Народна Освіта » Українська мова » § 36. Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням

НАРОДНА ОСВІТА

§ 36. Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє.
Ю. Рибчинський

ПАМ'ЯТАЙМО

Часткою називається незмінна службова частина мови, що слу-
жить для вираження додаткових відтінків значення в реченні або
для творення нових форм слів. Як і прийменники та сполучники,
частка не має повного значення слова, але, на відміну від них,
не виконує синтаксичних функцій у реченні:

•    не виражає залежності одного слова від іншого;

•    не сполучає однорідні члени або частини речень.

Призначення частки — надавати слову або реченню певних сми-
слових або граматичних значень.

239. І. Спишіть речення. Назвіть частки. Поясніть їх роль у реченнях.

1. Ну, що б, здавалося, слова? 2. Гуляв би я понад Дніпром по весе-
лих селах та співав би свої думи, тихі, невеселі (Т. Шевченко). 3. Онде
зірка палає, мов промінь. 4. Що ж! Тільки той ненависті не знає, хто
цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 5. Закучерявились дібро-
ви весною золотою і похилилися гіллям аж ген над водою (І7. Усенко).
6. Та де б не був, в які б далини мене судьба не завела — палка любов

-до України у серці юному жила (В. Сосюра). 7. Слово Шев-

' ченкове і Франкове хай стане для вас взірцем (О. Гончар).

Далина

ПАМ'ЯТАЙМО

За походженням розрізняють непохідні частки й частки, що утво-
рилися з різних частин мови.

Походження часток

Частини мови

Приклади

Від дієслів

було, давай, хоч

Від прислівників

вже, лише, просто, там

Від займенників

воно, все, то, собі

Від сполучників

а, і, та, чи

Деякі частки складаються з двох слів

де там, куди там., ну іі, та а, що за, що то, ще її

240. І. Прочитайте речення. Назвіть частки, які походять з різних частин
мови. Поясніть, з яких частин мови вони утворилися та їх значення
в реченнях.

1. Було колись, запорожці вміли панувати (Т. Шевченко). 2. Ось
послухайте ще й моєї казки (Ю. Яновський). 3. Що й казати, ялинка
цьго року була просто розкішна (О. Іваненко). 4. Я набрала скільки
там у глечик та й дала їй, подякувала та жінка та й пішла собі. 5. Що
було собі задумаю, те й зроблю (Марко Вовчок). 6. Ще за-
думані далі безкраї зачаровують душу мою, коли жито Г Камертон
в полях достигає і зозуля кує у гаю (В. Сосюра). 7. У той
саме час злегенька скрипнули сінешні двері (Панас Мирний). 8. Ой,
що то за шум учинився? (Нар. те.). 9. «Мамо, чи кожна пташина
в вирій на зиму літає?» — в мами спитала дитина (Леся Українка).

10. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон приро-
ди, де зорі ясні і де тихі води? (Л. Костенко).

ПАМ'ЯТАЙМО

За функціональним значенням частки поділяються на розряди.

Модальні (від лат. modus — «спосіб») — тобто такі, що виражають
ставлення мовця до дійсності або надають реченням додаткових
смислових відтінків: авжеж, хіба, чи та ін., які, у свою чергу, поді-
ляються на групи.

Групи модальних часток

Група

Частки

Приклади функціонування в реченні

Питальні — фор-
мують питальні
речення

чи, хіба,
невже, що,
що за та ін.

Хіба людські руки слабші від мертвого камін-
ня? (Ю. Збанацький). «От тобі маєш! Що ж це
за диво?» (М. Коцюбинський)

Підсилювальні —

формують оклич-
ні речення

як, який,
що за, що
то за та ін.

Як же тут гарно, як же тут тихо, в таку го-
дину забудеш- лихо. Ох, яка .йене туга взяла!
(Леся Українка)

Власне модаль-
ні — вносять
сумнів або впев-
неність у вислов-
лювння

мабуть, на-
вряд, наче,
ледве чи, ба,
ой, ну та ін.

