§ 31. Прийменник як службова частина мови та засіб зв'язку слів у словосполученні й реченні

І тобі рости й не в'януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.

В. Симоненко

ПАМ'ЯТАЙМО

Прийменником називається незмінна службова частина мови, що
виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займен-
ника від інших слів у словосполученні та реченні. З усіма частина-
ми мови прийменники пишемо окремо.

Прийменники, що вказують на місце, час, причину, мету дії, а також кількість

215. Доберіть відповідні прийменники до наведених речень. Поясніть їх
роль у реченнях.

1. ... небі не видно ні однісінької хмаринки (І. Франко). 2. ... заходу
насувалася чорна хмара, душний вітер бив ... гори, хвилював комиші
... плавнях, обривав виноградне листя та гнав його ... чорній, кала-
мутній, немов поораній хвилями, річці (М. Коцюбинський). 3. ... хаті

темніє, вітер затаївся десь ... вікнами, дерева стоять ... настороженім
знесиллі (В. Винниченко).

Для довідки: від, об, у, по, на, в, за.

216. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Як ще на-
зивають у народі колективну працю, спрямовану на допомогу членам
громади або спільну відбудову громадських об'єктів? Розкажіть про
своїх сусідів, наприклад, за партою.

СУСІДСТВО

Сусідство з давніх-давен визначалося сталими традиціями, їх здо-
рові начала переростали у непорушний обов’язок.

Прийти на допомогу один одному, поділитися не тільки матеріаль-
ними, а й моральними набутками — характерна риса нашого народу.

Весняну оранку й посів зернових починали, як правило, з Юрія.

В народі з цього приводу казали: «Юрій з хати всіх у поле вижене».

За традицією, жоден селянин не розпочинав масової сівби в себе вдо-
ма, доки не організують «вдовиного плуга». У цей день
ЧОЛОВІКИ збирали громади, ЙШЛИ ДО сусідських ВДІВ та си- Ç    оранка

ріт і гуртом обробляли ниви. Тільки після цього можна
було починати оранку на власних полях.

Природну потребу в живому спілкуванні між сусідами не замінять
жодні найгучніші свята. Сусідство житиме тоді, коли до твоєї оселі
завітає без примусу твій сусіда зі щирою усмішкою на вустах і добро-
зичливим: «Добридень!» (За В. Скуратівським)

II. Випишіть прийменники з відповідними частинами мови. Назвіть ці
частини мови та поясніть, на що вказують прийменники (місце, час,
причина, мета, кількість).

ПАМ'ЯТАЙМО

Прийменники не поєднуються з називним і кличним відмінком.
З усіма іншими непрямими відмінками іменників, займенників і чис-
лівників прийменники сполучаються. Але кількість прийменників,
що вживаються з певними відмінками, неоднакова.

Уживання прийменників з різними відмінками

Одні й ті самі прийменники можуть поєднуватися не з одним, а з де-
кількома відмінками, змінюючи значення місця, часу, мети дії та ін.

217. Запишіть речення, розкриваючи дужки. Назвіть прийменники та від-
мінки, з якими вони вживаються.

А яке величезне, незбагненне й невимовне задоволення від ночівлі
у (відкритий степ) або де-небудь у (широка й розлога балка) на (сві-
жоскошене й пахуче сіно)! А скільки можна віддати за те, щоб почути

у (відкритий і неозорий степ) яку-небудь могутню пісню,

^Балка) яка виливається із (могутні груди) цілої сотні відважних

козаків! (Д. Яворницький)

218. І. Виразно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Яким
настроєм просякнуто уривок? Назвіть мовні засоби, за допомогою
яких викликано відповідні почуття.

ПРИЙШЛА ВЕСНА

Прийшла весна. Прилетіла, як щаслива доля, припливла весели-
ми, бурними потоками і розлилася по всій Україні.

Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. А по берегах
ніжні верби й лози над водою й у воді радували людську душу. Все,
куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло. Рухалась і хви-
лювалась вся природа.

У весняних вирах кружляла риба, і заводі стали каламутними від
незліченної ікри. А в небі летіли гуси з далекого краю. А ще вище
довгими ключами пливли журавлі з журавлицями. А нижче летіли
і кружляли чорногузи, качки і багато різного дрібного птаства без
кінця й краю.

На сонці грілись золоті корови. А лошата з кучеря-
вими хвостиками хиталися біля матерів на розчепірених
непевних ніжках (За О. Довженком).

С

Чорногуз

)

II. Випишіть речення з прийменниками. Визначте відмінки частин
мови, з якими вони поєднуються. Наприклад: Прилетіла, як щаслива
доля, припливла веселими, бурними потоками і розлилася по (по чо-
му? М. в.) всій Україні

ПАМ'ЯТАЙМО

Милозвучність української мови зумовлює існування синоніміч-
них груп прийменників: у — в та з — із, зі. Якщо попереднє слово
закінчується на приголосний, вживаємо прийменник, що починаєть-
ся з голосної. І навпаки. Наприклад: прийшов у музей — прийшла
в музей; прийшла зі школи — прийшов із школи.

219. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання прийменників-
синонімів.

1. Понад нашим гаєм (в, у) височині осінь пропливає (в, у) золо-
тім човні (Б. Списаренко). 2. Увечері гетьман гостював (в, у) писаря

(Н. Рибак). 3. (З, зі, із) схилів гір в’юнилася поміж високими соснами
й розложистими дубами лісова стежка. 4. Петрик (з, зі, із) Сашком
сторожко визирнули з-за греблі. 5. Хлопчина нахиляється майже
до землі й бачить поміж зеленими стрілами сіру качку (з, зі, із) ви-
водком каченят (Г. Симакович).

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.