§ 18. Німеччина та Італія в X—ХV століттях

1.  Оттон І Великий і утворення Священної Римської імперії

Обміняйтеся думками в парах: які риси характеру допомогли Оттону І створити нову державу? Чому вона отримала назву Священної Римської імперії?

Німецька держава з’явилася на карті Середньовічної Європив в ІХ ст., а вже через століття постала Німецька імперія, творцем якої був Оттон І (986 — 973).

Об’єднуючи державу, Оттон І використовував для боротьби з непокірними німецькими феодалами і військову силу, і вдалі династичні шлюби. До того ж він заручився підтримкою церкви, якій дарував багато земель і численні привілеї. Створивши сильне кінне військо, Оттон І завдав нищівної поразки угорцям і назавжди припинив їх набіги на Німеччину.

Зміцнивши становище всередині країни, король звернувся до ідеї відновлення Римської імперії. Для цього він здійснив походи в Північну Італію, а також допоміг Папі приборкати римську знать. Вдячний за допомогу, Папа в 962 р. в соборі Святого Петра в Римі коронував Оттона І імператорською короною. Так у 962 р. Європі постала нова імперія.

Як і Карл Великий, Отгон 1 вважав свою державу спадкоємицею Римської імперії. Тому згодом вона отримала назву Священна Римська імперія. Але, попри гучну назву, виявшіася неміцною.

Імператор відновив "Академію" Карла Великого, і в дорослому віці навчився читати, щоб розуміти Біблію. За словами сучасників, велич сили поєднувалась в Оттоні I з величчю душі. Недарма в історію він увійшов із прозванням Великий.

Які риси були важливими для різних митців у зображенні Оттонв І?

1. Лукас Кранах Старший (ілюстрація із зображенням Оттона І)

2. Оттон І і його дружина (статуї в соборі м. Мейсен, Німеччина)

2. Закріплення територіальної роздробленості Священної Римської імперії

Читаючи текст, зверніть увагу на те, скільки названо битв чи прикладів завоювання земель, а скільки — імен історичних осіб. Порівняйте результати своєї роботи з однокласниками. Обговоріть: чому в Німеччині не склалася сильна централізована монархія?

Розвиток німецьких держав в епоху Середньовіччя характеризувався кількома важливими процесами, що унеможливили централізацію країни на багато століть поспіль.

Як і по всій Європі, у Німеччині з XI ст. розпочалося піднесення господарства. Великі міста швидко здобули незалежність і надавали перевагу зовнішній торгівлі над внутрішньою. Саме тому жодне велике місто так і не стало єдиним центром для всієї країни, як Париж у Франції або Лондон в Англії.

Дрібні й середні феодали, які в інших країнах були опорою короля, у Німеччині цілком залежали від князів. Тому вони були надто слабкі, аби стати надійною опорою центральної влади.

Королівський трон у спадок не передавався. Починаючи з ХШ ст., імператора стали вибирати няйвплиеовіші феодали і єпископи, які майже безконтрольно розпоряджалися всіма справами у своєму князівстві. Замість єдиної централізованої держави в Німеччині утворилося близько сотні держав на чолі з князями.

Крім важливих внутрішніх процесів, територіальну роздробленість Німеччини зумовили й зовнішні чинники.

Одним із визначальних став "наступ на схід" — просування німецьких колоністів на схід Європи — землі, заселені слов’янами. Цей рух почався ще в X от. і тривав з перервами майже все Середньовіччя. Рицарі й місіонери (місіонер — представник релігійної організації, який діє з метою поширення своєї релігії серед невіруючих або представників Іншої церкви), селяни та ремісники зводили на завойованих слов’янських землях міста — Бранденбург, Мекленбург, Берлін, Любек, Росток та інші. На землях Східної Прибалтики, заселеної племенами лівів, естів і пруссів, європейськими рицарями були засновані міст о-форте ця Ревель та місто Рига, що стало центром Лівонії.