Гори навколо мовби висіли в повітрі, ліси наче
світились наскрізь (О. Гончар). «Цить!» — «Ба
не буду мовчати!» Бо чоловік не зробить, ой
не зробить, серце моє (М. Коцюбинський)

Стверджуваль-
ні — вказують
на те, що сказане
відповідає дій-
сності

так, еге,
егеж, атож,
аякже, ав-

ли* 0 ЛІ/*
іЯІ- С- У/і

У світанковій імлі з пагорка прямо до річ-
ки, толочачи посіви, один за одним, повзуть...
Так, сумніву немає...танки (Ю. Збанацький).
«І у мене до гетьмана справа державна».—
«У тебе?» — «Егеж!» (Н. Рибак)

Група

Частки

Приклади функціонування в реченні

Заперечні — ви-
словлюють запе-
речення або під-
силюють вислів

не, ні, ані

Всьому знав ціну старий козак, і ніщо не ля-
кало й не дивувало його (3. Тулуб). Не поди-
вився, ні, я на сади рожеві (М. Рильський).
Не минайте ані титли, ані того слова
(Т. Шевченко)

Вказівні — вка-
зують на міс-
це перебуван-
ня предмета або
на одночасність

чи неодночасність
• ••

Дії

ось, от, то,
це, оце, он,
онде, ген,
ото

Ген на обрії зливається блакитне небо з гус-
тою зеленню: то почала кущитися озимина
(І. Цюпа). На он тій горі пнулись смереки гус-
тими рядами завзято з долини вгору (О. Ко-
билянська). Онде гай величаво дріма, вільна
пташка так весело круже, чорнобрива жоржи-
ну лами... Та мені не полегшало, друже! (П. Гра-
бовський)

Означальні —

увиразнюють зна-
чення окремих
повнозначних
слів у складі ре-
чення

саме, якраз,
справді, точ-
но, власне,
рівно

Вранці-рано, в Пилипівку, якраз у неділю, побіг-
ла я за водою... (Т. Шевченко). У такому власне
стані блукав я одної весняної днини понад річ-
кою Прутом (М. Коцюбинський)

Кількісні — вка-
зують на частко-
ву невідповідність
між значенням
слова і означува-
ним поняттям

майже, при-
близно, мало
не, трохи не,
чи не, лед-
ве не

Майже три роки минуло від того далеко-
го світлого дня (О. Гончар). Життя січовиків
точилося мало не весь час просто неба, і на-
віть хмари комашні — справжнє лихо дніпров-
ських плавнів — не могли загнати їх під стрі-
хи (3. Тулуб). А я тебе, доню, в місячнім світлі
зіллячком, змивала, для тебе чи не кожної ночі
доброї долі благала (О. Кобилянська)

Спонукальні —

виражають ба-
жання, наказ, за-
клик до дії тощо

бодай, го-
ді, ну, давай,
на, -бо, -но

А бодай вам весело було (Г. Квітка-
Основ’яненко). А вони тим часом загарбали
міські хутори — і ну хазяйнувати. «Хай-но
тільки зачепить, ми йому покажемо, що таке
Дике Поле та сиверські козаки (3. Тулуб)

Видільні — виді-
ляють окреме сло-
во, до якого вони
належать
у реченні

навіть, ж,
тільки, ли-
ше, хоч, хоча
б, аж, -таки,
вже, та ін.

Село з усіх боків оточене пасмами безплідних
гір, і тільки в цьму котловані буяють рясні са-
ди, городи, виноградники (О. Гончар). Хоч раз
я хай дихну на повни груди (П. Тичина). Добре
я бачу твою ледачу вдачу, та я тобі пробачу, бо
я ж тебе люблю (Леся Українка)

Приєднувальні —

вказують на те,
що до вже відомо-
го додається неві-
доме

також, теж,
до того ж,
ще й та ін.

