§ 25. Прислівник як частина мови. Загальне значення. Синтаксична роль » Народна Освіта


Народна Освіта » Українська мова » § 25. Прислівник як частина мови. Загальне значення. Синтаксична роль






§ 25. Прислівник як частина мови. Загальне значення. Синтаксична роль

ПАМ'ЯТАЙМО

Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що
передає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки. При-
слівники відповідають на питання: де?, куди?, звідки?, як?, яким
способом?, коли?, з якою метою?, з якого часу?, до якого часу?, чо-
му?, через що?, з якої причини?, скільки?, на скільки?, якою мірою?,
для чого?, навіщо? Найчастіше в реченні прислівники виконують
синтаксичну роль обставини.

184. І. Спишіть. Визначте синтаксичну роль прислівників у пропонованих
реченнях.

1. Розкішно пахне матіола, ця нічна, непомітна навіть удень
квітка (Н. Романович-Ткаченко). 2. Рано-вранці, ще сонцн не сходи-
ло,— ревнула в замку гармата. 3. Урочисто, поволі ступає кінь під
Хмельницьким, суворо й грізно дивиться гетьман уперед (О. Соколов-
ський). 4. Удень світило сонце, надворі буяла весна, крізь шибки ві-
кон лилося веселе проміння (А Шиян). 5. Де-не-де озветь-
ся пташина несміло, немов перед бурею в темному гаю,
і знову замовкне (Леся Українка).

II. Випишіть прислівники та поставте до них питання.

Матіола, буяти,
шибка

ч/

ПАМ'ЯТАЙМО

У більшості випадків прислівники пояснюють дієслова, дієприк-
метники, дієприслівники, прикметники та інші прислівники, висту-
паючи, як правило, обставинами до них.

Зв'язок прислівників з частинами мови та їх синтаксична роль у реченні

Частини мови

Приклади

Члени речення

прислівники
з дієсловами

1. Радісно й легко пливли веселі
громади хмар в білих та синіх сер-
панках (М. Коцюбинський)

пливли як? — радісно й лег-
ко — обставина способу дії

2. Міцно й щиро стискаю вашу ру-
ку (Леся Українка)

стискаю як? — міцно й щи-
ро — обставини способу дії

Частини мови

Приклади

Члени речення

 

3. У середу зранку почали
заїжджатися гості (О. Гончар)

почали заїжджатися ко-
ли? — зранку — обстави-
на часу

прислівники
з дієприкмет-
никами

4. Весняна гроза завжди несподіва-
на і завжди освіжаюча (Ю. Зба-
нацький)

несподівана і освіжаюча
коли? — завжди — обстави-
на часу

прислівники
з дієприслів-
никами

5. Ідучи обережно, щоб зненацька
не наскочити на татарську засідку,
козаки висилали розвідку наперед
(Н. Рибак)

їдучи як? — обережно —
обставина способу дії

прислівники
з прикметни-
ками

6. Море — надзвичайно гарного ко-
льору (М. Коцюбинський)

гарного як? наскільки? —
надзвичайно — обставина
міри й ступеня

прислівники
з прислівни-
ками

7. Увечері пішов дощ, надворі дуже
вогко й холодно (П. Панч)

у якій мірі вогко й холод-
но? — дуже — обставина
міри й ступеня

185. І. Усно перекажіть текст. Розкажіть про цікавий випадок, пов'язаний
зі звірятами, який трапився з вами.

«ЗАМІВ» СЛІДИ

Обабіч дороги в світлі фар миготіли тополі, білокорі берізки-
полісянки, а за ними чорніли поля. Раптом я угледів під деревом зай-
ця, що стояв на задніх лапах, мовби до чогось дослухаючись.

За якусь хвильку я знову поглянув на узбіччя — і сам собі не пові-
рив: поруч машини щодуху біг довговухий.

— Що, випередити косоокий надумав? Піддам газку...

Машина покотила ще хутчіш. Заєць трохи відстав, але за хвиль-
ку вже знову порівнявся зі мною. Здавалося, він не біг, а летів. Ось
він рвонувся вперед, випередив, нарешті, автомобіль й перебіг до-
рогу.

Це незвичайне змагання тривало щонайменше три-чотири хви-
лини. Певне, зайця переслідував собака. Випередивши машину,
за котрою тягнувся густий хвіст куряви й запах бензину, довговухий,
таким чином, «замів» за собою сліди... (А. ІПелудяк).

II.    Випишіть із тексту синоніми до слова «заєць». Поясніть спосіб їх
творення.

III.    Випишіть із тексту словосполучення прислівників з пояснюваними
словами.

IV.    Назвіть частини мови, з якими пов'язані прислівники. Визначте
синтаксичну роль прислівників.

ПАМ'ЯТАЙМО

Синтаксичні функції прислівника

Означення

Підмет і додаток

Присудок

Якщо прислівники залежать
від іменників, вони викону-
ють синтаксичну функцію
означення. Таке відбуваєть-
ся, коли іменники виступа-
ють:

назвами дії — стрибок
{який?) уперед;
назвами якостей — зовсім

неук, тобто, який? безгра-
мотний;

назвами предметів харчу-
вання — кава {яка?) nœ
віденхьки

Підметами й додатка-
ми прислівники висту-
пають тоді, коли вжи-
ваються в значенні
іменника. Наприклад:
І я відповідаю глухо:

—    Та трохи риби впій-
мали.

Коська лукаво підмор-
гує:

—    Коли б часті-
ше траплялося та-
ке {що?) «трохи»

{Ю. Збанацький)

Прислівники потріб-
но, треба, шкода, можна,
не можна., необхідно, жаль,
пора, нема, соромно, прикро
й под. виконують роль при-
судків у безособових речен-
нях і називаються присуд-
ковими.

Наприклад:

1.    Що нам. потрібно в пер-
шу чергу? {А. Головко).

2.    Матері кожної дитини
жаль {Нар. те.).

3.    Сором сліз, що ллють-
ся од безсилля {Леся Укра-
їнка)

Прислівники можуть опинятися поза синтаксичним зв’язком
(не бути членами речення) і переходити до розряду вставних слів.
Наприклад: Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний
оспівати світ (М. Рильський).

186. Випишіть прислівники разом із залежними словами. У словосполу-
ченнях поставте питання, яке б указувало на смисловий зв'язок при-
слівника з пояснюваним словом. Визначте, якими членами речення
виступають прислівники.

Зразок: І верховіттям тонкії тополі кивають стиха, шепотять
поволі (Леся Українка).

Кивають як? — стиха — обставина способу дії;
шепотять як? — поволі — обставина способу дії.

Синіє як? — ясно — обставина способу дії.

1. Хвиля край берега ясно так синіє, а дедалі ледве-ледве, мов ту-
ман, леліє (Леся Українка). 2. Як парость виноградної лози, плекайте

мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від
сльози вона хай буде. Вірно і слухняно нехай вона щора-
зу служить вам, хоч і живе своїм життям (М. Рильський).
3. Це йдуть до сонця вічно молоді (В. Сосюра). 4. Високо
вгорі пролітає ескадрилья літаків {Ю. Яновський). 5. Під ним коник
вороненький насилу ступає (Т. Шевченко). 6. А читати Тарас, справді,
вивчився дуже рано (О. Іваненко). 7. Видно, було вже пізно, бо ніде
по хатах не світилося (Панас Мирний).

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 04:01, посмотрело: 2757