Уважно роздивіться карту. Зіставте кількість міст, князівств, які підпорядковувалися та не підпорядковувалися владі імператора. Зробіть висновки про кількісні показники роздробленості Німеччини. Покажіть території, пов'язані з німецьким наступом на схід.

Завантажити карту Німеччтна та Італія в XI-XIII століттях. Монгольска навала на центральну Європу.

Захоплення нових земель на східному кордоні, війни в Італії привели до послаблення влади імператора та посилення німецьких князів.

У XIV ст. імператором Карлом IV Люксембургом було видано "Золоту буллу" (булла — основний документ пали римського епохи Середньовіччя з печаткою, уданому разі Із золотою печаткою.), що остаточно закріпила роздробленість Німеччини.

1) Який порядок наслідування престолу визначала Золота булла? Кому вона була вигідна?

2) Які деталі картини підкреслюють, що відбуваються вибори німецького імператора?

Але щоб німецький король став повноправним імператором, папа римський мав увінчати його в Римі імператорською короною.

У роздробленій Німеччині не існувало єдиних для всієї країни армії, уряду, загальної скарбниці, спільних законів. Законодавча влада належача рейхстагу — органу станового представництва, до якого входили князі, рицарі та представники великих міст. Рейхстаг вирішував лише загальнодержавні питання, не втручаючись у справи князівств. 1 хоча на початку XVI ст. династія Габсбургов володіла найбільшими територіями в Європі, проте в них, як і раніше, пануваїа роздробленість.

3. Закріплення територіальної роздробленості в Італії

Знайдіть у тексті пояснення, чому Італія не стала об'єднаною державою.

Так само, як і в Німеччині, в Італії не було сильної королівської влади. За Північну Італію конкурували німецькі імператори і папи. У центральній Італії існувала Папська держава, яка претендувала на роль лідера, а на півдні — весь час хазяйнувати загарбники.

В Італії ніколи не згасали традиції міської культури, і за першої нагоди тут відродилися ремесла і торгівля. Найбільшими містами були Венеція, Милан, Парма, Генуя, Флоренція, Болонья.

Заснована на початку V ст. Венеція була одним із найбільших торговельних міст-держав Італії. Розташоване на численних острівцях, місто дивувало всім: і каналами-"вулицями ", якими венеціанці пересувалися на човнах-гондолах, і великим собором Святого Марка, і традиціями дожей.

За переказами, кожного року дож виходив у море, кидав каблучку і промовляв: "Ми обручаємося з тобою, море!", адже основним заняттям венеціанців була морська торгівля. Вони не лише привозили відомі східні товари, а й продавали власну продукцію: шовкові тканини, скло, зброю, бурштинові намиста і дзеркала, які славилися по всій Європі. Венеціанські купці торгували з усіма країнами Середземномор’я.

Особливо могутність Венеції посилилася під час Хрестових походів.

У Чорному морі панувала Генуя, купці якої досягли Кримського півострова.

На його узбережжі вони звели свої торговельні порти — Кафу, Судак, Балаклаву.

Одним з найбагатших було місто Флоренція (у перекладі — "квітуча"), яка також славилася своїми ремеслами. Її майстри обробляли хутра, займалися ювелірною справою, але найбільших успіхів досягли у виготовленні вовняних тканин, які європейці купували, не шкодуючи грошей. Місто було також відоме в Європі як центр лихварських і банківських операцій. Визнаною валютою став флорин, названий на честь Флоренції.

Спираючись на карту та ілюстрації, поясніть, які були особливості розвитку італійських міст, торгівлі та ремесел. Про які досягнення свідчать наведені споруди та вироби?

1. Свято у Венеції "Заручини дожа з морем"

2. План середньовічної Флоренції

3. Середньовічна Болонья

Предмети побуту знатних італійців: гаманець, рукавиця герцога, тарілка, скриня

Вначна паста на італійських міст в XI—XII ст. перетворилися на республіки — самоуправні комуни, ополювані консулами — радниками. У Флоренції, навіть були прийняті закони " Встановлення справедливості", що закріплювали права городян. У Венеції та Генуї влада належала дожу (з латини — вождь), якого обирали довіпно. Проте, як правило, виборче право належало лише заможним верствам населення.