Дід був старий, до того ж немічний і хворий
(І. Нечуй-Левицький). У козаків були шаблі, спи-
си, а також пістолі (Д. Яворницький)

242. І. Прочитайте уривок. Дайте йому назву. Визначте стиль і тип мов-
лення.

Ще, може, звіку не сходились на цих полях такії два рубаки, од-
ної сили, одного завзяття.

Забряжчали, задзвонили шаблюки страшно. Що один рубоне,
то другий одіб’е, аж іскри летять. А потім усе скоріш, усе з більшим
притиском давали один одному маху. То размахувались з усієї сили,
що аж шабля свище, то знов один одного тільки манили. У обох очі
вже грають; щоки горять; на руках жили понабрякали, як вірьовки.
І вже б’ють козаки напропаще. Іскри сипляться густо, і от-от комусь
погибель! Аж зразу — черк! Пополам обидві шаблі. Козаки з досади
покидали об землю й хрести (За П. Кулішем).

II. Випишіть речення з модальними частками. Назвіть групи, до яких
вони належать. Поясніть, якої забарвленості надають модальні част-
ки художньому твору.

ПАМ'ЯТАЙМО

Формотворчі частки переважно служать для утворення умовного
й наказового способів дієслів: хай, нехай, би, б, використовуються для
заміни одних форм слова на інші.

Формотворчі частки

Частки

Приклади

Хай, нехай — служать для утворення
наказового способу дієслів

Хай він стане та погляне мені в очі, мо-
же, словом одгада думки дівочі, нехай
жде мене біля криниці, хай скучає до
зірниці, до півночі! (А Малишко)

Най- — використовується при утворенні
найвищого ступеня порівняння прикмет-
ників і прислівників

Ніч була найзручнішим, часом для напа-
ду на ворога (Ю. Збанацькии)

Що-, як- — для підсилення найвищого
ступеня порівняння прислівників і при-
кметників

Постараюся справитися щонаймен-
ше за годину (І. Франко). Останні слова,
на його думку, могли надоумити гетьма-
на, щоб прибрав якнайдалі від справ
осавулу (Н. Рибак)

Би, б — служить для творення дієслів
умовного способу

Коли б та сила, ударив би зненацька
і геть за Дін відкинув би ненависних
хозарів! (Д. Міщенко)

243. І. Виразно прочитайте текст. Який місяць ви вважаєте найвеселішим?
Розкажіть про нього або перекажіть прочитаний текст.

НАЙВЕСЕЛІШИЙ МІСЯЦЬ

Найвеселіший місяць — травень. Прислухайтесь до пташиного
хору в лісах, парках, садках. Коноплянки, вівчарики, щиглики та
інше голосисте птаство мовби славить весну. А он десь здалеку озва-
лася іволга. Якнайгучніше закувала зозуля. Та найкращий голос
у соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний спі-
вак. І хай чують його чистий голос далеко-далеко. Навіть в озері за-
взято змагаються у своїх співах жаби.

Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними, мов
чорні стріли, шугають ластівки. Здається, вони б ніколи
й не відпочивали. Та ось насувається темна хмара. Нехай
гуркоче перший весняний травневий грім (За О. Коже-
ленком).

II. Випишіть речення з формотворчими частками. Поясніть, що саме
утворюють ці частки.

ПАМ'ЯТАЙМО

Словотворчі частки виконують функцію словотворення, зазвичай
виступаючи в ролі префіксів і суфіксів. В українській мові для утво-
рення нових слів використовуються частки будь-, -небудь, казна-, -ся,
-сь, аби-, де-, не-, ні-, би-, 6-, -же, -ж тощо.

