§ 26. Розряди прислівників за значенням » Народна Освіта


Народна Освіта » Українська мова » § 26. Розряди прислівників за значенням






§ 26. Розряди прислівників за значенням

ПАМ'ЯТАЙМО

За лексичним значенням і синтаксичною роллю в реченні прислів-
ники поділяються на дві основні групи: означальні й обставинні, які,
в свою чергу, створюють розряди.

Означальні прислівники

Якісно-означальні

Приклади

Прислівники з суфіксами -о, -е.
Найбільш поширена в україн-
ській мові група прислівників,
які походять від прикметників
або співвідносні з ними. Якісно-
означальні прислівники характе-
ризують дію, стан або іншу ознаку
за якістю. Якісно-означальні при-
слівники пояснюють дієслова, діє-
прикметники і дієприслівники.
Вони відповідають на питання як?
Якісно-означальним є також при-
слівник так

Вчитися (як?) відмінно, читати (як?) вираз-
но, (як?) міцно потиснути руку, (як?) чудово
намальований, (як?) сумлінно працюючи, (як?)
добре відпочити, (як?) більше зробити тощо
А от мені — хоч і довіку б (як?) так... Живу
у горницях, на килимах качаюсь (Л. Глібов)

Кількісно-означальні

Приклади

Прислівники, що характеризують
дію, стан або іншу ознаку з бо-
ку кількості і міри вияву, зале-
жать від прикметників, дієслів,
дієприкметників, інших прислів-
ників, відповідають на питання
скільки? на скільки? якою мірою?

Приходив (скільки?) тричі, (на скільки?) вдвоє
більше, (якою мірою?) дуже сумлінний, (якою
мірою?) надзвичайно уважний, (на скільки?)
досить активний, наповнений (на скільки?)
вщерть, (скільки?) багато працює, (якою мірою?)
ледве-ледве наздогнав, (на скільки?) трохи збен-
тежений, знищити (якою мірою?) дотла тощо

Прислівники способу дії

Приклади

Пояснюють дію або стан щодо ха-
рактеру чи способу її вияву, утво-
рюються від іменників, прикмет-
ників, зрідка від числівників,
займенників, інших слів (часто
в поєднанні з прийменником), від-
повідають на питання як? яким
способом?

Пропасти (яким способом?) безвісти, сказати
(як?) спросоння, виставити (як?) напоказ, пра-
цювати (яким способом?) гуртом, іти (яким
способом?) слідом, трудитись (яким способом?)
завзято, турбуватися (яким способом?) по-
батьківськи, розмовляти (як?) втрьох, зроби-
ти (яким способом?) по-нашому тощо

187. І. Виразно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Які
образи викликає шлях зернинки? Чи можна порівняти її розвиток
з життєвим шляхом людини? Доведіть свою відповідь.

ВІД ЗЕРНИНКИ ДО СТЕБЛИНКИ

Кинь у ріллю зернину, пригорни її вологою землицею, і вона, суха
і без ознак життя, поступово прокинеться, оживе. Спочатку розбухне,
потім надколеться. Покажеться в тріщині блідо-жовтий черв’ячок.

Він ростиме, витягуватиметься, прагнучи ви-
братись на світ білий. І непомітно виткнеться,
вже не блідий і немічний, а зеленаво-багряний,
майже непомітний, але могутній, невтримний,
спрямований до сонця.

Зазеленіє, запишається стеблинка, потяг-
неться-потягнеться вгору, захитається на ві-
трах, забринить під сонцем, сили набиратиметь-
ся. З кожним днем ставатиме все міцнішою,
все вищою та вищою, аж поки заколоситься,
із зеленої стане сизуватою, спинить свій зріст та
похилить колосок донизу (За Ю. Збанацьким).

N. Спишіть текст. Підкресліть прислівники як члени речення.

III. Випишіть із тексту прикметники та дієприкметники. Утворіть від
них якісно-означальні прислівники. Розберіть виписані й утворені
частини мови за будовою.

ПАМ'ЯТАЙМО

Обставинні прислівники в основному утворюються від іменників,
прикметників, найчастіше в поєднанні із займенником чи прийменни-
ком. Наприклад: ранок —ранком; що — хвилина — щохвилини; що —
день — щодня; з — гарячий — згарячу; за — молодий — замолоду.

Указують на різні обставини дії — місце, час, причину, мету, від-
повідно створюючи чотири розряди.

