§ 31. Прийменник як службова частина мови та засіб зв'язку слів у словосполученні й реченні » Народна Освіта


Народна Освіта » Українська мова » § 31. Прийменник як службова частина мови та засіб зв'язку слів у словосполученні й реченні






§ 31. Прийменник як службова частина мови та засіб зв'язку слів у словосполученні й реченні

І тобі рости й не в'януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.

В. Симоненко

ПАМ'ЯТАЙМО

Прийменником називається незмінна службова частина мови, що
виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займен-
ника від інших слів у словосполученні та реченні. З усіма частина-
ми мови прийменники пишемо окремо.

Прийменники, що вказують на місце, час, причину, мету дії, а також кількість

Місце

Теплий туман слався (де?) по полю и наливав балку, так що дерева
потопали в ньому (М. Коцюбинський). А (де?) під лісом, (де?) край
дороги, либонь курінь мріє (Т. Шевченко)

Час

Не щебечи, соловейко, (коли?) на зорі раненько (Народна пісня)

Причина

Ой у полі курно та димно, (чому?) з-за туману світу не видно
(Нар. пісня)

Мета

А я у гай ходила (з якою метою?) по квітку ось яку... (77. Тичина)

Кількість

На новий рік прибавилось дня (скільки?) на заячий скік (Нар. те).
А Ярема — страшно глянуть — (скільки?) по три, по чотири так
і кладе (Т. Шевченко)

215. Доберіть відповідні прийменники до наведених речень. Поясніть їх
роль у реченнях.

1. ... небі не видно ні однісінької хмаринки (І. Франко). 2. ... заходу
насувалася чорна хмара, душний вітер бив ... гори, хвилював комиші
... плавнях, обривав виноградне листя та гнав його ... чорній, кала-
мутній, немов поораній хвилями, річці (М. Коцюбинський). 3. ... хаті

темніє, вітер затаївся десь ... вікнами, дерева стоять ... настороженім
знесиллі (В. Винниченко).

Для довідки: від, об, у, по, на, в, за.

216. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Як ще на-
зивають у народі колективну працю, спрямовану на допомогу членам
громади або спільну відбудову громадських об'єктів? Розкажіть про
своїх сусідів, наприклад, за партою.

СУСІДСТВО

Сусідство з давніх-давен визначалося сталими традиціями, їх здо-
рові начала переростали у непорушний обов’язок.

Прийти на допомогу один одному, поділитися не тільки матеріаль-
ними, а й моральними набутками — характерна риса нашого народу.

Весняну оранку й посів зернових починали, як правило, з Юрія.

В народі з цього приводу казали: «Юрій з хати всіх у поле вижене».

За традицією, жоден селянин не розпочинав масової сівби в себе вдо-
ма, доки не організують «вдовиного плуга». У цей день
ЧОЛОВІКИ збирали громади, ЙШЛИ ДО сусідських ВДІВ та си- Ç    оранка

ріт і гуртом обробляли ниви. Тільки після цього можна
було починати оранку на власних полях.

Природну потребу в живому спілкуванні між сусідами не замінять
жодні найгучніші свята. Сусідство житиме тоді, коли до твоєї оселі
завітає без примусу твій сусіда зі щирою усмішкою на вустах і добро-
зичливим: «Добридень!» (За В. Скуратівським)

II. Випишіть прийменники з відповідними частинами мови. Назвіть ці
частини мови та поясніть, на що вказують прийменники (місце, час,
причина, мета, кількість).

ПАМ'ЯТАЙМО

Прийменники не поєднуються з називним і кличним відмінком.
З усіма іншими непрямими відмінками іменників, займенників і чис-
лівників прийменники сполучаються. Але кількість прийменників,
що вживаються з певними відмінками, неоднакова.

Уживання прийменників з різними відмінками

Відмінки

Прийменники

Приклади

Найбільшу кіль-
кість прийменни-
ків (близько 150)
має родовий від-
мінок

Без, від, для, з, з-поміж,
коло, наприкінці, побі-
ля, після, поблизу, се-
ред, стосовно, під час,
у напрямку, на відмі-
ну, за допомогою тощо

3 (чого?) лісу шепче гілка, з (чого?) жи-
та — перепілка, з-за (чого?) широкого
лиману журиться сопілка (А. Малиш-
ко). Мов чорний гніт погашеної свіч-
ки, коло (чого?) дороги дерево стоїть
(Д. Павличко)

Відмінки

Прийменники

Приклади

Найбільшу кіль-
кість прийменни-
ків (близько 150)
має родовий від-
мінок

Без, від, для, з, з-поміж,
коло, наприкінці, побі-
ля, після, поблизу, се-
ред, стосовно, під час,
у напрямку, на відміну,
за допомогою тощо

