§ 39. Вигук як особлива частина мови
О, мово рідна! Чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, мов криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти — розуму народного скарбниця.
Г. Столярчук
255. І. Уважно прочитайте текст. Напишіть план прочитаного. Усно пере-
кажіть зміст за планом.
СЛОВА-КРИКЛИВЦІ
Постійне місце праці вигуків — текст. Упродовж віків у співпраці
з нерозлучною інтонацією і сусідніми реченнями, мімікою та жеста-
ми вигуки спішать розповісти, що їх схвилювало.
Саме знак оклику відмежовує вигуки від інших слів.
Розмаїття ) Щоб не здаватися в мовленні непомітними й не загубити-
ся серед інших слів, вигуки вимушені постійно вимовля-
тися з видільною інтонацією. Це єдиний і найпереконливіший сигнал
усім, що вони — повноправні речення. Інтонація — це та внутрішня
життєдайна пружина, яка робить вигук вигуком.
Багатозначною стала або стає більшість вигуків. Наприклад, ви-
гук ах! здатний передавати захоплення, пригнічений стан, втому,
незадоволення, роздратування, прикрість, раптовий здогад, спомин.
Отакі справи з вигуками. Це — слова-крикливці. Та ви їх не бійте-
ся. Вони вигукують, щоб розповісти нам про почуття людини та роз-
маїття світу (За І. Вихованцем).
II. Письмово дайте відповіді на питання.
• Що відмежовує вигуки від інших слів?
• Які вигуки вважаються багатозначними?
• Для чого потрібні вигуки в нашому мовленні?
ПАМ'ЯТАЙМО
Вигуком називається особлива незмінна частина мови, що вира-
жає почуття, спонукання до дії, але не називає їх. Залежно від ін-
тонації і змісту речення один вигук може виражати різні почуття.
Вигуки, що вживаються зі значенням повнозначних частин мови,
можуть виконувати синтаксичні функції.
Синтаксичні функції вигуків
Присудка |
Тьфи (що зробив?) на ваші порядки! (М. Кропивницькии) |
Прямого додатка |
Проспіва, протягне (кого? що?) <<ох!>>, молока хильне за двох, і вер- |
Обставини місця |
Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі, пірнає по волі, |
Обставини |
І одного часу, як вибухне, так (як?) ой-ой-ой! (Остап Вишня) |
Самостійного |
Сідлані коні готові, геть із ласкавих тенет! (М. Рильський) |
Найчастіше вигуки вживаються в розмовному та діалогічному
мовленні, в поезії, рідше — у прозі.
256. І. Виразно прочитайте текст за ролями: слова автора — Катруся —
бабуся. Визначте стиль і тип мовлення. Поясніть назву тексту.
ХЛІБ СВЯТИЙ!
Принесла бабуся хліб з магазину. Катруся не голодна була. Поку-
штувала і аж ніс зморщила:
— Фе, який поганий!
Бабуся розсердилася й почала навчати внучку:
— Цить! Так ніколи не можна говорити про хліб. Коли він чомусь
не подобається, кажуть: «Хліб негарно випечений...»
— Тю! А Юрчик теж не шанує хліба,— насупилася Катруся.—
Не доїв надворі шматочка й кинув на землю.
— Ай, як недобре! — розгнівалася бабуся. І сказала внучці:
— І сама так не роби, і Юрчикові не дозволяй. Не доїла — однеси,
у хлібницю поклади, пізніше доїси. Топтати хліб не можна. Хліб дає
людям життя. Без хліба ж — голод, смерть. Скільки на світі людей
повмирало без хліба! Хліб святий! (За І. Сенченком).
II. Випишіть речення з вигуками. Поясніть, які почуття передаються
за допомогою вигуків.
ПАМ'ЯТАЙМО
Розряди вигукві за походженняи
Непохідні вигуки |
Похідні вигуки |
Це слова-сигнали, що виража- |
Утворились від інших частин мови: іменників, |
Непохідні вигуки |
Похідні вигуки |
||
Групи |
Приклади |
Групи |
Приклади |
Вигуки, що складають- |
а! є! і! о! у! |
Вигуки, що |
Іменникові: Господи! Бо- Запозичені з інших мов: |
Вигуки, складені з од- |
au! eu! ш! |
||
Вигуки, утворені: 1) з голосного й при- 2) з двох голосних |
1 ) ах! ох! ух! 2) ага! ого! |
Слова-оклики, |
Соб-цабе! а бир-бир! но- |
Вигуки, що склада- |
гм! хм!; |
Вигуки- |
От горе! ось цитьте-бо! Наприклад: І от тут |
Залежно від змісту ви- |
а-а-а! ой-ой- |
257. І. Виразно прочитайте речення.
1. Тс! Цитьте! Ах! Боже мій! Перестаньте ж кричати! (М. Ко-
цюбинський). 2. Ну от тобі й маєш, та вдар ти об землю журбою!
(І. Верган). 3. Ах, яка глибінь альтова, наче в озері блакить (П. Ти-
чина). 4. О, за це молодець! — похвалить батько.— Отакий і рости
сину, цікавий до всього: життя треба знати (А. Головко).
5. Гей ти, доле моя, хоч тепер обізвись! (В. Сосюра).
6. Ох і добре ж копається: земля — як пух, а лопата —
Альтовий, |
||
ч |
балаболка |
J |
немов пір’їнка (І. Сенченко). 7. Цу-цу, скажені, схамениться
(Т. Шевченко). 8. Та цур йому, тій балаболці,— обізвався кобзар
(М. Стельмах).
II. Випишіть у дві колонки непохідні й похідні вигуки. Визначте групи
вигуків.
ПАМ'ЯТАЙМО
Словотворення за допомогою вигуків
Визначення |
Словотвір |
Функціонування в реченні |
На основі вигуків, на- |
ах! — ахати, ахання |
Та не нукай, коли не запріг, |
258. І. Виразно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Еле-
менти якого типу мовлення використовує автор? Доведіть свою від-
повідь прикладами з прочитаного.
У МОРІ МОЛОДОЇ ГОРІШИНИ
Від кам’янистої стіни ми ступили в море молодої горішини. Рап-
том поміж листя заворушилось грубе гілляччя, саме собою завору-
шилось, і страх, біда та й годі, охоплює тебе — бодай таке диво з див
побачив. А коли гілляччя ще й посунуло через
кущі, хряськаючи й шелепаючи, то душа й зо-
всім пішла в п’яти.
— Бач, лось який! — стиха мовив дід.
І лиш по дідовій мові ти застеріг, що це
й справді лось подерся через кущі, понісши
на голові важкі гіллясті роги, схожі на грубе
гілляччя...
— Ой! Діду, а це що таке чубате?
Смугаста птаха, вся з жовтих та чорних пер,
сяяла рудим чубом, сидячи на сучку осики,
а дзьоба мала довгого й тонкого. Ну, не птаха,
а цілісіньке тобі свято, що літає, гніздо в’є, пта-
шенят годує.
— Одуд,— сказав дід.— Присів, мабуть, ко-
ло свого гнізда (За Є. Гуцалом).
II. Випишіть вигуки та слова, утворені з вигу-
ків. Визначте розряд і групу вигуків. Слова, що
утворилися з вигуків, розберіть за будовою.
Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.
Автор: admin от 12-01-2016, 04:26, Переглядів: 3165