Розряди обставинних прислівників

Прислівники місця

Приклади

означають місце або напрямок
дії, відповідають на питання де?
куди? звідки?

(де?) там, (де?) вгорі, (де?) навколо, (куди?) ту-
ди,, (куди?) вниз, (куди?) сюди, (звідки?) з-піднизу,
(звідки?) згори тощо

Прислівники часу

Приклади

означають час дії і відповідають
на питання коли? доки? відко-
ли? з якого часу? по який час?

(коли?) вдень, (коли?) вчора, (коли?) взимку, (ко-
ли?) нині, (доки?) завжди, (з якого часу?) здавна,
(відколи?) зроду-віку, (по який час?) донині тощо

Прислівники причини

Приклади

вказують на причину дії, відпо-
відають на питання чому? через
що? з якої причини?

(з якої причини?) згарячу, (з якої причини?) спе-
ресердя, (через що?) нізащо, (чому?) тому тощо

Прислівники мети

Приклади

вказують на мету дії, відпові-
дають на питання з якою ме-
тою? для чого? навіщо?

(з якою метою?) навмисно, (з якою метою?) напе-
рекір, (для чого?) на зло, (навіщо?) напоказ тощо

188. І. Випишіть прислівники з пояснюваними словами.

1. І вдень ніколи не гуляли, вночі ж було не без гостей. 2. Еней
спросоння як схопився, дрижав од страху і трусився, холодний лив-
ся з його піт (І. Котляревський). 3. Де-не-де зривалася з неба зоря,
спадала вогняною ниткою, і слід її повільно згасав, розсипався золо-
тими жаринками (3. Тулуб). 4. Море зовсім не синє, і чайка квилить
над ним тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось (Ю. Яновський).

5. Нащо ти козацьке серце сушиш? (П. Гулак-Артемовський). 6. Не-
наче напоказ їх звезено сюди з Подніпров’я, Побужжя, Подніпров’я,
з далекої Прип’яті і самої Вісли (М. Сиротюк). 7. Сьогод-
ні неспокійно в місті: лихі люди ходять тепер раз у раз ( Квилити, Віспа
по вулицях (М. Коцюбинський). 8. Трохи згодом він тор-
кнув коня й напрямився в гущавину (Панас Мирний).

II. Сформулюйте питання до прислівників. Визначте обставинні. Запи-
шіть обставинні прислівники за розрядами.

189. І. Запишіть текст, уставляючи замість крапок потрібні, на вашу думку,
прислівники.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ У ПОХОДІ

..., ще сонце не сходило, ревнула в замку гармата. Задзвонили
дзвони в усіх церквах, почали вигравати сурми-труби. Хмельницький
рушив у похід.

Над гетьманом — бунчук і велика хоругва малинова. На ній —
сріблом гаптований архангел Михайло підняв меч...

...ступає кінь під Хмельницьким. ... дивиться гетьман....

Гуде шлях важкими гарматами, ... ступають сиві воли. ... врізують-
ся в землю колеса гарматних возів. А ... за гарматами знов козацькі
лави, знов полки. ... гуде земля, немов коливається разом з людьми,
возами, кіньми, списами й стягами.

А ... ясно світить ранкове сонце. ... кружляють орли-
чорнокрильці в прозорій блакиті (За О. Соколовським).

Бунчук, хоругва,
гаптований

\

Прислівники, вилучені з тексту: угору, поволі, уперед, важко, далі,
глухо, високо-високо, рано-вранці, урочисто, суворо й грізно, глибоко,
згори.

II.    Виразно прочитайте відредагований текст. Поясніть, яку роль віді-
грають прислівники в мовленні.

III.    Використовуючи прислівники, розкажіть про один із епізодів,
пов'язаний із походами Богдана Хмельницького.

190. І. Поставивши питання, з'ясуйте значення наведених прислівників.
Доберіть до прислівників відповідні частини мови та утворіть із ними
словосполучення.

Наприклад: вдвоє — вдвоє більше.

Вдвоє, віддавна, вбік, завзято, опівдні, гарно, помалу, начетверо,
доверху, сумно, напам’ять, донизу, звисока, холодно, тонко, просто,
праврруч, по-батьківськи, тепло, по-розумному, високо, коли-небудь,
згарячу, день у день, втроє, дуже, надзвичайно, вкрай, щороку,
тепер.

II. Розподіліть словосполучення з прислівниками за розрядами й за-
пишіть.

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 04:01, посмотрело: 2045