники хвороб людини, тварин,рослин |
Піонери рослинності: створюють середовище існування для інших рослин і тварин, ґрунтоутворювачі. Корм для тварин. Джерело для хімічної, фармацевтичної і парфумерної промисловості. Індикатори чистоти повітря |
Деякі види грибів перебувають у симбіозі з водоростями (лишайники) та деревними рослинами, утворюючи мікоризу. Гриби дуже поширені в природі, де вони розвиваються в різних екотопах і на різноманітних субстратах. Залежно від пристосування до тих чи інших умов життя, до певних субстратів розрізняють конкретні екологічні групи грибів.
Велику екологічну групу складають ґрунтові гриби, що населяють різні типи ґрунтів і беруть активну участь у розкладі органічних речовин, мінералізації, тобто в процесі утворення ґрунтів. До цієї групи належать підстилкові та гумусові сапротрофи, що розвиваються на листовому опаді, хвої, гумусі; серед них чимало шапинкових грибів. Серед ґрунтових грибів важливе місце в екосие-"емі лісу займають мікоризоутворюючі гриби. З ґрунтом пов’язані такі спеціалізовані групи грибів, як хижаки, гриби ке- ратинофіли, які пристосувалися до специфічного субстрату — волосся та рогів тварин. Важливу і досить велику за кількістю видів групу складають гриби-ксилофіти, що розвиваються на мертвій і живій деревині, на дерев’яних будівлях. Група водних грибів включає: паразитні види, що викликають хвороби риб та ікри; са- протрофні види, що розкладають занурені у воду органічні рештки тощо. Найбільш важливі є групи грибів — паразитів рослин і тварин. Серед них чимало небезпечних збудників захворювань культурних і цінних дикорослих рослин, мікозів людини та тварин; деякі з них — продуценти токсинів — викликають мікоток- сикози великої рогатої худоби і птиці. Тепер відомо гриби — збудники біокорозії різних матеріалів і виробів. Гриби руйнують не тільки деревину і органічні рештки, серед них є такі, що призводять до руйнування синтетичних волокон, органічного скла, бетону, будівельних конструкцій,тощо.
В той же час загальновідоме значення грибів, що використовуються людиною в різних сферах діяльності. Гриби є продуцентами біологічно активних речовин — білків, ферментів, антибіотиків, вітамінів. їстівні гриби споживаються людиною.
Лишайники — це своєрідна група нижчих рослин, які являють собою комплексні симбіотичні організми, що складаються з гриба та водорості. За будовою слані розрізняють три основні морфологічні типи лишайників: накипні, листуваті та кущисті. Найбільш високоорганізовані кущисті лишайники. їх сте- бельцеподібна форма прикріплюється до субстрату лише основою, а верхня частина розгалужена і піднята над субстратом. Накипні лишайники своєю сланню міцно закріплюються на субстраті. Лис- туваті лишайники мають вигляд пластинок різного забарвлення, до субстрату прикріплюються окремими виростами. За анатомічною будовою розрізняють лишайники гомеомерні (водорості розташовані більш або менш рівномірно по всій слані) та гетеромерні (водорості розміщені лише під корковим шаром). Виділяють два класи лишайників: сумчасті лишайники та базидіальні. При статевому розмноженні лишайника утворюються плодові тіла гриба (апотеції або перитеції). В результаті нестатевого розмноження утворюються конідії та пікноспори. Спори гриба після проростання утворюють первинний міцелій, який, зустрівши характерну для цього виду лишайника водорість, утворює слань лишайника.
Вегетативне розмноження лишайника відбувається частинами слані або за допомогою спеціальних утворень — соредіїв та із- идіїв.
Лишайники — багаторічні рослини, вік яких досягає десятків, сотень і навіть тисяч років, ростуть дуже повільно. Воду та мінеральні речовини лишайники одержують із навколишнього середовища, а органічні речовини — за рахунок фотосинтезу водоростевого компонента.
Поширені лишайники на всіх континентах, ростуть на деревах, камінні, ґрунті тощо.
В заселенні неплідних субстратів та нагромадженні органічних речовин виконують роль першопрохідців. На Півночі так званий ісландський лишайник має кормове значення для оленів. З лишайників одержано кілька видів антибіотиків, з них виготовляють лакмус та фарби. Лишайник «дубовий мох» широко використовують у парфумерній промисловості як фіксатор запахів.
Наука, яка вивчає лишайники, називається ліхенологією.
Висновок: гриби — це група еукаріотичних безхлорофільних організмів з гетеротрофним типом живлення, що мають ознаки рослин і тварин. Лишайники — це симбіотичні організми, що складаються з гриба та водорості. Використовують лишайники в сільському господарстві, хімічній промисловості, медицині, парфумерній промисловості.
Запам’ятай: гриби-сапротрофи, гриби-паразити, лишайники, морфологічні типи, статеве та вегетативне розмноження.
Автор: admin от 9-03-2013, 11:38, Переглядів: 12253