Поступово міста-державп розрослися, і комуни вже не могли управляти ними, забезпечувати стабільну політичну обстановку. Наприкінці XIV — на початку XV ст. республіканський устрій змінився монархічним.

4. Фрідріх II

Обговоріть у класі, чому період правління Фрідріха II вважався розквітом Сіцилійського королівства.

Онук Барбароссп Фрідріх II (1212—1250) був одним із видатних і найосвіченішпх імператорів Священної Римської імперії. Крім німецьких земель, Фрідріху II належав південь Італії і великий багатий острів Спцилія. Тут він провів більшу частину свого життя і звідсіля правив імперією.

Королівська влада в Сіцилійському королівстві була сильнішою, ніж в інших європейських державах. Виступаючи проти феодальних міжусобиць. Фрідріх П заборонив феодалам у мирний час носити зброю і зруйнував усі замки. Для зміцнення своєї влади імператор розділив королівство на округи, на чолі яких поставив чиновників, ввів єдині податки, створив найману армію і флот.

Фрідріх II  був прекрасним дипломатом і практичним політиком. Під час Шостого Хрестового походу Фрідріх II без жодної битви домовився з єгипетським султаном про передачу Єрусалима та інших Святих місць під владу християн. Однак, оскільки більшу частину життя він проводив у походах або в Італії, то надав німецьким князям великих повноважень і не втручався в їх справи. Саме тому його діяльність закріпила роздробленість у Німеччині.

Фрідріх II відомий як знавець восьми мов, письменник і засновник багатьох шкіл та університету в Неаполі, у якому могли навчатись не лише християни, а й мусульмани та іудеї. Фрідріх II оточував себе арабськими, візантійськими і єврейськими вченими, писав латиною наукові праці й складав італійською вірші. Він виявляв великий інтерес до медицині та зоології, ініціював переклад праць Авіценнп й Аристотеля, влаштовував при дворі математичні змагання та створив сицилійську школу поезії.

Що нового ви дізнатися про Фрідріха II з наведених ілюстрацій?

1. Зображення Фрідріха II з його книги "Мистецтво полювання з птицями"

2. Замок — одна з численних резиденцій Фрідріха II на СициліТ

3. Сучасна поштова марка із зображенням Фрідріха II

4. Священний Єрусалим — столиця королівства хрестоносців, був відбудований Фрідріхом II (середньовічна гравюра)

1. Коли утворено Священну Римську імперію?

2. Що таке "Золота булла"?

3. Які середньовічні італійські міста вам запам'яталися і чому?

4. Як діяльність Фрідріха II посилила роздробленість Німеччини?

5. Охарактеризуйте, які перетворення дозволили Оттону І зміцнити Німецьке королівство.

6. Поясніть, чому, на відміну від Англії та Франціїу Німеччині та Італії не утворилася єдина централізована держава.

7. Поміркуйте, чому Фрідріха II сучасники називали "Дивом світу".

1. Складіть усну розповідь про життя в одному з італійських міст чи держав.

2. Спираючись на текст, ілюстрації та карти, намалюйте герб одного з італійських міст.

Як виникла Швейцарія

Наприкінці XIII ст. мешканці гірських районів Альп, вільні селяни, які не визнавали над собою ніякої влади, уклали між собою союз проти Габсбургів. За іменем однієї з селянських общин — Швіц — це населення називали швейцарцями. Згодом тут виросла нова європейська держава — Швейцарія, населення якої розмовляє німецькою мовою, французькою або італійською. Тривалий час у Швейцарському союзі справи вирішувалися на спільних зборах усіх чоловіків, згідно із власними законами. Такий устрій робив Швейцарію найдемократичнішою країною в Європі.

У постійних битвах гартувався національний характер швейцарців. Вони вважалися найкращими солдатами Європи і за гроші наймалися служити до армій інших країн.