§ 22. Раннє Відродження і гуманізм

1. Причини появи раннього Відродження і гуманізму

Що називають Відродженням та гуманізмом? Який зв'язок між цими поняттями?

Протягом майже всього Середньовіччя панувало уявлення про людину як пасивного виконавця Божої волі. Однак в XIV ст. такі погляди вже суперечили швидкому розвитку середньовічного суспільства. У пошуках нових ідей мислителі насамперед звернулися до античності.

Захопившись творами Давньої Греції і Риму, вчені розшукували в монастирських бібліотеках праці стародавніх авторів, переписували й вивчали їх, розкопували античні статуї, відновлювали античні традиції. В античних творах вони побачили розвинуту', сильну людину, здатну змінювати світ на краще. Ці ідеї, співзвучні часу, були відроджені й поширені. Водночас досліджувалася й духовна спадщини інших народів.

На цьому підґрунті в XIV ст. в містах Північної та Центральної Італії,починається період, названий Відродженням, або французькою — Ренесансом.

Батьківщиною Відродження стала Італія — спадкоємиця античної культури.

Учені, художники, мислителі Раннього Відродження сформулювали у своїх творах новий погляд на людину, закликали шанувати розум, намагалися довести, що вона здатна удосконалювати світ, у якому живе. Таких митців сучасники назвали гуманістами, а їх ідеї — гуманізмом.

Поява і поширення таких ідей були обумовлені важливими соціально-економічними та духовно-культурними зрушеннями, які відбувались у Північній та Центральній Італії.

Спираючись на схему, назвіть основні чинники, що спричинили появу Відродження, і поясніть на прикладах кожен з них. Визначте також прояви Відродження в Італії.

Цікаво, що саме в цей час і з’явилося поняття Середньовіччя і сформувалося уявлення про ці часи, як темний період занепаду' між античністю і Відродженням.

Італійське Відродження подарувало світу видатних митців і вплинуло на інші європейські країни. Воно визначило основні ідеї гуманізму.

2. Основні ідеї раннього Відродження й гуманізму

Які основні риси гуманізму в добу Відродження?

У цей період поступово руйнувалася така риса життя середньовічної людини, як корпоративність, тобто жорстке усвідомлення себе тільки частиною певного колективу, наприклад, селянської громади, цеху, рицарського ордену, університету або купецької гільдії. Твори гуманістів допомагали людині відчути себе самоцінною, неповторною індивідуальністю. Недарма саме в цей період з’являється трактат відомого гуманіста Італії Джованні делла Міраядолли "Промова про гідність людини".

Зіставте уривки із творів папи Інокентія III та італійського гуманіста Джованні делла Мірандолли. Як вони ілюструють різницю релігійного і гуманістичного світогляду?

Важливо зрозуміти, що діячі Відродження не ставили під сумнів християнську віру, проте поступово влада церкви, яка раніше охоплювала всі сфери життя людини, звужувалася до вирішення здебільшого релігійних питань. На зміну релігійному ідеалу аскета приходить новий герой — енергійна, самостійна, освічена людина.

3. Данте Аліг'єрі і Франческо Петрарка

Чому твори Данте і Петрарки називають гуманістичними?

Письменники-гуманісти не тільки копіювали античні зразки, а й самі створювали прекрасні твори, що стали безсмертними.

Данте Аліг’єрі (1265—1321) — видатний італійський поет і мислитель, один із засновників літературної італійської мовп. Його основний твір — "Божественну комедію" — вважають філософсько-літературним завершенням доби Середньовіччя в європейській культурі та провісником Відродження.

Предки Данте брати участь у заснуванні Флоренції та Хрестових походах, батько був впливовим політиком, тож не дивно, що й Данте брав участь в управлінні рідним містом. Він став першим серед мислителів, хто виступив за незалежність королівської влади від папства. Але в історії він назавжди залишиться автором "Божественної комедії".

Власне Данте вважав свою поему просто "Комедією". За тогочасною традицією, це були твори із сумним початком і щасливим фіналом. "Божественною" цей твір назвав пізніше італійський письменннк-гуманіст Джованні Боккаччо, підкресливши таким чином її велич, досконалість і значення. У трьох частинах ("Пекло", " Чистилище", "Рай") Даяте описує свою мандрівку до Бога. Цей твір є енциклопедією знань щодо епохи Середньовіччя. Головна ідея автора: розум і знання можуть допомогти людині пізнати свої гріхи, а любов дає можливість пізнати вищу істину. Вона відображена останніми строфами поеми.

