§ 21. Вплив церкви на Середньовічне суспільство

1. Християнська церква в Середньовічній Європі

Обговоріть у класі, чому роль церкви в Середньовіччі вважається суперечливою. Поясніть свою думку.

Християнська церква західноєвропейського середньовічного суспільства охоплювала все: брала участь в управлінні державами, допомагала світським правителям урегульовувати складні стосунки між людьми, опікувалася хворими, старими й сиротами, відкривала школи. Усі уявлення середньовічної людини були сформовані під впливом християнства. Християнська релігія давала віруючим, особливо гноблені™, особисту розраду, адже майнова, соціальна нерівність в уявленнях віруючих перетворювалась на рівність у гріхах і стражданні. Християнство об’єднувало народи та країни Європи, навіть коли вони воювали між собою.

Проте всередині самої церкви єдності не було.

В XI ст. стався вже відомий вам розкол християнства. Конфлікт між римською і візантійською церковними гілками загострювався вже кілька століть. Пояснювалося це відмінностями у тлумаченні християнського вчення, в обрядах і церковній організації, а також суперництвом за найвищу влада' між папою римським та патріархом константинопольським. Отже, у 1064 р. церква остаточно розкололася на римо-католицьку і православну. Розкол вплинув на спосіб життя, традиції і культуру різних країн. У Східній Європі серед слов’янських народів католицизм прийняли поляки та чехи, а серед неслов’янських — угри. Русь, Сербія та Болгарія прийняли візантійську форму християнства — православ’я. Відносини між Римом і Константинополем іноді поліпшувалися, але перебороти розкол так і не вдалося.

Установіть за картою території поширення католицької і православної церков.

Католицькі богослови вчили, що церква отримала від Христа право відпускати гріхи за допомогою особливих папірців — індульгенцій.

Торгівля ними означала, що будь-яка нечесна людина або злочинець може відкупитися від покарання за гріхи. Водночас частина грошей, отриманих від їхнього продажу, використовувалася на утримання притулків і лікарень, будівництво шкіл і друкарень, зведення мостів і храмів.

Де відбувається продаж індульгенцій? Яка деталь підкреслює, що продаж індульгенцій не забороняється папою римським?

2. Чернечі ордени та духовно-рицарські ордени

Чому і де виникли католицькі ордени? Чим вони були схожі, а ним — відрізнялись один від одного?

Упродовж X—XV ст. виникали чернечі союзи, які дістали назву орденів. Керував кожним таким орденом великий магістр, якого обирали представники ордену й затверджував папа.

У ХНІ ст. створюються чернечі ордени. Першими й найвідомішимп були францисканський, заснований Франциском Ассізьким(Ассиз - місто де народився Святий Франциск), і домініканський, створений монахом Домініком. Основними ідеями таких орденів стали: суворе дотримання бідності в дусі раннього християнства та апостольська діяльність — поширення слова Божого серед людей. Не дивно, що народ шанував таких монахів і створював про них легенди.

Як ви думаєте, чому український письменник, філософ, історик і культуролог XX ст. В. Домонтович відтворив саме цю історію про Фому Ассізького?

Із часом жебрущі ордени стали впливовою сплою. Там, де будували свій осідок монахи, поступово утворювалися центри ремесла, культури, освіти. Хоча статут орденів вимагав, аби монахи жили в бідності, однак їхні монастирі незабаром стали одними з найбагатших у Європі.

Як виглядають монахи? За допомогою яких засобів художники підкреслюють ставлення до них у суспільстві?

У білий із чорним вдягнені домініканці, у коричневі плащі — францисканці, у білі плащі — цістерціанці.

Потаток духовно-рицарським орденам, що у XII—XIII ст. виникли на Сході, поклали Хрестові походи. Саме в цю епоху католицька церква запропонувала нову ідею: рицарі мають послужити святій справі — звільненню від мусульман і збереженню Святих місць у Палестині й захисту паломників від "невірних". Найбільший слід в історії залишили духовно-рицарські ордени госпітальєрів, тамплієрів і тевтонців. Рицарі Ордена госпітальєрів (назва "госпітальєри" походить від госпіталю церкви Св. Іоанна Хрестителя, де був створений, називається ще Мальтійським) вважалися одними з найкращих воїнів у Європі. Орден тамплієрів (назва тамплієри походить від слова тампль (храм) — храма Гроба Господня, де служили рицарі) — захисник паломників, великий банкір і кредитор європейських королів, зокрема, Філілпа IV Красивого. Тевтонці брали участь у "німецькому наступі на схід", боролися проти язичників та намагалися їх навернути у християнство.

Як озброєні воїни? Що свідчить про їх готовність захищати віру Христову?

Із часом рицарські ордени виросли в могутні організації і навіть держави, що мали великі землеволодіння, маєтності, фінансові можливості і, відповідно, значний вплив на політичний розвиток Середньовіччя.

3. Боротьба церкви з єретиками

Обговоріть: як можна охарактеризувати роль папства у XII—XIII ст.? Поясніть свою думку, наведіть приклади.

