§ 25. Прислівник як частина мови. Загальне значення. Синтаксична роль
ПАМ'ЯТАЙМО
Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що
передає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки. При-
слівники відповідають на питання: де?, куди?, звідки?, як?, яким
способом?, коли?, з якою метою?, з якого часу?, до якого часу?, чо-
му?, через що?, з якої причини?, скільки?, на скільки?, якою мірою?,
для чого?, навіщо? Найчастіше в реченні прислівники виконують
синтаксичну роль обставини.
184. І. Спишіть. Визначте синтаксичну роль прислівників у пропонованих
реченнях.
1. Розкішно пахне матіола, ця нічна, непомітна навіть удень
квітка (Н. Романович-Ткаченко). 2. Рано-вранці, ще сонцн не сходи-
ло,— ревнула в замку гармата. 3. Урочисто, поволі ступає кінь під
Хмельницьким, суворо й грізно дивиться гетьман уперед (О. Соколов-
ський). 4. Удень світило сонце, надворі буяла весна, крізь шибки ві-
кон лилося веселе проміння (А Шиян). 5. Де-не-де озветь-
ся пташина несміло, немов перед бурею в темному гаю,
і знову замовкне (Леся Українка).
II. Випишіть прислівники та поставте до них питання.
Матіола, буяти,
шибка
ч/
ПАМ'ЯТАЙМО
У більшості випадків прислівники пояснюють дієслова, дієприк-
метники, дієприслівники, прикметники та інші прислівники, висту-
паючи, як правило, обставинами до них.
Зв'язок прислівників з частинами мови та їх синтаксична роль у реченні
Частини мови |
Приклади |
Члени речення |
прислівники |
1. Радісно й легко пливли веселі |
пливли як? — радісно й лег- |
2. Міцно й щиро стискаю вашу ру- |
стискаю як? — міцно й щи- |
Частини мови |
Приклади |
Члени речення |
3. У середу зранку почали |
почали заїжджатися ко- |
|
прислівники |
4. Весняна гроза завжди несподіва- |
несподівана і освіжаюча |
прислівники |
5. Ідучи обережно, щоб зненацька |
їдучи як? — обережно — |
прислівники |
6. Море — надзвичайно гарного ко- |
гарного як? наскільки? — |
прислівники |
7. Увечері пішов дощ, надворі дуже |
у якій мірі вогко й холод- |
185. І. Усно перекажіть текст. Розкажіть про цікавий випадок, пов'язаний
зі звірятами, який трапився з вами.
«ЗАМІВ» СЛІДИ
Обабіч дороги в світлі фар миготіли тополі, білокорі берізки-
полісянки, а за ними чорніли поля. Раптом я угледів під деревом зай-
ця, що стояв на задніх лапах, мовби до чогось дослухаючись.
За якусь хвильку я знову поглянув на узбіччя — і сам собі не пові-
рив: поруч машини щодуху біг довговухий.
— Що, випередити косоокий надумав? Піддам газку...
Машина покотила ще хутчіш. Заєць трохи відстав, але за хвиль-
ку вже знову порівнявся зі мною. Здавалося, він не біг, а летів. Ось
він рвонувся вперед, випередив, нарешті, автомобіль й перебіг до-
рогу.
Це незвичайне змагання тривало щонайменше три-чотири хви-
лини. Певне, зайця переслідував собака. Випередивши машину,
за котрою тягнувся густий хвіст куряви й запах бензину, довговухий,
таким чином, «замів» за собою сліди... (А. ІПелудяк).
II. Випишіть із тексту синоніми до слова «заєць». Поясніть спосіб їх
творення.
III. Випишіть із тексту словосполучення прислівників з пояснюваними
словами.
IV. Назвіть частини мови, з якими пов'язані прислівники. Визначте
синтаксичну роль прислівників.
ПАМ'ЯТАЙМО
Синтаксичні функції прислівника
Означення |
Підмет і додаток |
Присудок |
Якщо прислівники залежать назвами дії — стрибок неук, тобто, який? безгра- назвами предметів харчу- |
Підметами й додатка- — Та трохи риби впій- Коська лукаво підмор- — Коли б часті- {Ю. Збанацький) |
Прислівники потріб- Наприклад: 1. Що нам. потрібно в пер- 2. Матері кожної дитини 3. Сором сліз, що ллють- |
Прислівники можуть опинятися поза синтаксичним зв’язком
(не бути членами речення) і переходити до розряду вставних слів.
Наприклад: Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний
оспівати світ (М. Рильський).
186. Випишіть прислівники разом із залежними словами. У словосполу-
ченнях поставте питання, яке б указувало на смисловий зв'язок при-
слівника з пояснюваним словом. Визначте, якими членами речення
виступають прислівники.
Зразок: І верховіттям тонкії тополі кивають стиха, шепотять
поволі (Леся Українка).
Кивають як? — стиха — обставина способу дії;
шепотять як? — поволі — обставина способу дії.
Синіє як? — ясно — обставина способу дії.
1. Хвиля край берега ясно так синіє, а дедалі ледве-ледве, мов ту-
ман, леліє (Леся Українка). 2. Як парость виноградної лози, плекайте
мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від
сльози вона хай буде. Вірно і слухняно нехай вона щора-
зу служить вам, хоч і живе своїм життям (М. Рильський).
3. Це йдуть до сонця вічно молоді (В. Сосюра). 4. Високо
вгорі пролітає ескадрилья літаків {Ю. Яновський). 5. Під ним коник
вороненький насилу ступає (Т. Шевченко). 6. А читати Тарас, справді,
вивчився дуже рано (О. Іваненко). 7. Видно, було вже пізно, бо ніде
по хатах не світилося (Панас Мирний).
Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.
Автор: admin от 12-01-2016, 04:01, Переглядів: 12208