§ 36. Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє.
Ю. Рибчинський

ПАМ'ЯТАЙМО

Часткою називається незмінна службова частина мови, що слу-
жить для вираження додаткових відтінків значення в реченні або
для творення нових форм слів. Як і прийменники та сполучники,
частка не має повного значення слова, але, на відміну від них,
не виконує синтаксичних функцій у реченні:

•    не виражає залежності одного слова від іншого;

•    не сполучає однорідні члени або частини речень.

Призначення частки — надавати слову або реченню певних сми-
слових або граматичних значень.

239. І. Спишіть речення. Назвіть частки. Поясніть їх роль у реченнях.

1. Ну, що б, здавалося, слова? 2. Гуляв би я понад Дніпром по весе-
лих селах та співав би свої думи, тихі, невеселі (Т. Шевченко). 3. Онде
зірка палає, мов промінь. 4. Що ж! Тільки той ненависті не знає, хто
цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 5. Закучерявились дібро-
ви весною золотою і похилилися гіллям аж ген над водою (І7. Усенко).
6. Та де б не був, в які б далини мене судьба не завела — палка любов

-до України у серці юному жила (В. Сосюра). 7. Слово Шев-

' ченкове і Франкове хай стане для вас взірцем (О. Гончар).

Далина

ПАМ'ЯТАЙМО

За походженням розрізняють непохідні частки й частки, що утво-
рилися з різних частин мови.

Походження часток

240. І. Прочитайте речення. Назвіть частки, які походять з різних частин
мови. Поясніть, з яких частин мови вони утворилися та їх значення
в реченнях.

1. Було колись, запорожці вміли панувати (Т. Шевченко). 2. Ось
послухайте ще й моєї казки (Ю. Яновський). 3. Що й казати, ялинка
цьго року була просто розкішна (О. Іваненко). 4. Я набрала скільки
там у глечик та й дала їй, подякувала та жінка та й пішла собі. 5. Що
було собі задумаю, те й зроблю (Марко Вовчок). 6. Ще за-
думані далі безкраї зачаровують душу мою, коли жито Г Камертон
в полях достигає і зозуля кує у гаю (В. Сосюра). 7. У той
саме час злегенька скрипнули сінешні двері (Панас Мирний). 8. Ой,
що то за шум учинився? (Нар. те.). 9. «Мамо, чи кожна пташина
в вирій на зиму літає?» — в мами спитала дитина (Леся Українка).

10. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон приро-
ди, де зорі ясні і де тихі води? (Л. Костенко).

ПАМ'ЯТАЙМО

За функціональним значенням частки поділяються на розряди.

Модальні (від лат. modus — «спосіб») — тобто такі, що виражають
ставлення мовця до дійсності або надають реченням додаткових
смислових відтінків: авжеж, хіба, чи та ін., які, у свою чергу, поді-
ляються на групи.

Групи модальних часток

242. І. Прочитайте уривок. Дайте йому назву. Визначте стиль і тип мов-
лення.

Ще, може, звіку не сходились на цих полях такії два рубаки, од-
ної сили, одного завзяття.

Забряжчали, задзвонили шаблюки страшно. Що один рубоне,
то другий одіб’е, аж іскри летять. А потім усе скоріш, усе з більшим
притиском давали один одному маху. То размахувались з усієї сили,
що аж шабля свище, то знов один одного тільки манили. У обох очі
вже грають; щоки горять; на руках жили понабрякали, як вірьовки.
І вже б’ють козаки напропаще. Іскри сипляться густо, і от-от комусь
погибель! Аж зразу — черк! Пополам обидві шаблі. Козаки з досади
покидали об землю й хрести (За П. Кулішем).

II. Випишіть речення з модальними частками. Назвіть групи, до яких
вони належать. Поясніть, якої забарвленості надають модальні част-
ки художньому твору.

ПАМ'ЯТАЙМО

Формотворчі частки переважно служать для утворення умовного
й наказового способів дієслів: хай, нехай, би, б, використовуються для
заміни одних форм слова на інші.

Формотворчі частки

243. І. Виразно прочитайте текст. Який місяць ви вважаєте найвеселішим?
Розкажіть про нього або перекажіть прочитаний текст.