3 (чого?) лісу шепче гілка, з (чого?)
жита — перепілка, з-за (чого?) широ-
кого лиману журиться сопілка (А. Ма-
лишко). Мов чорний гніт погашеної
свічки, коло (чого?) дороги дерево сто-
їть (Д. Павличко)

Вісім приймен-
ників налічує да-
вальний відмінок

Вслід, всупереч, навпе-
рейми, навстріч назу-
стріч, наперекір, завдя-
ки, на противагу

А дуб стоїть незламно наперекір (чо-
му?) всім напастям (І. Цюпа). Шле день
услід (чому?) хмаркам патлатим про-
міння сонця з верховин (В. Сосюра)

Понад 20 при-
йменників сполу-
чаються зі знахід-
ним відмінком

Між, на, над, під, повз,
понад, поміж, поперед,
зважаючи на, незважаю-
чи на, з огляду на тощо

Повз (що?) двір, вулецею і через (що?)
городи поспішали люди (Ю. Збанацький).
А над (що?) осінь прилітає птиця із пів-
нічних сивих чагарів (М. Рильський)

Так само понад
двадцять при-
йменників ужива-
ються з орудним
відмінком

Над, перед, поміж, по-
перед, попід, одночас-
но з, поміж, згідно з,
порівняно з, у зв’язку
з тощо

Перед (чим?) хаткою самотньо біліють
свіжі, щойно побілені ворота й хвіртка
(М. Стельмах). Десь попід (чим?) сами-
ми хмарами струнким- суворим строєм
летіли журавлі (О. Гончар)

Найменше при-
йменників (лише
п’ять) має місце-
вий відмінок

В (у), на, о, по, при

Сріблиться дощ в (у чому?) тоненькому
тумані, як ниточка в (у чому?) прозо-
рім полотні (Д. Павличко). Руїни сірі,
галки на (на чому?) стіні сидять мов
судді марноти людської (М. Рильський)

Одні й ті самі прийменники можуть поєднуватися не з одним, а з де-
кількома відмінками, змінюючи значення місця, часу, мети дії та ін.

217. Запишіть речення, розкриваючи дужки. Назвіть прийменники та від-
мінки, з якими вони вживаються.

А яке величезне, незбагненне й невимовне задоволення від ночівлі
у (відкритий степ) або де-небудь у (широка й розлога балка) на (сві-
жоскошене й пахуче сіно)! А скільки можна віддати за те, щоб почути

у (відкритий і неозорий степ) яку-небудь могутню пісню,

Балка) яка виливається із (могутні груди) цілої сотні відважних

козаків! (Д. Яворницький)

218. І. Виразно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Яким
настроєм просякнуто уривок? Назвіть мовні засоби, за допомогою
яких викликано відповідні почуття.

ПРИЙШЛА ВЕСНА

Прийшла весна. Прилетіла, як щаслива доля, припливла весели-
ми, бурними потоками і розлилася по всій Україні.

Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. А по берегах
ніжні верби й лози над водою й у воді радували людську душу. Все,
куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло. Рухалась і хви-
лювалась вся природа.

У весняних вирах кружляла риба, і заводі стали каламутними від
незліченної ікри. А в небі летіли гуси з далекого краю. А ще вище
довгими ключами пливли журавлі з журавлицями. А нижче летіли
і кружляли чорногузи, качки і багато різного дрібного птаства без
кінця й краю.

На сонці грілись золоті корови. А лошата з кучеря-
вими хвостиками хиталися біля матерів на розчепірених
непевних ніжках (За О. Довженком).

С

Чорногуз

)

II. Випишіть речення з прийменниками. Визначте відмінки частин
мови, з якими вони поєднуються. Наприклад: Прилетіла, як щаслива
доля, припливла веселими, бурними потоками і розлилася по (по чо-
му? М. в.) всій Україні

ПАМ'ЯТАЙМО

Милозвучність української мови зумовлює існування синоніміч-
них груп прийменників: у — в та з — із, зі. Якщо попереднє слово
закінчується на приголосний, вживаємо прийменник, що починаєть-
ся з голосної. І навпаки. Наприклад: прийшов у музей — прийшла
в музей; прийшла зі школи — прийшов із школи.

219. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання прийменників-
синонімів.

1. Понад нашим гаєм (в, у) височині осінь пропливає (в, у) золо-
тім човні (Б. Списаренко). 2. Увечері гетьман гостював (в, у) писаря

(Н. Рибак). 3. (З, зі, із) схилів гір в’юнилася поміж високими соснами
й розложистими дубами лісова стежка. 4. Петрик (з, зі, із) Сашком
сторожко визирнули з-за греблі. 5. Хлопчина нахиляється майже
до землі й бачить поміж зеленими стрілами сіру качку (з, зі, із) ви-
водком каченят (Г. Симакович).

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 04:06, посмотрело: 778