§ 15. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

1. Феодальна роздробленість

Працюючи в парах, визначте, що таке феодальна роздробленість і якими були її причини. Ознайомте зі своїми думками однокласників.

Яким би різноманітним не був історичний шлях європейських держав, на кожному етапі більшість з них мали спільні характеристики розвитку. Так, IX—ХVст. стали добою якісних змін для більшості з них.

Ранні європейські монархії були великими, проте не мідними. У IX—X ст. Західна Європа вступила на шлях феодальної роздробленості — розпаду великих держав на низку дрібних володінь.

Про якого діяча йдеться на початку документа? Як ставиться автор документа до роздроблення франкської держави? Як ви вважаєте, чому?

Роздробленість держав була спричинена кількома важливими процесами, що відбувалися в країнах Європи.

У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника продуктами харчування і ремісничими виробами. Торгівля була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не вироблялось у них в маєтку. Тож феодальне землеволодіння перетворювалося на маленький замкнений світ, де панувало натуральне господарство. Такий спосіб ведення господарства надавав феодалам майже повну економічну незалежність, а зв’язки між окремими частинами держави були вкрай слабкими.

Посиленню феодальної роздробленості значною мірою сприяла і практика наділяти всіх синів монархів частішою батьківських земель.

Послаблена королівська влада вже не могла контролювати землі, що належали сеньйорам. Монархи, розплачуючись із феодалами за службу земельними наділами, неминуче створювали умови для появи незалежних великих землевласників, їх замків, васалів і власного війська. Таким чином сеньйорії перетворювалися на маленькі держави, де феодали збирали податки із залежного населення, вели війни, видавали укази й навіть карбували власні гроші. Тому, наприклад, герцогів і графів" називали ще "феодалами в короні", а короля — лише "пертим серед рівних".

Які кошмари наснилися королю, молодшому сину Вільгельма Завойовника? Про що вони свідчили? Хто зазіхав на владу королів?

Між невеличкими "державами" часто спалахували міжусобні війни. Деякі феодали намагалися захопити сусідні землі, зробити їхніх володарів своїми підданими. Король зазвичай не мав сиг, щоб приборкати своїх непокірних слуг. Найбільше потерпали від таких війн селяни, чиї поля витоптувались, а будинки спалювалися.

Водночас, унаслідок процесів роздробленості, які були характерними для багатьох європейських країн, у Європі виникли нові держави і народи з власною культурою та способом життя.

Герцоги, графи — найвищі титули у феодальній Ієрархії.

2. Станова монархія

Що таке централізація влади, яка відбувалась у XIII—XIV ст.? Якими були її причини? Чому монархії, що склалися, історики називають становими?

Якими б сильними не були феодали, роздробленість не могла тривати війно. У ХНІ ст. в багатьох європейських країнах формується розуміння необхідності міцної королівської влади.

У період розвішеного Середньовіппя в Західній Європі знову почалося її зміцнення. Королівська влада перетворилася на грізну силу, що долала опір непокірних феодалів. Поступово складалися єдині для всієї країни органи управління, закони та податки, що свідчило про початок процесу централізації держав.

На основі схеми назвіть чинники централізації. Поясніть, які еерстБи населення і чому були зацікавлені у зміцненні королівської влади.

Чинники зміцнення королівської влади

• Швидке зростання міст, населення яких, у перту' чергу' ремісники й купці, були зацікавлені в міцній королівській владі, адже королі намагалися зменшити свавілля феодалів.
• Фінансова підтримка короля міським населенням через сплату податків, які поповнювали казну і давали можливість королю утримувати власних чиновників.
• Утримання королями боєздатного й дисциплінованого війська, на яке можна було обпертися в боротьбі з непокірними васалами.
• Підтримка короля дрібними феодалами, які пхукали захисту від свавілля могутніх сусідів.

Зробіть припущення, хто і що зображено на середньовічних малюнках. Як і чому ці верства населення могли ставитися до міцної влади? Закінчіть речення, наприклад: "Міста були зацікавлені в міцній владі тому, що...".

Поступово влада зосередилася в руках короля. Проте він був змушений звертатися за підтримкою до найвпливовішпх станів тогопасното суспільства. У XII—XV ст. потали створюватися нові органи влади, у яких брали участь не лише феодали, а й представники третього стану: городяни, купці, банкіри. Тому й ці органи, і монархії називалися становими.

Станова монархія — централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади.

Система суду в середньовічній Європі також розподілялася за станами, а отже: феодали мали свій суд, духовенство — свій, а городяни — свій. Виняток становили лише селяни: вони підлягали судовій владі своїх панів та призначуваних ними суддів. Сеньйор міг на власний розсуд милувати чи карати підданих. Найвищим суддею був король. Якщо справа була заплутаною, король призначав так званий Божий суд — змагання між двома сторонами, що не порозумітися. Рицар міг брати участь у двобої сам чи виставити свого бійця. Вигравав справу той, хто перемагав у поєдинку.

Часто за вироком суду правих і винуватих виявляли шляхом випробувань окропом, розпеченим залізом тощо. Пізніше такі випробування на вимогу церкви було скасовано.

Поєднавши інформацію мініатюри і документу, поясніть. Хто і кому виносить вирок? Які елементи середньовічного суду представлені на мініатюрі? Чи було справедливим рішенням суду, що виносилось на основі поданого нижче закону? Чому?

Суд у Середні віки (середньовічна мініатюра)

3. Станово-представницькі органи

Визначте особливості європейських станово-представницьких органів і їхню роль у житті країни.

Станово-представницькі органи відігравали важливу роль у розвитку середньовічної Оврогш, хоча й виконували лише дорадчі функції. їх рішення не було обов’язковими для виконання, а слугувало лише порадами для королівської влади. Разом з тіш, станові органи намагалися контролювати прийняття законів і нових податків, питання оголошення війни і миру та престолонаслідування. У більшості країн вони працювали не регулярно, а скликалися королями в найскладніших для країни ситуаціях. Станові органи називалися по-різному, однак загальним для них стало слово " парламент ► (із французької — говорити).

Парламент — найвищий виборний орган державної влади, у якому представники різних верств населення обговорюють і приймають закони, що регулюють життя країни.

Як середньовічний художник побачив засідання парламенту? Як виглядає сучасна зала парламенту і чому саме так?

Засідання англійського парламенту (середньовічний малюнок)

Назвіть і порівняйте на основі таблиці: коли і які представницькі органи виникли в різних європейських країнах? Зробіть висновки про розвиток парламентаризму в Європі.

Станово-представницькі органи в європейських країнах

1. У який період була поширена феодальна роздробленість?

2. Чому нові органи й монархія називалися станово-представницькими?

3. Доберіть синоніми до слова парламент.

4. Обґрунтуйте зв 'язок між причинами та наслідками процесів роздробленості.

5. Що сприяло процесам централізації в європейських країнах?

6. Висловте судження щодо значення виникнення парламентів у країнах Європи. ¹

1. Назвіть найсуттєвіші, на вашу думку, зміни, що відбувались у розвитку держав у Середні віки.

2. Складіть причинно-наслідкову схему розвитку середньовічного суспільства, використовуючи слова і словосполучення: централізована держава, роздробленість, станові органи, натуральне господарство, розвиток міст.