НАЙВЕСЕЛІШИЙ МІСЯЦЬ

Найвеселіший місяць — травень. Прислухайтесь до пташиного
хору в лісах, парках, садках. Коноплянки, вівчарики, щиглики та
інше голосисте птаство мовби славить весну. А он десь здалеку озва-
лася іволга. Якнайгучніше закувала зозуля. Та найкращий голос
у соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний спі-
вак. І хай чують його чистий голос далеко-далеко. Навіть в озері за-
взято змагаються у своїх співах жаби.

Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними, мов
чорні стріли, шугають ластівки. Здається, вони б ніколи
й не відпочивали. Та ось насувається темна хмара. Нехай
гуркоче перший весняний травневий грім (За О. Коже-
ленком).

II. Випишіть речення з формотворчими частками. Поясніть, що саме
утворюють ці частки.

ПАМ'ЯТАЙМО

Словотворчі частки виконують функцію словотворення, зазвичай
виступаючи в ролі префіксів і суфіксів. В українській мові для утво-
рення нових слів використовуються частки будь-, -небудь, казна-, -ся,
-сь, аби-, де-, не-, ні-, би-, 6-, -же, -ж тощо.

Словотворчі частки

Коноплянка,
вівчарик, щиглик,
іволга, шугати

244. І. З наведених речень випишіть у три колонки частки за розрядами.
Поясніть їх роль та значення в реченнях.

1. Чи встигнемо за два дні? (М. Коцюбинський). 2. Окремо займа-
ли великі простори будяки, сині, аж сизі (М. Коцюбинський). 3. Хай
ізнов калина червоніє, достигає (77. Тичина). 4. Козак заглянув у ха-
тину, але там також нікого не було (77. Панч). 5. Виходжу в сад, він
чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. 6. Невже і я в ту-
мані — як туман — і я вже йду за часом, як за плугом. 7. Хай не роз-
будить смутку телефон, нехай печальне зрушиться листами. 8. Ген
килим, витканий із птиць, летить над полем. 9. Двори стоять у хурто-
вині айстр, яка рожева й синя хуртовина! (77. Костенко). 10.1 ось, на-
решті, вершина (О. Гончар). 11.1 грім — Їй-Богу! — відступив за гори,
і тільки дощ посіявся рясний (М. Рильський).

245. І. Прочитайте текст. Чим відрізняються писанки від крашанок? Роз-
кажіть, чи виготовляють писанки або крашанки у вашій родині. Опи-
шіть цей процес або перекажіть текст.

УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА

Гарний звичай робити писанки та крашанки
виник у нас в Україні ще з дохристиянських часів.

Роблять їх у Великодню суботу. Здебільшо-
го фарбуються крашанки в червоний, жовтий
та синій кольори. Для жовтого вживається суха
торішня трава або яблунева кора. Для синьо-
го — варяться проліски. Вживаються ще сушені
ягоди бузини та лушпиння цибулі. Яєць красять
тринадцять, щоби згадати дванадцять апостолів,
а також вшанувати Спасителя.

Зробити писанку не так уже й складно. Будь-
хто може її створити. Інструментом для виготов-
лення писанок є паличка з бляшаною трубочкою
на кінці. На сирому яйці вимальовуються роз-
топленим воском ті місця, що їх треба лиши-
ти незафарбованими. Коли малюнок закінчено,
яйця опускаються у фарбу. Потім їх виймають
і кладуть, щоб висохли. Писанки складаються
в череп’яну миску й ставляться в піч, де темпе-
ратура повинна бути не більше 35-40 . Коли віск
розтопиться і спливе з яєць, писанка готова (За
О. Воропаєм ).

II.    Випишіть із тексту слова, утворені за допо-
могою словотворчих часток. Розберіть їх за бу-
довою.

III.    За допомогою часток, префіксів не-, ні- добе-
ріть до виділених у тексті слів антоніми та, де це
можливо, зв'язні іменникові основи. Наприклад:
роблять — нероба, що — ніщо.

Бузина,

лушпиння, бляшаний,
череп’яний

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.