Словотворчі частки

Правило

Приклади

Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-,

-сь, -ся, сполучаючись із займенниками
або прислівниками та дієсловами, утво-
рючи їх складні неозначені форми. У ро-
лі окремих слів ці частки ніколи не вжи-
ваються

хто- небудь, що-небудь, який-небудь,
якийсь, казна-хто, хтозна-що
Не журиться Катерина — вмиється

сльозою, візьме відра, опівночі піде за во-
дою, щоб вороги не бачили (Т. Шевченко)

За допомогою частки -би (б), -же (-ж)
утворюються складні сполучники
й частки

мовби, ніби, щоб, якби, аякже, ніж, ніби,
атож і подібні

Частки -не, -ні, крім своєї заперечної
функції, можуть утворювати:

1.    заперечні займенники й прислівники;

2.    антоніми до відповідних безпрефік-
сних слів;

3.    зв’язні іменникові основи

1.    ніде, ніхто, ніщо, нічий, ніякий, ніко-
ли, нікуди;

2.    друг — недруг, добрий — недобрий, гар-
ний — негарний, складно — нескладно;

3.    непотріб, недбальсьво, нелюб, нісеніт-
ниця, нікчема

Коноплянка,
вівчарик, щиглик,
іволга, шугати

244. І. З наведених речень випишіть у три колонки частки за розрядами.
Поясніть їх роль та значення в реченнях.

1. Чи встигнемо за два дні? (М. Коцюбинський). 2. Окремо займа-
ли великі простори будяки, сині, аж сизі (М. Коцюбинський). 3. Хай
ізнов калина червоніє, достигає (77. Тичина). 4. Козак заглянув у ха-
тину, але там також нікого не було (77. Панч). 5. Виходжу в сад, він
чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. 6. Невже і я в ту-
мані — як туман — і я вже йду за часом, як за плугом. 7. Хай не роз-
будить смутку телефон, нехай печальне зрушиться листами. 8. Ген
килим, витканий із птиць, летить над полем. 9. Двори стоять у хурто-
вині айстр, яка рожева й синя хуртовина! (77. Костенко). 10.1 ось, на-
решті, вершина (О. Гончар). 11.1 грім — Їй-Богу! — відступив за гори,
і тільки дощ посіявся рясний (М. Рильський).

245. І. Прочитайте текст. Чим відрізняються писанки від крашанок? Роз-
кажіть, чи виготовляють писанки або крашанки у вашій родині. Опи-
шіть цей процес або перекажіть текст.

УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА

Гарний звичай робити писанки та крашанки
виник у нас в Україні ще з дохристиянських часів.

Роблять їх у Великодню суботу. Здебільшо-
го фарбуються крашанки в червоний, жовтий
та синій кольори. Для жовтого вживається суха
торішня трава або яблунева кора. Для синьо-
го — варяться проліски. Вживаються ще сушені
ягоди бузини та лушпиння цибулі. Яєць красять
тринадцять, щоби згадати дванадцять апостолів,
а також вшанувати Спасителя.

Зробити писанку не так уже й складно. Будь-
хто може її створити. Інструментом для виготов-
лення писанок є паличка з бляшаною трубочкою
на кінці. На сирому яйці вимальовуються роз-
топленим воском ті місця, що їх треба лиши-
ти незафарбованими. Коли малюнок закінчено,
яйця опускаються у фарбу. Потім їх виймають
і кладуть, щоб висохли. Писанки складаються
в череп’яну миску й ставляться в піч, де темпе-
ратура повинна бути не більше 35-40 . Коли віск
розтопиться і спливе з яєць, писанка готова (За
О. Воропаєм ).

II.    Випишіть із тексту слова, утворені за допо-
могою словотворчих часток. Розберіть їх за бу-
довою.

III.    За допомогою часток, префіксів не-, ні- добе-
ріть до виділених у тексті слів антоніми та, де це
можливо, зв'язні іменникові основи. Наприклад:
роблять — нероба, що — ніщо.

Бузина,

лушпиння, бляшаний,
череп’яний

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 04:23, Переглядів: 10547