На рубежі XII—XIII ст. католицька церква стає найвплп во вітою силою західноєвропейського суспільства. їх могутність підкріплювалася дієвою системою церковних покарань за непослух. Церква, зокрема, могла накласти на окрему область чп цілу країну інтердикт — тимчасову заборону обрядовості та богослужіння. Тоді закривалися храми, діти залишалися нехрещенпмп, померлих не можна було ховати на кладовищах. Тобто, і ті й інші, за християнським ученням, були приречені на пекельні муки.

Непокірним загрожувала апофема — акт відлучення людини від церкви, недопущення її до церковних таїнств і обрядів. Проголошення людхші церковного прокляття робило її вигнанцем у суспільстві.

Проте в містах, і навіть у селах з’являлося дедалі більше людей, які виступали проти її вчення. Таких людей духовенство називало єретиками.

Єретики заперечували дорогі церковні обряди та пишні богослужіння. Вони вимагали, аби духовенство відмовилося від десятини, своїх земельних володінь і багатств, виступали проти феодальних повинностей і податків, закликали "жити працею рук своїх". Вони й самі показували приклад праведного життя: роздавали майно бідним і жили подаяниями.

Служителі церкви в усіх країнах переслідували єретиків і жорстоко розправлялися з ними. їх відлучали від церкви, судили й карали. У ХШ ст. для боротьби з єретиками папа створив спеціальний церковний суд — інквізицію.

Щоб виявити єретиків, інквізиція не гребувала нічим. Обвинувачуваних кидали до в’язниць і жорстоко катували, намагаючись вирвати в них визнання провини. Не витримуючи катувань, багато хто зізнавався навіть у тому, чого не чинив.

1) Кого католицька церква називає єретиком? У чому, на думку авторів документів, полягали основні положення єресі? Які слова документів підкреслюють ставлення церкви до єретиків? Якими способами добивалися зізнання від єретика?

2) На основі ілюстрації визначте, де відбуваються події. Хто керує спаленням єретиків? Поїду на площу приходять люди?

Спалення єретиків (мініатюра XV ст.)

"Сім партид " (тобто частин) — збірка феодальних законів XIII ст., укладена при королях Леона І Кастилії Альфонсі X та Альфонсі XI.

4. Вплив діячів католицької церкви на Середньовічне суспільство

На основі тексту обговоріть у класі: які зміни відбулись у католицькій церкві в середині XI ст.? На прикладі історичних подій 1077 р. поясніть, що означає вислів "піти в Каноссу".

Над питаннями християнської віри глибоко роздумували вчені-богослови IV—V ст. Найвидатнішпх із них зазвотай називають отцями церкви, це: Аврелій Августин, Ієронім, Василій Великий та Іоанн Златоуст. У своїх творах вони розкрили основні положення християнської віри.

Діяльність багатьох католицьких священиків була пов’язана зі світськими проблемами. Римський абат Діонісій Малий (VI ст.) використав дані про життя та загибель Ісуса Христа і встановив дату його народження. Спираючись на його обчислення, монах Біда Високоповажний (VII— VIII ст.) запропонував нову систему літочислення і відповідну форму записів "до Різдва Христового" (до нашої ери) і "Після Різдва Христового" (після нашої ери). А вже папа римський Григорій XIII з 1582 р. запровадив новий календар, який і називається григоріанським. Це літочислення поступово було прийнято в більшості країн і зараз є міжнародним стандартом.

Про вплив пап на світське життя яскраво свідчать події, які увійшли в історію як "ходіння в Каноссу" (XI ст.). Одним із найвідоміших пап Середньовіччя був Григорій VII. Він остаточно заборонив католицьким священикам брати шлюб і намагався підкорити духовенству світських феодалів та імператорів. На цьому шляху йому протистояв німецький імператор Генріх IV. За це папа відлучив його від церкви, а всіх його підданих — від васальної клятви. Генріх мусив вибачатися перед ним. Зустріч папи і^жгорія VII та імператора відбулася в замку Каносса, де Генріх IV намагався заради прощення поцілувати папську туфлю. Щоправда, через кілька років Генріх IV все-таки переміг папу Григорія VII.

Поєднайте літературне і візуальне джерело. У якому вбранні імператор? Як середньовічний митець підкреслив принижений стан імператора?

Одним із найкращих богословів Середньовіччя був Фома (Тома) Аквінський (близько 1225—1274), який дав пояснення багатьом положенням християнства, спираючись не тільки на віру, а й на розум. Рішення Фоми стати священиком викликало категоричний спротив його рідних, які щодня просили Фому змінити своє рішення, проте той залишився вірним своєму покликанню. У Паризькому університеті, де він навчався, мовчазного юнака кілька років принижували, і лише його перемога в диспуті з десятьма богословами зробила Фому визнаним ученим. Фома Аквінський поєднав ідеї великого грецького філософа Аристотеля з християнським віровченням. Він створив власну систему християнської філософії, яку нащадки назвали "томізм", вона стала основою католицького богослов’я.

Томізм — від латинського звучання Імені Фоми Аквінського — Тома.