Як у скульптурі та образотворчому мистецтві відображено ставлення до поета його сучасників і нащадків? Доведіть, що в ілюстраціях до "Божественної комедії" Гюстава Доре" відображено світогляд Середньовіччя.

1. Доменіко ді Мікеліно. Данте з "Божественною комедією"

2. Сандро Боттічеллі. Портрет Данте

3. Пам'ятник Данте у Флоренції

Гюстав Доре — французький художник та Ілюстратор XIX ст.

Франческо Петрарка (1304—1374) — великий італійський поет доби Відродження, учений, філософ та історик. Саме його вважають першим гуманістом, оскільки він наважився протиставити богослов’я знанням про людину. Петрарка уславився збіркою ліричних віршів-сонетів "Книга пісень", зверненими до своєї коханої Лаурп. Як і Данте, Петрарка не називав земну любов гріхом, а в в акав її Божим дарунком.

У своїй творчості Франческо Петрарка поєднав теми античності й Середньовіччя. Закоханий в античну культуру, він розшукував і відроджував твори давніх митців, наслідував великого оратора Цицерона, писав біографії відомих греків і римлян. Захоплені талантами поета, мешканці Риму поклали на голову Петрарки лавровий вінок. Так колись на Капіто-лійському пагорбі давні римляни увінчували своїх великих сучасників.

Яке враження справляє на вас сонет? Як і чому сучасники поета та нинішні покоління зберігають пам’ять про Петрарку?

4. Донателло i Сандро Боттічеллі

Складіть каталог (список) ілюстрацій, уміщених у підручнику. Доберіть з тексту параграфа або складіть самі коментар до картини, наприклад, "Твір Донателло... є шедевром епохи Відродження тому. що...".

Початок нового етапу розвитку мистецтва історики пов’язують із творчістю художників Джотто, Сандро Боттічеллі, архітектора Філіп-по Брунелескп та скульптора Донателло. Усі вони творили у Флоренції. Тому саме це італійське місто часто називають батьківщиною Відродження.

Провісником Відродження в образотворчому мистецтві був художник Джотто. На його фресках фігури біблійних персонажів охоплені живими людськими почуттями і пристрастями. До речі, цей митець був другом Данте, і той навіть зобразив його в " Божествен ні й комедії".

Філіппо Брунеллески — перший архітектор епохи Відродження. Йому вдалося зробити те, що виявилося не під силу багатьом іншим майстрам — він перекрив величезні™, понад сорок метрів у діаметрі, куполом флорентійський собор Святої Марії. До сьогодні цей собор вражає своєю красою і величчю.

Донателло (1386 — 1466) став першим скульптором від часів античності, якому 'вдалося відтворити красу' оголеного людського тіла. Такою є скульптура біблійного героя Давида, що переміг страшного велетня Голіафа. Ця скульптура стала першою, яку можна було оглядати з у'сіх боків, а не у стіні, як було прийнято раніше. Бронзовий Давид, більш ніж півтора метрів заввишки, став своєрідним символом Флоренції в бороть-

бі за свободу, був зображений оголеним. Майстер зміг дуже жваво зобразити гнучке мускулисте тіло юнака, який стоїть у розслабленій позі з мечем у руках, наступивши ногою на відрубану голову Голіафа.

1. Філіппо Брунеллески. Купол собора Санта Марии дель Фьоре

2. Джотто ді Бондоне. Втеча до Єгипту

3. Донателло. Статуя Давіда. Донателло. Скульптура в Уффіці

Навіть для мистецтва епохи Відродження незвичайним є живопис Сандро Боттічеллі (справжнє Ім'я — Алесандроді Маріаноді Ванні Філіпепі) (1455—1510). Історики й до сьогодні сперечаються з приводу прізвиська Боттічеллі ("Бочонок"), яке, вірогідно, дісталося йому від старшого брата. Він створював портрети сучасників, за наказом папи розписував стіни Сікстинської капелли (Сікстинська капелла — храм, створений за наказом папи Сикста IV, звідси й назва). Одна з найвідоміших картин Ботічеллі — "Поклоніння волхвів", на думку істориків, зображає родину правителів Флоренції — Медичі, які були покровителями Боттічеллі. Одна з найкращих картин Ботічеллі — "Весна". Попри античний міфічний сюжет, пов’язаний з Венерою, картина відтворює земну красу, освячену любов’ю.