§ 40. Правопис вигуків. Дефіс у вигуках. кома і знак оклику при вигуках

Правила

Приклади

Правила

Приклади

Емоційні — виража-
ють почуття, стан,
людини, настрій, ре-
акцію на різні фак-
ти і явища

a, où, ох, фу,
тьфу, ой лишень-
ко і подібні

Повторювані та по-
довжені вигуки пи-
шемо через дефіс

А-ах, пахне! —
мовив він {Панас
Мирний). Ой-ой-ой,
як запекло! {Мар-
ко Кропивницький)

Наказово-спону-
кальні, які за сту-
пенем категорчності
поділяються на:

1)    власне наказові;

2) спонукальні

1)    геть, годі,
цить, марш, тсс,
гайда;

2)    ну, нумо, нум-
те, ану

Вигуки цитьте,
овва, гайда, нумо,
леле, ануте й поді-
бні пишемо разом

Ануте, дівчата,
звеличаймо пан-
ночку (Марко Вов-
чок). Цитьте,
нехай говорить
кум (М. Коцюбин-
ський)

Окличні, що слу-
жать засобом:

1)    звертання до ко-
гось, привернення
чиєїсь уваги;

2)    вживаються для
прикликання тва-
рин;

3)    включають уста-
лені форми приві-
тань, прощань, по-
дяк, вибачень тощо

1)    ей, агов, алло,
егей;

2)    кось-кось-кось,

цу-цу;

3)    добридень, да-
руйте, Їй-Богу, дя-
кую, на добраніч

і подібні

Усталені етикетні
форми будь ласка,
на добраніч, до по-
бачення, бувайте
здорові, здоровень-
кі були пишемо
окремо

Здоровенькі бу-
ли! — обидві мухи
загули (Л. Глібов).
До побачення, дру-
же! {Т. Шевченко).
Бувайте здоро-
ві, живіть бага-
то, а ми вируша-
єм- до рідної хати
{Нар. те.). На до-
браніч, мамо! {Па-
нас Мирний)

Правила

Приклади

Вигуки виділяємо комою, якщо вони
стоять на початку або в кінці речен-
ня й вимовляються без підсилювальної
окличної інтонації

Гм, дивуюсь я і прислухаюсь до пісень-
ки, що її сойка безсовісно вкрала в якоїсь
пташини (М. Стельмах)

Правила

Приклади

Вигуки, що стоять у середині речення
й вимовляються спокійним тоном, виді-
ляємо комами з обох боків

Я тебе тоді підтримав, о, ще й як під-
тримав (Ю. Збанацький)

Якщо вигук стоїть на початку або в кін-
ці речення й вимовляється з підсилено-
окличною інтонацією, після нього стави-
мо знак оклику, а наступне після вигуку
слово, як правило, пишемо з великої лі-
тери

0! Та ви до всього ще і грамотні! —
і вийняв із-за паска буквар, розгорнув,
дав хлопцеві: — Ану! (А. Головко)

Коли вигук, що стоїть у середині речен-
ня, вимовляється з підсиленням, після
нього ставимо знак оклику. Найчастіше
в таких випадках вигук виділяється ще
й за допомогою тире, тоді наступне слово
пишемо з малої літери

Яким нестримним було бажання побу-
вати й собі на тих хвильках посеред
річки, скочити на ноги та й кинутись
з берега в Десну і — гей! — з розмаху
розбити на воді те ряботіння від сонця
(П. Тичина)

Не відокремлюються вигуки, що стоять
на початку речення перед особовим за-
йменником після якого йде звертання

Ой ти, Байдо та славнесенький! Будь
мені лицар та вірнесенький (Нар. пісня)

Кому не ставимо після часток, однозвуч-
них з вигуками

Ой одна, я одна, як билиночка в полі
(Т. Шевченко)

Ніяк не виділяємо о, ой, коли вони сто-
ять перед звертанням і тісно з ним
пов’язані

0 люде мій бідний, моя ти родино, брати
мої вбогі, закуті в кайдани (Леся Укра-
їнка)

ОРФОГРАМА

Правопис вигуків

Правило

Приклади

Звуконаслідувальні слова за допомогою
окремих звуків і звукосполучень найчас-
тіше відтворюють:

1.    шуми різних природних явищ;

2.    гуркіт та шум машин;

3.    звукові сигнали тварин і птахів тощо

1.Завірюха мете, завірюха гуде — гу-
гу-гу! гу-гу-гу! — і хатини стоять аж
по вікна в снігу (Л. Компанієць).

2.    Брязь! дзень! брязь! дзень! — валка
рушила (Панас Мирний)

3.    Кар-р-р! — тривожно заскрипів птах
і витягнув посивілу шию (М. Стельмах)

На відміну від вигуків, звуконасліду-
вальні слова не виражають ні емоцій,
ні волевиявлень. Але вони подібні за зву-
ковим та письмовим оформленням. Зву-
конаслідувальні слова також можуть пе-
реходити до розряду самостійних частин
мови й виконувати в реченні функції під-
мета, додатка, присудка, обставини

1. А я у гай ходила по квітку ось яку,
а там дерева люлі і все отак зозулі: ку-
ку! (П. Тичина). 2. Протягли своє «ку-ку-
рі-ку» горлаті півні (Панас Мирний).

3.1 люблю, коли березовий сік накра-
пає із жолобка, він так гарно вистукує:
тьоп-тьоп, що неодмінно завернеш до ньо-
го й присядеш навпочіпки (М. Стельмах)

Вигук

Похідний чи

Які почуття передає (емо-

Особливості на-

Розділові

непохідний

ційні чи волевиявлення)

писання (якщо є)

знаки